Особливості інкубації прокаліброваних гусячих яєць. Вплив аскорбінової кислоти на продуктивність молодняку гусей. Аналіз хімічного і термічного способу передінкубаційної обробки гусячих яєць. Гістологічні особливості ембріонального розвитку птахів.
Аннотация к работе
Одним з найважливіших завдань у галузі птахівництва є розробка й упровадження нових енерго-і ресурсозберігаючих прийомів і способів, які забезпечують виробництво та максимальне використання високоякісних яєць і створюють оптимальні умови для виведення молодняку. На сучасному етапі розвитку птахівництва для підвищення виводу молодняку та підвищення його продуктивності застосовують ряд способів стимулювання ембріонального розвитку. Для цього використовують біологічно активні речовини, які вводять в яйце перед інкубацією. У гусівництві ці способи не знайшли широкого застосування внаслідок енергоємності та трудомісткості введення біологічно активних речовин, залишається ще недостатньо вивченим їх вплив на особливості росту й розвитку птиці в різні періоди онтогенезу. Метою досліджень було вивчення відтворювальних і продуктивних якостей гусей шляхом удосконалення глибинної обробки яєць і виявлення закономірностей росту, розвитку дослідного молодняку гусей, його мясних якостей та інтерєрних показників.На другому етапі проводили випробування хімічного способу, порівняно з барометричним, термічним і інєкційним способами глибинної обробки яєць. Хімічний спосіб глибинної обробки яєць полягав в обприскуванні (за допомогою обприскувача типу “Росинка”) середньої частини яйця розчинами біологічно активних речовин і диметилсульфоксиду. В інкубаційних яйцях визначали вміст аскорбінової кислоти в жовтку й у шкаралупі за методикою, розробленою ІП УААН, а вміст каротиноїдів, вітамінів А і В2 - за загальноприйнятими методиками. Встановили, що найбільш істотні результати інкубації отримані в III і IV групах, де яйця були оброблені 0,1-0,2% розчином ДМСО і 0,1% розчином аскорбінової кислоти. Порівняно з базовим способом (без обробки яєць біологічно активними речовинами), виводимість яєць була вищою при обробці 0,1% розчином аскорбінової, феноксіоцтової і янтарної кислот, уведених хімічним способом на 9,6 - 8,1% (X-XII) відповідно.Науково обґрунтовано, розроблено й удосконалено хімічний спосіб глибинної обробки гусячих яєць, який прискорює мітотичну діяльність, диференціацію сомітів мезодерми, збільшує кількісну базу міосателітів, що забезпечує кращий розвиток ембріонів, підвищує вивід гусенят, мясну продуктивність гусей; Запропонований спосіб порівняно з баричним, термічним та інєкційним забезпечує збільшення продуктивності праці, зменшення питомих витрат дорогих біологічно активних речовин, зниження витрат електроенергії на процес передінкубаційної обробки яєць; Із пяти комбінацій БАР, які містили аскорбінову, янтарну, феноксіоцтову кислоту, жиророзчинні вітаміни А, Д, Є, гексан, димексид, застосованих для глибинної обробки яєць, кращі показники їх виводимості одержані при обробці розчином, який містить 0,1% димексид і 0,1% аскорбінову кислоту; Експериментально доведено, що обробка яєць новим способом суттєво підвищує вміст аскорбінової кислоти (у 22 рази), стримує випаровування внутрішньояйцевої води (у 1,22 рази) на початку інкубації і сприяє прискореному ембріональному розвитку гусей. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць аскорбіновою кислотою за допомогою хімічного провідника сприяла підвищенню виводимості яєць залежно від пори року на 7,8-8,6%, виводу гусенят на 2,8-7,4% і активізації формоутворюючих процесів на старті постембріонального періоду, що в подальшому забезпечило інтенсивніше (у 2,7 рази) формування росту птахів, кращу збереженість та етологічні показники.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Науково обґрунтовано, розроблено й удосконалено хімічний спосіб глибинної обробки гусячих яєць, який прискорює мітотичну діяльність, диференціацію сомітів мезодерми, збільшує кількісну базу міосателітів, що забезпечує кращий розвиток ембріонів, підвищує вивід гусенят, мясну продуктивність гусей;
2. Спосіб полягає в тому, що 0,1% розчин аскорбінової кислоти вводять в інкубаційне яйце гусей за допомогою хімічного провідника - 0,1% розчину диметилсульфоксиду. Запропонований спосіб порівняно з баричним, термічним та інєкційним забезпечує збільшення продуктивності праці, зменшення питомих витрат дорогих біологічно активних речовин, зниження витрат електроенергії на процес передінкубаційної обробки яєць;
