Аналіз співвідношення форми державного правління та партійної системи. Систематизація чинників партійно-політичної відповідальності. Порівняння її моделей на прикладі Великобританії, Німеччині, США та Франції. Визначення оптимальної моделі для України.
Аннотация к работе
Оскільки сучасна демократія і теоретиками, і практиками публічної політики характеризується як демократія партійна, відповідальність політичних лідерів у західних країнах існує саме у формі партійно-політичної відповідальності. Проте, у центрі уваги науковців залишається політична відповідальність окремих гілок влади та державних органів, в той час як відповідальність політичних партій як ланки, яка поєднує владні інститути в одну систему і через які ця відповідальність реалізовується в демократичному суспільстві, не отримала належного опрацювання. Також, запропоновано авторське розуміння сутності партійно-політичної відповідальності, яка розглядається як принцип функціонування партій, що передбачає їхню програмність (відданість цінностям у всіх документах та практичній діяльності) та такий баланс між внутрішньопартійною демократією та дисципліною, який буде оптимальним за існуючої форми правління та партійної системи в державі; Виокремлюються три основні напрями дослідження партійно-політичної відповідальності у західній науці, які умовно можна назвати “британським” (базується на переконанні, що політичні партії можуть бути відповідальними лише у системах на зразок вестмінстерської), “американським” (наголос на системі стримувань та противаг як основі взаємоконтролю політичних партій та гілок влади) та “континентально-європейським” (в центрі уваги - проблема відповідальності коаліційних урядів: доцільність їх утворення до та після виборів, ідеологічна сумісність як основа відповідальності тощо). Запропоновано систематизацію розробок українських вчених, які досліджують партійно-політичну відповідальність у контексті інших проблем, а також головних тенденцій сучасних досліджень партійно-політичної відповідальності (розширення географії держав із включенням нових демократій та аналіз процесу становлення партійно-політичної відповідальності у них);Якщо після перемоги на виборах та отримання певної посади партія не домагається успіхів в управлінні державою (запропонований політичний курс був помилковим, партія не змогла втілити його в життя, свідомо відступила від власних передвиборчих обіцянок тощо), вона несе перед виборцями політичну відповідальність. Таким чином, партійно-політична відповідальність - це принцип функціонування партій, що передбачає їхню програмність (відданість цінностям у всіх документах та практичній діяльності) та такий баланс між внутрішньопартійною демократією та дисципліною, який буде оптимальним за існуючої форми правління та партійної системи в державі. Ця партія отримує всю повноту влади у державі, утворюючи більшість у законодавчому органі та формуючи уряд, а друга переходить в опозицію та ретельно стежить за діяльністю першої, критикуючи її та представляючи власну точку зору. При цьому, виборці спроможні ідентифікувати, яка з партій повинна нести відповідальність за ті чи інші дії, оскільки вони теж формулюють свої політичні програми та чітко виконують їх, проте, тут взаємоконтроль відбувається не лише між партіями, а, як правило, і між гілками влади. У другому розділі “Основні моделі політичної відповідальності політичних партій (на прикладі Великої Британії, Німеччини, США та Франції”, уточнено, доповнено та систематизувано основні чинники політичної відповідальності політичних партій, авторка порівнює чотири держави із різними моделями партійно-політичної відповідальності, виокремленими на основі співвідношення форми державного правління та партійної системи: Велику Британію, Німеччину, США та Францію.Партійно-політична відповідальність - принцип функціонування партій, що передбачає їхню програмність (відданість цінностям у всіх документах та практичній діяльності) та такий баланс між внутрішньопартійною демократією та дисципліною, який буде оптимальним за існуючої форми правління та партійної системи в державі. Вчені, які належать до прихильників “британського” напряму, переконують, що партійно-політична відповідальність ефективно функціонуватиме лише при концентрації влади у руках однієї політичної партії. Головними чинниками, які впливають на рівень партійно-політичної відповідальності є усвідомлення визначальної ролі політичної відповідальності як для суспільства, так і для партій, програмність політичних партій, баланс між внутрішньопартійною дисципліною і внутрішньопартійною демократією, партійна відповідальність опозиції та співвідношення форми правління держави і партійної системи. Цей баланс, а також відповідальність опозиції, прямо залежать від співвідношення форми державного правління та партійної системи, тому на основі такої кореляції можна виокремити чотири моделі практичної реалізації партійно-політичної відповідальності: парламентаризм із двопартійністю, парламентаризм із багатопартійністю, президенціалізм із двопартійністю та президенціалізм із багатопартійністю. Політичні партії є ідеологічно відмінними, базують свої головні платформи на цінностях, які, своєю чергою, лягають в основу передвиборчих програм кандидатів від цієї партії, а також партії загалом на п