Садиба в Качанівці та її формування в середині XVIII – наприкінці XIX століття. Перебудова та змінення ансамблю, його обсягово-просторовий устрій. Перший власник садиби - Ф. Болгарин. Проведення реставраційних робіт палацу в архітектурних формах.
Аннотация к работе
На верхньому плато містяться сам палац із двома флігелями і вежею, які утворюють курдонер - парадний двір, альтанка М. У різний час тут жили й працювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, художники Микола Ге, Ілля Рєпін, Михайло Врубель, Василь Штернберг, Володимир Орловський, Олександр Кунавін, Олександр Агін, Іван Прянишников, брати Костянтин і Володимир Маковські, композитори Михайло Глинка, Семен Гулак-Артемовський, вчені Михайло Максимович, Василь Горленко, Дмитро Яворницький та інші. Фахівці, що досліджували палац, опрацьовуючи проект його реставрації, налічують пять будівельних етапів: 1771 - 1780-і і роки - зведення палацу й флігелів в архітектурних формах, перехідних від бароко до класицизму; На чоловому фасаді під прямим кутом до центрального корпусу прилягають два одноповерхові флігелі, завдяки яким палац зберігає традиційну подібну форму плану. Центральна частина головного фасаду палацу підкреслена глибокою лоджією на два поверхи, обмеженою наріжними пілонами і чотириколонним портиком доричного ордера, що несе антаблемент з тригліфами й розетками в метопах.
Список литературы
1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник.- К.,1990. - С. 298-300.
2. Памягники і радостроительства й архитектурьі Украинской ССР: В 4 г. - К., 1986. - Т. 4. - С. 294 - 299.
3. Новгородов В.Е., Нельговский Ю.Ю., Подгора В.П. О реставрации Качановского дворца // Строительство й архитектура. - 1976. - № 4- С. 33.
4. Олехно А. Шедевр украинского паркостроения // Строительство й архитектура. - 1987. - №9. - С.7-9.