Визначення поняття якості знань як педагогічна проблема, шляхи їх підвищення. Застосування проектної технології на уроках природознавства в початковій школі. Експериментальна перевірка впливу проектної технології на якість знань учнів початкової школи.
Аннотация к работе
1. Вид проекту. Етапи проекту: Допроектна підготовка; Презентація отриманих результатів та оцінювання роботи учнів. Вступне слово "Простір, у якому ми живемо".Мета: збір, обробка інформації про історію окультурювання дикорослих рослин; розвиток уміння працювати з літературою; прищеплення відчуття смаку пошукової роботи; набуття навичок роботи з природничими матеріалами, догляду за рослинами. Визначення проблемного завдання: зібрати інформацію про окультурювання дикорослих рослин; навчити доглядати за рослинами. Вибір даного методу рефлексії було обумовлено потенційними можливостями гри стимулювати учнів до максимального проявлення активності й демонстрації набутих знань. У грі беруть участь 8 учнів, решта будуть асистентами та помічниками. Гравець, який набрав у турі менше зірок, вибуває з гри.У ході педагогічного експерименту нами було перевірено ефективність дослідницьких проектів у підвищенні якості знань учнів під час вивчення природознавства. Проведені контрольні заміри на констатувальному етапі педагогічного експерименту показали рівність умов для проведення педагогічного експерименту. Упровадження в ході формувального етапу педагогічного експерименту різного роду проектів, які стосувались проведення досліджень з природознавства, показали, що запропонована учням робота сприяла формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення.Проведений аналіз наукової літератури з теми дослідження дав підстави констатувати, що знання - це субєктивний образ, обєктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій. Серед критеріїв оцінки знань виділяють їх правильність - глобальну якість, яка вбирає у себе всі окремі якості результатів навчання. Повнота визначається кількістю засвоєних елементів знань, які стосуються обєкта навчального пізнання, визначеного на основі навчальної програми. Аналіз змісту навчальної дисципліни "природознавство" та основних підходів до підвищення якості знань з природознавства вказує на групи найбільш поширених методів навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи. Серед сучасних підходів до підвищення якості знань особливе місце посідає метод проектів, який, як система навчально-виховної роботи, зорієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну (проект виконується одним учнем, учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації, тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей); парну (проект виконує двоє учнів, вони складають спільний план дій, визначають форму представлення результату, добирають творчу назву свого проекту, беруть активну участь в організації публічного захисту проекту); групову (чисельність учасників визначається на етапі планування, вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників обєднуватись за інтересами), яку учні виконують протягом визначеного часу, творчості.
План
Календарний план
№ з/п Назва етапів дипломної роботи Строк виконання етапів роботи Примітка
1. Вивчення наукової літератури з теми дослідження Вересень-листопад 2014
2. Розробка плану проведення дослідження Грудень 2014
3. Проведення констатувального, формувального, контрольного етапів педагогічного експерименту Січень-лютий 2015
4 Обробка отриманих у результаті дослідно-експериментальної роботи даних, інтерпретація результатів дослідження Квітень 2015
Студент ____________ _ І.А. Гарбоян __
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________ __ С.Б. Бєляєв _______
(підпис) (прізвище та ініціали)
План
Завдання
Вывод
Проблема підвищення якості знань у педагогічній науці та практиці має кілька напрямів наукового вивчення. У ряді наукових праць якість знань досліджується як головна властивість навчальної підготовки учнів, як інтегральний показник засвоєння змісту навчання (Л.Я. Зоріна). Іншим підходами в розробці проблеми якості знань відрізняються дослідження М.О. Данилова, Б.П. Єсіпова, М.Н. Скаткіна, І.Я. Лернера, Т.В. Кудрявцева, М.І. Зарецького, С.Г. Шаповаленко, які пропонують врахувати і описати якості, з допомогою яких характеризуються знання учнів.
На думку М.Н. Скаткіна і В.В. Краєвського, якість знань визначається на основі таких їхніх параметрів: міцності, повноти, глибини, оперативності, гнучкості, конкретності та узагальненості, систематичності, системності. Із допомогою зазначених критеріїв виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий.
