Виявлення неврологічних проявів у осіб, які зазнали опромінення під час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1987 рр.) та визначення значимості внутрішнього опромінення в патогенезі неврологічних змін ліквідаторів у віддаленому періоді.
Аннотация к работе
Тим паче, функціонально-структурні зміни в головному мозку у ліквідаторів мають різну, інколи діаметрально протилежну оцінку. Останній факт є особливо важливим і потребує окремого дослідження, з метою ствердження чи виключення додаткового впливу внутрішнього опромінення на ступінь неврологічних змін у ліквідаторів, які проживають в зонах різного радіаційного забруднення. Виявлення неврологічних проявів у осіб, які зазнали опромінення під час робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1986-1987 рр.) з врахуванням радіаційної забрудненості місця їх подальшого проживання та визначення значимості внутрішнього опромінення в патогенезі неврологічних змін ліквідаторів у віддаленому періоді (7-10 рр.) після радіаційної катастрофи. З метою вивчення можливого впливу на головний мозок внутрішнього опромінення у ліквідаторів, а також осіб, які проживають на радіаційно забрудненій території Чернігівської області, провести його радіометрію у померлих цих двох груп населення. При порівнянні відповідних даних вперше встановлено, що: а) у ліквідаторів із радіаційно “чистих” районів зміни в головному мозку фактично обумовлені опроміненням (зовнішнім і внутрішнім) отриманим лише під час робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС;Згідно офіційних даних 57,1 % обстежених отримали дозу зовнішнього опромінення до 25 бер (21,8±2,9 бер), 11,7 % пацієнтів - від 26 до 40 бер (35,4±4,5 бер) і в 31,2 % ліквідаторів доза не визначалась. Весь матеріал розділений на чотири групи: а) тканина мозку ліквідаторів, які проживали на радіаційній території (15 проб); б) ліквідаторів, які проживали на відносно екологічно чистій території (10 проб); в) жителів (неліквідаторів), які проживали на радіаційній території (9 проб); г) жителів (неліквідаторів), які проживали на відносно чистій території (10 проб). Вивчали динаміку рівня захворюваності та смертності на цереброваскулярні і злоякісні хвороби серед всіх ліквідаторів та населення, які проживають в радіаційно забруднених і відносно радіаційно чистих районах Чернігівської області. Радіаційний генез такої реакції підтверджується: 1) фактом перенесеного опромінення (офіційно зареєстровані дози зовнішнього опромінення); 2) опосередковано гематологічними змінами, які були констатовані в 1/3 ліквідаторів із числа тих, яким відповідні дослідження проводились. Важливо, що 16,9 % потерпілих виведено із 30-ти км зони і госпіталізовано по причині поганих показників крові; 3) накопиченням радіонукліду цезію-137 у тканинах мозку померлих ліквідаторів, які проживали на радіаційно відносно чистих територіях через 7-10 років після їх участі в ліквідації аварії на ЧАЕС.У всіх обстежених учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виявлено клінічні ознаки органічного ураження головного мозку різного ступеня вираженості, серед яких найбільш суттєвими були симптоми гіпоталамічної дисфункції у перманентному і пароксизмальному варіантах, або їх комбінації. Перебіг захворювання головного мозку у ліквідаторів має три фази: гостру, псевдоодужання (субкомпенсації) та декомпенсації з хронізацією процесу. Радіометрія тканини головного мозку у померлих ліквідаторів із районів різного ступеня радіаційного забруднення, як і осіб (неліквідаторів), котрі постійно проживали на радіаційно забруднених територіях Чернігівської області, виявила наявність радіоізотопу цезію-137 в його структурах, що можливо лише за умов внутрішньої інкорпорації радіонукліду.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. У всіх обстежених учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виявлено клінічні ознаки органічного ураження головного мозку різного ступеня вираженості, серед яких найбільш суттєвими були симптоми гіпоталамічної дисфункції у перманентному і пароксизмальному варіантах, або їх комбінації.
2. Органічний характер клініко-неврологічних змін підтверджено нейроімунологічними дослідженнями, які показали підвищення титру антитіл до маркерів білка мієліну (86,6±3,2 %) і нейронного білка (74,2±4,1 %) головного мозку потерпілих.
