Взаємозв"язок порушень мікробіоценозу кишечнику та системи імунітету. Характер і ступінь порушень мікробіоценозу товстого кишечнику у хворих на псоріаз. Рівні антитіл до ендотоксину кишкової палички, до одно- і двониткової ДНК у хворих на псоріаз.
Аннотация к работе
На сучасному етапі псоріаз виникає у осіб молодого віку, має хронічний рецидивуючий перебіг з частими загостреннями, резистентними до традиційних методів лікування, з тривалою втратою працездатності, розвитком важких інвалідизуючих форм і зниженням якості життя. Сукупність приведених фактів дозволяє вважати, що проведення досліджень з вищезгаданих напрямів дозволить розширити уявлення про патогенез захворювання і розробити ефективний метод комплексної корекції виявлених порушень у хворих на псоріаз. Вивчити частоту, характер і ступінь порушень мікробіоценозу товстого кишечнику у хворих на псоріаз. Визначити рівні антитіл до ендотоксину кишкової палички, до одно-і двониткової ДНК у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечнику. Розробити комплексний метод диференційованої корекції, залежно від ступеня вираженості порушень мікробіоценозу кишечника і системи імунітету у хворих на псоріаз.В результаті комплексного бактеріологічного обстеження всі 145 хворих були розділені на 4 групи: до 1 групи увійшли 20 хворих з нормоценозом кишечнику, до 2 групи увійшли 28 пацієнтів з дисбактеріозом кишечнику I ступеня, 72 хворих з дисбактеріозом кишечника II ступеня склали 3 групу і в 4 групу були віднесені 25 пацієнтів з дисбактеріозом кишечника III ступеня. Вивчення особливостей якісного і кількісного стану мікрофлори товстого кишечника у хворих на псоріаз показало, що з 145 пацієнтів лише у 20 (13,8 %) встановлений нормоценоз, тоді як у інших 125 (86,2 %) хворих мав місце дисбактеріоз I-III ступеня. Оцінка результатів вивчення видового складу мікрофлори порожнини товстої кишки у хворих на псоріаз в 2 групі дозволила встановити дисбактеріоз I ступеня за рахунок контамінації порожнини товстої кишки умовнопатогенними ентеробактеріями (цитробактером, гафніями), стафілококами, дріжджоподібними грибами роду Candida, останні виявлені лише у 8 пацієнтів, тому дисбактеріоз діагностований у 20, а дисбіоз - у 8 хворих. Результати вивчення рівня популяції мікроорганізмів, які персистують в порожнині товстої кишки хворих на псоріаз, з дисбактеріозом II ступеня показали, що у хворих на псоріаз формується виражений дефіцит фізіологічно корисних аутохтонних облігатних біфідобактерій і лактобактерій, росте рівень популяції умовнопатогенних превотел, пептококу, клостридій. Рівень анти-ЕТ-IGA в контрольній групі - 0,104±0,014 од.опт.щіл., у хворих на псоріаз цей показник був достовірно збільшений: у групі з дисбактеріозом I ступеня на 75,0% (0,182±0,005 од.опт. щіл; Р1<0,001), в групі з дисбактеріозом II ступеня на 163,5% (0,274±0,032 од.опт.щіл.; Р1< 0,001), в групі з дисбактеріозом III ступеня на 650,9% (0,781±0,119 од.опт.щіл.; Р1<0,001).У дисертаційній роботі приведене теоретичне і практичне узагальнення, а також нове рішення наукової задачі яка полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз на основі встановлення патогенетичних механізмів взаємодії мікробіоценозу кишечника і системи імунітету. У 86,2% хворих на псоріаз виявлений дисбактеріоз (дисбіоз) кишечника I - III ступеня, проявом якого є порушення видового складу і рівня популяції мікрофлори порожнини товстої кишки, за рахунок дефіциту аутохтонних облігатних бактерій (біфідобактерій, лактобактерій і ентерококів), збільшення рівня популяції аутохтонних факультативних умовно патогенних мікроорганізмів (бактероїдів, превотел, пептококів, клостридій, протеїв, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida), а також контамінації порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними і ентеропатогенними) ешеріхіями і умовнопатогенними ентеробактеріями (цитробактером, ентеробактером, гафніями і сераціями). Встановлено, що у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника виражена дисфункція системного опсоно-фагоцитарного механізму, яка виявляється підвищенням активності НСТ-тесту (р< 0,05) і зниженням рівня плазмового фібронектину (р<0,001). Аутоіммунні процеси у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника характеризуються достовірним збільшенням рівнів аутоантитіл IGG (р<0,01) і IGM (р<0,001) до однониткової ДНК і збільшенням рівнів аутоантитіл IGG (р<0,001 ) і IGM (р<0,05) до двониткової ДНК. Аналіз показників гуморального антиендотоксинового імунітету виявив підвищення рівня антиендотоксинових антитіл до ліпополісахариду E.coli класів IGA (р<0,001), IGM (р<0,001), IGG (р<0,05) у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі приведене теоретичне і практичне узагальнення, а також нове рішення наукової задачі яка полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на псоріаз на основі встановлення патогенетичних механізмів взаємодії мікробіоценозу кишечника і системи імунітету.