3. Із пяти комбінацій БАР, які містили аскорбінову, янтарну, феноксіоцтову кислоту, жиророзчинні вітаміни А, Д, Є, гексан, димексид, застосованих для глибинної обробки яєць, кращі показники їх виводимості одержані при обробці розчином, який містить 0,1% димексид і 0,1% аскорбінову кислоту;
4. Експериментально доведено, що обробка яєць новим способом суттєво підвищує вміст аскорбінової кислоти (у 22 рази), стримує випаровування внутрішньояйцевої води (у 1,22 рази) на початку інкубації і сприяє прискореному ембріональному розвитку гусей. Ділянки гістогенезу у 12-добових ембріонів дослідної групи мають вдвічі більший обєм і відрізняються вищим ступенем активності утворення тканин. Причому, процес гістогенезу скелетної мязової тканини проходить інтенсивніше на тазовій, ніж на грудній кінцівках;
5. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць аскорбіновою кислотою за допомогою хімічного провідника сприяла підвищенню виводимості яєць залежно від пори року на 7,8-8,6%, виводу гусенят на 2,8-7,4% і активізації формоутворюючих процесів на старті постембріонального періоду, що в подальшому забезпечило інтенсивніше (у 2,7 рази) формування росту птахів, кращу збереженість та етологічні показники. Молодняк гусей дослідної групи перевищував своїх контрольних аналогів за живою масою й її середньодобовим приростом: у 30-добовому віці на 11,2% і 16,9% (Р-0,001), у 60-добовому на 9,9% і 8,8% (Р-0,01), у 90-добовому на 9,3%;
6. Виявлено, що гусенята дослідної групи в 30-120-добовому віці вірогідно (Р < 0,01) перевищували контрольних аналогів за: довжиною тулуба на 5,9- 2,2%, обхватом грудей на 4,9-1,4%, шириною грудей на 1,0- 8,9%, індексом масивності 6,1-4,5% й індексом збитості на 0,7-3,0%;
7. Гусаки й гуски дослідної групи у 120-добовому віці вірогідно перевищували контрольних аналогів відповідно за масою напівпатраної тушки на 16,9 (Р < 0,01) і 9,3%, за виходом напівпатраної тушки на 2,9% і 4,5% (Р < 0,001), за масою мязів 5,0 і 3,1% (Р < 0,001) за масою їстівних частин на 2,0 і 3,2% (Р < 0,001);
8. Встановлено, що гуси дослідної групи переважали контрольних аналогів за розвитком внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції. Молодняк дослідної групи порівняно з контрольними ровесниками мав тенденцію до більш високих значень за вмістом еритроцитів, гемоглобіну та окремих показників білкового, ліпідного, вуглеводного і мінерального обміну речовин; інкубація ембріональний птах
9. Впровадження нового способу глибинної обробки яєць забезпечує ресурсозберігаючий і економічний ефект при вирощуванні гусенят на мясо - в 60-добовому віці -2370 грн.,а в 120-добовому віці - 1950 грн. на 1000 голів;
10. Із метою оптимізації технології інкубації яєць гусей і покращення економічних показників при виробництві мяса рекомендується проводити глибинну обробку за новим способом, який задекларовано в патенті України за №52097 А.
Список литературы
1. Иванов В.А., Куцак С.Н., Ляшенко Е.В., Марчук Г.П., Самойлюк В.В. Разработка приемов и методов по усовершенствованию технологии инкубации яиц // Птахівництво. - Міжвід. темат. наук. збірн. - Випуск 51. - Борки. - 2001. - С. 416-420.
2. Іванов В.О., Марчук Г.П., Самойлюк В.В. Вплив передінкубаційної стимуляції на забійні та мясні якості гусей // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Випуск 10 (34). - Харків. - 2002. - С. 76-78.
3. Іванов В., Марчук Г.П. Біохімічні показники сироватки крові гусей при введенні вітаміну С за допомогою хімічного транспорту //Вісник Львівського державного аграрного університету. - Агрономія №7. - Львів. - 2003. - С. 84-87.
4. Марчук Г.П. Вплив аскорбінової кислоти, введеної хімічним способом в інкубаційні яйця на ріст і розвиток гусей // Таврійський науковий вісник. - Випуск 32. - Херсон. - 2004. - С. 111-114.
5. Спосіб підвищення виводимості гусячих яєць. Деклараційний патент України на винахід №52097 А від 19.02.2002 року.
6. Іванов В.О., Козій М.С., Марчук Г.П., Архангельська М.В., Приймак В.В., Ляшенко Є.В., Бородай В.П. Репродуктивні і мясні якості птахів. Поліпшення показників за допомогою глибинної обробки яєць біологічно активними речовинами // Сучасне птахівництво. - 2004. - №4. С. 2-3.