Розпізнавальний рівень передбачає репродуктивну діяльність за умови опори на підказку.
Репродуктивний рівень характеризується відтворенням обєктивної інформації про обєкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у памяті.
Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розвязування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт.
Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розвязування особливої складності завдань та задач).
У виборі методів навчання одночасно із вимогою підвищення якості знань одне із ключових місць посідає врахування особливостей змісту навчальної дисципліни. Аналіз змісту навчальної дисципліни "природознавство" вказує на доцільність виділення конкретизованих методів навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.
Серед відомих підходів до підвищення якості знань особливе місце посідає метод проектів, який, як система навчально-виховної роботи, зорієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну (проект виконується одним учнем, учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації, тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей); парну (проект виконує двоє учнів, вони складають спільний план дій, визначають форму представлення результату, добирають творчу назву свого проекту, беруть активну участь в організації публічного захисту проекту); групову (чисельність учасників визначається на етапі планування, вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників обєднуватись за інтересами), яку учні виконують протягом визначеного часу, творчості.
Особливістю проектної діяльності є використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів, що має результатом індивідуальний досвід проектної діяльності учня.
Використання проектної технології дозволяє вирішити низка дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.
Найбільш поширеними є дослідницькі проекті, які, у свою чергу класифікують на: монопредметний (виконується на матеріалі конкретного предмета), міжпредметні (інтегрується суміжна тематика декількох предметів), надпредметні (наприклад: "Будинок, в якому я хочу жити"); за метою, яку ставить перед собою вчитель: підсумкові та поточні.
Єдиною вимогою для всіх типів дослідницьких проектів є визначення ролі вчителя: на різних етапах проектування вчитель виконує роль "незалежного консультанта", а учень - активного учасника. Вміння користуватися проектною технологією є показником його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.
Особливості включення учня у пропоновані у межах проектної технології види навчальних дій вказують на високий потенціал зазначеної технології у вирішенні проблеми підвищення якості знань. Особливості змісту природознавства, як навчальної дисципліни, та значення знань, які учні набувають під час вивчення даного навчального предмета, вказують на доцільність упровадження на уроках природознавства проектної технології у якості засобу підвищення якості знань.Мета: збір, обробка інформації про історію окультурювання дикорослих рослин; розвиток уміння працювати з літературою; прищеплення відчуття смаку пошукової роботи; набуття навичок роботи з природничими матеріалами, догляду за рослинами.
Етапи проекту
1 етап - до проектна підготовка
1. Формування проектної групи.
2. Формулювання теми проекту "Як дикорослі рослини стали культурними".
3. Визначення проблемного завдання: зібрати інформацію про окультурювання дикорослих рослин; навчити доглядати за рослинами.
4. Вибір методів дослідження: робота з книгою, спостереження, екскурсія, створення ілюстрацій, усні журнали, природничі свята, виставка робіт з природничих матеріалів, консультативна робота.
5. Розробка плану дослідження: збір даних з використанням науково - художньої літератури, аналіз та обробка отриманих даних, проведення усних міні - журналів, екскурсія в природу, виготовлення композиції з культурних рослин, виставка композицій з природничих матеріалів, підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій, оформлення творчого звіту.
2 етап - дослідницький. збір даних з використанням науково - художньої літератури, аналіз та обробка отриманих даних, проведення усних міні - журналів, екскурсія в природу, виготовлення композиції з культурних рослин, виставка композицій з природничих матеріалів, підготовка зібраних матеріалів, малюнків, фотографій, оформлення творчого звіту.
3 етап - презентація отриманих результатів.
Презентація результатів дослідження. Аналіз роботи, виконаної протягом проектного періоду. Оцінювання роботи учнів упродовж проектного періоду.
З метою проведення рефлексії результатів проектної діяльності нами було проведено інтелектуальну гру "Світ рослин". Вибір даного методу рефлексії було обумовлено потенційними можливостями гри стимулювати учнів до максимального проявлення активності й демонстрації набутих знань.
Інтелектуальна гра "Світ рослин"
Мета: створити позитивний емоційний фон, стимулювати пізнавальну активність, розвивати самостійність та креативне мислення, збагачувати словниковий запас.
