Діяльність українського парламентського представництва у Відні крізь призму національно-політичних реалій Австро-Угорщини. Особливості виборчого процесу в Галичині в 1907-1911. Роль української парламентської репрезентації у розвитку національного руху.
Аннотация к работе
Зясовано роль української парламентської репрезентації у розвитку національного руху, виборчої кампанії та практичної діяльності віденського парламенту в українському питанні. Актуальність досліджуваної проблеми підсилюється й тією обставиною, що сьогодні Україна переживає непростий процес становлення власного парламентаризму, і вивчення досвіду політичної діяльності українських депутатів у минулому має певне практичне значення. Ліквідація куріальної системи піднімала позиції українських національних сил ще й тому, що в умовах майнового цензу, котрого дотримувалася попередня виборча система, українцям наперед було визначено, в силу їх нижчого матеріального стану, значно поступатися у боротьбі за депутатські мандати польсько-шляхетським кандидатам у депутати. У результаті чого із 106 галицьких мандатів до австрійського парламенту для поляків призначалося 78, а для українців - 28 мандатів, або 26,4 % від загальної кількості, при тому, що українці становили 64,4 % населення Галичини [11]. Сільські округи, які обирали по два депутати, поділялися на два типи: українські, де серед виборців переважали українці, і мішані, де українці не набагато перевищували у кількості.
Список литературы
1. Андрусяк М. Нариси з історії галицького москвофільства. Львів, 1935. 78 с. 2. Томашівський С. Галичина, політично-історичний нарис з приводу світової війни. Львів, 1915. 32 с. 3. Феденко П. Український громадський рух у ХХ ст. Подебради: Український технічно-господарський інститут позаочного навчання, 1934. 170 с. 4. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. К.: Ґенеза, 1996. 360 с. 5. Макарчук С. Москвофільство: витоки та еволюція ідеї (середина ХІХ ст. - 1914 р.) // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 32. Львів, 1997. 6. Мудрий М. Місцеве самоврядування Галичини в контексті українсько-польських взаємин (друга половина ХІХ століття) // Україна в минулому. К.; Львів, 1996ю Вип. ІХ. 8. С. 77-102. 7. Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нарис історії ХІХ - початку ХХ ст. 2-е видання, доповнене. Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка;
Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 1999. 226 с. 8. Турій О. Національна та політична орієнтація греко-католицького духовенства в 1819-1859 рр. (до генези москвофільства) // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісії НТШ у Львові (лютий 1992 р. - жовтень 1993 р.). Львів, 1994. С. 50-53. 9. Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців. 1848-1914. З ілюстраціями. На підставі споминів і документів. Перша і друга частина. Львів, 1926. 736, ІХ с. 10. Цегельський Л. Як воно поправді було // Америка. Філадельфія, 1936-1937. 11. Діло. 10 квітня 1907. 12. Діло. 16 січня 1907. 13. Діло. 18 січня 1907. 14. Діло. 10 травня 1907. 15. Діло. 15 травня 1907. 16. До русинів галицької землі. Львів, 1907 (відбиток). 17. Вітик С. Під теперішню пору. Львів: Накл. автора, 1906. 18. Діло. 9 травня 1907. 19. Діло. 27 травня 1907. 20. Діло. 3 червня 1907.