Підвищення відтворювальних та продуктивних якостей свиней червоної білопоясої породи при різних методах підбору - Автореферат

бесплатно 0
4.5 210
Аналіз продуктивності маток і кнурів червоної білопоясої породи за показниками розвитку, їх відповідність класам "еліта" та "перший". Ефективні поєднання підвищення ознак тварин при різних методах підбору. Зоотехнічна та економічна оцінка результатів.


Аннотация к работе
Дані, які були отримані в результаті численних науково-господарських дослідів, свідчать про високі відгодівельні та мясні якості червоної білопоясої породи: вік досягнення живої маси 100 кг - 170.176 днів, середньодобовий приріст - 800.846 г, витрати корму на 1 кг приросту - 3,48 - 3,52 корм. од., товщина шпику - 25,1 мм, площа "мязового вічка" - 32,7 см? вихід мяса в туші - 61,0.62,0%, що відповідає цільовому стандарту. Зараз селекційний процес по роботі з червоною білопоясою породою спрямовано на збільшення поголівя, аналіз і виявлення кращих тварин за генеалогічною належністю, підвищення репродуктивної здатності свиноматок, а також стабілізацію досягнутих показників за тілобудовою та мастю, відгодівельними якостями молодняку, виходом і якістю одержаної свинини, підвищенням ефективності використання кнурів цієї породи в регіональних системах розведення. порода матка кнур ознака Основною метою наших досліджень стало вивчення і пошук теоретичних та практичних підходів подальшого удосконалення свиней червоної білопоясої породи при вивчені різних методах підбору. Вивчено відтворювальні якості свиноматок, досліджено стресостійкість піддослідних тварин, відгодівельні та мясні якості, проведено прижиттєве визначення товщини шпику, фізико-хімічних показників мяса і сала, гематологічні та етологічні дослідження. У результаті порівняльного вивчення відтворювальних якостей свиноматок при різних методах підбору, а також відгодівельних та мясо-сальних якостей одержаного приплоду встановлено, що відгодівля підсвинків поєднань ЧБПП (Е) ЧЧБПП (Е) та ЧБПП (І) ЧЛ сприяє підвищенню багатоплідності на 0,3…1,1 голови, скороченню терміну відгодівлі на 5…14 днів, збільшенню вмісту мязової тканини при відгодівлі молодняку до живої маси 100 кг на 3,4…4,0 %, зниженню витрат корму на одиницю приросту 0,16…0,26 корм. од., по відношенню до контрольної групи.Аналіз свідчить про те, що середній показник багатоплідності за всіма піддослідними групами становив 10,4±0,90 голови, що вписується в межи цільового стандарту по червоній білопоясій породі, свиноматки контрольної групи дорівнювали 9,9±0,30 поросяти, або на 1,1 голів менше ніж в І дослідній групі (Р>0,95). Найменший показник зафіксовано у аналогів ІІІ групи, де материнською формою були свиноматки класу еліта, а кнури першого класу (1,4±0,02 кг). Хоча відлучення поросят відбувалося у віці 30 днів, нами був використаний даний показник, який в достатній мірі характеризує відтворювальні здатності свиноматок піддослідних груп (у розрахунках використовували фактичну живу масу поросят у віці 60 днів). Тварини І дослідної групи кінцевої живої маси досягали за 213 днів при затраті 4,45 корм. од. корму на 1 кг приросту, щодо молодняку V дослідної групи, де материнською формою була червона білопояса порода, а батьківською - порода ландрас, в порівнянні з чистопорідними тваринами, досягав живої маси 100 кг за 204 дні, або на 14 днів раніше ніж чистопородні аналоги контрольної групи, при вищому середньодобовому приросту на 12,9% та менших витратах корму на 5,9% кормових одиниць (Р>0,99). Як свідчать дані таблиці 4 при забої тварин масою 100 кг забійний вихід коливався в межах 69,9-75,4% при майже відсутній вірогідній різниці між групами, як найменшим він був при чистопородному розведенні (69,9%), а найбільшим - від схрещування чистопородних свиноматок з кнурами породи ландрас (75,4%), що переважає контрольну групу на 5%.Аналіз відтворювальних і продуктивних якостей нового селекційного досягнення - червоної білопоясої породи свиней при різних методах підбору показав високий їх прояв при чистопородному розведенні елітних тварин та при поєднанні їх з тваринами І класу, виявлені тенденції впливу материнської спадковості, а також при промисловому схрещуванні з породою ландрас, особливо, за скоростиглістю та мясними якостями. При порівняльному вивченні продуктивності свиноматок піддослідних груп в аналогічних умовах годівлі і утримання встановлено, що найкращою багатоплідністю та масою гнізда в 60 днів (11,0±0,37 поросяти, 185,48±11,230 кг) визначались матки І дослідної групи ( ЧБПП (Е) х >ЧБПП (Е)) при чистопородному розведенні. За індексом продуктивності свиноматок найкращими виявилися тварини І піддослідної групи (42,94±1,54), за яким вони перевищували своїх аналогів на 0,47…9,94%. Етологічними спостереженнями встановлено, що помісі від кнурів ландрас V піддослідної групи відрізнялись від чистопородних аналогів не тільки кращими показниками середньої живої маси при відлученні, але виявились і більш активними за рухом у перший період постембріонального розвитку. Середньодобовий приріст піддослідного молодняку на контрольній відгодівлі в умовах господарства до живої маси 100 кг дорівнював 581…656г, кращими виявилися тварини І - V піддослідних груп, які перевищили свої чистопородних аналогів контрольної групи на 5…12,9% (Р>0,99).

