Післяродовий ендометрит у свиноматок (діагностика і терапія) - Автореферат

У даний час до кінця не вивченими залишаються питання розповсюдження різних форм післяродового ендометриту у свиноматок, своєчасної і особливо ранньої діагностики цієї патології, а також застосування ефективних методів, методик і фармакологічних засобів терапії при гострому післяродовому ендометриті в перші 2-3 доби після опоросу з урахуванням їх економічності та екологічної безпеки для людей і навколишнього середовища (А.В.Черкасова, 1978). До цього слід додати, що знання механізмів розвитку даної патології і вивчення мінімального метаболічного статусу свиноматок дозволить ефективно й успішно застосовувати екологічно безпечні методи терапії, що в майбутньому буде впливати на здоровя людей. Дослідити показники прояву ендометриту та форм його перебігу у свиноматок з урахуванням пори року, віку в умовах спецгоспу з виробництва свинини. Вивчити й проаналізувати у свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит: а) строки прояву перших клінічних ознак; Вивчити терапевтичну ефективність різних схем застосування фармакологічних засобів при лікуванні свиноматок з гострим післяродовим ендометритом. свиноматка ендометрит післяродовий свининаПоказники й причини вибракування свиноматок у дослідному господарстві вивчали на 3120 основних та 902 перевірюваних свиноматках протягом двох років на підставі анамнестичних даних, клінічних спостережень, звітної-облікової документації господарства, при цьому враховували вік тварин, травми загального походження, втрату відтворної здатності, ознаки гіпогалактії, ММА та інші причини. Оцінку багатоплідності та збереженості приплоду проводили в порівняльному аспекті, ураховуючи пору року, на свиноматках першого та другого опоросу (120 клінічно здорових та 120 хворих на ендометрит). Для бактеріологічного дослідження відбирали проби секрету порожнини матки свиноматок (10 тварин з ознаками гострої катаральної форми ендометриту та 10 з гострою катарально-гнійною формою). Вивчення морфологічного складу крові проводили впродовж 2007 року на пяти клінічно здорових свиноматках та на 15-ти з ознаками гострого післяродового ендометриту, а також на 15-ти тваринах після різних схем лікування гострої форми післяродового ендометриту (30 проб). Терапевтичну ефективність різних фармакологічних засобів при лікуванні свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит, визначали на основі дослідження сироватки крові клінічно здорових свиноматок (відбір крові здійснювали в першу добу після опоросу), сироватки крові свиноматок, хворих на гостру форму післяродового ендометриту (відбір крові здійснювали при появі перших клінічних ознак патології), та сироватки крові свиноматок, що піддавалися різним методам лікування з діагнозом гострий післяродовий ендометрит (відбір крові здійснювали на першу, третю та шосту добу після закінчення лікування).У дисертаційній роботі наведено нове вирішення проблеми щодо вивчення питань поширення, перебігу ендометриту у свиноматок з урахуванням вікового аспекту та пори року, розроблено й економічно обґрунтовано комплексні схеми терапії даної акушерської патології. У віковому аспекті гострий післяродовий ендометрит частіше реєстрували у свиноматок з 1-м опоросом (15,2 %-18,8 %), а найменше - з 4-м опоросом (4,5 %-3,9 %). Гострий післяродовий ендометрит свиноматок обумовлює зміни біохімічного складу крові, що характеризується збільшенням у порівнянні клінічно здоровими тваринами вмісту серомукоїдів, церулоплазміну, сіалових кислот, гексоз, звязаних з білками, та гексоз хлорнорозчинних глікопротеїнів, що свідчить про активацію протизапальних процесів в організмі самок. У крові свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит, спостерігається вірогідне зменшення естрадіолу на 63,7 % та збільшення прогестерону в 2,5 рази (р<0,001) порівняно з показниками клінічно здорових тварин на відповідну добу після опоросу, а П:Е співвідношення збільшується в 4,8 рази. Застосування 2,5%-го розчину тіотриазоліну та аналога простагландину F2? - дінолітика при лікуванні свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит, дозволяє отримати позитивний терапевтичний ефект, що забезпечує високий відсоток одужання тварин (95,7 % у першопоросок та 91,7 % в основних свиноматок) при середніх строках одужання 4,03 доби Середній відсоток збереження приплоду до відлучення після даної схеми лікування має найвищі показники порівняно з проведеною антибіотикотерапією та аутогемотерапією, у першопоросок він становив 80,2 %, а в основних свиноматок - 83,8 %.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення проблеми щодо вивчення питань поширення, перебігу ендометриту у свиноматок з урахуванням вікового аспекту та пори року, розроблено й економічно обґрунтовано комплексні схеми терапії даної акушерської патології.