ХІД ГРИ
Люди охоче грають у різні інтелектуальні ігри, які не тільки розважають, а й навчають. Наша гра - це своєрідна розумова гімнастика, яка навчить нас самостійно розвязувати інтелектуальні завдання, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях. У грі беруть участь 8 учнів, решта будуть асистентами та помічниками.
Правила гри: Для відповіді гравець піднімає картку з відповідним номером. Якщо відповідь правильна, він отримує зірочку. Гравець, який набрав у турі менше зірок, вибуває з гри.
1 тур - "Казковий марафон"
1. Що дід посадив, а витягти не міг?
1) ріпку
2) моркву
3) редиску
4) буряк
2. З якої зернини народилася Дюймовочка?
1) з жита
2) з гречки
3) з кукурудзи
4) з ячменю
3. Чим мачуха отруїла Білосніжку?
1) грушею
2) сливою
3) яблуком
4) вишнею
4. Яке поле охороняли брати у казці "Коник - горбоконик"?
1) рисове
2) пшеничне
3) картопляне
4) гречане
5. Який овоч перетворила фея на карету для Попелюшки?
1) кабачок
2) гарбуз
3) кавун
4) перець
6. Тридцять кущів якої рослини мала посадити Попелюшка?
1) ромашки
2) айстри
3) троянди
4) півонії
7. За якими квітами послала мачуха нерідну дочку в ліс?
1) підсніжниками
2) конваліями
3) пролісками
4) медунками
8. З чого Еліза з казки "Дикі лебеді" плела сорочки для братів?
1) з деревію
2) з подорожника
3) з мяти
4) з кропиви
2 тур - "Овочі"
Помічники розвішують ілюстрації овочів.
Баклажан помідор картопля редька огірок
1 2 3 4 5
1. Цей овоч в перекладі з перської означає "синій помідор" (баклажан).
2. Потрапивши до Франції, цей овоч дуже полюбився французам, які стали його називати "яблуком любові" (помідор).
3. Цей овоч люди їдять недозрілим (огірок).
4. На Русі цей овоч довго не сприймали як їстівний і називали "чортовим яблуком" (картопля).
5. Назва цього овоча прийшла до нас від французів. На Русі подібний коренеплід, але іншого кольору, був улюбленою стравою ще в XVI ст. Їли цей овоч і з квасом, і з олією, і просто так (редька).
3 тур - "Хто зайвий"
За правильну відповідь - зірочка. Помічники вивішують малюнки із зображенням рослин.
Вишня смородина шипшина малина аґрус
1 2 3 4 5
6. Я стверджую, що все це кущі. Підніміть картку, якщо це не так.
Спориш конюшина материнка мята капуста
1 2 3 4 5
7. Я стверджую, що це все дикорослі рослини. Підніміть картку, якщо це не так.
Помідор огірок яблуко цибуля часник
1 2 3 4 5
Я стверджую, що це все належить до городини. Підніміть картку, якщо це не так.
4 тур - "Світ рослин"
Помічники вивішують малюнки з зображенням рослин.
Петрушка подорожник пшоно пирій слива
1 2 3 4 5
1. Ця рослина невибаглива. Стародавні греки назвали її "петроселин", що в перекладі означає "камяна селера" (петрушка).
2. У давнину цього дерева не існувало зовсім. Його вивили люди шляхом схрещування аличі та терену (слива).
3. Червоношкірі індіанці прозвали цю рослину "слідом білої людини", бо липке насіння цієї рослини приклеювалося до чобіт і таким чином розносилося (подорожник).
4. Колосся цієї рослини схоже на житнє, але тільки зовні. Розростається вона в усі боки кореневими пагонами. На кінцях корінців є тверді, гострі наконечники. Вони наскрізь проколюють картоплину, моркву, буряк, що опинилися на шляху (пирій).
5. Просо прийшло до нас з глибокої давнини. Але його просто так не їдять - з нього роблять крупу. Як називається ця крупа? (пшоно).
5 тур - "Ягоди та фрукти"
Помічники вивішують малюнки із зображенням ягід.
Калина журавлина ожина абрикос барбарис
1 2 3 4 5
1. У перекладі з латинської означає "ведмежа гора". А як українською ми називаємо довгасті червоні ягоди, які ростуть на жахливо колючому чагарнику (барбарис).
