Дослідження морфології і мікроструктури черепашок із колекцій юрських і деяких сучасних канцеллотірідоідей. Стратиграфічне і географічне поширення пізньокрейдових канцеллотірідоідей. Можливість їх використання для палеозоогеографічних реконструкцій.
Аннотация к работе
Дисертація являє собою монографію палеонтолого-стратиграфічного напрямку, присвячену детальному дослідженню морфології і мікроструктури черепашки канцеллотірідоідей - одного з філумів мезо-кайнозойських короткопетельчастих брахіопод з ряду Terebratulida, використанню отриманих даних для уточнення системи і зясування філогенії цих організмів, а також для біостратиграфії і палеозоогеографічного районування пізньокрейдових морських басейнів. Вперше монографічно вивчені і описані усі мезозойські представники надродини; тільки пізньокрейдових канцеллотиридоідей, більшість з яких зустрічаються на території України, описано 39 видів,( у тому числі 24 нових), 11 родів (пять нових), що відносяться до 4 підродин і трьох родин. Встановлено паралельний розвиток у мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельчастих брахіопод: Cancellothyridoidea і родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), що відрізняються одна від іншої низкою ознак, найбільш суттєвими з яких є відсутність у першого з зазначених таксонів зовнішніх замкових пластинок і зворотньорадіального прошарку в стінці черепашки, а також спрощена, округла в плані петля брахідія. Родини відрізняються розміром фібр, що складають середній прошарок стінки черепашки; родовою ознакою служить диференціація цього прошарку на підшари і кількість останніх. Основою для даної роботи стала колекція з 4000 черепашок брахіопод, що зберігається на кафедрі геології ХНУ і походить із верхньокрейдових відкладів України, Середньої Азії, Закавказзя, Копетдага і Мангишлака, Приуралля, Поволжжя та інших районів.В дисертації наведено результати детальних досліджень морфології, мікроструктури черепашки та стратиграфічного і географічного поширення канцеллотірідоідей - одного з філумів мезо-кайнозойських короткопетельчастих брахіопод з ряду Terebratulida. Встановлено паралельний розвиток у мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельчастих брахіопод: Cancellothyridoidea і родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), що відрізняються одна від іншої низкою ознак, найбільш суттєвими з яких є відсутність у першого з зазначених таксонів зовнішніх замкових пластинок і зворотньорадіального прошарку в стінці черепашки, а також спрощена, округла в плані петля брахідія. Родини відрізняються розміром фібр, що складають середній прошарок стінки черепашки; родовою ознакою служить діфе-ренціація цього прошарку на підшари і кількість останніх. Монографічно описані всі мезозойські представники надродини Cancellothyridoidea: тільки піздньокрейдових , більшість з яких зустрінуті на території України, описано 39 видів у тому числі 24 нових, 11 родів (5 нових), що відносяться до 4 підродин і трьох родин.
Вывод
В дисертації наведено результати детальних досліджень морфології, мікроструктури черепашки та стратиграфічного і географічного поширення канцеллотірідоідей - одного з філумів мезо-кайнозойських короткопетельчастих брахіопод з ряду Terebratulida.
Основні результати досліджень наступні: 1. Вперше монографічно вивчені із застосуванням сучасних методик та описані не тільки крейдові, але й усі мезозойські представники надродини: тільки пізньокрейдових канцеллотірідоідей, більшість з яких зустрінуті на території України. Наведена, також, характеристика родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea) з підродинами Inopinatarculinae i Cruralinae.
2. Встановлено паралельний розвиток у мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельчастих брахіопод: Cancellothyridoidea і родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), що відрізняються одна від іншої низкою ознак, найбільш суттєвими з яких є відсутність у першого з зазначених таксонів зовнішніх замкових пластинок і зворотньорадіального прошарку в стінці черепашки, а також спрощена, округла в плані петля брахідія.
3. Встановлено, що така ознака, як зєднані відростки круральних основ, не може служити ознакою родинного рангу, тому що вона виникала в різні часи в різних філумах канцеллотірідоідей, а також зникала і зявлялася знову в результаті феталізації. Це явище зафіксовано у межах надродини Cancellothyridoidea у родинах Chlidonophoridae (Cricosiinae) і Cancellothyrididae (Silicea, Praeterebratulina, Bisulcina та ін.).