1. Ендометрит є поширеною патологією в ТОВ «Ряснянське». У продовж 2006-2007 рр. він реєструвався в 9,5 % свиноматок, а найчастіше ця патологія мала гостру форму перебігу. Так, 18,9 % свиноматок хворіли на гостру катаральну форму та 71,2 % ? на гостру гнійно-катаральну.

2. Установлено, що за 2006-2007 рр. найчастіше ендометрит виникає навесні (10,5 %-11,2 %) та восени (10,2 %-12,3 %). У віковому аспекті гострий післяродовий ендометрит частіше реєстрували у свиноматок з 1-м опоросом (15,2 %-18,8 %), а найменше - з 4-м опоросом (4,5 %-3,9 %).

3. При гострій катаральній та гострій гнійно-ктаральній формі ендометриту в секреті з порожнини матки виявили змішану мікрофлору, що представлена кишковою палочкою, диплококами, стрептококами, стафілококами. Виділена мікрофлора не є чутливою ? до гентаміцину, канаміцину, ампіциліну; малочутливою ? до доксицикліну, тетрацикліну, еритроміцину; середньочутливою ? до амоксициліну, левоміцетину, стрептоміцину. Високий рівень чутливості проявлявся до кобактану та енрофлоксацину.

4. Розвиток гострих форм післяродового ендометриту у свиноматок супроводжується зміною морфологічного складу крові. У хворих свиноматок спостерігається вірогідне зменшення кількості еритроцитів на 15,8 % (р<0,001) порівняно з показником клінічно здорових тварин та вірогідне збільшення кількості лейкоцитів на 37,5 % (р<0,001). Також відбувається зменшення кількості базофілів у 2,5 рази, еозинофілів - у 2,2 рази, моноцитів - у 2,1 рази, лімфоцитів - у 1,5 рази при збільшенні паличкоядерних нейтрофілів у 2,2 рази та сегментоядерних - у 1,3 рази.

5. Гострий післяродовий ендометрит свиноматок обумовлює зміни біохімічного складу крові, що характеризується збільшенням у порівнянні клінічно здоровими тваринами вмісту серомукоїдів, церулоплазміну, сіалових кислот, гексоз, звязаних з білками, та гексоз хлорнорозчинних глікопротеїнів, що свідчить про активацію протизапальних процесів в організмі самок.

6. У крові свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит, спостерігається вірогідне зменшення естрадіолу на 63,7 % та збільшення прогестерону в 2,5 рази (р<0,001) порівняно з показниками клінічно здорових тварин на відповідну добу після опоросу, а П:Е співвідношення збільшується в 4,8 рази.

7. Застосування 2,5%-го розчину тіотриазоліну та аналога простагландину F2? - дінолітика при лікуванні свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит, дозволяє отримати позитивний терапевтичний ефект, що забезпечує високий відсоток одужання тварин (95,7 % у першопоросок та 91,7 % в основних свиноматок) при середніх строках одужання 4,03 доби Середній відсоток збереження приплоду до відлучення після даної схеми лікування має найвищі показники порівняно з проведеною антибіотикотерапією та аутогемотерапією, у першопоросок він становив 80,2 %, а в основних свиноматок ? 83,8 %.

8. Терапевтична ефективність схеми застосування тіотриазоліну та дінолітика підтверджується вірогідним підвищенням у крові свиноматок концентрації еритроцитів (6,18±0,12) та зниженням лейкоцитів (12,52±0,17) до меж фізіологічної норми. Позитивні результати відмічали й у лейкоформулі крові. Рівень нейтрофілів вірогідно знизився до показників фізіологічної норми, що є свідченням про завершення запального процесу, а вірогідне підвищення моноцитів і еозинофілів та повернення лімфоцитів і базофілів до показника клінічно здорових тварин, без сумніву, підтверджує позитивний лікувальний ефект.

