Вивчення бичків різних груп розподілу за мірними ознаками. Зв’язок між їх живою масою новонароджених з інтенсивністю формування та продуктивністю. Основні параметри добору тварин за кількісними ознаками для комплектування однорідних рівновагових груп.
Аннотация к работе
Це дозволить відібрати тварин за живою масою при народженні і при використанні показників інтенсивності формування мати інтегральну оцінку фенотипу особин в межах популяції. Метою досліджень було вивчення відгодівельних і мясних особливостей бичків червоної степової породи різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні, вивчення інтенсивності формування бичків різних класів розподілу за мірними ознаками і визначення параметрів для раннього прогнозування продуктивності. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: - вивчити динаміку живої маси бичків різних груп розподілу за живою масою при народженні; визначити мясну продуктивність, показники морфологічного та хімічного складу мяса і крові бичків різних груп розподілу; встановити звязок між показниками живої маси і інтенсивності формування для розподілу бичків до модального класу, мінус і плюс-варіантів; Проведене порівняльне дослідження продуктивних якостей бичків і встановлені відповідні класи за інтенсивністю формування (М-,М0,М ), що дозволило визначити оптимальний віковий період для раннього прогнозування мясної продуктивності тварин, а також основні ранги за живою масою при народженні для комплектування однорідних рівновагових груп для відгодівлі.Бичків при формуванні груп відбирали за показниками живої маси при народженні з тим, щоб різниця в межах кожної групи не перевищувала 15-17% (Д?яков С.М., 1986). Найвищу живу масу за дослідний період отримано у великих при народженні бичків (ІІІ група) - 571 кг, що більше, ніж у середніх (ІІ група) і мілких (І група) однолітків на 37 і 81 кг, або на 6,5 і 14,1%.Результати обробки статистичних даних продуктивності свідчать про більш високі прирости великих бичків, стабільність росту і розвитку середніх тварин і скоростиглість мілкого за масою молодняка (табл.3). Для одержання за період досліду фактичних результатів продуктивності на кожного бичка в середньому було витрачено 4325,0 корм.од. по І групі, 4459,1 корм.од. За показниками оцінки живої маси частка впливу класів розподілення була високою і тільки в віці 2-4 місяці склала 71%, що нижче, ніж в інші вікові періоди. При визначенні оптимального вікового періоду і живої маси для прогнозування продуктивності був проведений кореляційний аналіз за класами розподілу з інтенсивністі формування, який виявив достовірну розбіжність у живій масі бичків у вікові періоди 1-2-3 місяці (жива маса 80,50; 74,05 і 66,91 кг, Р<0,05) та 12-18-24 місяці (жива маса 570,09; 538,05 і 493,00 кг, Р<0,05).Доцільно виділяти внутрішньопородні групи за живою масою при народженні : І - 20-25 кг; ІІ - 26-30 кг і ІІІ група-31-35 кг, а також класи за рівнем інтенсивності формування - М-, М0, М . Встановлено, що інтенсивність формування бичків залежала від живої маси при народженні. Бички ІІ групи склали основу модального класу з живою масою 27,7 та 534,4 кг у відповідному віці. Підвищене жировідкладення в тушах молодняка І групи (плюс-варіант) при забої у 24-місячному віці свідчить про їх скоростиглість в порівнянні з тваринами ІІ (модальний клас) та ІІІ (мінус-варіант) групи. Витрати кормів на 1 кг приросту за період від народження до 6 місяців в групах складали : І - 4,95; ІІ - 4,88; ІІІ - 4,99 корм. од.; до 12-місячного віку - 7,03; 6,91; 6,94 корм. од,; до 18 місяців - 8,26; 7,99; 7,88 корм. од. і до 24 місяців - 9,28; 8,81; 8,55 корм. од. відповідно.
