Інтертекстуальний аналіз поеми відомого англо-американського поета XX ст. Томаса Стернза Еліота "Великопісна середа". Ідентифікація прототексту інтекстів у сильних позиціях твору, відстеження їх смислової трансформації та специфіки функціонування.
Аннотация к работе
Вісник Житомирського державного університету. Філологічні наукиУ своїй творчості Еліот не лише задовольнив відчуття традиції та укріпив звязок епох, а й розробив поетику зчеплення, основою якої було "створення нових єдностей" (Т. С. Іванов доволі лаконічно і водночас повно визначив значення Данте на формування поетичного світотворення Еліота: "Данте був одним із головних орієнтирів для Еліота" [3: 228]. Оскільки Еліот сам визначає типи "впливу" великого флорентійця на моделювання його поетичного світу, вважаємо за необхідне звернутися до першоджерела: "Зрозуміло, я запозичував у нього (Данте) окремі рядки, намагаючись відтворити, вірніше, пробудити у свідомості читача памятні картини деяких сцен Дантової "Комедії", і таким чином установити звязок між середньовічним пеклом та сучасним життям. Так, наприклад, роботу над другою частиною "Великопісної середи" Еліот закінчив у 1927 році під назвою "Salutation" - ("Слова привітання"), саме в цей час поет таємно приймає англокатолицизм. Фрай визначив глибокий релігійний та символічний смисл "Великопісної середи" у християнському космосі та підкреслив її значення як відправного пункту духовного паломництва: "Великопісну середу" Еліота побудовано на мотивних та образних паралелях між церковним календарем, "Чистилищем" Данте та окремими елементами Біблії" [7: 174].
Список литературы
1. Matthissen F. O. The Achievment of T. S. Eliot. An Essay on the Nature of Poetry / With a chapter on T. S. Eliots later work by C. C. Barber. - N.Y.: OUP, 1959. - 248 p.
2. Элиот Т. С. Избранное. Т. I-II. Религия, культура, литература. - М.: "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2004. - 752 с.
3. Иванов Вяч. Вс. "Вы помните, как бегуны…": Данте, Мандельштам и Элиот // Иванов Вяч. Вс. Избранные труды по семиотике и истории культуры. - М., 2000. - Т. 2. - С. 423-433.
4. The Oxford Book of English verse 1250-1900 // Ed. By A. Quiller - Couch. - Oxford, 1930. - 226 p. 5. Книга Буття, 28:10.
149
Вісник Житомирського державного університету. Випуск 48. Філологічні науки
6. Данте Алігєрі. Божественна комедія: Поема // Переклад з італ. і коментарі Є. А. Дроб’язка; Передмова О. Б. Алексєєнко. - Харків: Фоліо, 2001. - 607 с.
7. Frye N. Words with Power. Being a Second Study of "The Bible and Literature". - San Diego; N.Y.; L., 1990. - 342 p. 8. Williamson G. A Reader Guide to T. S. Eliot: a poem-by-poem analysis. - 1 st Syracuse University Press, 1998. - 248 p.
9. Schuchard R. Eliots Dark Angel. Intersection of Life and Art. - N. Y., Oxford: OUP, 1999. - 157 p.
10. Jones Duncan E. E. ASHWEDNESDAY // T. S. Eliot. A study of his writing by several hands / Ed. by B. Rajan. - N.Y., 1966. - Р. 37-57.
11. Ушакова О. М. Философия Чистилища в поэме Т. С. Элиота "Пепельная среда" // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. - 2002. - № 2. - С. 57-80.
12. Ellmann M. The Poetics Of Impersonality. T. S. Eliot and Ezra Pound. - Cambridge: Harvard Univ. Press, 1988. - 207 p.
13. Wright K. Word Repetition in the Early Verse // Critics on T. S. Eliot. - London, 1973. - P. 21-25.
Матеріали надійшли до редакції 05.05. 2009 р.
Статкевич Л. П. Паратекстуальность в поэзии "Великопостная среда" Томаса Стернза Елиота.
В статье рассматривается интертекстуальность и роль дантовских мотивов в поэзии англо-американского поэта ХХ века Т. С. Элиота "Ash Wednesday" (1930). Семантика интертекстуально структурированого произведения - амбивалентна и диалогизирована. Используемые в поэзии интертекстуальные фигуры есть важными смыслообразующими элементами. Паратекстуальность анализируется как одноступенчатая интеракция: Т? > Т, где Т? - "Божественная комедия", а Т - интертекст Елиота.
Statkevych L. P. The Great Wednesday Poetry by T. S. Eliot.
This article deals with the role and intertextuality of Dantes motives in T. S. Eliots poem "Ash Wednesday" (1930). The semantics of the intertextual text presented in dialogues is ambiguous. The intertextual figures are the important sensemaking elements. Paratextuality is considered to be single-step interaction: Т? > Т, Т? meaning "The Divine Comedy" and Т - Eliots intertext.