2. Ягода - символ України (калина).
3. Ця ягода - близький родич малини, тільки колір в неї чорний, а кущ, на якому вона росте - колючий (ожина).
4. Давні римляни назвали цей фрукт вірменським яблуком. Наукова назва цього плода означає "скоростиглий", тому що він визріває набагато раніше від всіх інших фруктів (абрикос).
5. Це болотна ягода. Її люблять журавлі та інші болотні птахи (журавлина).
6 тур - фінал
До кінця гри має залишитися двоє гравців.
8. Протягом однієї хвилини ви повинні скласти якомога більше слів з букв слова "вікторія".
Підсумок гри
Після визначеного часу гравці називають слова. Перемагає той, хто останнім назве слово.
Переможець нагороджується головним призом, а всі гравці - заохочувальними.
Діти з самого початку уроку були дуже зацікавлені. Вони брали активну участь в усіх формах роботи. Під кінець уроків вони самі вже робили висновки. З цього ми можемо зробити висновок, що робота, проведена на уроках природознавства дала перші результати, отже, діти стали більш допитливими, запамятовували більше матеріалу, в прискорених умовах отримували інформацію та швидко її обробляли.
Отже, упровадження такого роду проектів сприяє кращому розумінню явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.
2.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту
Метою контрольного етапу педагогічного експерименту було виявлення динаміки показників рівня сформованості знань учнів в експериментальному і контрольному класах.
Учням експериментального (3 - А) і контрольного (3 - Б) класів була запропонована анкета, питання якої охоплюють майже всі теми 3 чверті. Вимірювання здійснювалось за тими ж критеріями, на основі інших показників.
Рівень сформованості обєкту дослідження визначаємо за правилом Заціорського: 1. Високий (81 - 100%)
2. Вище середнього (61 - 80%)
3. Середній (41 - 60%)
4. Низький (21 - 40%)
5. Дуже низький (0 - 20%)
Результати контрольного етапу педагогічного експерименту були занесені до таблиць.
Таблиця 2.5. Якість знань учнів 3 - Б класу (контрольний)
№ п/п Прізвище, імя учня Сума в балах Сума в %
1 Білокінь К. 11 92
2 Бондаренко В. 11 92
3 Войтенко В. 10 83
4 Волох Б. 10 83
5 Воропаєв В. 9 75
6 Журавель В. 9 75
7 Ігнатенко Т. 6 50
8 Кіндрацька А. 9 75
9 Ковтун Я. 7 58
10 Красненков М. 9 75
11 Кришталь М. 8 67
12 Лесніченко В. 7 58
13 Мухортов Р. 6 50
14 Пономаренко О. 9 75
15 Пономаренко П. 10 83
16 Трухіна І. 9 75
Таблиця 2.6. Обробка процентних відношень оцінок З - Б класу
Назва рівня Кількість учнів %
Дуже низький (0-20%) _ _
Низький (21-40%) _ _
Середній (41-60%) 4 25
Вище середнього (61-80%) 7 43,75
Високий (81 - 100%) 5 31,25
Таблиця 2.7. Якість знань учнів 3 - А класу (експериментальний)
№ п/п Прізвище, імя учня Сума балів Сума в %
1 Авраменко С. 10 83
2 Блажко К. 11 92
3 Вдовенко Є. 11 92
4 Власов С. 9 75
5 Войтенко С. 11 92
6 Задорожній В. 5 42
7 Калмиков Д. 9 75
8 Кальницька Д. 8 67
9 Мартиненко А. 8 67
10 Онищенко С. 9 75
11 Пахомова Н. 7 58
12 Рахно В. 8 67
13 Пенкін А. 7 58
14 Тугушева Г. 9 75
15 Шемелюк А. 9 75
16 Юхновець К. 8 67
Таблиця 2.8. Обробка процентних відношень оцінок 3 - А класу
Назва рівня Кількість учнів %
Дуже низький (0-20%) _ _
Низький (21-40%) _ _
Середній (41-60%) 3 18,75
Вище середнього (61-80%) 9 56,25
Високий (81 - 100%) 4 25
З метою порівняння динаміки показників рівня сформованості знань школярів в експериментальному і контрольному класах побудуємо діаграму:
Рис.2.3 Рівні сформованості знань в контрольному класі
Рис.2.4 Рівні сформованості знань в експериментальному класі
З метою виявлення динаміки рівнів сформованості знань в експериментальному і контрольному класах були побудовані діаграми 2.5 і 2.6.
