Визначення та стильова особливість паронімів в українській мові. Дослідження явища парономазів в українській мові. Використання стилістичних властивостей паронімічного зображення при створенні епіграм, пародій, шаржів. Способи творення паронімів.
Аннотация к работе
Іменники подаються у формі називного відмінку однини, потім наводяться закінчення родового відмінку, що вказує на родову приналежність (чол., жін., сер.) Іменники, які не мають форму однини, наводяться без зазначення категорії роду та супроводжуються поміткою мн. Якщо іменники, які мають форму однини і множини, у будь-якому значенні вживаються виключно і переважно в родині множини, то після зазначення порядкового номера цього значення наводиться форма називного відмінка, а також закінчення родового відмінка, що помічаються так: «Тільки мн.». В тих випадках, коли іменники, які мають форму однини чи множини, в будь-якому значенні вживаються виключно у формі однини, то після визначення порядкового номера цього значення дається помітка «Тільки одн.». Якщо в будь-якому значенні багатозначного дієслова вживається виключно або переважно тільки одна видова форма, то перед тлумаченням цього значення подаються обмежені помітки: «Тільки док.», «Тільки недок.» Або «Зазвичай док.», «Зазвичай недок.».Ми намагалися якомога ширше показати всю повноту теми паронімії в українській мові.При широкому розумінні паронімії до паронімів зараховують усі слова, що мають звукову подібність, не враховуючи морфемного складу слова, і різнокореневі, і спільнокореневі (досвід - дослід, громадський - громадянський, верба - вербена, дерен - терен). Семантичні звязки між паронімами можуть бути різними - синонімічними, антонімічними, іноді ці слова з близьким, суміжним значенням або члени однієї тематичної групи. За характером смислових звязків пароніми поділяють на кілька груп: а) пароніми синонімічні (блукати - блудити, важкий - тяжкий, повінь - повідь, привабливий - принадливий, капля - крапля); б) пароніми антонімічні (прогрес - регрес, еміграція - імміграція, адресат - адресант, еволюція - революція, густо - пусто); в) пароніми, що мають деяку семантичну близькість (проносити - приносити, пролазити - прилазити, вирізнятися - відрізнятися, витирати - затирати); г) тематичні пароніми (абонемент - абонент, апендикс - апендицит, нетрати - нетрити, памятка - памятник). Пароніми, як і слова інших семантичних груп, використовуються в сучасній українській мові з певною стилістичною метою - переважно для словесної гри та каламбурів або для створення музичності, милозвучності фрази. Спільний корінь абон-; розрізняються суфіксом-ем-.
Вывод
Ми намагалися якомога ширше показати всю повноту теми паронімії в українській мові. Ця тема обрана не випадково, бо навіть велика кількість освічених людей робить багато помилок при визначені паронімів або у мовленні).
Список литературы
1. Пономарьов О. Стилістика сучасної української мови. К., 2000.
2. Виноградов В. В. Стилістика. Теория поэтической речи. Поэтика. М., 1963.
3. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. К., 1987.
4. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. К., 1975.
5. Приходченко К. І. Універсальний словник-довідник української мови. К., 2004.
6. Культура української мови. Довідник / За ред. В. М. Русанівського. К.: Либідь, 1990.
Самоосвітня діяльність учителя
1. Дослідити творчість сучасних поетів (за вибором) з метою виявлення частотності використання ним паронімів.
2. Укласти на основі цього дослідження словник паронімічних пар.
Самоосвітня діяльність учнів
1. Скласти два каламбури, використовуючи пароніми.
2. Написати декілька епіграм (за вибором), шаржів (за вибором), пародій (на власний розсуд).
3. Знайти пароніми в творах художньої літератури і виписати їх.
Питання для заліку
1. Що таке пароніми?
2. Дати визначення: · паронімії;
· парономазії;
· квазіпаронімам;
· паронімічним парам;
· паронімічним рядам.
Розкажіть про сфери їх застосування.
3. Створіть розповідь «Стилістичні можливості паронімів».
4. Розкажіть про використання паронімів для створення каламбурів, епіграм, пародій, шаржів.
5. Які ви знаєте словники паронімів.
6. Що ви знаєте про звукову близькість паронімів.
7. Які існують семантичні контакти у паронімічних пар?
8. Хто досліджував пароніми?
9. Дайте граматичну характеристику паронімів.
10. Побудуйте розповідь з теми: · «Прикметникові паронімічні пари»;
· «Іменникові паронімічні пари»;
· «Дієслівні паронімічні пари»;
· «Адєктивні пароніми»;
· «Повні й неповні пароніми»;
· «Двочленні і багаточленні паронімічні ряди»;
· «Синонімічні та антонімічні семантичні звязки між паронімами;