З’ясування закономірностей будови і геологічних умов утворення нижньо-середньопалеозойських вулканогенних й осадових формацій Північно-Східної Фергани. Вдосконалення моделі геологічної будови, а також вивчення типоморфних ознак породних парагенезисів.
Аннотация к работе
Район досліджень знаходиться в Північно-Східній Фергані, де поширені палеозойські вулканогенні формації. Основні завдання дослідження: 1) уточнення тектонічного положення Північно-Східної Фергани в загальній структурі Серединного і Південного Тянь-Шаню; 2) формаційне розчленування нижньо-середньопалеозойських вулканогенних й осадових утворень СФК Північно-Східної Фергани; 3) вивчення типоморфних ознак породних парагенезисів конкретних формацій, типізація формацій, зясування закономірностей мінливості їхнього складу та будови, розробка кореляційних схем між різними СФК; 4) розгляд моделей умов формування формацій та СФК; корегування схеми формаційного розчленування Північно-Східної Фергани; 5) визначення закономірностей локалізаціі зруденіння в Північно-Східній Фергані. Виявлено закономірності будови й особливості формування вулканогенних формацій та вирішальне значення тектонічного чинника в утворенні конкретних СФК, кожен з яких характеризується своїм типом латеральних і вертикальних рядів формацій. Отримано нові петрохімічні дані про речовинний склад нижньо-середньопалеозойських вулканогенних формацій СФК Північно-Східної Фергани, в тому числі тих, які входять до складу офіолітової асоціації. Запропонована схема формаційного розчленування СФК Північно-Східної Фергани містить діагностично-корелятивні критерії для нижньо-середньопалеозойських вулканогенних і рудних формацій.Згодом почали розробляти схеми тектонічного районування і зясовувати взаємовідношення між Серединним і Південним Тянь-Шанем, відводячи головну роль у формуванні структур і формацій довгоживучим зонам глибинних розломів (М.М.Синіцин, Д.П.Резвой, І.О.Марушкін, В.І.Кнауф, М.М.Кухтіков, А.В.Алексєєнко). Розглядаючи структури з західною і північно-західною вергентністю для Північно-Східної Фергани та північною для Атбашинського хребта, Є.В.Христов, О.В.Миколайчук, Г.І.Макаричев, О.К.Бухарин висловили думку про автономність насувоутворюючих рухів у вузькій зоні зчленування Південного і Серединного Тянь-Шаню. У третьому розділі “Тектонічна позиція Північно-Східної Фергани та її районування в структурі Тянь-Шаню” наведено, що Північно-Східна Фергана, в межах якої розміщений район досліджень, є гірським облямуванням Ферганської депресії і включає південно-східне закінчення Атойнакського хребта та північно-західну частину Ферганського хребта. У підрозділі “Структурно-формаційний комплекс Серединного Тянь-Шаню”наведено, що бозбутауський орогенний вулканогенно-карбонатний СФК складений карасуйською андезит-ріолітовою (D2) та аірмінською кременисто-вапняковою (D2-C1) формаціями загальною потужністю 2140-4020 м. Знизу догори її складають: нижньопалеозойські наринська дуніт-гарцбургітова (PZ1) і акджольська габроїдна (PZ1) формації, тагарганська формація натрових метабазальтів (O?-S), верхньосилурійсько-середньодевонські кубагильська долеритова (S2-D2) і кизилбіїтська карбонатно-вулканогенна (S2-D2) формації та чалкинська теригенно-вапняково-кремениста (D3-C1) формація.Кожній нижньо-середньопалеозойській структурно-формаційній одиниці Північно-Східної Фергани відповідає свій структурно-формаційний комплекс, який містить вулканогенні формації основного складу. Сересуйська кременисто-сланцева і айриташська вапняково-вулканогенно-кремениста формації сересуйського СФК утворювались в умовах внутрішньоплитних океанських обстановок. Тагарганська формація натрових метабазальтів завершує нижньопалеозойську (ордовик?-силур) лерцолітову офіолітову асоціацію, для якої реставровано умови рифтових зон повільного спредінгу океанічних басейнів. Верхньосилурійсько-середньодевонська кизилбейїтська і кубагильська долеритова формації верлітової офіолітової асоціації характеризуються геодинамічними обстановками енсіматичної острівної дуги з задуговим окраїнно-морським басейном швидкого розсіяного спредінгу. За латераллю, в бік океану, вона заміщується нижньо-середньодевонською айриташською вапняково-вулканогенно-кременистою формацією сересуйського СФК і середньодевонською босоготашською карбонатно-вулканогенною (андезибазальт-базальтовою) формацією баубашатинського СФК, у бік Киргизько-Казахського мікроконтиненту - середньодевонською андезит-ріолітовою формацією бозбутауського СФК.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Кожній нижньо-середньопалеозойській структурно-формаційній одиниці Північно-Східної Фергани відповідає свій структурно-формаційний комплекс, який містить вулканогенні формації основного складу. Палеозойські вулканогенні формації різних СФК за характером будови породних парагенезисів, петрогеохімічними та історико-геологічними особливостями є індикаторами геодинамічних умов, в яких вони розвивались. Важливе значення для реконструкції геодинамічних і фаціальних обстановок має виявлення парагенезису їх з осадовими формаціями.
