Археологічні пам’ятки - об’єкти матеріальної, духовної діяльності людей минулого. Туризм - галузь господарства, що приносить стабільний прибуток у державний бюджет України. Аналіз території Львівської області на предмет наявності об’єктів археології.
Аннотация к работе
Археологічний туризм в Україні був популярний ще за часів Радянського Союзу, коли практикувалося залучення в експедиції волонтерів, що не були професійними археологами. Мідно-камяний вік, або енеоліт (IV - III тисячоліття до н. е.), - період, коли люди почали виготовляти знаряддя з міді, але металевих знарядь ще було дуже мало, тому продовжували користуватися деревяно-камяними. До кінця мідної доби (III тисячоліття до н. е.) належать сліди поселень племен землеробів і скотарів, виявлені археологами на Замковій горі, а також на височинах Лисівки, Жупана і Чортових скель поблизу міста Винники (ці поселення вчені відносять до культури лійчастого посуду). археологічний туризм львівський Періоди називаються так тому, що в перший період на півдні України панували скіфи, а в другий - сармати, культура яких впливала на культуру прасловянських і словянських племен, що жили в лісостеповій зоні України. А в І - ІІІ столітті н. е. на південну частину області просуваються племена даків, батьківщина яких була на території сучасної Румунії, під умовною назвою «липицька культура» (від села Верхня Липиця Івано-Франківської області), а з півночі вздовж Західного Бугу просуваються племена пшеворської культури (від міста Пшеворськ у Польщі).