Рис.2.5 Динаміка рівнів сформованості знань школярів в контрольному класі
Рис.2.6 Динаміка рівнів сформованості знань учнів в експериментальному класі
Аналіз результатів контрольного експерименту показує, що кількість учнів в 3 - А і 3 - Б, які виконують завдання на низькому рівні зникли. Кількість учнів, які виконали завдання на середньому рівні в 3 - А класі знизився до 25%, а в 3 - Б класі до 18,75%. Значно виросла кількість учнів, яка виконала завдання на вище середньому рівні: в експериментальному класі до 43,75%, а в контрольному класі до 56,25%. У експериментальному класі значно зросла кількість учнів, які виконали завдання на високому рівні до 31,25%, тоді як у контрольному класі до 25%.
Аналізуючи результати, можна зробити висновок, що показники рівня сформованості знань в експериментальному класі виросли в порівнянні з контрольним класом. Це свідчить про доцільність та ефективність застосування проектної технології на уроках природознавства.У ході педагогічного експерименту нами було перевірено ефективність дослідницьких проектів у підвищенні якості знань учнів під час вивчення природознавства. Проведені контрольні заміри на констатувальному етапі педагогічного експерименту показали рівність умов для проведення педагогічного експерименту.
Упровадження в ході формувального етапу педагогічного експерименту різного роду проектів, які стосувались проведення досліджень з природознавства, показали, що запропонована учням робота сприяла формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення. Вибір дослідницьких проектів був обумовлений специфікою змісту навчального матеріалу, наведеними перевагами навчальних дослідів, а також сильним психоемоційним впливом на учнів, що призводить до якісного усвідомлення та запамятовування знань.
Проведений педагогічний експеримент показав, що у вирішенні завдань підвищення якості знань учнів з природознавства використання проектної технології є одним із зручних шляхів. Спостереження за навчальною діяльністю учнів експериментального класу показали, що застосування проектної технології багато в чому допомагає розвязати такі нагальні проблеми, як недостатня мотивація учнів, їх відстороненість від проблематики й цінностей освіти і культури в цілому, відірваність знань від життя тощо. Проектна технологія дозволяє підвищити рівень активності і самостійності учнів на уроці, забезпечити послідовне і усвідомлене засвоєння інформації, організувати самостійні пошуково-дослідницькі дії.
В результаті проведеного вимірювання якості знань учнів на контрольному етапі педагогічного експерименту було встановлено, що проектна технологія внаслідок свого упровадження дійсно дає можливість поглибити знання учнів, визначити їхні здібності, розвинути інтерес до дослідницької роботи, сформулювати вміння проводити спостереження і робити висновки, презентувати результати своєї роботи. Так, проект "Як дикорослі рослини стали культурними" супроводжувався високим рівнем інтересу й активності з боку учнів, які самостійно робили важливі висновки з того, що вивчили під час роботи над проектом.
З цього ми можемо зробити висновок, що робота, проведена на уроках природознавства дала позитивні результати, отже, діти стали більш допитливими, запамятовували більше матеріалу, почали використовувати додаткову літературу, уроки проходили активно, творчо, учні чітко та грамотно робили висновки, працювали в колективі складено та разом.Проблема підвищення якості знань у педагогічній науці та практиці тривалий час залишається актуальною й такою, що має кілька напрямів наукового вивчення. Проведений аналіз наукової літератури з теми дослідження дав підстави констатувати, що знання - це субєктивний образ, обєктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.
Серед критеріїв оцінки знань виділяють їх правильність - глобальну якість, яка вбирає у себе всі окремі якості результатів навчання. При цьому під оцінкою результатів засвоєння знань розуміється висновок про їх наявність, інтенсивність, що ґрунтується на співставленні передбачуваних і досягнутих результатів навчання. В педагогічній літературі якість знань визначається на основі таких параметрів, як міцність, повнота, глибина. Додатково оцінюють їх оперативність, гнучкість, систематичність, системність.
