Аналіз доробку П. Филиповича - одного з фундаторів шевченкознавства, його дослідження "До студіювання Шевченка та його доби". Роль дослідника у формуванні перспективних векторів дослідження спадщини Т. Шевченка. Пошук нових фактів у біографії поета.
Аннотация к работе
Филиповича как одного из основателей шевченковедения в рамках его исследования «До студіювання Шевченка та його доби» в сборнике 1925 года «Шевченко та його доба», где он обосновывает задачи данной отрасли литературоведения. Означена кульмінація пройшла через видання збірників 1921 року («Тарас Шевченко»), 1924 («Шевченківський збірник»), 1925 та 1926 («Шевченко та його доба»), які саме й виявляли таку різнобічну орієнтацію їх авторів щодо бачення творчості Шевченка та його самого як людини. Йому належать такі розвідки, як «Шевченко і романтизм» (1924), «Шевченко і Гребінка» (1925), «Шевченко і декабристи» (1926), «До студіювання Шевченка та його доби» (1925). Остання з названих статей відкриває перший том збірника «Шевченко та його доба» і відзначається програмним характером: у ній науковець визначає завдання, які мають стати першочерговими для дослідників творчості та життя Т. Шевченка. Филиповича «До студіювання Шевченка та його доби» у збірнику 1925 року «Шевченко та його доба», окреслити роль П.Филиповича у формуванні перспективних векторів дослідження спадщини Т.Шевченка, для чого необхідно вирішити наступні завдання: - охарактеризувати стан розвитку шевченкознавства 1920-х років;Филипович аналізує недоліки в попередніх шевченкознавчих студіях та накреслює перспективні завдання шевченкознавства 20-30-х років. Серед недоліків дослідник відзначає такі: значна частина всіх шевченкознавчих розвідок тяжіє до стилю панегіриків і перевантажена банальними кліше на зразок «пророк України», «народний геній»; домінує історичний метод у літературознавстві, надається загальна широка характеристика доби з точки зору політичної, економічної, культурної та привязується до письменника; Т. Шевченка зробили мужицьким, малограмотним поетом. Филипович пріоритетними завданнями вважає пошук нових фактів у біографії Т.Шевченка; заперечувати «всілякі культи» поета; висвітлювати світогляд поета на основі уважного прочитання його спадщини, зокрема щоденникових записів, повістей, листів тощо; актуалізувати соціологічний метод, оскільки соціолог «не розпливається в загальних характеристиках часу, а уважно досліджує фактичний матеріал, що безпосередньо повязаний з письменником»; відкрити «живого Шевченка», виявити його таким, яким він є в усій сукупності суспільно-історичних обставин його місця й часу, з усіма забобонами, властивими соціальній верстві Шевченка й духові його історичної доби. У подальшому ми плануємо здійснити більш комплексне дослідження обох збірників «Шевченко та його доба» у ракурсі характеризування авторами «живого Шевченка».
Вывод
У вступній статті до збірника «Шевченко та його доба» 1925 року П. Филипович аналізує недоліки в попередніх шевченкознавчих студіях та накреслює перспективні завдання шевченкознавства 20-30-х років. Серед недоліків дослідник відзначає такі: значна частина всіх шевченкознавчих розвідок тяжіє до стилю панегіриків і перевантажена банальними кліше на зразок «пророк України», «народний геній»; домінує історичний метод у літературознавстві, надається загальна широка характеристика доби з точки зору політичної, економічної, культурної та привязується до письменника; Т. Шевченка зробили мужицьким, малограмотним поетом. Саме з цих причин П. Филипович пріоритетними завданнями вважає пошук нових фактів у біографії Т.Шевченка; заперечувати «всілякі культи» поета; висвітлювати світогляд поета на основі уважного прочитання його спадщини, зокрема щоденникових записів, повістей, листів тощо; актуалізувати соціологічний метод, оскільки соціолог «не розпливається в загальних характеристиках часу, а уважно досліджує фактичний матеріал, що безпосередньо пов’язаний з письменником»; відкрити «живого Шевченка», виявити його таким, яким він є в усій сукупності суспільно-історичних обставин його місця й часу, з усіма забобонами, властивими соціальній верстві Шевченка й духові його історичної доби.
У подальшому ми плануємо здійснити більш комплексне дослідження обох збірників «Шевченко та його доба» у ракурсі характеризування авторами «живого Шевченка».
Список використаних джерел
1. Александрова Г. Компаративні студії Павла Филиповича: поза межами часу і нації / Г. Александрова // Філологічні семінари. - 2014. - Вип. 17. - С. 98-109.
2. Івакін Ю. О. Етапи розвитку радянського шевченкознавства / Ю. О. Івакін // Шевченкознавство: підсумки й проблеми. - К. : Наукова думка, 1975. - 564 с.
3. Кравців Б. Остракізм у шевченкознавчій бібліографії / Б. Кравців // Зібрані твори : Том 2.Статті. - Нью-Йорк : УВАН, 1980. - Том 2. - С. 173-190.
4. Матушевский Ф. Т. Г. Шевченко в исторической обстановке / Ф. Матушевский // Украинская жизнь. - 1914. - № 2. - С. 77-89.
5. Т. Г. Шевченко і літературне життя Київського університету / Грицай М. С., Неділько В. Я., Неділько Г. Я., Задорожна С. В. - К. : Вища школа, 1989. - 206 с.
6. Филипович П. До студіювання Шевченка та його доби / П. Филипович // Шевченко та його доба : Збірник І. - 1925. - С. 7-37.
Список литературы
H. Aleksandrova G. Comparative Studios by Paul Filipowicz: Beyond Time and Nation. Philological Seminars, 2014, vol. 17, pp. 98-109.
2. Ivakin Yu. О. Stages of development of Shevchenko Study in the Soviet Period. Shevchenko Study: Results and Problems. - K. : Naukova Dumka, 1975. - 564 p.
3. Kravtsiv B. Proscription in Shevchenko Study’s Bibliography. Bohdan Kravtsiv: Collection. New York, UVAN, 1980, vol. 2, pp. 173-190.
4. Matuszewski F. T. G. Shevchenko in a historic setting. Ukrainian life, 1914, no. 2, pp. 77-89.
5. Gritsay M. S., Nedilko V. I. Nedilko, G. Ya., Zadorozhna S. V. T. G. Shevchenko and the literary life of Kyiv University. Kyiv, Vyscha Sckola, 1989, 206 p.
6. Filipovich Р. On the study of Shevchenko and his era. Shevchenko and his era. Collection I, 1925, pp. 7-37.