Вивчення основних патофізіологічних особливостей розвитку нефропатії залежно від вмісту натрію в раціоні харчування тварин. Дослідження ступеня ушкодження нефронів та показників діяльності нирок в умовах водного діурезу та сольового навантаження.
Аннотация к работе
Хоча це положення не піддається сумніву, протягом останніх 20 років у експериментальній нефрології зявилася серія публікацій, які свідчать про те, що збільшення вмісту натрію в раціоні харчування тварин з експериментальною патологією нирок (гломерулонефрит, токсична нефропатія) зменшує виразність ниркової недостатності, сприяє підвищенню клубочкової фільтрації та, у цілому, знижує смертність тварин [Кухарчук А. Л., 1990; Роговий Ю. Є., 2002]. У низці робіт показано, що гіпернатрієвий режим утримання тварин сприяє відновленню функції нирок в олігоануричній стадії гострої ниркової недостатності внаслідок збільшення потужності вазодепресорного потенціалу, співвідношення з вазоконстрикторними факторами на нирковому та системному рівнях [Гоженко А. И., 1987]. Вивчити стан екскреторної, осморегулювальної і іонорегулювальної функцій нирок в умовах тривалого спостереження (100 діб) при стандартному вмісті натрію в раціоні харчування. Зясувати динаміку, особливості адаптації нирок контрольної групи щурів до гіпернатрієвого раціону харчування і стан екскреторної, осморегулювальної та іонорегулювальної функцій нирок в умовах тривалого спостереження (100 діб). На моделі токсичної нефропатії, індукованої однократним введенням дихлориду ртуті, вивчити функціональний стан і механізми екскреторної, осморегулювальної і іонорегулювальної функцій нирок в умовах стандартного раціону харчування протягом 100 діб.Щурів залежно від віку розподілили на три групи: 1 група (n=10) - статевонезрілі (вік тварин 1-1,5 міс); 2 група (n=10) - молоді статевозрілі (вік тварин 3-3,5 міс); 3 група (n=10) - щури старшого віку (вік тварин 16-18 міс). Через 3 і 7 діб після початку досліду було виконане водне навантаження щурам III і IV підгруп, а також відібрані тварини з усіх підгруп для проведення морфологічних досліджень (з I і II підгруп по 5 тварин). При аналізі впливу навантаження 3 % розчином хлориду натрію на показники діяльності нирок у щурів досліджуваних вікових груп встановлено, що в даних умовах експерименту найбільш високий показник індукованого діурезу 2,71±0,19 мл/год відзначається у групі молодих статевозрілих щурів на фоні зниженої концентрації креатиніну в сечі (1123±65 мкмоль/л). У групі молодих статевозрілих щурів під впливом водно-сольового навантаження знижується вміст креатиніну в плазмі крові до 47±2 мкмоль/год - його значення вірогідно менше показника у старший віковій групі (71±2 мкмоль/год). На фоні зазначених вікових особливостей реакції нирок тварин на водно-сольове навантаження відзначимо максимальний приріст швидкості клубочкової фільтрації до 1079±62 мкл/хв у молодих статевозрілих тварин порівняно з показниками двох інших вікових груп (старший - 579±42 і статевонезрілих - 580±41 мл/год).У роботі представлено розкриття патогенетичної значущості механізмів, які відіграють істотну роль у розвитку хронічної токсичної нефропатії, теоретичне обґрунтування та розробка актуального напрямку клінічної патофізіології, а саме вивчено роль і значення вікових факторів, циклу оксиду азоту і дієт із різним вмістом натрію в раціоні харчування тварин при розвитку та перебігу хронічних токсичних нефропатій. Найбільші функціональні можливості мають нирки щурів у період статевої зрілості тварин внаслідок включення функціонального ниркового резерву, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та підвищення інтенсивності транспорту осмотично активних речовин (натрію, кальцію, фосфатів) у канальцях нирок, що зумовило вибір цієї вікової групи для моделювання і вивчення патогенезу токсичної нефропатії. В адаптації до гіпернатрієвого раціону харчування варто розрізняти три основних періоди: 1) гострий - 3-тя доба; 2) перехідний - 30-60-та доба; 3) стабільної адаптації - 90-100-та доба. У гострому періоді основним адаптаційним механізмом функції нирок є збільшення швидкості клубочкової фільтрації до 962±83 мкл/хв, тривала адаптація нирок щурів до хронічного гіпернатрієвого навантаження здійснюється за рахунок переважної регуляції канальцевого транспорту іонів зі зменшенням клубочкової фільтрації до 513±44 мкл/хв. Функціональний стан нирок щурів при гіпернатрієвому раціоні харчування щодо адаптивних реакцій в умовах моделювання сулемової нефропатії значно не відрізняється від такого при нормонатрієвому раціоні харчування у відновному періоді токсичної нефропатії і характеризується відновленням фільтрації, канальцевої реабсорбції, а також осмо-і іонорегулювальної функцій нирок.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У роботі представлено розкриття патогенетичної значущості механізмів, які відіграють істотну роль у розвитку хронічної токсичної нефропатії, теоретичне обґрунтування та розробка актуального напрямку клінічної патофізіології, а саме вивчено роль і значення вікових факторів, циклу оксиду азоту і дієт із різним вмістом натрію в раціоні харчування тварин при розвитку та перебігу хронічних токсичних нефропатій.