1. У 86,2% хворих на псоріаз виявлений дисбактеріоз (дисбіоз) кишечника I - III ступеня, проявом якого є порушення видового складу і рівня популяції мікрофлори порожнини товстої кишки, за рахунок дефіциту аутохтонних облігатних бактерій (біфідобактерій, лактобактерій і ентерококів), збільшення рівня популяції аутохтонних факультативних умовно патогенних мікроорганізмів (бактероїдів, превотел, пептококів, клостридій, протеїв, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida), а також контамінації порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними і ентеропатогенними) ешеріхіями і умовнопатогенними ентеробактеріями (цитробактером, ентеробактером, гафніями і сераціями). Ступінь дисбактеріозу має прямий взаємозвязок з тривалістю захворювання, площею ураженої шкіри, тяжкістю перебігу дерматозу і вираженістю дисфункції системи імунітету.
2. Встановлено, що у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника виражена дисфункція системного опсоно-фагоцитарного механізму, яка виявляється підвищенням активності НСТ-тесту (р< 0,05) і зниженням рівня плазмового фібронектину (р<0,001). А також має місце дисімуноглобулінемія, що характеризується підвищенням рівнів IGA (р< 0,001), IGG (р< 0,001) і зниженням рівня IGM (р< 0,01).
3. Аутоіммунні процеси у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника характеризуються достовірним збільшенням рівнів аутоантитіл IGG (р<0,01) і IGM (р<0,001) до однониткової ДНК і збільшенням рівнів аутоантитіл IGG (р<0,001 ) і IGM (р<0,05) до двониткової ДНК.
4. Аналіз показників гуморального антиендотоксинового імунітету виявив підвищення рівня антиендотоксинових антитіл до ліпополісахариду E.coli класів IGA (р<0,001), IGM (р<0,001), IGG (р<0,05) у хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника.
5. Розроблений новий, патогенетично обгрунтований метод лікування хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника, що передбачає призначення ентеросорбента Ультрасорб, пробіотика Біоспорин і імунокоректора Циклоферон (таблетована форма). Використання цього методу забезпечує нормалізацію стану мікробіоценозу кишечника, рівнів IGA, М, G, фібронектину і НСТ -тесту, зниження рівнів антитіл IGA, М, G до ліпополісахариду E.coli і аутоантитіл Ig М, G до одно-і двониткової ДНК.
6. Запропонований метод дозволив досягти позитивних результатів лікування в 91,2 %, у 1,3 рази скоротити терміни лікування, зменшити в 2,2 рази кількість рецидивів порівняно з традиційною терапією. Перевагами даного методу лікування є хороша переносимість і відсутність ускладнень, можливість його використання як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим на псоріаз, особливо з важким клінічним перебігом, необхідно проводити мікробіологічне обстеження вмісту порожнини товстого кишечника з визначенням видового складу і рівня популяції мікрофлори та встановленням ступеня кишкового дисбактеріозу (дисбіозу).