4. Вперше вивчені особливості мікроструктури черепашки пізньокрейдових і деяких юрських і сучасних канцеллотірідоідей. Родини відрізняються розміром фібр, що складають середній прошарок стінки черепашки; родовою ознакою служить діфе-ренціація цього прошарку на підшари і кількість останніх.
5. З урахуванням даних про особливості морфології і мікроструктури черепашки відслідкований історичний розвиток морських басейнів України, відбудовано морфогенез і розроблено варіант схеми філогенезу таксона.
Отримані результати дозволяють зробити такі висновки: 1. Монографічно описані всі мезозойські представники надродини Cancellothyridoidea: тільки піздньокрейдових , більшість з яких зустрінуті на території України, описано 39 видів у тому числі 24 нових, 11 родів (5 нових), що відносяться до 4 підродин і трьох родин.
2. В систематику внесені такі зміни й доповнення: родину Cnismotocentridae, в яку включено підродину Inopinatarculinae, переведено до складу надродини Terebratuloidea. До Inopinatarculinae віднесений рід Prochlidonophora. До складу надродини включена нова родина - Pseudokingenidae з типовим раньоюрським родом Pseudokingena.
3. На підставі аналізу стратиграфічного поширення вивчених видів у розрізі верхньокрейдових відкладів Донбасу виділені верстви із фауною канцеллотірідоідей: - шари з Silicea olgae, Praeterebratulina defrancei, Silicea striata, верхня частина верхнього сеноману, приблизно відповідає зоні Calicoceras guerangeri загальної шкали та верхній частині славянської свити в Донбасі;
- шари з Silicea zimogoriensis, Silicea doneziensis, Praegyrosoria subgracilis приблизно відповідають верхньому турону, лоні Inoceramus apikalis, In. Striatoconcentricus та середній частині широківської свити Донбасу;
- шари з Praegyrosoria radiata, Gisilina faujasii, Bisulcina campaniensis, Praeterebratulina auriculata, що відповідають верхній частині верхнього кампану, зоні Bostrichoceras poliplocum загальної шкали, лоні Belemnitalla langei вцілому, та верхній частині сидорівської свити Донбасу;
- шари з Gisilina gisii, Gyrosoria gracilis, Meonia semiglobularis, Praeterebratulina locellus, Bisulcina chrysalis, що відповідають зоні Belemnella lanceolata нижнього маастрихту загальної шкали та більший частині коноплянівської свити Донбасу;
- шари з Sreinichiella luganiensis, Gisilina najdini, що приьлизно відповідають зоні Belemnella occidentalis нижнього маастрихту загальної шкали, лоні Belemnella lanceolata gracilis та камянобродсській свиті Донбасу;
- шари з Rugia tenuicostata, R. zelinskae, Praeterebratulina ovata, Gyrosoria blanki, Gisilina popovi, G. Rara , що приблизно відповідаює верхньому маастрихту, лоні Belemnella sumensis та верхній, більшій частині причепилівських шарів Донбасу.
Список литературы
1. Ищенко И.И. Верхнемеловые Cancellothyrididoidea окраин Донецкого бассейна // Вісник Харківського ун-ту. Сер. геол., геогр., екол.- 1998. - №402. - С.45-46.
2. Ищенко И.И. Новые данные о позднемеловом роде Meonia (Brachiopoda, Terebratulida)// Вісник Харківського ун-ту. Сер. геол., геогр., екол. - 1999. - №455.-С.42-44.
3. Ищенко И.И. Некоторые новые данные о позднемеловых Cancellothyrididoidea (Brachiopoda, Terebratulida) Украины . // Геологічний журнал. - 2001. - №3. - С.118-119.
4. Іщенко І.І. Пізньокрейдові брахіоподи околиць Донецької складчатої будови, їх стратиграфічне та фаціальне розповсюдження Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. Добірка тез доповідей XIX сесії УПТ. - ІГН НАН України, 1996. - С.30.