2. Основні породи нижньо-середньопалеозойських вулканогенних формацій майлісуйського, сересуйського, баубашатинського СФК близькі за хімічним складом і представлені головно толеїтовими натрієвими базальтоїдами нормального і сублужного рядів. Вони відповідають океанічним толеїтам і належать до магматичних утворень різних геодинамічних обстановок енсіматичних структур. Босоготашська вулканогенно-карбонатна (андезибазальт-базальтова) формація баубашатинського СФК притаманна океанським островам. Сересуйська кременисто-сланцева і айриташська вапняково-вулканогенно-кремениста формації сересуйського СФК утворювались в умовах внутрішньоплитних океанських обстановок. У майлісуйському СФК наявні дві вулканогенні формації та комагматичні до них гіпабісальні. Тагарганська формація натрових метабазальтів завершує нижньопалеозойську (ордовик?-силур) лерцолітову офіолітову асоціацію, для якої реставровано умови рифтових зон повільного спредінгу океанічних басейнів. Верхньосилурійсько-середньодевонська кизилбейїтська і кубагильська долеритова формації верлітової офіолітової асоціації характеризуються геодинамічними обстановками енсіматичної острівної дуги з задуговим окраїнно-морським басейном швидкого розсіяного спредінгу. Офіолітові асоціації утворюють взаємопаралельні парні пояси.
3. Вулканіти середньодевонської андезит-ріолітової формації бозбутауського СФК відрізняються від решти магматичних утворень регіону за ступенем диференціації, підвищеними лужністю і глиноземистістю, калій-натрієвою серіальністю. Вони формувалися на корі континентального типу в умовах енсіалічної острівної дуги над зоною каледонської субдукції.
4. Латеральний аналіз СФК дає змогу побудувати формаційні ряди двох тектономагматичних циклів: каледонського і герцинського. Каледонський цикл представлений формаціями ордовику(?)-силуру, герцинський - формаціями верхнього силуру-девону-нижнього карбону. Каледонський етап характеризується нижньопалеозойською офіолітовою асоціацією майлісуйського СФК, яка завершується тагарганською формацією натрових метабазальтів. За латераллю вона заміщується сересуйською кременисто-сланцевою формацією сересуйського СФК. Латеральний ряд реконструйованих геологічних ситуацій має параметри, властиві океанічним рифтовим зонам спредінгу СОХ або окраїнних басейнів і абісальної рівнини. Герцинський цикл характеризується верхньосилурійсько-середньодевонською офіолітовою асоціацією майлісуйського СФК, яка нарощується кизилбейїтською карбонатно-вулканогенною формацією. За латераллю, в бік океану, вона заміщується нижньо-середньодевонською айриташською вапняково-вулканогенно-кременистою формацією сересуйського СФК і середньодевонською босоготашською карбонатно-вулканогенною (андезибазальт-базальтовою) формацією баубашатинського СФК, у бік Киргизько-Казахського мікроконтиненту - середньодевонською андезит-ріолітовою формацією бозбутауського СФК. Відповідно, у пізньосилурійсько-девонський (і ранньокамяновугільний) час район досліджень знаходився у перехідних геодинамічних умовах: у бік океану - енсіматична острівна дуга - абісальна рівнина з океанічними островами, у бік континенту - енсіалічна острівна дуга. На кінець середнього девону енсіалічна острівна дуга внаслідок колізії “континент-дуга” перетворилася на пасивну окраїну.