Вывод
Відтворювальні якості піддослідних свиноматок. Показники відтворювальних якостей піддослідних свиноматок наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Відтворювальні якості свиноматок n=10, Показники Піддослідні групи

І ІІ ІІІ IVK V

Багатоплідність, гол. 11,0 ±0,37* 10,2 ±0,44 10,5 ±0,45 9,9 ±0,30 10,2 ±0,57

Маса гнізда при народжені, кг 16,1 ±0,66 14,6 ±0,51 14,5 ±0,76 14,4 ±0,74 16,3 ±1,23

Великоплідність, кг 1,48 ±0,050 1,45 ±0,050 1,4 ±0,02 1,45 ±0,040 1,58 ±0,061

Молочність, кг 58,49 ±3,740 60,52 ±2,400* 59,45 ±3,310 49,84 ±2,800 61,39 ±2,950*

Маса гнізда при відлучені (30 днів), кг 71,78 ±2,540* 67,21 ±3,040 69,22 ±2,090 60,90 ±2,510 70,73 ±2,830*

Маса гнізда в 60 днів, кг 185,48 ±11,230* 181,55 ±7, 190 170,77 ±9,920 149,51 ±8,410 184,17 ±8,840*

Кількість голів при відлучені, гол. 9,86 ±0,390 9,40 ±0,370 9,75 ±0,330 8,70 ±0,600 9,30 ±0,540

Збереженість, % 89,81 ±2,670 92,53 ±2,280 95,87 ±2,420 88,56 ±5,290 91,42 ±2,270

Індекс продуктивності свиноматок 42,94 ±1,540* 42, 19 ±1,670 42,74 ±1,230* 38,67 ±1,100 42,39 ±1,320

Примітка: * - Р>0,95.

Аналіз свідчить про те, що середній показник багатоплідності за всіма піддослідними групами становив 10,4±0,90 голови, що вписується в межи цільового стандарту по червоній білопоясій породі, свиноматки контрольної групи дорівнювали 9,9±0,30 поросяти, або на 1,1 голів менше ніж в І дослідній групі (Р>0,95). Проведені дослідження свідчать про інтенсивний ріст свиней усіх піддослідних груп в ембріональний період. Так, найбільша великоплідність виявлена в V піддослідній групі (1,58±0,061 кг) де материнською формою була червона білопояса порода І класу, а батьківською - ландрас, що переважає середні дані по стаду господарства на 12%. Найменший показник зафіксовано у аналогів ІІІ групи, де материнською формою були свиноматки класу еліта, а кнури першого класу (1,4±0,02 кг). Вірогідної різниці за цим показником у межах піддослідних груп не встановлено.

Найвищій показник молочності мали свиноматки V дослідної групи 61,39±2,950 кг, вони перевищували за цим показником IV контрольну групу на 11,55 кг, або на 18,8% (Р>0,95).

Для узагальнення наведених вище результатів досліджень та визначення найбільш продуктивних за комплексом показників відтворювальних якостей представлених для дослідження поєднань було проведено визначення оціночного індексу свиноматок. Хоча відлучення поросят відбувалося у віці 30 днів, нами був використаний даний показник, який в достатній мірі характеризує відтворювальні здатності свиноматок піддослідних груп (у розрахунках використовували фактичну живу масу поросят у віці 60 днів).

