Характеристика основних методів зниження частоти й ризику розвитку надмірно сильної та дискоординированої пологової діяльності. Визначення їх патогенезу й корекції антагоністами кальцію з попереднім клініко-експериментальним обґрунтуванням такої терапії.
Аннотация к работе
Досить велика кількість пологів, ускладнених надмірно сильною (НСПД) і дискоординованою пологовою діяльністю (ДПД), що не піддаються комплексній терапії, свідчить про те, що патогенез цих порушень повністю не розкритий, а вивчення можливості наукового прогнозування, профілактики та нових методів терапії, є однією з актуальних проблем сучасного акушерства (В.Ф.Петербурзька, 1988). Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету (ХНМУ) МОЗ України і є самостійним фрагментом у рамках наукових напрямків досліджень, які проводяться на кафедрі акушерства та гінекології №1 ХНМУ згідно Державній комплексній програмі ”Розробка методів діагностики, лікування та профілактики в перинатальній охороні плоду і при порушеннях репродуктивної функції” (№ Державної регістрації 0101U001905), а також по Державній комплексній програмі ДКНТ 0.69.06: "Наукові основи охорони здоровя жінки, матері та новонародженого". Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання: 1.Визначити патогенетичні основи й частоту розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності за даними клініки та показати їх значення для результату пологів з боку матері і плода. 2.Виявити фактори ризику розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності з метою проведення допологової підготовки вагітних до пологів. З метою обґрунтування патогенетичних механізмів розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності провести експериментальні дослідження з впливу антагоністів кальцію на біопотенціали матки пацюків in vivo та ізольовані смужки міометрію роділь in vitro.Для досягнення поставленої мети проведене обстеження 165 роділь, у 58 з яких, під час пологів спостерігалася надмірно сильна пологова діяльність (1-а група) і у 47 - дискоординована пологова діяльність (2-а група). 1-а підгрупа - 28 жінок з НСПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 1-б підгрупа - 30 жінок з НСПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію; 2-а підгрупа - 22 жінок з ДПД, корекція якої проводилася за допомогою звичайної терапії; 2-б підгрупа - 25 жінок з ДПД, корекція якої проводилася з використанням антагоністів кальцію. Лікування НСПД у роділь 1-а підгрупи проводилося (протокол 1.7. наказу МОЗ України від 31.12.2004 № 676 ) з застосуванням токоліза ?2-адреномиметиками за схемою: гексопреналін - 25 мг (5мл), розчиненого в 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в зі швидкістю 8 крап/хв, збільшуючи швидкість введення до 10-15 крап/хв. Роділлям 1-б підгрупи призначали АК за наступною схемою: верапаміл у концентрації 75 мкг/мл (7,5 мг) препарату розчиняли в 100 мл 0,9% натрію хлориду. Додатково обстежено 59 вагітних у строках 37-38 тижнів, що мали фактори ризику по розвитку НСПД і ДПД (1-а група), з метою проведення їм допологової підготовки і створення біологічної готовності організму до пологів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання акушерської допомоги при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності, щодо зниження частоти несприятливих наслідків у пологах при цієї патології для матері і плода, шляхом уточнення деяких особливостей патогенезу розвитку порушень скорочувальної діяльності матки та розробки методу їх лікування з використання препаратів антагоністів кальцію і обґрунтуванням доцільності їх застосування експериментальними дослідженнями. При розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності у роділь має місце порушення гемодинаміки в системі мати-плацента плід у маточних, спіральних артеріях, артеріях пуповини та їх термінальних частинах, у звязку з чим, для визначення гемодинамічних змін, та тактики ведення пологів, треба визначати систоло-диастолічне співвідношення та індекс резистентності при цієї патології. У роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю відбуваються порушення синтезу гормонів та біологічно активних речовин, які відповідають за скоротливу діяльність та енергетичний потенціал міометрія: достовірно знижується прогестерон (нг/мл )-відповідно 62,4±7,3 і 59,3±8,4; пролактин (МЕД/мл) - відповідно 0,58±0,09 і 1,5±0,41 в порівнянні з контролем - 98,6±8,2 і 2,1±0,26, достовірно підвищується концентрація окситоцина, серотоніна, гистаміна, ?-эндорфіна, адреналіна, норадреналіна і простагландина F2? . При надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності напередодні пологів спостерігається зростання у пять разів антитілоутворення, зниження концентрації IGM (мг/мл) до 0,75±0,3 (НСПД) і 0,63±0,1 (ДПД) у порівнянні з контролем - 1,0±0,2 та підвищення концентрації аутоантитіл до тканинного фактору у порівнянні з нормальною вагітністю (Р<0,001), що може служити прогностичною ознакою ризику розвитку цієї патології. Надмірно сильна та дискоординована пологова діяльність погіршує стан внутрішньоутробного плоду, що проявляється у розвитку змін гемостазу, поліорганних порушен