Формування здоров’язберігаючої компетенції студентів. Аналіз взаємозалежності особистісного розвитку і нервово-психічного стану майбутніх учителів хореографії в процесі соціалізації. Організація тренінгів і майстер-класів для викладачів музичних закладів.
Аннотация к работе
Формування під час навчання здоровязберігаючої компетентності допоможе не лише виробленню стійкої мотивації студентів на здоровий спосіб життя, а й для реалізації отриманої інформації в своїй професійній діяльності [1]. Разом з тим, на наш погляд, потребує уточнення визначення педагогічних умов навчання студентів в умовах здоровязберігаючого середовища, виявлення та експериментальна перевірка інтерактивних здоровязберігаючих технологій, вивчення особливостей підготовки майбутніх фахівців до проектування здоровязберігаючого навчального процесу в професійній діяльності. У рамках нашого дослідження ми визначили ряд причин, які негативно впливають на рівень професійної підготовки студентів-хореографів з позиції організації здоровязберігаючого середовища: порушення санітарно-гігієнічних вимог та санітарних правил облаштування танцювальних аудиторій (не дотримання норм освітлення та опалювання; несистематичне вологе прибирання, відсутність витяжної системи та ін.); формальне проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності; не раціональне планування розкладу навчальних занять; фізичне перевантаження студентів; відсутність заходів щодо покращення їхнього психічного здоровя. Вважаємо, що для формування здоровязберігаючої компетентності майбутніх учителів хореографії доцільно застосовувати ряд спеціальних педагогічних умов і психолого-педагогічних впливів: планове впровадження здоровязберігаючих технологій як у навчальну так і у виховну роботу зі студентами; інтеграція знань зі здоровязбереження в зміст різних дисциплін; систематичне проведення зі студентами інструктажів з безпеки життєдіяльності; орієнтація студентів на сучасні оздоровчі хореографічні техніки та танцювальні фітнес-комплекси, з метою покращення власного фізичного здоровя та застосування набутих знань в подальшій професійній діяльності; організація тренінгів та майстер-класів для викладачів, спрямованих на поліпшення показників їхнього психічного і соціального здоровя [2]; організація заходів, спрямованих на поліпшення психологічного мікроклімату в навчальних студентських групах (підвищення толерантності, стресостійкості, корекція поведінки, ціннісних і мотиваційних орієнтацій). Ми визначили, що для покращення здоровязберігаючого середовища БДПУ і укріплення здоровя студентів-хореографів доцільно проводити відповідну організаційну роботу: обговорення на засіданнях кафедри питань, повязаних з інноваційними методиками оздоровлення студентів у сучасних умовах; проведення поглибленого медичного огляду студентів та оформлення листів дозволу для отримання професійної хореографічної освіти; контроль викладачів за дотриманням санітарно-гігієнічних норм під час навчального процесу (освітлення аудиторій, провітрювання, вологе прибирання тощо); організація роботи психологічної служби та кімнати довіри із залученням викладачів кафедри психології; проведення діагностики емоційного стану викладацького складу, студентських груп та окремих студентів; розробка корекційних заходів щодо створення позитивного емоційного стану всіх учасників навчально-виховного процесу; проведення навчальних та виховних заходів на тему здоровязбереження; розповсюдження на інформаційних дошках тематичних повідомлень про шляхи збереження та профілактики здоровя («Профілактика ОРЗ та грипу», «Струнка постава - залог здоровя» та ін.).