1. Найбільші функціональні можливості мають нирки щурів у період статевої зрілості тварин внаслідок включення функціонального ниркового резерву, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та підвищення інтенсивності транспорту осмотично активних речовин (натрію, кальцію, фосфатів) у канальцях нирок, що зумовило вибір цієї вікової групи для моделювання і вивчення патогенезу токсичної нефропатії.
2. Нирки статевонезрілих тварин при водно-сольових навантаженнях, внаслідок функціональної незрілості клубочків та обмеження можливості транспорту іонів у ниркових канальцях, проявляють зниження здатності регулювати осмотичний гомеостаз. У щурів старших вікових груп встановлено зниження клубочкової фільтрації до 530±37 мкл/хв. зі збереженням здатності регулювати осмотичний та іонний гомеостаз за наявності протеїнурії 0,055±0,004 мг/год.
3. В адаптації до гіпернатрієвого раціону харчування варто розрізняти три основних періоди: 1) гострий - 3-тя доба; 2) перехідний - 30-60-та доба; 3) стабільної адаптації - 90-100-та доба. У гострому періоді основним адаптаційним механізмом функції нирок є збільшення швидкості клубочкової фільтрації до 962±83 мкл/хв, тривала адаптація нирок щурів до хронічного гіпернатрієвого навантаження здійснюється за рахунок переважної регуляції канальцевого транспорту іонів зі зменшенням клубочкової фільтрації до 513±44 мкл/хв.
4. У розвитку токсичної нефропатії, індукованої дихлоридом ртуті, можна виділити три періоди: 1) гострий (до 3-ї доби), що характеризується ознаками ушкодження проксимального відділу нефрону зі зниженням клубочкової фільтрації і порушенням транспорту іонів;
2) підгострий (від 30-ї до 60-ї доби), для якого характерні зменшення фільтрації та здатності регулювати осмотичний гомеостаз;
3) відновний (90-100 доба), який характеризується поступовим частковим відновленням клубочкової фільтрації, здатності регулювати осмотичний та іонний гомеостаз, але при цьому зберігаються явища протеїнурії.
5. При гіпернатрієвому раціоні харчування в інтактних щурів у періоді стабільної адаптації швидкість клубочкової фільтрації (537±38 мкл/хв) не перевищує показників, характерних для щурів, які перебувають на нормонатрієвому раціоні харчування (501±39 мкл/хв), що свідчить про відсутність феномена гіперфільтрації та розвитку тривалої адаптації на основі зниження канальцевої реабсорбції.
6. Функціональний стан нирок щурів при гіпернатрієвому раціоні харчування щодо адаптивних реакцій в умовах моделювання сулемової нефропатії значно не відрізняється від такого при нормонатрієвому раціоні харчування у відновному періоді токсичної нефропатії і характеризується відновленням фільтрації, канальцевої реабсорбції, а також осмо- і іонорегулювальної функцій нирок.
7. Результати дослідження функціональних показників діяльності нирок (клубочкова фільтрація, осмо- і іонорегулювальна функції), а також морфологічні характеристики ниркової паренхіми свідчать про відсутність негативного впливу гіпернатрієвого раціону харчування на перебіг репаративних процесів у нирковій тканині та розвиток хронічної сулемової нефропатії.
8. У гострому періоді сулемової інтоксикації незалежно від нормо- або гіпернатрієвої дієти спостерігаються значні морфофункціональні порушення з розвитком некротичного нефрозу та гострої ниркової недостатності.
9. У підгострому та хронічному періодах розвитку токсичної нефропатії відзначається відновлення ниркових структур із перевагою процесів проліферації та регенерації ниркового епітелію. На 60-ту добу гіпернатрієвої дієти виявлялися ділянки проліферації ендотеліальних і мезангіальних клітин, тимчасом як при нормонатрієвому раціоні харчування таких ділянок було більше і разом із тим спостерігалися процеси склерозування не тільки клубочків, а й інтерстиція.