Міцність знань повязується з тривалістю збереження у памяті вивченого навчального матеріалу, яке характеризується повнотою, легкістю і безпомилковістю відтворення.
Повнота визначається кількістю засвоєних елементів знань, які стосуються обєкта навчального пізнання, визначеного на основі навчальної програми.
Глибина характеризується кількістю усвідомлених учнями суттєвих звязків і відношень у знаннях. З глибиною засвоєння знань тісно повязаний ступінь їхньої абстракції: феноменологічний, аналітико-синтетичний, прогностичний, аксіоматичний.
Виділяють такі чотири рівні знань: розпізнавальний, репродуктивний, продуктивний, творчий. На розпізнавальному рівні відбувається репродуктивна діяльність за умови опори на підказку. Репродуктивний рівень характеризується відтворенням обєктивної інформації про обєкти пізнання на основі її усвідомленого сприйняття і фіксування у памяті. Продуктивний, або реконструктивний, рівень свідчить про здатність учня застосовувати репродуктивні знання у подібних, стандартних або варіативних умовах. Наприклад, виконання завдань з метою ілюстрування дії засвоєних правил, розвязування задач і прикладів за зразком, виконання тестових завдань, практичних чи лабораторних робіт. Творчий рівень передбачає вміння учнів продуктивно засвоювати знання і надбані способи дій у нетипових, нестандартних або змінених ситуаціях (написання творів, розвязування особливої складності завдань та задач).
Під час вибору методів підвищення якості знань ключовою вимогою є врахування особливостей змісту навчальної дисципліни. Аналіз змісту навчальної дисципліни "природознавство" та основних підходів до підвищення якості знань з природознавства вказує на групи найбільш поширених методів навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.
Серед сучасних підходів до підвищення якості знань особливе місце посідає метод проектів, який, як система навчально-виховної роботи, зорієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну (проект виконується одним учнем, учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації, тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей); парну (проект виконує двоє учнів, вони складають спільний план дій, визначають форму представлення результату, добирають творчу назву свого проекту, беруть активну участь в організації публічного захисту проекту); групову (чисельність учасників визначається на етапі планування, вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників обєднуватись за інтересами), яку учні виконують протягом визначеного часу, творчості.
Метод проектів - це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному звязку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
Особливістю проектної діяльності є використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів, що має результатом індивідуальний досвід проектної діяльності учня. У той же час використання проектної технології дозволяє вирішити низку дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.
Важливою перевагою проектної технології є конкретизована роль вчителя: на всіх етапах проектування вчитель виконує роль "незалежного консультанта", а учень - активного учасника. Виключенням є етапи мотивації та підведення підсумків, у звязку із чим вміння користуватися проектною технологією є показником орієнтації вчителя на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання.
Особливості включення учня у пропоновані у межах проектної технології види навчальних дій вказують на високий потенціал зазначеної технології у вирішенні проблеми підвищення якості знань. Особливості змісту природознавства, як навчальної дисципліни, та значення знань, які учні набувають під час вивчення даного навчального предмета, вказують на доцільність упровадження на уроках природознавства проектної технології у якості засобу підвищення якості знань.
Експериментальна перевірка впливу методу проектів на підвищення якості знань серед учнів 3-х класів під час вивчення природознавства показала, що програма з цього предмету має потенційні можливості для успішного впровадження методу проектів, який є ефективним способом засвоєння знань учнями. Упроваджені в ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідницькі проекти сприяли формуванню умінь обробляти інформацію, працювати в колективі, грамотно та охайно оформлювати свої записи, правильно будувати своє повідомлення.
У вирішенні завдань підвищення якості знань учнів з природознавства використання проектної технології виявилось ефективним, про що свідчать результати спостережень за навчальною діяльністю учнів експериментального класу. Проектна технологія дозволила підвищити рівень активності і самостійності учнів, організувати самостійні пошуково-дослідницькі дії. Так, проект "Як дикорослі рослини стали культурними" супроводжувався високим рівнем інтересу й активності з боку учнів, які самостійно робили важливі висновки з того, що вивчили під час роботи над проектом.
