Глобалізація як розширення, інтенсифікація, прискорення та взаємопов’язаність країн світу. Кількісна оцінка глобалізації за показником – індексом глобалізації. Рівень глобалізації торгівлі товарами і послугами. Конвергенція світових і національних цін.
Аннотация к работе
Відсутність відповідних важелів впливу та помилки, які припускали експерти МВФ і Світового банку в оцінці сучасних економічних процесів і розробці програм кредитування, призвели до того, що особливо гостро постало питання реформування існуючої системи міжнародних фінансових інституцій. Проте у зазначених працях, присвячених розкриттю сутності глобалізаційних процесів і перебігу реформи міжнародних фінансових інституцій, практично відсутні комплексні дослідження, які б всебічно аналізували вплив саме економічного антиглобалізму на трансформаційні процеси МВФ і Світового банку, оцінювали альтернативні теорії глобалізації та практичні моделі, запропоновані представниками міжнародних антиглобалістичних рухів та організацій. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертаційне дослідження виконано у відповідності із науковою темою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин "Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації", яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин "Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України" (№01БФ048-01), у рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”. Зважаючи на наукову і практичну актуальність теми і спираючись на результати вивчення окремих її аспектів у світовій і національній економічній літературі, метою дисертаційної роботи є всебічний та комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів, методів і наслідків впливу антиглобалізму на трансформаційні процеси у міжнародних фінансових організаціях (на прикладі МВФ і Світового банку), обґрунтування та визначення тенденцій і перспектив розвитку антиглобалізму як нового явища на міжнародній арені, його наслідків, які, зокрема, торкаються й України. У дисертації застосовано широкий інструментарій та різноманітні методи наукового дослідження, а саме: метод спостереження, що дав можливість здобути первинні емпіричні знання щодо обєкта дослідження (підрозділи 1.3. і 2.2); метод кількісного та якісного порівняння, наприклад, при дослідженні альтернативних економічних теорій та мікромоделей, що пропонують антиглобалісти (у розділі 3); метод абстрагування, зокрема, застосовувався при розкритті сутності й недоліків глобалізації (у розділі 1); метод елементарно-теоретичного синтезу та аналізу під час дослідження альтернативних теорій і мікромоделей, а також методів впливу антиглобалізму на реформування міжнародних фінансових інституцій (МФІ) (у розділах 2 та 3); метод дедукції, зокрема метод супутніх змін (у підрозділі 2.2); метод історизму (у підрозділі 1.3) при вивченні становлення антиглобалістичного руху.У першому розділі - „Теоретичні основи та сучасні оцінки економічного антиглобалізму” - розглянуто передумови виникнення, особливості й головні напрями розвитку економічного антиглобалізму, які становлять теоретичне підґрунтя для аналізу впливу цього явища на трансформаційні процеси сучасності, визначення результатів і наслідків цього впливу. В дисертаційному дослідженні зазначено, що головною причиною виникнення економічного антиглобалізму як системи поглядів, була асиметричність і неоднозначність сучасних глобалізаційних процесів у світовій економіці. У дисертації зроблено наголос на тому, що у теоретико-методологічному плані визначення поняття “економічний антиглобалізм” є досить дискусійним і суперечливим, що перш за все зумовлено відсутністю наукового консенсусу щодо універсального визначення поняття “економічна глобалізація”, а відтак і відсутністю чітко сформульованих ключових характеристик цього явища. До усталених негативних рис сучасної форми економічної глобалізації автор відносить: зростання загальносвітового рівня бідності на тлі підвищення добробуту населення у розвинутих країнах; асиметричність сучасного економічного розвитку і зростання економічної нерівності як у середині окремих країн, так і між країнами (рис. До інших помітних наслідків впливу економічного антиглобалізму на трансформацію МФІ можна віднести прискорення процесу списування боргів найбідніших країн за програмою HIPC, включення до програм структурної перебудови економіки так званих соціальних гарантій, з метою зменшення впливу на вразливі прошарки суспільства.Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки і рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: Критичний аналіз світової наукової літератури показав, що складності, повязані зі зясуванням сутності глобалізації, зумовлені значною мірою складністю і неоднозначністю самого поняття „глобалізація”, наявністю і взаємним впливом різних проявів цього складного процесу, відмінностями у трактуванні цього поняття з точки зору різних наук, відсутністю уніфікованих показників, котрі б дали змогу оцінювати вплив глобалізаційних