10. У відновному періоді хронічної токсичної нефропатії патологічні зміни ниркової тканини були більш обсяжними при нормонатрієвій дієті та більш відмежованими при гіпернатрієвому харчовому раціоні. На фоні гіпернатрієвої дієти процеси репаративної регенерації протікають більш інтенсивно.
11. Активація циклу оксиду азоту є основним механізмом підвищення клубочкової фільтрації у гострому періоді адаптації експериментальних тварин до гіпернатрієвого раціону харчування і при цьому адекватним показником активації утворення оксиду азоту, що відбиває його вплив на функцію нирок, є екскреція нітритів.
12. Порівняльний аналіз впливу нормонатрієвого та гіпернатрієвого раціонів харчування на екскреторну, осморегулювальну та іонорегулювальну функції нирок в умовах моделювання сулемової нефропатії показав, що гіпернатрієва дієта впливає на перебіг хронічної токсичної нефропатії; це вказує на протективну роль гіпернатрієвого раціону, про що свідчить зменшення темпів хронізації патологічного процесу при токсичних нефропатіях.
Список литературы
1. Шпак В. С. Влияние острой и хронической гипернатриевой нагрузки на почечную экскрецию нитратов и нитритов у белых крыс / В. С. Шпак, С. И. Доломатов // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т. 3, № 2. - С. 461-463. Дисертант самостійно проводив експеримент, обробляв отриманні данні, підготував статтю до публікації.
2. Шпак В С. Ренальные механизмы адаптации белых крыс к гипернатриевому рациону / В. С Шпак, А. И. Гоженко, С. И. Доломатов, Е. А. Доломатова, И. В. Савицкий, Т. Г. Филоненко // Таврический медикобиологический вестник.- 2005. - Т. 8, № 3. - С. 150-153. Дисертант самостійно проводив експеримент, аналіз даних, підготував статтю до публікації.
3. Шпак В. С. Оособенности изменений почек крыс при сулемовой затравке на фоне гипонатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибулин, А. И. Гоженко // Вісник морфології. - 2005. - Т. 11, № 1. - С. 69-71. Дисертант брав участь у підготовці зразків для дослідження, обробці результатів експериментальних даних.
4. Шпак В. С. Особенности изменений почек крыс при сулемовой затравке на фоне гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Вісник морфології. - 2005. - Т. 11, № 2. - С. 274-277. Дисертант самостійно проводив моделювання токсичної нефропатії, проводив аналіз отриманих даних, підготував статтю до публікації.
5. Шпак В. С. Влияние острой натриевой нагрузки и продолжительного потребления раствора хлорида натрия на выведение белка почками белых крыс / В. С. Шпак // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. - Т. 9, № 1. - С. 179-183.
6. Шпак В. С. Сравнительная характеристика морфологических изменений почек крыс при гипо- или гипернатриевой диете на фоне сулемовой затравки / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 1. - С. 38-42. Дисертант самостійно аналізував отриманні данні, проводив статистичну обробку.
7. Шпак В. С. Особенности функционального состояния почек белых крыс в условиях хронической гипернатриевой диеты / А. И. Гоженко, В. С. Шпак // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. - Т. 4, № 2. - С. 70-76. Дисертант самостійно провів експеримент, проаналізував отримані експериментальні дані та підготував статтю до публікації.
8. Шпак В. С. Вікові особливості стану водно-сольового балансу у інтактних білих щурів / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 3. - С. 10-14. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.
9. Шпак В. С. Стан ниркового функціонального резерву у статевонезрілих щурів через 7 діб після одноразового введення дихлориду ртуті / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Експериментальна і клінічна медицина. - 2006. - № 4. - С. 28-31. Дисертант самостійно провів узагальнення, статистичну обробку експериментальних даних і підготував статтю до друку.
10. Шпак В. С. Особливості реакції нирок щурів старшої вікової групи на одноразове введення дихлориду ртуті / В. С. Шпак, Л. В. Романів // Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - № 3-4. - С.24-27. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.
11. Шпак В. С. Характеристика функциональной активности почек белых крыс на фоне гипернатриевой нагрузки / В. С. Шпак // Таврический медикобиологический вестник. - 2007. - Т. 10, № 1. -С. 158-161.
12. Шпак В. С.Влияние нагрузки растворами хлорида натрия на функцию почек крыс / В. С. Шпак, С. И. Доломатов // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 1. - С. 84-88. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував статтю до друку.
13. Шпак В. С. Особенности функциональной деятельности почек крыс в течении трехмесячного воздействия гипернатриевой нагрузки / В. С. Шпак // Патологія. - 2007. -Т. 4, № 2. - С. 27-30.
