Оптимізація лікування й профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забрудненій території і вживають воду з підвищеним рівнем нітратів. Розвиток залізодефіцитної анемії в умовах нітратного навантаження організму.
Аннотация к работе
У звязку з цим набуває особливої актуальності не лише виявлення механізмів розвитку ЗДА у дітей раннього віку, які проживають на нітратно забруднених територіях, вживають питну воду з підвищеним вмістом нітратів, вигодовуються жіночим або коровячим молоком, що містить нітрати, але й розробка патогенетично обгрунтованих лікувальних та профілактичних заходів наведеного патологічного стану. Мета роботи - обгрунтувати комплекс лікувально-профілактичних заходів при ЗДА у дітей раннього віку, які постійно мешкають на забруднених нітратами територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, на підставі всебічної оцінки стану їх здоровя та дослідження патогенетичних особливостей розвитку даного патологічного стану в умовах нітратного навантаження організму. Дослідити основні патогенетичні ланки розвитку ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму стосовно особливостей кровотворення, глибини залізодефіциту та стану оксидантно-прооксидантної системи. Вперше обґрунтовано негативну роль тривалої дії нітратів у генезі розвитку та перебігу ЗДА у дітей раннього віку; розкриті окремі патогенетичні аспекти розвитку даної патології; встановлено закономірності порушень метаболічних процесів, зокрема обміну заліза, стану оксидантно-прооксидантної системи та рівня інтоксикації при надходженні до організму підвищеної кількості нітратів. Показано, що у дітей раннього віку, які постійно проживають на нітратно забруднених територіях, відмічається достовірне зростання рівня нітратів у крові, збільшення вмісту метгемоглобіну, що призводить до розвитку пероксидного стресу з виснаженням функціональної активності антиоксидантної системи на фоні нітратної інтоксикації організму.До дослідної групи увійшло 68 дітей віком від 1-го до 3-ох років з ЗДА I-го ступеня важкості, які проживали в сільській нітратно забрудненій місцевості і вживали питну колодязну воду з підвищеним рівнем нітратів від 150 до 650 мг/л, що в 5-15 разів перевищував допустиму концентрацію в 45 мг/л. Визначити глибину залізодефіциту у обстежуваних дітей за показниками рівня гемоглобіну (Hb), еритроцитів (Ер), транспортних фракцій трансферину, що визначався за Fe3 (ТР-Fe3 ) і церулоплазміну, що визначався за Cu2 (ЦП-Cu2 ) з підрахуванням коефіцієнту їх кількісного співвідношення (ТР-Fe3 /ЦП-Cu2 ); загальної міді (Cu2 ,1 ), загальної фракції трансферину, що визначалася за білком (ТР-білок), загальної та латентної залізозвязуючих здатностей сироватки (ЗЗЗС, ЛЗЗС), коефіцієнту насичення трансферину (КНТФ). Визначити стан нітратного навантаження обстежуваних дітей за показниками рівня нітратів, нітритів, метгемоглобіну (MTHB) в крові, нітритів - в сечі та рівень нітратної інтоксикації організму обстежуваних дітей за показником активності сироваткової псевдохолінестерази (ХЕ). Оцінка кровотворення при пункційній діагностиці надавалася методом подовжнього ретроспективного вивчення цитологічного дослідження кісткового мозку з підрахуванням індексів визрівання 27 дітей 1-3 років життя з ЗДА ІІ-ІІІ ступеня важкості, які проживали в умовах нітратно забрудненого довкілля і мали результати проведеної стернальної пункції. Результати наших досліджень виявили вищі показники кількості нітратів і нітритів у крові дітей дослідної групи, ніж у порівняльній (нітрати: 9,83±0,37 і 4,96±0,2 мкг/мл (р<0,01); нітрити: 77,48±1,41 і 36,95±2,21 нг/мл (р<0,01)).У дисертації вирішено актуальну задачу сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікування та профілактики ЗДА у дітей раннього віку шляхом впливу на основний механізм розвитку захворювання в умовах нітратного навантаження організму. У дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях і вживають воду з підвищеним вмістом нітратів спостерігається прямий сильний кореляційний звязок між поширеністю ЗДА та нітратною забрудненістю питної води (r=0,96). Зростання рівня нітратів і нітритів та зниження активності інтоксикаційного фермента-індикатора - сироваткової псевдохолінестерази в крові дітей раннього віку, які вживають воду з підвищеним вмістом нітратів, являються критеріями наявності у них станів нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму. ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму на відміну від ЗДА без нітратного навантаження супроводжується розвитком метгемоглобінемії, протікає в умовах гіпорегенераторного кровотворення з більш вираженим дефіцитом заліза і залізотранспортних білків в організмі, значно нижчими коєфіціентом кількісного співвідношення транспортних фракцій трансферину і церулоплазміну та коефіцієнтом насичення трансферину, значно збільшеними загальною і латентною залізозвязуючими здатностями сироватки. Поетапне застосування кверцетину і актиферину при ЗДА у дітей раннього віку в умовах нітратного навантаження організму призводить до зменшення ознак нітратного навантаження та нітратної інтоксикації організму, покращення стану оксидантно-прооксидантної системи шляхом пригнічення визвільнення вільних радикалів та активації факторів ант