Так оціночний індекс у свиноматок І дослідної групи становив 42,94±1,540, що є найбільший, а у свиноматок І класу, які парувалися з кнурами І класу, цей індекс дорівнював 38,67±1,100 при вірогідній різниці (Р>0,95).

Особливості росту та етологія поросят-сисунів. Підсисні поросята різного походження динамічно росли з поступовим нарощуванням живої маси. Середня маса поросят при народженні дорівнювала 1,47 кг, на 21 день - 5,16 кг, 30 днів - 7,27 кг. Одночасно з загальними спостереженнями за ростом поросят були проведені етологічні дослідження з врахуванням їх походження.

З віком поросят час, який свиноматка витрачала на годівлю приплоду, повільно скорочувався, а інтервали між ссаннями поросят збільшувались. Рухома активність сисунів з віком помітно підвищувалась за рахунок скорочення часу відпочинку та сну. Так, якщо в перший тиждень життя поросят рухова їх активність складала тільки 20,0-21,3%, то в період відлучення вона уже знаходилась у межах 37,8-38,9%. При цьому чистопородні поросята на рухову активність витрачали часу декілька менше ніж їх міжпородні аналоги.

Загальний аналіз спостережень показав, що чистопородні поросята на активне пересування в середньому витрачали 20,0-37,8% денного часу, на відпочинок 18,3-23,5 %, на сон 50,7-33,3 % і ссання 10,9-5,4 %.

У поросят від кнурів породи ландрас ці показники дорівнювали відповідно - 21,0-31,3%; 17,3-23,0%; 49,4-36,3% та 11,7-9,3%.

Стресчутливість поросят різного походження. На основі отриманих даних встановлено, що в піддослідних групах, до яких відносяться свині червоної білопоясої породи, та помісні тварини від поєднання з породою ландрас, були стресостійкими і не є носіями мутантного алеллю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром.

Відгодівельні якості молодняку. Дані таблиці 3 свідчать про те, що відгодівельні якості тварин усіх поєднань були високими.

Це досягнуто за умов використання кормів добре збалансованих за протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами та вітамінами. Живої маси 100 кг свині на відгодівлі досягали за 204…218 днів при середньодобових приростах 581…656 г, витрачаючи на 1 кг приросту 4,35…4,61 кормових одиниць корму.

Тварини І дослідної групи кінцевої живої маси досягали за 213 днів при затраті 4,45 корм. од. корму на 1 кг приросту, щодо молодняку V дослідної групи, де материнською формою була червона білопояса порода, а батьківською - порода ландрас, в порівнянні з чистопорідними тваринами, досягав живої маси 100 кг за 204 дні, або на 14 днів раніше ніж чистопородні аналоги контрольної групи, при вищому середньодобовому приросту на 12,9% та менших витратах корму на 5,9% кормових одиниць (Р>0,99).

Серед чистопородних і помісних генотипів більш ефективним за основними показниками виявилось поєднання, де материнською формою була червона білопояса порода, а батьківська - порода ландрас, а також батьківські особини за класом еліта.

Таблиця 3 - Відгодівельні якості піддослідного молодняку n=10, ( )

Піддослідні групи Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Тривалість відгодівлі, днів Загальний приріст, кг Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

I 213,0 ± 0,96** 116,0±4,50 71,2±2,10 610,0 ± 4,00** 4,45

II 216,0 ± 1,00** 117,0±2,90 69,8±2,90 594,0 ± 4,60** 4,53

III 214,0 ± 0,74** 115,0±6,40 70,1±3,80 605,0 ± 4,10** 4,46

IV к 218,0 ± 0,91 121,0±9,50 70,4±1,70 581,0 ± 3,60 4,61

V 204,0 ± 0,87** 94,0±5, 20** 68,2±2,00 656,0 ± 5,40** 4,35

Примітка: * - Р>0,99.

Прижиттєве визначення товщини шпику піддослідних тварин. Аналізуючи результати досліджень, слід відмітити, що товщина шпику у молодняку усіх піддослідних груп була в межах мінімальних вимог для другої групи порід згідно інструкції з бонітування свиней (2003) і в більшій мірі обумовлена породними особливостями. Так, помісні підсвинки від поєднання з кнурами породи ландрас, характеризувалися меншою товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців.

