Розподіл життєвих форм ссавців за різними групами на прикладі теріофауни України. Підтримання оптимального метаболізму в умовах агресивного середовища. Обмеження здатності підземних тварин до наземного способу життя внаслідок редукції органів зору.
Аннотация к работе
загальні проблеми зоології Підземні гризуни як життєва форма ссавців Памяті Євдокії-Решітник, визначної дослідниці екології гризунів зtrialиїв фауни УкраїниАбсолютна більшість ссавців є наземними формами, які використовують повітряне, водне та підземне середовища, як правило, лише як суміжні з наземним, і мають тісний звязок з підземним середовищем (гіпогеєю) принаймні в періоди репродукції, під час відпочинку тощо. Це дозволяє їм зберігати основні риси організації класу ссавців, у тому числі гомойотермність, вагітність, вигодовування малят молоком. Лише окремі групи набули вузької спеціалізації для життя в інших середовищах, що змінило їхню організацію та призвело до втрати вихідних ознак класу (наприклад, зір, шерсть, опор-но-хапальні функції кінцівок) та набуття нових унікальних ознак (розвиток ультразвукової або сейсмосенсорної комунікації, видозміна кінцівок для польоту, пересування у воді, риття ґрунту).
Біологія та формування адаптацій спеціалізованих літаючих і водних форм ссавців описані більш-менш докладно [20], і такі групи представляють, як правило, крупні монофілетичні таксони (кажани, шерстокрили, китоподібні, тюлені тощо). На противагу ним підземне середовище ссавці освоювали багаторазово й паралельно у різних філо-генетичних групах [75]. Навіть у межах сучасної теріофауни можна спостерігати повний спектр переходів між суто наземним, норовим та підземним способом життя [40, 41]. Крайні, найбільш пристосовані до підземного середовища форми — це облігатні геобіонти, тобто постійні мешканці підземель, уся життєдіяльність яких повязана з системами підземних лабіринтів, зробленими ними самими. Такі ссавці активно створюють власний життєвий простір у загалом агресивній для них гіпогеї, ключовими ознаками якої є гіпотермія, гіпоксія, темрява [46]. У фауні України ссавці-геобіонти представлені трьома групами — кротами (Talpa), сліпаками (Spalax s. l.) та сліпушками (Ellobius).
Аналізу біологічних особливостей та фізіологічних пристосувань підземних ссавців до життя в гіпогеї і присвячено це повідомлення. Метою роботи є узагальнення даних щодо адаптацій геобіонтів (зокрема гризунів фауни України) до цих специфічних умов існування.
Різноманіття життєвих форм ссавців
Висока організація ссавців і набуття ними в процесі еволюції пристосувань до різноманітних умов середовища зумовили освоєння ними всіх природних зон і виникнення різних екологічних груп: наземних, підземних, водних, коловодних та здатних до польоту.
Вісник Національного науково-природничого музею, 2010, № 8 5 general problems of zoology
Табл. 1. Розподіл життєвих форм ссавців за різними групами на прикладі теріофауни України
* ця група за типами сховищ близька до наступної підгрупи (дендрофілів).
Найбільше видове багатство ссавців спостерігається на межах природних середовищ, і абсолютна більшість видів є наземними формами (табл. 1). Із загальної кількості видів ссавців фауни України (близько 130 видів), 3 представлені постійно-водними (морськими), 7 — коловодними, 27 — літаючими, решта (95 види) — наземними (в широкому розумінні) формами, що включають як власне наземних тварин (у тому числі норових
88 видів), так і підземних (7 видів) [15].
Наземне середовище є найбільш неоднорідним, і наземні ссавці репрезентовані різними екологічними групами. Дендрофільні ссавці (окрім уже названих кажанів) представлені куницями, вивірками, сонями. Інша різноманітна група — наземні ссавці (мешканці наземних просторів) — представлена багатьма видами копитних, хижих, комахоїдних, гризунів. Більшість наземних ссавців (лисиці, байбаки, борсуки, ховрахи, нориці, миші) використовують як сховища нори у ґрунті, які виривають самі або користують ся чужими. Група ссавців, основним середовищем існування яких є підстилка, представлена мідицями і білозубками (див. табл. 1).
До землериїв відносять як риючих ссавців, які відвідують зроблені ними або іншими тваринами нори, так і підземних, існування яких суворо обмежене підземним екотопом, і які є облігатними геобіонтами. Група землериїв представлена тваринами різного ступеня спеціалізації до життя в гіпогеї — від помірно спеціалізованих норових (наприклад, підземна і гірська нориці) до високо спеціалізованих підземних ссавців (зокрема кроти, сліпушки та сліпаки).