2. У хворих на псоріаз з дисбактеріозом кишечника рекомендується проводити оцінку показників імунного статусу. Таке обстеження пацієнтів, з урахуванням виявлених патологічних змін, дозволяє прогнозувати подальший перебіг дерматозу і здійснювати диференційований підхід до призначення комплексного лікування.
3. З метою корекції мікрофлори кишечника і показників імунного статусу рекомендується поєднане диференційоване призначення хворим на псоріаз: - Ентеросорбента Ультрасорб по0,5г, 3 рази на добу за 1-1,5 години до їжі впродовж 5 днів;
- пробіотика Біоспорін по 2 дози 2 рази на добу за півгодини до їжі впродовж 10-21 дня
- імунокоректора циклоферон (таблетована форма) по 2 таблетки (300 міліграм) один раз на день за півгодини до їжі в 1, 2, 4, 6, 8, 11,14,17, 20, 23 дні лікування.
Список литературы
1. Притуло О.А., Испирьян М.Б. Изучение качественного и количественного состава микрофлоры толстой кишки у больных псориазом // Дерматологія та венерологія. - 2004. -№3.- С. 14-18.
2. Испирьян М.Б. К вопросу о роли аутоимунных процессов в этиопатогенезе псориаза // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2004. -Т.140, Ч.3. - С.79-82.
3. Испирьян М.Б. Влияние циклоферона на иммунологические показатели у больных псориазом с дисбактериозом кишечника // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. - 2004. - №3-4. - С.245-248.
4. Испирьян М.Б. Зависимость иммунологической реактивности от степени дисбактериоза кишечника у больных псориазом // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения:Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И.Георгиевского. - Симферополь, 2005. -Т.141, Ч.5. - С.83-86.
5. Испирьян М.Б. Эффективность комплексного лечения больных псориазом с дисбактериозом кишечника с использованием препаратов Ультрасорб и Биоспорин // Таврический медикобиологический вестн. - 2005. -Т.8, №4. - С.73-76.
6. Испирьян М.Б. Гуморальный антиэндотоксиновый иммунитет у больных псориазом с дисбактериозом кишечника // Укр. журн. дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 2. - С.15-17.
7. Испирьян М.Б. Особенности течения псориаза в АР Крым // Тезисы научно-практической конференции “Токсикодермии и аллергические заболевания кожи”. - К., 2002. - С.2-3.
8. Іспір?ян М.Б. Вплив супутньої патології органів травлення на плин і клінічні прояви розповсюдженого псоріазу // Тези доповідей IX конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Луганськ, 2002. - С.378.
9. Испирьян М.Б., Прохоров Д.В. Псориаз и дисфункция пищеварительного тракта // Тезисы научно-практической конференции “Актуальные проблемы дерматологии и венерологии”. - Одесса, 2003. - С.48.
10. Испирьян М.Б., Притуло О.А., Прохоров Д.В. Состояние микробиоценоза кишечника у больных псориазом // Збірник наукових праць “Сучасні проблеми дерматовенерологїі, косметології та управління охороною здоров?я”. - Харків, 2004. - Вип. 3. - С.71-72.
11. Испирьян М.Б., Притуло О.А., Прохоров Д.В. Новый метод лечения больных псориазом с дисбиозом кишечника // Тезисы научно-практической конференции “Актуальные проблемы дерматовенерологии и косметологии”. - Одесса, 2004. - С.43.
12. Испирьян М.Б., Притуло О.А., Прохоров Д.В., Нгема М.В. Применение ультрасорба в комплексной терапии больных псориазом с дисбактериозом кишечника // Журнал дерматології косметології ім.М.О.Торсуєва. - 2005.- № 1-2.- С.176.
13. Испирьян М.Б., Притуло О.А., Прохоров Д.В. Система иммунитета и микробиоценоз кишечника - интегральные показатели гомеостаза у больных псориазом // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 3. - С.131.
14. Испирьян М.Б., Притуло О.А., Прохоров Д.В. Иммунотропный эффект циклоферона при лечении больных псориазом с дисбиозом кишечника // Матеріали науково-практичної школи “Розробки молодих вчених дерматовенерологів”. - К., 2005.- С.37.