У наших дослідженнях найменшу товщину шпику на ділянці вимірювань мали свині V дослідної групи, що менше контрольної на 6,9% (Р>0,99). Дещо нижчі показники товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців мали тварини ІІ і IV груп, відповідно 26,5 і 28,3 мм.

Дані щодо вимірювання товщини шпику за допомогою приладу Pig Log-105 свідчать про його високу точність, з відхиленнями за відношенням до фактичної товщини від 0,8 до 1,1 мм.

Забійні якості молодняку різних генотипів. Як свідчать дані таблиці 4 при забої тварин масою 100 кг забійний вихід коливався в межах 69,9-75,4% при майже відсутній вірогідній різниці між групами, як найменшим він був при чистопородному розведенні (69,9%), а найбільшим - від схрещування чистопородних свиноматок з кнурами породи ландрас (75,4%), що переважає контрольну групу на 5%.

Довжина півтуші виявилась стабільною ознакою і обумовлена генотипом піддослідних тварин. Величина цього показнику коливалась в межах від 90,7 до 96,5 см. Маса правої півтуші піддослідних тварин у середньому склала 33,2 кг, а між підсвинками різного походження коливалася від 31,9 до 35,9 кг. Найбільшою вона зафіксована у тварин V дослідної групи - 35,9 кг, що перевищувала контрольну на 2,45 кг, або 6,21 % (Р>0,95).

Таблиця 4 - Забійні якості молодняку різного походження n=6, Піддослідні групи Передзабійна маса 100 кг забійний вихід, % маса півтуші, кг довжина півтуші, см товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм

І 71,3±2,10 31,9±0,80 92,1±6,90 25,5±4,30

ІІ 69,9±1,30 32,4±0,60 90,7±7, 20 27,8±2,80

ІІІ 70,1±2,90 32,0±0,50 91,1±6,30 26,9±3,50

IVK 71,8±1,60 33,8±0,30 92,8±7, 20 29,1±1,90

V 75,4±2,40 35,9±0,80* 96,5±8,30 22,5±2,80***

Примітки: * - Р>0,95; *** - Р>0,999

За виходом мяса в туші тварини І і V дослідних групах мали достатньо високий показник (табл.5). Цей показник перевищував контрольну групу на 3,4…4,0% (Р>0,999). За виходом сала в туші пріоритет виявився за тваринами контрольної (IV групи): 29,1±1,50%, що більше тварин класу еліта на 5 % (Р>0,99).

Вихід кісток у помісних тварин склав 9,6±0,50 і був меншим ніж тварини контрольної групи на 2,6 % (Р>0,99).

Таблиця 5 - Морфологічний склад туш молодняку різних поєднань n=6, Піддослідні групи Вихід, (%) Співвідношення мясо: сало мяса сала кісток

І 62,7±0,24*** 24,1±0,92** 13,2±0,30 2,60: 1

ІІ 60,4±0,43** 28,8±0,82 10,8±0,80** 2,09: 1

ІІІ 59,4±0,51 27,9±0,90 12,7±0,40 2,13: 1

IVK 58,7±0,32 29,1±1,50 12,2±0,60 2,01: 1

V 62,1±0,52*** 28,3±0,98 9,6±0,50** 2, 19: 1

Примітки: **Р>0,99; ***Р>0,999.

Фізико-хімічні показники мяса та сала. Аналіз одержаних результатів досліджень активної кислотності мязової тканини піддослідних тварин засвідчив, що порушень процесу дозрівання туш не виявлено (табл.6).

Базовим показником при оцінці якості мяса вважається активна кислотність. Показник PH мяса свиней всіх груп знаходився у межах норми. Порівняно вищим він виявився у підсвинків при чистопорідному розведенні червоної білопоясої породи І дослідної групи (5,78±0,150).

У розрізі контрольної і дослідних груп показник вологоутримуючої здатності знаходився в межах норми - 52,9…56,8% при забої у 100 кг живої маси.

Найбільший вміст жиру при забої мало мясо підсвинків ІІІ дослідної групи - 3,12%, найменшу - підсвинків V дослідної групи - 2,16 %. Таким чином, можна зробити висновок про те, що показники вмісту жиру і протеїну детерміновані не тільки породним, але й гетерозисним чинниками.

Сало піддослідних тварин усіх груп характеризувалось високими показниками якості.