5. В башкирсько-ранньомосковський час у Північно-Східній Фергані внаслідок акреційно-колізійних процесів сформувалися групи структурних покривів. Структурно нижнім у них є баубашатинський вулканогенно-карбонатний СФК, в підошві якого виявлено башкирський мікститовий комплекс. Вище розміщений сересуйський вулканогенно-кременистий СФК. Верхнє структурне положення займає майлісуйський офіолітовий СФК з нижньомосковським мікститовим комплексом в основі. Мікститові комплекси несуть ознаки олістостроми і структурованого меланжу. В сучасній структурі майлісуйський, сересуйський, баубашатинський СФК утворюють дивергентну синформу з загальною північно-західною і локальною південною і південно-західною вергентністю західного крила.
6. Сучасне структурне становище палеоокеанських майлісуйського, сересуйського, баубашатинського СФК реалізоване через обдукцію їх на бозбутауський орогенний СФК Киргизько-Казахського мікроконтиненту (Серединний Тянь-Шань). Виявлено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.
7. Північно-Східна Фергана має гетерогенну будову. В її межах представлені СФК Серединного і Південного Тянь-Шаню. Параавтохтон (бозбутауський каледонський орогенний СФК) - це перекритий покривами Серединний Тянь-Шань. Алохтон - Південний Тянь-Шань, складений герцинськими СФК: баубашатинським вулканогенно-карбонатним, сересуйським вулканогенно-кременистим, майлісуйським офіолітовим .
8. З нижньо-середньопалеозойськими вулканогенними (і магматичними загалом) формаціями регіону повязана низка металевих і неметалевих корисних копалин, природа, якісні та кількісні характеристики яких зумовлені специфікою умов утворення СФК у певних геодинамічних обстановках. Головні результати досліджень можна використовувати для деталізації геологічних моделей розвитку регіону, розробки прогнозно-розшукових критеріїв і ознак золото-сульфідного та інших типів зруденіння.
2. Генералова Л.В. Розподіл рідкісноземельних елементів і петрохімічний склад палеозойських вулканічних порід Північно-Східної Фергани // Мінерал. зб. - 1999.- № 49. - Вип. 1.- С. 186-195.
3. Генералова Л.В. Ритміти карбонатно-вулканогенної формації ранньопалеозойської офіолітової асоціації Північно-Східної Фергани // Мінерал. зб. -1999. - № 49.- Вип. 2.- С. 175-180.
4. Генералова Л., Гнилко О., Ковальчук І. Порівняння покривних структур Східних Карпат і Північно-Східної Фергани // Вісник. Львів. ун-ту. Сер. геол.- 2001.- Вип. 15. - С.152-158.
5. Генералова Л.В. К динамике осадконакопления позднепалеозойского времени на территории Восточно-Ферганского сектора Южной Ферганы // Матер. 3-й конф. мол. ученых Ин-та геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. - Львов, 1985. - Т. 1. - С. 39-43.
6. Гаврилко В.М., Генералова Л.В. Возможности применения комплекса палеоморфологических и структурных исследований для оценки нефтегазоносности моласс межгорных впадин и предгорных прогибов (на примере Ферганской межгорной впадины и Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба) // Там же. - С. 84-91.
7. Позднепалеозойские олистостромы в Южной Фергане /Алексеенко А.В., Березанский А.В., Генералова Л.В., Гончар А.Д., Цукорник И.Г. // Геология морей и океанов: Тез. докл. 7-й Всесоюз. школы морской геологии. - М.,1986. - Т. 2. - С. 76-77.