3. Перебіг захворювання головного мозку у ліквідаторів має три фази: гостру, псевдоодужання (субкомпенсації) та декомпенсації з хронізацією процесу.
4. Радіометрія тканини головного мозку у померлих ліквідаторів із районів різного ступеня радіаційного забруднення, як і осіб (неліквідаторів), котрі постійно проживали на радіаційно забруднених територіях Чернігівської області, виявила наявність радіоізотопу цезію-137 в його структурах, що можливо лише за умов внутрішньої інкорпорації радіонукліду.
5. В тканині мозку померлих ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які постійно проживали на радіаційно забруднених територіях IV-ї і 30-ти кілометрової зон радіометрично встановлено, що активність ізотопу цезію-137 у них в 4 рази більша ніж у обстежених жителів цих же зон, але які участі в ліквідації аварії не брали і в 2 рази вища, ніж у ліквідаторів із відносно радіаційно чистих районів.
6. Співставлення радіометричних даних дає підставу визнати, що в гострій фазі (під час робіт в радіаційній зоні) ліквідатори зазнали не тільки зовнішнього, але і внутрішнього опромінення, яке в подальшому, поряд із патологічними змінами різних соматичних систем, обумовлюють органічне ураження мозку і сприяють розвитку хронічної післярадіаційної енцефалопатії.
7. У ліквідаторів, які проживають на радіаційно забруднених територіях є більш значимий ступінь ураження головного мозку, ніж у ліквідаторів із відносно радіаційно чистих районів, що згідно даних радіометрії суттєво обумовлюється тривалою додатковою інкорпорацією радіонуклідів.
8. На підставі встановленого факту, що неврологічні зміни, на віддаленому після аварії періоді, за патогенетичними механізмами є результатом не тільки зовнішнього, але також і внутрішнього опромінення, необхідно в комплексному лікуванні ліквідаторів аварії на ЧАЕС використовувати ліки з радіопротекторними та дезінтоксикаційними властивостями.
9. Результати досліджень визначають за доцільне рекомендувати ліквідаторам відселення із радіаційно забруднених територій в екологічно чисті регіони та подальше проведення лікувально-реабілітаційних заходів, з метою запобігання поглиблення і хронізації у них післярадіаційної енцефалопатії.
Список литературы
1. Марцинкевич О.О. Неврологічні, нейроімунні, нейрогормональні і імунологічні зміни у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Український Вісник психоневрології. - 1996. - Том № 4.- Вип. 5 (12). - С. 64-66.
2. Марцинкевич О.О., Махно А.Д. Радіометрія головного мозку померлих ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і жителів, що проживали на радіаційно забрудненій території // Український Вісник психоневрології. - 1996. - Том № 4.- Вип. 5 (12). - С. 66-67.
3. Марцинкевич О.О. Віддалені неврологічні наслідки опромінення у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Лікарська справа. - 1997. - № 6. - С. 29-31.
4. Марцинкевич О.О. Неврологічні та радіометричні показники у ліквідаторів, які проживають на території Чернігівської області // Лікарська справа. - 1998. - № 4. - С.16-18.
5. Марцинкевич О.О. Радіоспектрометрія тканини головного мозку померлих ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та неліквідаторів, що проживали на радіаційно забруднених та відносно радіаційно чистих територіях // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1998. - № 2-3. - С. 26-29.
6. Груша А.М., Махно А.Д., Марцинкевич О.О. Біоелектрична активність головного мозку в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання // Тези доповідей пленуму правління науково-медичного товариства невропатологів, психіатрів та наркологів “Клініко-соціально-трудова реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Чернівці, 24-25 червня, 1993). - Чернівці, 1993. - С. 17.
7. Марцинкевич О.О. Гострі радіоцеребральні ефекти у ліквідаторів аварії на ЧАЕС // Тези доповідей науково-практичної конференції “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги” (Львів, 27-28 лютого, 1997). - Львів, 1997. - Кн. 2. - С. 137-138.
8. Марцинкевич О.О. Нейроимунные и радиометрические показатели у ликвидаторов аварии на ЧАЕС // Тезисы докладов ХІІІ Российской научной конференции “Факторы клеточного и гуморального иммунитета при различных физиологических и патологических состояниях”. - Челябинск, 1997. - С. 93.