Таблиця 6 - Фізико-хімічні показники мяса свиней піддослідного молодняку n=6

Показники Піддослідні групи, І ІІ ІІІ IVK V

Кислотність, РН 5,78 ±0,150 5,54 ±0, 190 5,58 ±0,080 5,63 ±0,120 5,71 ±0,080

Втрати мясного соку при смажені, % 22,6 ±0,60 23,4 ±0,74 21,8 ±0,90 22,2 ±0,80 25,1** ±0,61

Щільність мяса, кг/см3 2546,0 ±41,02 2439,0 ±28,00 2370,0 ±39,50* 2520,0 ±38,1 2382,0 ±41,56*

Вологоутримуюча здатність, % 55,5 ±2,30 54,3 ±4,70 52,9 ±2,10 54,9 ±2,65 56,8 ±3,61

Інтенсивність забарвлення, (Е*1000) 61,5 ±2,12** 56,2 ±0,98 56,1 ±0,9 54,1 ±1,52 52,53 ±1,78

Загальна волога, % 72,3 ±0,23*** 70,2 ±0,35*** 77,18 ±0,21 77,15 ±0,15 70,12 ±0,28***

Суха речовина, % 27,7 ±0,25*** 29,8 ±0,37*** 22,82 ±0,28 22,85 ±0,21 29,88 ±0,32***

Жир, % 3,01 ±0,39 2,84 ±0,15 3,12 ±0, 20 2,60 ±0,33 2,16 ±0,26

Протеїн, % 22,78 ±0,65*** 25,06 ±0,71*** 17,92 ±0,25 18,41 ±0,15 25,71 ±0,86***

Зола, % 1,91 ±0,01 1,90 ±0,03 1,78 ±0,12 1,84 ±0,02 2,00 ±0,10

Примітки: **Р>0,99; *** Р>0,999.

Гематологічні дослідження. Поряд із вивченням екстерєрних ознак і рівня продуктивності під час досліджень проводилось вивчення інтерєрних особливостей, як для визначення відмінностей в інтенсивності фізико-біохімічних процесів, так і для прогнозування майбутньої продуктивності.

Одним із важливих показників, що характеризують інтенсивність обміну речовин і стійкість організму, є білковий склад крові. Найвищим вмістом білка в сироватці крові характеризувалися тварини V дослідної групи (76,18±1,090 г/л), що переважали аналогів контрольної групи на 2,9 г/л, або 3,95 %. За кількістю холестерину перевага залишилася за тваринами, отриманими від поєднання ЧБПП (І) ?ЧБПП (Е) і становила 1,68±0,010 ммоль/л, що переважало контрольну групу (ЧБПП (І) ?ЧБПП (І)) на 0,17 ммоль/л, або на 11,25%, (Р>0,99).

У результаті проведених досліджень доведено, що помісні тварини (ЧБПП (І) ?Л) порівняно з чистопородними мали підвищений білковий метаболізм. Всі тварини характеризувалися високими показниками активності ферментів сироватці крові, що відповідає періоду інтенсивного синтезу мязової тканини. Активність АСТ у підсвинків дослідних груп, особливо ІІ та ІІІ, становила 0,87 та 0,76 ммоль/год?л. Активність АЛТ найвищою була у підсвинків ІІ піддослідної групи - 1,26 ммоль/год?л, які перевищували своїх аналогів на 7…12 %, та зокрема контрольну на 9,56 %.

Корелятивний звязок окремих господарських-корисних ознак піддослідних свиней. У наших дослідженнях були проаналізовані взаємозвязки окремих ознак, які характеризують відтворювальні та відгодівельні якості свиней. Дані свідчать про високі позитивні кореляційні звязки між кількістю поросят і масою гнізда перед відлученням (від 0,74 до 0,81) незалежно від методу підбору. Високо корелюють також показники багатоплідності і кількості поросят при відлученні. Негативна кореляція мала місце між багатоплідністю та масою поросяти при народженні і відлученні.

Установлено високий позитивний кореляційний звязок між середньодобовими приростами і віком досягнення тваринами живої маси 100 кг (від 0,72 до 0,82). Негативний звязок встановлено між показниками товщини шпику і виходу мяса в туші. Незначний позитивний звязок зареєстровано між масою окосту і виходом мяса в туші (від 0,12 до 0,18).