Вывод
Продуктивні якості бичків різних груп розподілу
Продуктивність бичків різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні вивчалась на фоні помірної повноцінної годівлі з запланованими середньодобовими приростами 600-700 г в період вирощування та 700-800 г в період дорощування і відгодівлі.
Бичків при формуванні груп відбирали за показниками живої маси при народженні з тим, щоб різниця в межах кожної групи не перевищувала 15-17% (Д?яков С.М., 1986). Фактично жива маса тварин у піддослідних групах становила, кг: І-24,1; ІІ-27,7; ІІІ-33,0, а розбіжність дорівнювала, %: 8,6; 15,3; 12,9 відповідно.
Встановлено, що від народження до 24-місячного віку тварини відрізнялись за живою масою, продуктивністю і екстерєрними показниками, що підтверджує наявність внутрішньопорідних генотипічних відмінностей (табл.2).
Таблиця 2 - Динаміка живої маси піддослідних бичків
Вік, Група розподілу міс. І ІІ ІІІ при народж. 3 6 9 12 18 24 24,13±0,22 66,53±1,14 126,87±0,45 181,00±1,08 241,13±2,83 369,80±2,34 490,53±2,53 27,73±0,36 75,60±0,99 137,27±0,43 192,87±1,08 257,47±1,74 396,73±2,36 534,40±2,76 33,07±0,32 80,40±0,75 146,33±0,93 204,00±0,77 271,33±1,32 418,67±1,97 571,07±2,01
Найвищу живу масу за дослідний період отримано у великих при народженні бичків (ІІІ група) - 571 кг, що більше, ніж у середніх (ІІ група) і мілких (І група) однолітків на 37 і 81 кг, або на 6,5 і 14,1%.Результати обробки статистичних даних продуктивності свідчать про більш високі прирости великих бичків, стабільність росту і розвитку середніх тварин і скоростиглість мілкого за масою молодняка (табл.3).
Таблиця 3 - Динаміка приростів живої маси бичків
Група бичків
Вік, І ІІ ІІІ міс. серед-ньо-доб., г абсолютний, кг серед-ньо-доб., г абсолютний, кг середньо- доб., г абсолютний , кг
Високі прирости піддослідні бички мали у 18- (І група - 715 г, ІІ - 774 г) та 24-місячному віці (ІІІ - 847 г).
В останній період відгодівлі (18-24 міс.) у тварин з високою і середньою інтенсивністю формування знизились середньодобові прирости, що свідчить про досягнення максимального рівня фізіологічного розвитку. В цілому за дослідний період різниця в приростах між крайніми групами склала 13,3%.
Для одержання за період досліду фактичних результатів продуктивності на кожного бичка в середньому було витрачено 4325,0 корм.од. по І групі, 4459,1 корм.од. - по ІІ групі і 4597,7 корм.од. - по ІІІ групі. Враховуючи показники продуктивності, які залежали від індивідуальних особливостей розвитку тварин, витрати кормів на І кг приросту за період досліду становили 9,28; 8,81; 8,55 корм.од. відповідно.
Середні витрати кормів на І кг приросту в межах кожної групи в окремі вікові періоди представлені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.
Вивчення порівняльної частки впливу ( ) груп розподілу (генотипових факторів) та умов зовнішнього середовища довело, що більш суттєвий вплив мали групи (табл.5).
Таблиця 5 - Дисперсійний аналіз мінливості живої маси бичків
Джерело Віковий період мінливості 0-2 1-3 2-4 6-9 9-12 12-18 18-24
За показниками оцінки живої маси частка впливу класів розподілення була високою і тільки в віці 2-4 місяці склала 71%, що нижче, ніж в інші вікові періоди. Можна припустити, що на відношення цих ознак вплинули фізіологічні особливості, повязані з рівнем розвитку системи травлення тварин.
Оцінка лінійного росту бичків
Для оцінки росту і розвитку тварин використані їх проміри у відповідні вікові періоди, які дозволили простежити формування будови тіла.Встановлено, що пропорції тіла з віком зазнали значних змін. Вони показали загальний розвиток організму, який тісно повязаний з продуктивністю тварин різних груп розподілення. За співвідношенням промірів визначені індекси будови тіла (табл. 6).