9. Позитивний результат лікування свиноматок із застосуванням даної схеми підтверджують і біохімічні показники сироватки крові свиноматок. Так, відмічалось достовірне зниженням рівня сіалових кислот (73±7,8?84,±7 ОД.Г) практично до меж показника клінічно здорових тварин, відповідні зміни спостерігали і в рівні церулоплазміну (490±32,7?535±27,7 мг/мл), серомукоїдів (1,78±0,08?1,87±0,07 г/л) та гексоз, звязаних з білками 0,73±0,05 г/л (р<0,001). Такі позитивні результати лікування свиноматок є підтвердженням високої терапевтичної ефективності комплексного застосування 2,5%-го розчину тіотриазоліну та дінолітика.

10. Повернення прогестерон-естрадіолового співвідношення в крові свиноматок після комплексного застосування тіотриазоліну та дінолітика до 13,92±1,35 нмоль/л практично співпадає з аналогічним показником клінічно здорових свиноматок (11,48±0,1 нмоль/л) на відповідну добу після опоросу, та є свідченням стабілізації гормонального фону з наступним фізіологічним перебігом статевого циклу.

11. Комплексна схема терапії, яка базувалася на внутрішньомязовому введенні 2,5%-го розчину тіотриазоліну та аналога простагландину F2? - дінолітика дозволяє отримати економічну ефективність 190,28 грн. порівняно зі схемою, у котрій застосовували 2,5 % антибіотик кобактан. Також витрати на лікування однієї свиноматки з ознаками гострої форми післяродового ендометриту при застосуванні тіотриазоліну та дінолітика становили 25,00 грн., а при застосуванні антибіотикотерапії - 83,20 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для терапії свиноматок з ознаками гострого післяродового ендометриту пропонуємо застосовувати комплексну схему, що включає використання 2,5 % -го розчину тіотриазоліну внутрішньомязово в дозі 1 мл / 25 кг маси дворазово з інтервалом введення 24 години та внутрішньомязове введення аналога простагландину F2? - дінолітика в дозі 2 мл одноразово (при першому введенні тіотриазоліну).

2. Після проведеного лікування пропонуємо проводити біохімічні дослідження сироватки крові свиноматок на вміст гексоз, звязаних з білками, (гексоз глікопротеїнів, гексоз глікозаміногліканів та гексоз хлорнорозчинних глікопротеїнів), що дає змогу визначити ефективність лікування до повного одужання тварин і зменшити відсоток переходу захворювання в хронічну форму.

3. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати в навчальному процесі під час викладання курсів акушерства та технології відтворення сільськогосподарських тварин, під час підготовки фахівців на факультетах ветеринарної медицини та біолого-технологічних факультетах вищих навчальних закладів України ІІІ-IV рівнів акредитації.

1. Черненко А.А. Метаболізм білково-вуглеводних сполук при гострих післяродових ендометритах у свиноматок / А.А.Черненко, М.І. Харенко, А.Б. Лазоренко, О.В. Салецька, О.М. Чекан // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Луганськ, 2008. №92. С. 234-236 (Дисертант дослідив зміни білково-вуглеводних сполук при гострих післяродових ендометритах у свиноматок, обробив і узагальнив одержані дані).

2. Черненко А.А. Симптоматика та мікробіологічна характеристика секрету порожнини матки у свиноматок при післяродовому ендометриті / А.А. Черненко // Аграрний вісник Причорноморя. Одесса, 2008. Вип. 42, Ч.1. С. 190-193.

3. Черненко А.А. Причини патологічних родів свиноматок та багатоплідність і збереженість приплоду за розвитку клінічного ендометриту / А.А. Черненко, М.І. Харенко, І.Б. Вощенко, Ю.В. Мусієнко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2008. Вип. 5 (20) С. 142-144 (Дисертант на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень вивчив, проаналізував і узагальнив причини патологічних родів свиноматок та багатоплідність і збереженість приплоду за розвитку клінічного ендометриту ).

4. Черненко А.А. Динаміка клінічного ендометриту у свиноматок з урахуванням пори року та віку тварин /А.А. Черненко, М.І. Харенко, І.Б. Вощенко // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. Львів, 2008. Т.10, №2 (37), Ч.1. С. 380-384 (Дисертант на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень вивчив, проаналізував і узагальнив динаміку клінічного ендометриту у свиноматок з урахуванням пори року та віку тварин).