8. Генералова Л.В., Цукорник И.Г. К истории формирования верхнепалеозойских олистостромовых образований в Туркестанском хребте (Южный Тянь-Шань) // Матер. 5-й конф. мол. ученых Ин-та геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. - Львов,1988.- Т. 1. - С.126-137.
9. Ковальчук І.О., Генералова Л.В. Ритміти майлісуйської серії (Північно-Східна Фергана, Киргизстан) // Проблеми геологічної науки та освіти в Україні: Матер. наук. конф., присв. 50-річчю геол. ф-ту Львів. ун-ту. Львів, 19-22 жовтня 1995 р. - Львів, 1995. - С. 362.
10. Ковальчук И.А., Генералова Л.В., Кметь Ю.П. Офіоліти Північно-Східної Фергани (Киргизстан) // Там же. - С. 361-362.
11. Генералова Л.В., Ковальчук И.А. Нижнепалеозойская офиолитовая ассоциация Северной Ферганы (Кыргызстан) // Тез. докл. Междунар. конф., посвящ. 60-летию НИИЗК “Закономерности эволюции земной коры” - Санкт-Петербург, 1996. - Т. II. - С. 55.
12. Генералова Л.В., Ковальчук И.А. О границе каледонид и герцинид в Северо-Восточной Фергане (Кыргызстан) // Тектоника Азии: Матер. ХХХ тектон. совещ. - М.: ГЕОС, 1997.- Т. II. - С. 61-62.
13. Бандурак Я.М., Генералова Л.В., Ковальчук И.А. Модель строения Северо-Восточной Ферганы (Кыргызстан) // Тектоника и геодинамика: общие и региональные аспекты: Матер. ХХХІ тектон. совещ. - М.: ГЕОС, 1998. - Т. I. - С. 41-43.
14. Gaiduchok Victoria V., Generalova Larisa V. About tectonic melange in the Ukrainian Carpathian // XVI Congress CBGA. - Vienna, Austria, 1998. - P. 168.
15. Генералова Л.В., Гнилко О.М. К вопросу об обдукции офиолитовых аллохтонов (на примере Северо-Восточной Ферганы и Украинских Карпат) // Тектоника, геодинамика и процессы магматизма и метаморфизма: Матер. ХХХІІ тектон. совещ. - М: ГЕОС, 1999. - Т. I. - С. 169-171.
16. Генералова Л.В. Тектонічні аспекти прогнозування корисних копалин в районах з покривно-складчастою будовою // Геологія i мінералогія рудних районів: Матер. III регіон. наук. конф. м. Кривий Ріг, 17-18 квітня 1999 р. / Геол.- мін. вісник. - 1999. - №3. - C. 23-26.
17. Генералова Л.В. Проблема тектонического районирования покровно-складчатых сооружений // Геология полезных ископаемых: Сб. научных трудов НГА Украины. - Днепропетровск: РИК НГА Украины. - 1999. - №6. - Т. 1.- C. 91-95.
18. Богданова Мілена, Генералова Лариса, Резвая Ольга. Літологічний та структурний аспекти ямненської світи (до питання про екзотичні утворення Карпат) // Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи: Матер. наук. конф., присв. до 55-річчя геол. ф-ту Львів. НУ імені Івана Франка, 27-28 жовтня 2000. - Львів, 2000. - С. 10-11.
19. Генералова Лариса. Вулканогенна ритмітова формація - елемент офіолітового комплексу // Там же. - С. 18-19.
20. Генералова Лариса. Нижньокамяновугільні мікститові комплекси Північно-Східної Фергани (Тянь-Шань) // Сучасні проблеми літології: Матер. наук. конф., присв. 100-річчю від дня народж. Д. П. Бобровника. Львів, 20-22 грудня 2000 р. - Львів, 2000. - С. 19-20.
21. Богданова Мілена, Генералова Лариса. Кременистий олістомеланж Кросно // Наука про землю - 2001: Матер. конф. мол. наук. - Львів, 2001. - С. 8-9.
22. Богданова М.И., Генералова Л.В. К вопросу палеодинамических реконструкций на границе Восточно-Европейской платформы и Украинских Карпат в мезозое // Матер. 7-ой Междунар. конф. по тектонике плит им. Л.П. Зоненшайна. - М.: Научный мир, 2001. - C. 233.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003.
