Особливості морфологічних та імуногістохімічних змін тканин обличчя і шиї. Визначення маркерів інтенсивності старіння у пацієнтів різних вікових груп. Показання і протипоказання до виконання стандартних операцій, комбінованих та симультанних втручань.
Аннотация к работе
Сьогодні естетична хірургія інволютивних змін обличчя і шиї задовольняє потреби пацієнтів як середнього, літнього віку, так й молодих, є однією з провідних галузей серед хірургічних дисциплін. Щороку у світі виконують близько 10 млн. пластичних операцій, 60% з них - омолоджувальні втручання на обличчі і шиї (G. H. Передчасне старіння тканин обличчя і шиї виявилося чинником, що справляє вплив на сімейне життя жінок. Прогностично несприятливим чинником, що збільшує вираженість інволютивних змін тканин обличчя і шиї, є загострення екологічної ситуації у світі, коли у навколишньому середовищі накопичуються небезпечні ксенобіотики, зокрема ті, що мають мутагенну дію, що спричиняє порушення адаптації і природної резистентності організму (В. В. Таким чином, проблема хірургічного лікування пацієнтів з віковими змінами обличчя і шиї актуальна і вимагає всебічного вивчення, що дозволить визначити шляхи поліпшення його безпосередніх і віддалених результатів, підвищити якість життя пацієнтів.В основу роботи покладені результати обстеження і лікування 244 пацієнтів з різними проявами передчасного старіння тканин обличчя і шиї, а також естетичними віковими дефектами, оперованих у період з 1996 по 2006 р. З огляду на мету і завдання дослідження, обраний такий методичний підхід: дослідження було розділене на два етапи. На підставі проведеного аналізу першого етапу дослідження визначені можливі шляхи поліпшення результатів, що дозволило розробити хірургічну тактику й обґрунтувати патогенетичні принципи виконання операцій, що було використано на другому етапі у 160 пацієнтів в період з 2002 по 2006 р. - друга (основна) група. На підставі аналізу результатів дослідження особливостей морфологічних, імуногістохімічних змін тканин обличчя і шиї визначені маркери й інтенсивність старіння в різних групах: нерівномірне потоншення епідермісу за рахунок базального шару (0,09-1,2 мм - у 1-й групі, 0,05-0,8 мм - у 2-й групі, не менше 0,05 мм - у 3-й групі); збільшення кількості фібробластів у дермі відповідно вікові: поодинокі - у 1-й групі, значне збільшення кількості зрілих фібробластів - у 3-й групі; склероз стінок судин і інфільтрація їх лімфоцитами (відсутність склерозу й поодинокі лімфоцити - у 1-й групі, нерівномірно виражений склероз - у 2-й групі, виражений склероз з лімфо-і гістіоцитарною інфільтрацією навколо судин - у 3-й групі); достовірне зниження індексу апоптозу (з 20% - у 1-й групі до 10% - у 2-й групі і 5% - у 3-й групі); ущільнення тканин дерми і висока експресія колагену І і ІІІ типу, особливо у 3-й групі; прогресивне зниження інтенсивності експресії рецепторів прогестерону та естрогену в 3-й групі; експресія інтегринів - у 1-й групі, її зниження - у 2-й і повна відсутність - у 3-й групі. Нами встановлено, що знання предикторів мультифакторного ураження тканин обличчя і шиї дозволяє обґрунтовано прогнозувати успіх і тривалість естетичного ефекту операції у пацієнтів 1-ї групи і менш сприятливий та тривалий ефект - у 3-й групі, пацієнтам якої необхідне здійснення одночасної корекції шиї і всіх зон обличчя. На підставі аналізу критеріїв вибору методу операції нами розроблений алгоритм хірургічної тактики, відповідно до якого виконання класичних операцій показане: пацієнтам 1-ї групи за наявності локальних мало виражених естетичних дефектів (просте обличчя); пацієнтам 2-ї і 3-ї груп з супутнім цукровим діабетом і атеросклеротичними змінами серцево-судинної системи, коли доцільно не відкладати виконання операції; пацієнтам, готовим до істотних змін способу життя; за відсутності виражених структурно-морфологічних і метаболічних змін припустимі усі види симультанних операцій.Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яке дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування пацієнтів з віковими змінами обличчя і шиї шляхом розробки комплексного лікування з застосуванням удосконалених хірургічної тактики і методів операцій на підставі одержаних нових даних про патогенетичні механізми вікових і естетичних змін тканин обличчя і шиї. Необхідність цілеспрямованого й поглибленого обстеження пацієнтів в естетичній хірургії, диференційованого вибору виду знеболювання і методу операції, а також їх адекватної підготовки і реабілітації обгрунтована тим, що у віці від 30 до 40 років (початок передчасного старіння) різні хронічні захворювання виявлені більш ніж у 25% пацієнтів, у віці від 41 до 55 років (період пре-, перименопаузи) - більш ніж у 50%, у віці від 56 до 78 років (період пізньої менопаузи) - у кожної пацієнтки виявлені в середньому (3,9 ± 0,3) супутні захворювання. На підставі результатів дослідження особливостей морфологічних та імуногістохімічних змін тканин обличчя і шиї встановлені маркери інтенсивності і темпи старіння в різних вікових групах: нерівномірне стоншення епідермісу за рахунок базального шару, склероз стінок судин, лейкоцитарна інфільтрація, достовірне зниження індексу апоптозу, ущільнення тканин дерми і висока експресія колагену І і ІІІ типу, прогресивне знижен