Зоотехнічна і економічна оцінка проведених досліджень. Дані, щодо економічної ефективності наведені у таблиці 7, свідчать, що за однакових умовах годівлі і утримання, найбільший ефект відгодівлі молодняку до живої маси 100 кг був одержаний у тварин від поєднання ЧБПП (І) ?Л (V дослідної групи), в яких витрати кормів на 1 ц приросту склали 4,35 ц корм. од., собівартість 1 ц приросту свинини дорівнювала 1340 грн. на відгодівлі. В результаті рентабельність відгодівлі помісних тварин, при реалізації в живій масі, досягла 26,9%, що на 7,2 % вище рівня рентабельності контрольної групи.

Таблиця 7 - Показники економічної ефективності відгодівлі піддослідного молодняку

Показники Група

І ІІ ІІІ IV V

Середньодобовий приріст, г 610,0 594,0 605,0 581,0 656,0

Вік досягнення кінцевої живої маси, днів 213,0 216,0 214,0 218,0 204,0

Витрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. 445,0 453,0 446,0 461,0 435,0

Собівартість 1 ц приросту свинини, тис. грн. 1,37 1,39 1,37 1,42 1,34

Ціна реалізації 1 ц живої маси, тис. грн. 1,70 1,70 1,70 1,70 1,70

Чистий прибуток на 1 голову, тис. грн. 0,33 0,31 0,33 0,28 0,36

Рівень рентабельності, % 24,1 22,3 24,1 19,7 26,9

Вихід мяса з туші,* ц 0,541 0,498 0,505 0,516 0,556

Вихід сала з туші, ц 0,172 0, 201 0, 195 0, 202 0, 198

Вартість мяса з туші,** тис. грн. 1,95 1,79 1,82 1,86 2,00

Вартість сала з туші,*** тис. грн. 0,38 0,44 0,43 0,44 0,44

Вартість 1 туші, тис. грн. 2,33 2,23 2,25 2,30 2,44

Собівартість 1 туші, тис. грн. 1,62 1,64 1,62 1,68 1,58

Чистий прибуток від реалізації мясо-сальної продукції з 1 гол., тис. грн. 0,71 0,59 0,63 0,62 0,86

Рівень рентабельності від реалізації мясо-сальної продукції, % 43,8 35,9 38,9 36,9 54,4

Примітки: * мясо на кістках; ** за середніми ринковими цінами 2008 року ціна реалізації 1 кг мяса на кістках-36,00 грн.; *** ціна реалізації 1 кг сала - 22,00 грн.

За середніми ринковими цінами 2008 року з урахуванням виходу мяса і сала з туш піддослідних свиней чистий прибуток у розрахунку на 1 голову склав від 590 грн. (ІІ група) до 860 грн. (V група), контрольна - 620 грн., при забої тварин живою масою 100 кг. Реалізація готової продукції з врахуванням її якості у порівнянні з реалізацією тварин у живій масі залежно від генотипу підвищує рівень рентабельності на відгодівлі до 100 кг у 1,6.2,0 рази і складає 36,9…54,4 %. З економічної точки зору такий спосіб реалізації свинарської продукції зумовлює перевагу мясних свиней червоної білопоясої породи та їх помісей.Аналіз відтворювальних і продуктивних якостей нового селекційного досягнення - червоної білопоясої породи свиней при різних методах підбору показав високий їх прояв при чистопородному розведенні елітних тварин та при поєднанні їх з тваринами І класу, виявлені тенденції впливу материнської спадковості, а також при промисловому схрещуванні з породою ландрас, особливо, за скоростиглістю та мясними якостями.

При порівняльному вивченні продуктивності свиноматок піддослідних груп в аналогічних умовах годівлі і утримання встановлено, що найкращою багатоплідністю та масою гнізда в 60 днів (11,0±0,37 поросяти, 185,48±11,230 кг) визначались матки І дослідної групи ( ЧБПП (Е) х >ЧБПП (Е)) при чистопородному розведенні. На другому місці за цією ознакою виявились їх аналоги ІІІ дослідної групи ( ЧБПП (Е) Ч>ЧБПП (І)) (10,5±0,45 поросяти, 170,77±9,920 кг). Матки цієї породи в поєднанні з кнурами ландрас за кількістю живих поросят при народженні зайняли відповідно 3 місце.

За індексом продуктивності свиноматок найкращими виявилися тварини І піддослідної групи (42,94±1,54), за яким вони перевищували своїх аналогів на 0,47…9,94%.