Робота присвячена проблемам геологічної будови Північно-Східної Фергани та природі границі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню в цьому районі. За результатами формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, за їхнім речовинним складом, петрохімічними характеристиками та особливостями розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і зясовано геодинамичні умови їхнього формування під час каледонського і герцинського етапів. Виконані дослідження дали змогу запропонувати принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в камяновугільний (башкирсько-ранньомосковський) час. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат. Головні результаті дослідження можуть бути використані в разі деталізації геологічних схем розвитку регіону, розробки прогнозно-розшукового комплексу критеріїв і ознак золото-сульфідного та іншіх типів зруденіння.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, 2003.
В работе рассмотрены вопросы геологического строения Северо-Восточной Ферганы (Киргизстан) и природы границы между каледонидами Срединного и герцинидами Южного Тянь-Шаня. По результатам проведенных наблюдений и обобщения материалов других исследователей предлагается принципиально новая модель геологического строения складчато-покровного сооружения Северо-Восточной Ферганы, аргументируется ее формирование по механизму обдукции герцинских доорогенных структурно-формационних комплексов (СФК) Южного Тянь-Шаня на каледонские орогенные комплексы Срединного Тянь-Шаня, которая произошла в каменноугольное (башкирско-раннемосковское) время. Для каледонского Срединного Тянь-Шаня рассматривается бозбутауский орогенный вулканогенно-карбонатный СФК (3,8-6,5 км) среднедевонско-нижнекаменноугольного возраста. Для герцинского Южного Тянь-Шаня изучались баубашатинский вулканогенно-карбонатный, сересуйский вулканогенно-кремнистый и майлисуйский офиолитовый СФК. Они имеют ордовик (?)-силур-нижнекамен-ноугольный возраст. Мощность СФК, в зависимости от полноты разреза, колеблется от 1,0 до 2,4 км. Все СФК содержат вулканогенные формации.
Вулканиты орогенного каледонского бозбутауского СФК, среди которых мы остановились на андезит-риолитовой формации (D2), отличаются высокой степенью дифференциации, повышеной щелочностью, глиноземистостью и принадлежат к калий-натриевой серии. Их формирование, по-видимому, происходило на коре континентального типа в условиях энсиалической островной дуги над зоной каледонской субдукции.
Породы основного состава нижне-среднепалеозойских вулканогенных формаций баубашатинского, сересуйского, майлисуйского СФК Южного Тянь-Шаня представлены толеитовыми натриевими базальтоидами нормального и субщелочного рядов. По петрохимическим особенностям босоготашская (D2) вулканогенно-карбонатная (андезибазальт-базальтовая) формация баубашатинского вулканогенно-карбонатного СФК сооответствует образованиям океанических островов. Сересуйская (S) кремнисто-сланцевая и айрыташская (D1-2) карбонатно-вулканогенно-кремнистая формации сересуйского терригенно-вулканогенно-кремнистого СФК отвечают условиям внутриплитных океанических обстановок. В майлисуйском СФК восстанавливаются две офиолитовые ассоциации, в которых наиболее детально проанализированы две вулканогенные формации и комагматичные им гипабиссальные. Более ранняя (O?-S), лерцолитовая, офиолитовая ассоциация включает нарынскую дунит-гарцбургитовою формацию, лерцолит-габброноритовую и габбродолеритовую субформации акджольской габброидной формации и завершается тагарганской формацией натриевых метабазальтов. Она имеет параметры, свойственные для геодинамических обстановок океанических рифтовых зон медленного спрединга. Более поздняя (S2-D2), верлитовая, офиолитовая ассоциация состоит из верлит-габбровой субформации акджольской габброидной формации, кубагильской долеритовой и кизилбейитской карбонатно-вулканогенной формаций. Она характеризуется особенностями, близкими геодинамическим обстановкам энсиматичной островной дуги c задуговым окраинно-морским бассейном быстрого рассеянного спрединга. Офиолитовые ассоциации наблюдаются в виде субпараллельных парных поясов.