5. Черненко А. А. Терапевтична ефективність фармакологічних засобів під час лікування свиноматок, хворих на післяродовий ендометрит / А. А. Черненко, М. І. Харенко // Науковий вісник Білоцерківського державного аграрного університету (Ветеринарної медицини). Біла Церква, 2009. Вип. 62. С. 95-98 (Дисертант вивчив терапевтичну ефективність фармакологічних засобів під час лікування свиноматок, хворих на післяродовий ендометрит).

6. Черненко А.А. Динаміка рівня церулоплазміна та серомукоїдів у сироватці крові при лікуванні гострого післяродового ендометриту у свиноматок / А.А.Черненко, М.І. Харенко, А.Б. Лазоренко, О.В. Салецька // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ, 2009. № 36. С. 113-118 (Дисертант вивчив вплив різних схем терапії свиноматок з ознаками гострого післяродового ендометриту на рівень церулоплазміну та серомукоїдів у сироватці крові, обробив і узагальнив одержані дані.)

7. Черненко А.А. Проблема ендометриту в свиноматок. Діагностика та терапія / А.А. Черненко, М.І. Харенко, І.Б. Мусієнко // Ветеринарна медицина України. 2009. № 11. С. 31-34 (Дисертант провів клінічні дослідження, аналіз отриманих даних, їх узагальнив та написав статтю).

8. Черненко А.А. Динаміка змін морфологічного складу крові свиноматок, хворих на післяродовий ендометрит, до та після застосування антибіотикотерапії / А.А. Черненко, М.І. Харенко // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. Харків, 2009. № 100. С. 497-499 (Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, проаналізував отримані дані, узагальнив їх та написав статтю).

9. Черненко А.А. Динаміка рівня сіалових кислот у сироватці крові при лікуванні свиноматок, хворих на гострий післяродовий ендометрит /А.А.Черненко, М.І. Харенко, А.Б. Лазоренко // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2009. Вип. 6 (25). С. 141-144 (Дисертант вивчив вплив різних схем терапії свиноматок з ознаками гострого післяродового ендометриту на рівень сіалових кислот у сироватці крові, обробив і узагальнив одержані дані).

10. Черненко А.А. Рівень гексоз, зв‘язаних з білками, у крові свиноматок з ознаками післяродового ендометриту / А.А.Черненко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Ґжицького. Львів, 2010. Т. 12, №2 (44), Ч.1. С. 326-329.

11. Фізіологія, патологія та біотехніка відтворення свиней: Монографія (Навчальний посібник) / М.І. Харенко, С.П. Хомин, А.Й. Краєвський, В.Ю. Стефаник, А.М. Харенко, В.П. Пономаренко, І.Б. Вощенко, В.А. Тресницька, О.М. Чекан, Ю.В. Мусієнко, О.В. Салецька, А.А. Черненко, Н.П. Гребенник. Суми, 2010. Вид.: Козацький вал ВАТ «СОД». 412 с. (Здобувачем написаний розділ XV «Післяродові ускладнення у свиноматок». С. 267-287).

12. Довідник працівника галузі свинарства (дані, цифри, інформація) / [М.І. Харенко, С.П. Хомин, Г.М. Гребеник, О.А. Власенко, Ю.В. Мусієнко, О.М. Чекан, І.Б. Вощенко, В.П. Пономаренко, О.Л. Нечипоренко, О.В. Салецька, А.М. Харенко, А.А. Черненко, О.М. Кобжев]. Суми, 2008. 82 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження щодо прогнозування розвитку післяродової патології у свиноматок).

13. Патент України на корисну модель № 5226. Спосіб визначення гексоз хлорнорозчинних глікопротеїнів у біологічних рідинах / А.Б.Лазоренко, В.Й. Іздепський, М.І. Харенко, А.Й. Краєвський, І.В. Паращенко, О.Г. Стоцький, А.А. Черненко ; заявник і патентовласник Сумський національний аграрний ун-т.; заяв.02. 11. 2009; опублік. 25. 08. 2010, Бюл. № 16 (Здобувач провів експериментальні дослідження визначення гексоз хлорнорозчинних глікопротеїнів у сироватці крові свиноматок з ознаками гострої форми післяродового ендометриту).