Патогенетична характеристика імунотропних ефектів бальнеотерапевтичного трускавецького комплексу в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції - Автореферат

Проблема імунопатології в загальній системі уявлень щодо етіології та патогенезу хвороб, на сучасному етапі полягає у необхідності дослідження, з одного боку, захисних функцій імунної системи, спрямованих на збереження цілісності та індивідуальності організму, з іншого - як фактора, що бере участь у розвитку патологічного процесу у якості провідного в патогенезі захворювання [А.А.Мойбенко, В.Ф.Сагач, 1992]. Імунна система як система “швидкого реагування” на чужерідні впливи тісно звязана із стрес-системою та стрес-лімітуючими системами, що впливає на розвиток імуносупресії або імуноактивації як підстави розвитку імунопатології [М.Г.Пшенникова, 2001]. Серед медичних наслідків впливу комплексу негативних чинників Чорнобильської катастрофи в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді поряд із розвитком в них радіоіндукованої патології [Бузунов В.А. и соавт., 2003; Sobolev e.a., 1997], констатовано зростання на соматичну захворюваність [В.Ю. Пошук та удосконалення засобів імуномодулюючої спрямованості, вивчення показників стану захисно-пристосувальних систем організму у якості критеріїв ефективності лікувально-реабілітаційного процесу в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінення, дозволили дійти висновку, що у віддаленому післяаварійному періоді серед заходів з мінімізації медичних наслідків провідними є реабілітаційні, у тому числі, санаторно-курортне лікування [К.Д.Бабов, А.Г., Литвиненко, 1995; О.М.Коваленко та співавт, 1999; В.Г.Бебешко та співавт., 2004]. Задачі дослідження: Вивчити стан імунної системи та неспецифічного захисту організму за основними показниками вмісту та функціональної активності імунокомпетентних клітин, фагоцитозу, чинників гуморального імунітету в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які зазнали дії іонізувального випромінення в діапазоні 0,10-0,25 Гр, у віддаленому періоді спостереження.Стан Т-клітинної ланки визначено за такими показниками: відносний та абсолютний вміст в крові популяції лімфоцитів, що спонтанно утворюють розетки із еритроцитами барана (Е-РУК) [Jondal e.a.,1972], їх субпопуляції Еа-РУК за тестом "активного" розеткоутворення [Wybram, Fudenberg, 1971], теофілінрезистентної та теофілінчутливої субпопуляцій за тестом чутливості розеткоутворення до теофіліну [Limatibul e.a., 1978]; функціональну характеристику отримували за реакцією бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаґлютиніном (ФГА) [Самойлова Н.А., 1975]; вміст клітин з фенотипами CD3, CD4, CD8 визначали методом непрямої імунофлюоресцентної реакції звязування моноклональних антитіл (МКАТ) фірми ІКХ "Сорбент" (РФ). В-клітинну ланку імунітету охарактеризовано за такими параметрами: вміст CD19-клітин, концентрація сироваткових імуноґлобулінів G, A, M за методом радіальної імунодифузії [Mancini e.a., 1965]; циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) за методом преципітації з поліетиленґліколем [В.М.Фролов, В.Е.Ричнев, 1986]; титр неповних гетерофільних антитіл (за реакцією Coombs). Чотири параметри ІІІ типу майже співпадають за величиною з такими ІІ типу, ще пять параметрів знаходяться в аналогічних зонах шкали, і лише за рівнем Еа-РУЛ має місце суттєва розбіжність. Ефект бальнеотерапії визначається досягненням вмісту Т-лімфоцитів (І, ІІ і IV тип) зони норми, а для ІІІ типу має тенденцію до наближення норми (-0,564 при нормі-0,53). Кореляційний аналіз звязків між інтегральними індексами D стану окремих ланок імунітету і неспецифічного захисту - з одного боку, та індексами d параметрів метаболізму - з іншого боку, виявив наступне: стан Т-ланки інверсно дуже тісно повязаний із рівнем загальних ліпідів (r=-0,93), тісно - із рівнем МСМ (r=-0,88), сіалових кислот (r=-0,79) і ?1-глобулінів (r=-0,75) та прямо тісно - із пізньою гіперглікемією (r=0,89), активністю псевдохолінестерази (r=0,85) і базальною глікемією (r=0,84); для кілерної ланки імунітету виявлено аналогічні за характером і силою лінійні кореляційні звязки, а саме: інверсні із ліпідемією (r=-0,91), молекулами середньої маси (r=-0,87), сіаловими кислотами (r=-0,72) і ?1-глобулінами (r=-0,69) та прямі із ПХЕ (r=0,86), глікемією через 2,5 год (r=0,85) і натще (r=0,83); інтегральний стан фагоцитарної ланки має негативні звязки із ранніми гіперглікемічною реакцією (r=-0,86) і гіперглікемією (r=-0,73) та вмістом холестерину в складі ?-ЛП (r=-0,82), з одного боку, позитивні - із рівнем малонового диальдегіду (r=0,68) та вмістом холестерину в складі ?-ЛП (r=0,66); неспецифічний захист, як і попередні ланки імунітету, інверсно повязаний із загальними ліпідами (r=-092), МСМ (r=-0,91), сіаловими кислотами (r=-0,81) і ?1-глобулінами (r=-0,78) та прямо - із глікемією натще (r=0,85) і через 2,5 год після вживання глюкози (r=0,885), а також активністю псевдохолінестерази (r=0,84); В-ланка імунітету, на відміну від попередніх, має звязки протилежного характеру з тими ж параметрами, а саме: прямі - із ліпідемією (r=0,90), МСМ (r=0,73), холестерином ?-ЛП (r=0,93), ранньою гіперглікемічною реакцією (r=0,68) та сіаловими кисл

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