Пространственное распространение и взаимоотношения различных СФК позволяют говорить о наличии в регионе двух латеральных формационных рядов вулканитов двух тектоно-магматических циклов: каледонского и герцинского. Каледонский цикл (O?-S) представляет ранняя, лерцолитовая, офиолитовая ассоциация, которую завершает вулканогенная тагарганская формация натриевых метабазальтов. Последнюю по латерали замещает кремнисто-сланцевая (S) формация сересуйского СФК. Этот латеральный ряд формаций, вероятнее всего, отвечает геодинамическим обстановкам зоны спрединга СОХ или окраинных бассейнов и абиссальной равнины. Герцинский цикл (S2-D2) характеризуется более поздней, верлитовой, офиолитовой ассоциацией майлисуйского СФК, которая наращивается кизилбейитской карбонатно-вулканогенной формацией. По латерали, в сторону океану, она замещается карбонатно-вулканогенно-кремнистой (D1-2) формацией сересуйского СФК и карбонатно-вулканогенной (D2) формацией баубашатинского СФК, а в сторону Киргизско-Казахского континента (Срединный Тянь-Шань) - андезит-риолитовой (D2) формацией бозбутауского орогенного СФК. Соответственно, в позднесилурийско-девонское (и раннекаменноугольное) время район исследований находился в сопряженных геодинамических обстановках: в сторону океана размещалась энсиматическая островная дуга - абиссальная равнина с океаническими островами, в сторону континента - энсиалическая островная дуга. Последняя в результате коллизии “континент-дуга” в конце среднего девона преобразовалась в пассивную окраину. На нее в башкирско-раннемосковское время были обдуцированы образования СФК герцинского Туркестанского океана.
В современной структуре Северо-Восточной Ферганы герцинские СФК образуют дивергентную синформу с южной и юго-западной вергентностью изученного западного крыла. Автохтонная (возможно, параавтохтоная) ее часть по особенностям формационного строения аналогична каледонидам Срединного Тянь-Шаня. Аллохтонная ее часть (Южный Тянь-Шань) представлена шарьяжированными друг на друга герцинскими СФК, которые формируют три группы структурных покровов. Структурно нижним является баубашатинский вулканогенно-карбонатный СФК, в подошве которого установлен микститовый комплекс башкирского возраста. Выше располагается сересуйский вулканогенно-кремнистый СФК. Верхнее положение занимает майлисуйский офиолитовый СФК с нижнемосковскими микститами в основании. Микститовые комплексы имеют свойства олистостромы и структурированного меланжа. Отмечается принципиальное структурное подобие герцинского сооружения Северо-Восточной Ферганы и мезозоид Карпат.
С палеозойскими вулканогенными (и магматическими в целом) формациями региона связаны металлические и неметаллические полезные ископаемые, природа которых, количественные и качественные характеристики обусловлены спецификой условий образования СФК в определенных геодинамических обстановках. Основные результаты исследований можно использовать для детализации геологических моделей развития региона, разработки прогнозно-поисковых критериев и признаков золото-сульфидного и иных типов оруденения.
Generalova L.V. Paleozoic volcanogenous formations in the North-East Fergana. - Manuscript.
Thesis for Candidates degree of Geological sciences in speciality 04.00.01 - the general and regional geology. Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2003.
Some problems of the North-East Fergana geological structure and problems of the border between Middle Tian-Shan Kaledonides and South Tian-Shan Hercynides are discussed in the thesis. The author studied the composition, petrochemical, REE-geochemical features and geodynamic position of the main rock varieties (petrotypes) of the volcanogenous formations in the North-East Fergana. As a result, the principally new schemt was elaborated for investigated region. It was shown that regions structure emerged in consequence of the obduction of the South Tian-Shan Hercynian formational complexes on the Middle Tian-Shan Kaledonian basement during the Bashkir-Earlymoscovian stage. Fergana Hercynian structure is principally similar to the Karpatian Mezozoic structure. The main obtained results may be used for elaborating some more detailed evolution regions schemes, working out the criteria for searching gold-suphide and other types of ore deposits.