Художня спадщина та мемуаристика Григора Тютюнника. Новели та повісті письменника, в яких "звучить" пісня, наявні пісенні образи. Вплив пісні на художню структуру, зміст полотен письменника. Значення пісні та її художньо-змістову роль у творах Тютюнника.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Мала академія наук України Полтавське територіальне відділення МАН Філія МАН Полтавського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості імені А.С.Макаренка Секція української літератури Пісня у творах Григора Тютюнника: до проблеми її художньо-змістової ролі Автор: Кошель Юлія Миколаївна, учениця 11 класу Полтавського обласного ліцею-інтернату імені А.С.Макаренка Науковий керівник: Порохня Валентина Федорівна, учитель української мови та літератури Ковалівка 2009 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. Пісенні образи в художньому набутку Григора Тютюнника 2.1 Безіменні пісні 2.2 Роль, образ, характеристика пісень у прозі письменника 2.3 Любов як пісня: новела «Три зозулі з поклоном» ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Народна пісня - це скарбниця людської культури, дорогоцінне надбання поетичної творчості народу. Без пісні немислиме повнокровне життя людини. Михайло Стельмах теж високо поціновував українську народну пісню: «Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, а є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. Кохався в піснях і Олександр Довженко. Та й сам Григір Михайлович любив співати. Тютюнник запам’ятав слова старшого брата: «Наша народна пісня, як роман. Певно закарбував у душу і свідомість ці слова Григір Тютюнник, бо уроки української пісні засвоїв глибоко. Про його любов до пісень розповідали у своїх спогадах М. Вінграновський, О. Гончар, А. Шевченко, Є. Гуцало, І. Дзюба, М. Григорів, П. Засенко, Олена Черненко (дружина Тютюнника-старшого), М.Слабошпицький та інші. Також цікавою була і зустріч із жителями села Шилівка, які знали Григора Тютюнника та його родину: Іваном Павловичем Бойком та його дружиною Ніною Федорівною (їхні батьки були сусідами Тютюнників). Григора Тютюнника часто називали Чіпкою (герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).