Таблиця 6 - Індекси будови тіла бичків у віці 3 і 24 місяців
У молодняка ІІІ групи у дворічному віці відносно високе значення індексів масивності і мясності і вони більші, ніж аналогічні показники тварин І і ІІ групи.
Але за індексами довгоногості і збитості великі бички поступалися одноліткам інших груп, що характерно для повільно скоростиглої худоби, яка не закінчила ріст і продовжує його після досягнення певного віку, визначеного тривалістю досліду.
Результати контрольного забою
Проведений згідно з методикою контрольний забій показав, що маса туш піддослідних бичків була в межах 256 - 310 кг. За цим показником тварини ІІІ групи переважали однолітків І і ІІ групи відповідно на 53,5 та 28,9 кг (табл.7).
Таблиця 7 - Показники забою піддослідних бичків
Показник Група бичків
І ІІ ІІІ
Передзабійна жива маса, кг Маса парної туші,кг Вихід мяса в туші,% Маса середовогого жиру,кг Забійна маса, кг Забійний вихід, % 469,3±2,33 256,8±2,16 54,7±0,19 11,7±0,18 268,6±2,33 57,2±0,22 501,0±4,04 281,4±2,62 56,2±0,14 13,1±0,15 294,5±2,75 58,8±0,16 573,0±2,08 310,3±1,99 57,8±0,15 14,4±0,23 324,7±2,24 60,5±0,24
За виходом мяса в туші більш скоростиглі бички І і ІІ групи поступалися молодняку ІІІ групи відповідно на 3,1 і 1,6%. Забійний вихід у І групі становив 57,2%, ІІ - 58,8 % і ІІІ - 60,5%. Отже, за наведеними даними тварини, які повільно формувались і мали більшу масу тіла при народженні та в кінці досліду, переважали своїх ровесників з меншою масою, але з високою (І група) і середньою (ІІ група) інтенсивністю формування.Вихід мякоті був на рівні 77,0 - 77,9%, або 195,9; 216,2 і 240,2 кг відповідно по групах (табл.8).
Таблиця 8 - Сортовий склад мякоті туш піддослідних бичків
Показник Група бичків
І ІІ ІІІ
Всього мякотної тканини,кг Міститься в туші мякоті,%: в т.ч. вищого сорту І сорту ІІ сорту 195,9±1,36 77,0±1,74 31,5 40,2 28,3 216,2±2,06 77,6±1,94 31,8 37,6 30,6 240,2±1,47 77,9±1,69 32,1 34,8 33,1
Скоростиглі бички І групи досягли забійної кондиції на більш ранньому етапі свого розвитку, ніж пізньостиглі, про що свідчать показники сортового виходу мякоті. Таке припущення підтверджено даними хімічного складу середньої проби мяса. В тілі скоростиглих бичків, які мали меншу живу масу у дорослому віці, в процесі індивідуального розвитку раніше почав відкладатися жир, ніж у пізньостиглих тварин. В середній пробі мяса бичків І групи його вміст був вищий на 4,3 і 7,3 % в порівнянні з показниками однолітків ІІ і ІІІ групи.
Таким чином, проведені дослідження довели доцільність виділення в популяції бичків червоної степової породи типологічних груп за живою масою при народженні.
Прогнозування продуктивності бичків в ранньому віці
Вивчення загальних закономірностей вікових змін великої рогатої худоби є основою прогнозування її живої маси на генетичному рівні. Для цього використовують метод рангової оцінки тварин, при якому величини, які безперервно варіюють, обєднані в невелике число груп, а серед різних вікових варіантів живої маси особливий інтерес представляють початкова маса новонародженого і маса, якою завершується ріст тварини. Для характеристики індивідуального розвитку були встановлені додаткові ранги за віковими групами, а визначення різниці у відносній швидкості росту бичків проводили в суміжні періоди росту: 0-1-2, 1-2-3, 2-3-4, 3-4-5, 4-5-6, 12-18-24 місяці.