14. Шпак В. С.Особенности количественных характеристик структурных изменений почек крыс после сулемовой затравки на фоне гипо- или гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, Б. А. Насибуллин, А. И. Гоженко // Патологія. - 2007. -Т. 4, № 1. - С. 72-75. Дисертант самостійно підготував зрізи, провів морфометричний та статистичний аналіз експериментальних даних, підготував статтю до друку.
15. Шпак В. С. Влияние трехдневной гипернатриевой диеты на деятельность почек крыс, подвергшихся воздействию дихлорида ртути / В. С. Шпак // Експериментальна і клінічна медицина. - 2007. - № 3. - С. 22-26.
16. Шпак В. С. Функциональное состояние почек крыс с сулемовой нефропатией, содержавшихся течение шестидесяти суток на гипернатриевой диете / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2007. - Т. 8, № 2. - С. 130-134. Дисертант самостійно провів моделювання токсичної нефропатії, здійснив аналіз та узагальнення експериментальних даних, підготував статтю до друку.
17. Шпак В. С. Влияние тридцатисуточной гипернатриевой диеты на показатели деятельности почек крыс подвергшихся воздействию дихлорида ртути / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Запорозький медичний журнал. - 2007. - Т. 41, № 2. - С. 14-18. Дисертант самостійно проводив експериментальне дослідження, підготував статтю до друку.
18. Шпак В. С. Функциональное состояние почек крыс, содержавшихся на девяностосуточной гипернатриевой диете, после воздействия сулемы / В. С. Шпак // Запорозький медичний журнал. - 2007. - Т. 42, № 3. - С. 5-8.
19. Шпак В. С. Функциональная деятельность почек крыс, получавших дихлорид ртути, в условиях гипернатриевого рациона питания / В. С. Шпак // Запорозький медичний журнал. - 2007. - Т. 43, № 4. - С. 20-23.
20. Шпак В. С. Особенности реакции почек белых крыс на нитрит натрия в условиях блокады ангиотензин-I- превращающего фермента / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Одеський медичний журнал. - 2007. - Т. 99, № 1. - С. 35-38. Дисертант самостійно виконав збір і аналіз літературних джерел за темою роботи, провів статистичну обробку отриманих результатів.
21. Шпак В. С. Влияние малых доз нитрита натрия на деятельность почек белых крыс / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Досягнення біології та медицини. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 70-74. Дисертант самостійно проводив аналіз літературних джерел та експериментальних даних, підготував статтю до друку.
22. Шпак В. С. Влияние каптоприла на почечный транспорт химически стабильных оксидов азота у белых крыс / С. И. Доломатов, В. С. Лапай, В. С. Шпак // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 1. - С. 9-12. Дисертант самостійно провів експеримент та узагальнення отриманих даних.
23. Шпак В. С. Влияние гипернатриевой диеты на функциональное состояние почек крыс / В. С. Шпак // ІІІ читання ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 27-29 травня 2004 р. : матеріали. - Одеса, 2004. - С. 93-94.
24. Шпак В. С. Морфологические изменения почек крыс при действии сулемы и гипонатриевой диеты / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения : тр. Крим. дер. мед. ун-та ім. С.І.Георгиєвського. - Сімферополь, 2005. - Т. 141, ч. VI. - С. 135-136. Дисертант самостійно провів експеримент, проаналізував отримані експериментальні дані та підготував тези до публікації.
25. Шпак В. С. Морфологические изменения почек крыс при действии сулемы и гипернатриевой диеты / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // Сучасні наукові дослідження 2006 : ІІ міжнар. наук.-практич. конф., 20-28 лют.: 2006 р. матеріали. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 108-110. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.
26. Шпак В. С. Натриевый баланс и хронизация нефротоксической нефропатии / В. С. Шпак, Е. С. Мельник // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения : тр. Крим. дер. мед. ун-та ім. С. І. Георгиєвського. -Сімферополь, 2006. - Т. 142, ч. III. - С. 259-260. Дисертант самостійно аналізував отриманні данні, підготував тези до друку.
27. Шпак В. С. Особенности функциональной деятельности почек крыс, полдвергшихся воздействию дихлорида ртути на фоне гипернатриевой диеты / А. И. Гоженко, В. С. Шпак // VI читання ім. В. В. Підвисоцького, присвячені 150-річчю з дня народження : наук. конф., 31 трав.-1 черв. 2007 р. : матеріали. - Одеса, 2007. - С.129-130. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.
28. Шпак В. С. Особенности морфометрических характеристик почек крыс при развитии хронической токсической нефропатии / В. С. Шпак, А. И. Гоженко // VII читання ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 29-30 трав. : матеріали. - Одеса, 2008. - С. 124. Дисертант самостійно провів експеримент, обробив та узагальнив отримані дані, підготував тези до друку.