Отримані під час контрольного етапу педагогічного експерименту результати якості знань учнів експериментального класу показали кращу динаміку у порівнянні із результатами контрольного класу, що підтвердило гіпотезу дослідження, що застосування проектної технології на уроках природознавства сприятиме підвищенню знань учнів за умов системного застосування і забезпечення активності та самостійності у процесі роботи над проектом.
Список литературы
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства все частіше доводиться констатувати екологічні проблеми, з якими стикається людство внаслідок стрімкого технічного розвитку: забруднення ґрунтів, повітря, водойм, вимирання десятків видів рослин та тварин, збереження генофонду тощо. Серед причин погіршення екологічної ситуації головне місце належить людині, яка не усвідомлює своє місце у навколишньому природному середовищі, шкодить собі і своїм нащадкам. Вирішити дану проблему, на жаль, неможливо в одну мить, а тому зараз перед учителями та вихователями стоїть завдання екологічної освіти і виховання молоді. Розпочинати процес екологічного виховання слід з найменших школярів, враховуючи їхні морально-психологічні особливості. Діти цього віку сприймають на віру все сказане вчителем, його думка є для них більш вагомою, ніж думки друзів-однолітків, інших дорослих. Вони більш емоційні, ближче до серця сприймають негаразди інших, сильніше співпереживають. Тому початкова школа дає можливість виховувати особистість, яка усвідомлює місце людини у довкіллі через ознайомлення з рослинним і тваринним світом, розкриття взаємозвязків у природі, вивчення та дослідження рідного краю.
Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозвязок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.
Сформоване у підростаючого покоління бережливе ставлення до всього живого змінить характер господарської діяльності людей, поведінку окремої особи у побуті виходячи із розуміння того, що обовязок берегти природу, її багатства є вимогою Конституції нашої держави. Щоб це стало нормою поведінки кожної людини, треба з дитинства виховувати почуття відповідальності за стан довкілля. У системі екологічного виховання важливе місце займає початкова школа, у якій створюються надзвичайно сприятливі умови для екологічної освіти і виховання учнів завдяки природній допитливості дітей та щирому інтересу до пізнання навколишнього світу.
У працях вчених О. Біди, Н. Ващенка, А. Захлєбного, Г. Ковальчук, Н. Пустовіт та інших показано, що шляхами реалізації екологічного виховання в початковій школі є екологізація змісту навчальних предметів, організація позакласної та позаурочної роботи екологічного спрямування. Великі можливості щодо здійснення екологічного виховання закладені у змісті навчального курсу "природознавство". Його мета полягає у формуванні в молодшого школяра потреби у пізнанні світу і людини в ньому, спілкуванні з природою, уявлень і понять про цілісність світу, про природу та взаємозвязки в ній, про людину як частину природи, ціннісного ставлення до природи, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і природи, навичок екологічно доцільної поведінки.
Від того, як учитель початкової школи здійснює екологічну освіту молодших школярів на уроках з курсу природознавства, залежить формування інтересу в учнів до пізнання природи, розвиток у них почуття відповідальності за стан довкілля, потреби з охорони і покращення навколишнього середовища.
Актуальність проблеми, теоретичне значення і потреба педагогічної практики обумовили вибір теми дипломної роботи "Підвищення якості знань учнів з природознавства засобами проектної технології".
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити можливості підвищення якості знань учнів з природознавства засобами проектної технології. проектна технологія природознавство якість знання
Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що застосування проектної технології на уроках природознавства сприятиме підвищенню знань учнів за умов: - системного застосування;
- забезпечення активності і самостійності у процесі роботи над проектом.
Завдання дослідження: 1. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження зясувати суть поняття "якість знань" та основні підходи до розвязання зазначеної проблеми.
2. Розкрити суть понять "проектна технологія", "проект", умови та шляхи застосування проектної технології на уроках природознавства в початковій школі.
3. Теоретично обґрунтувати можливість підвищення якості знань учнів з природознавства за допомогою застосування проектної технології в початковій школі.
4. Експериментально перевірити вплив проектної технології на підвищення кості знань учнів з природознавства в початковій школі.
Обєкт дослідження - організація навчальної діяльності учнів на уроках природознавства в початковій школі.