Етологічними спостереженнями встановлено, що помісі від кнурів ландрас V піддослідної групи відрізнялись від чистопородних аналогів не тільки кращими показниками середньої живої маси при відлученні, але виявились і більш активними за рухом у перший період постембріонального розвитку. Це в подальшому сприяло їх життєздатності та кращому росту і розвитку.

У наших дослідженнях найменшу товщину шпику на ділянці вимірювань мали свині V дослідної групи, що менше контрольної на 6,9% (Р>0,99). Дещо нижчі показники товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців мали тварини ІІ і IV груп, відповідно 26,5 і 28,3 мм.

Всі піддослідні тварини виявились стресостійкими і не є носіями мутантного гена, який спричиняє стрессиндром.

Середньодобовий приріст піддослідного молодняку на контрольній відгодівлі в умовах господарства до живої маси 100 кг дорівнював 581…656г, кращими виявилися тварини І - V піддослідних груп, які перевищили свої чистопородних аналогів контрольної групи на 5…12,9% (Р>0,99).

За оцінкою забійних та мясо-сальних якостей перевага при відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг за однакових умовах годівлі була у тварин І і V піддослідних груп. Вихід мяса в їх тушах при забої в 100 кг дорівнював відповідно: 62,7% і 62,1%. Найбільш осаленими тушами були у підсвинків від свиноматок та кнурів першого класу (IV - контрольна група), товщина шпику над 6-7 грудними хребцями 28,3-29,1 мм, вихід мяса 58,7±0,32%, вихід сала - 29,1±1,5%, Фізико-хімічний аналіз проб мяса та сала показав, що їх якість від тварин різного походження знаходилась у межах норм, які відповідають існуючим загальноприйнятим параметрам. За вмістом протеїну в мясі підсвинки І, ІІ та V піддослідних груп переважали тварин контрольної групи на 4,37…7,30 % (Р>0,999).

Гематологічні дослідження показали, що всі показники знаходилися в межах фізіологічних норм для свиней кожної піддослідної групи, але мають певні відмінності. За кількістю холестерину перевага залишилася за тваринами, отриманими від поєднання ЧБПП (І) ЧЧБПП (Е) і становила 1,68±0,010 ммоль/л, що переважало контрольну групу (ЧБПП (І) ЧЧБПП (І)) на 0,17 ммоль/л, або на 11,25 % (Р>0,99).

Економічний аналіз результатів досліджень показав, що більш ефективними поєднаннями при реалізації мяса були помісні тварини V піддослідної групи ЧБПП (І) Ч>Л, що дало можливість отримати 30.80 гривень додаткової продукції на одну голову на відгодівлі відповідно.

Пропозиції виробництву

1. В умовах племінних господарств з розведення червоної білопоясої породи вести цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з формуванням стад тваринами переважно комплексного класу еліта.

2. З метою підвищення продуктивності товарного свинарства в різних категоріях господарств широко використовувати маток червоної білопоясої породи в поєднанні з кнурами породи ландрас для покращення відгодівельних якостей помісного молодняку.

Список литературы
Галімов С.М. Характеристика продуктивних якостей родин червоно-поясних мясних свиней в умовах племзаводу ПП "Техмет-Юг" /С.М. Галімов // Пути инетсификации отрясли свиноводства в странах СНГ. Тезисы докладов ХІІІ международной научно-практической конференции по свиноводству (Жодино, 14-15 сентября 2006г.). - Жодино. - 2006. - С.27-29.

Галімов С.М. Відтворні якості свиней червоної білопоясої породи за чистопородного розведення та схрещування /С.М. Галімов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - Полтава. - 2007. - Вип.4. - С.95-96.

Галімов С.М. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней різних генотипів/ С.М. Галімов // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2008. - Вип.58. ЧІІ. - С.125-128.

Галімов С.М. Відтворювальні та відгодівельні якості свиней червоної білопоясої породи при різних поєднаннях /С.М. Галімов // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: Редакційний видавничій відділ МДАУ. - 2008. - Вип.2 (45). - С.158-162.

Галімов С.М. Стресчутливість свиней червоної білопоясої породи при різних поєднаннях. /С.М. Галімов // Аграрний вісник Причорноморя. Сільськогосподарські та біологічні науки. - Одеса: СМИЛ, - 2008. - Вип.43. - С. 20-24.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?