Визначення основних концептуальних характеристик пізнього поетичного модернізму, представленого творчістю покоління 80-х років ХХ століття. Здійснення типологічного зіставлення між різними "хвилями" у розвитку модернізму – раннім, зрілим і пізнім.
Аннотация к работе
Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету.Затонський, “…модернізм - система динамічна, котра перебуває у безперервному русі і постійно змінюється” [7, 3]. “Таким чином, модернізм - відкрита система, що містить у собі різнорідні первні, але обєднана загальним прагненням до руху, розвитку, трансформації, саморуйнування та самовідтворення, а з іншого боку - протистоянням будь-якій канонізації та догматизму” [10, 343]. Обєднуючим чинником між двома “хвилями” модернізму є й естетичний імператив: у поезії покоління 80-х років утверджувався пріоритет краси, мистецького над заангажованим, відбувалася маргіналізація ідеології, що все разом і дало поштовх бурхливому розвитку “чистої” поезії, позбавленої кон’юктурних впливів. Маємо на увазі тяжіння модернізму до ірраціонального, яка “збережеться й надалі в еволюційному русі літературного процесу, а її поступове нівелювання соцреалізмом означатиме поступову поразку ?проекту модерну?” [11, 213]. Голобородьком: “Модерн протистоїть стереотипності й спрощеності, але узгоджується з традицією, формуючи такі поняття, як ?традиції модерну? та ?модерн традиції?” [5, 84].