Предмет дослідження - підвищення якості знань учнів з природознавства у початковій школі.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження; аналіз та узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.1. Бібік Н. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: "ВІПОЛ", 1998. - 200 с., 2. Дейниченко Т. Диференціація навчання в процесі групової форми його організації (на прикладі предметів природничо-математичного циклу): Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.09/Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С. Сковороди. - Х., 2006. - 20 с.;
3. Блонский П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х томах / П. Блонский - М.: Педагогика, 1979. - Т.1. - 420 с.;
4. Газман О.С., Харитонова Н.Е. В школу - с игрой: Кн. для учителя / О.С. Газман, Н.Е. Харитонова - М.: Просвещение, 1991. - 96 с.
5. Брунер Д. Игра, мышление, речь // Перспективы: Вопросы образования. 1987. - №1
6. Бурім В. Сюжетно-рольові ігри на уроках навчання грамоти // Початкова освіта. - 2001. - №37 (жовтень);
7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник; Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/pedagogika/part4/011. htm
8. Ефремова Т.Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный / Т.Ф. Ефремова - М.: Русский язык, 2000
9. Євдокимова В.І., Пономарьова Г.Ф., Луценко В.В., Агапова Т.П., Трофімов О. Є. ефективність навчання студентів: Навчальний посібник / За ред. .В.І. Євдокимова/Харків: ХГПУ ім.Г.С. Сковороди, 2004. - 222 с.
10. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. - 2003. - №4. -
12. Інноваційні технології в початковій школі. - К.: Шк. світ., 2008. - С.5 - 23.
13. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь: Для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров - М.: Издательский центр "Академия", 2003. - 176 с.
14. Коллингс Е. Опыт работы амереканской школы по методу проектов / Е. Коллингс - М.: Новая Москва., 1926. - С 16 - 18.
15. Котелянець Н. Проектний метод навчання молодших школярів // Рідна школа. - 2001. - №10. - С.47 - 48.
16. Красновский Э.А. Качество знаний, умений и навыков как критерий оценки учебных дострижений школьников /Э.А. Красновский, Т.Л. Коган // Советская педагогика. - 1980. - №8
17. Крупская Н.К. Метод проектов в политпросветработе // Коммунистическое просвещение. - 1923. - №5. - С.27 - 31.
18. Методы и формы обучения. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nagval. kz/docs/predmets05_03. doc
19. Миронова Р.М. Игра в развитии активности детей / Р.М. Миронова - Мн., 1989. с.45
20. Нечепоренко Л.С., Пономарьова Г.Ф., Подоляк Я.В. Сучасна педагогіка. Навчальний посібник / Л.С. Нечепоренко, Г.Ф. Пономарьова, Я.В. Подоляк - Харків: 2007, 216 с.
21. Новітні технології як засіб підвищення якості освіти / Шибаєва Світлана Анатоліївна, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita-mk.org.ua/Yakist_osvitu/shibaeva_s. a. pdf
24. Овчинникова А. Технология: проектная деятельность в учебном процес се // Лицейское и гимназическое образование. - 1999. - №2. - С.17 - 19.
25. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и педагогических колледжей / [под ред.П.И. Пидкасистого]. М., 2002. с.251
26. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / С.А. Смирнов, И.Б. Котова, Е.Н. Шиянов и др. - М.: Издательский центр "Академия", 2000, С.35-38
27. Петрович А. Методи проектів // Рад. Освіта. - 1928. - №12. - С.71 - 76.
28. Петровська Н.В. Проектна технологія: сутність, досвід використання, перспективи // Початкове навчання. - 2009. - №25. - С.2 - 7.
29. Петрухін В. Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід " /Видавництво "Плеяди" /Національне публіцистично-педагогічне видання /100ст.
30. Пономарьова Г.Ф. Словник - довідник з курсу "Педагогіка". - Харків: 2004. - 171 с.
31. Попова О.В., Пономарьова Г.Ф., Петриченко Л.О. Основи педагогічної інноватики. - Харків: 2009. - 192 с.
32. Розумовский В.Г. О качестве знаний и необходимости реформирования школы /В.Г. Розумовский // Педагогика. - 2008. - №5. - С.10-13;