Розрахунки індексів інтенсивності формування показали, що максимальне їх значення мали бички І групи з живою масою в кінці періоду відгодівлі 493,0 кг, які складали клас плюс-варіант (М ). До протилежного класу - мінус-варіант (М ) - віднесли особин з мінімальною величиною індексів, які відрізнялись від своїх однолітків більшою зйомною масою - 570,1 кг. Бички з середньою живою масою становили модальний клас (М0) з живою масою у 24-місячному віці 538,0 кг (табл.9).
Таблиця 9 - Показники середньої живої маси бичків різних класів розподілу за інтенсивністю формування
При визначенні оптимального вікового періоду і живої маси для прогнозування продуктивності був проведений кореляційний аналіз за класами розподілу з інтенсивністі формування, який виявив достовірну розбіжність у живій масі бичків у вікові періоди 1-2-3 місяці (жива маса 80,50; 74,05 і 66,91 кг, Р<0,05) та 12-18-24 місяці (жива маса 570,09; 538,05 і 493,00 кг, Р<0,05).
Результати дослідження кореляційної залежності інтенсивності формування та мірних ознак за класами розподілу піддослідних бичків наведені в таблиці 10.
Таблиця 10 - Кореляційний аналіз інтенсивності формування і мірних ознак
56,4274,3192,71114,24136,82531,87 my 0,62 0,96 0,99 1,01 1,25 5,16
Ry/x 0,16 -0,29 0,41 0,18 -0,19 -1,78
Кореляційна залежність в періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці виявилась негативною. Це свідчить про зворотню залежність інтенсивності формування і мірних ознак, тобто, чим швидше росте тварина в молодому віці, тим раніше наступає гальмування росту. При повільному рості період активної продуктивності триває довше.
Дані таблиці 11 свідчать про частку впливу генотипової мінливості та умов зовнішнього середовища на поєднання “жива маса х інтенсивність формування”.
Таблиця 11 - Дисперсійний аналіз мінливості середньої живої маси бичків
Таким чином, дисперсійний аналіз мінливості живої маси підтвердив суттєвий вплив генотипних факторів на формування живої маси у віковий період 1-2-3 місяці ( =61,0%, Р<0,05).
При визначенні найбільш вірогідних параметрів для прогнозування в ранньому віці продуктивності була проаналізована мінливість живої маси бичків у 24-місячному віці за класами і віковими періодам з використанням індексів інтенсивності формування (табл. 12).
Таблиця 12 - Показники мінливості зйомної живої маси бичків різних класів розподілу за інтенсивністю формування
За підсумками кореляційного аналізу встановлена достовірна розбіжність з живої маси бичків у вікові періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці, яка в класі М- становила 564,14 та 570,09 кг, в модальному класі - 532,55 та 538,05 кг, в класі М - 490,09 та 493,43 кг відповідно.
Визначення коефіцієнтів кореляції дозволило встановити ступінь і напрямок прямолінійних звязків (табл.13).
Таблиця 13 - Кореляційний аналіз мінливості зйомної живої маси бичків
В періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці кореляційна залежність виявилась негативною (r = -0,59 та -0,67) і свідчить про те, що найменшому значенню однієї ознаки відповідає найбільше значення іншої (жива маса х інтенсивність формування).
Дисперсійний аналіз з визначення мінливості зйомної живої маси бичків у 24-місячному віці підтвердив наявність звязку між мірними ознаками у періоди 1-2-3 та 12-18-24 місяці (табл.14).
Таблиця 14 - Дисперсійний аналіз мінливості зйомної живої маси бичків
Наведені дані свідчать, що в періоди 1-2-3 та 12-18-24 місяці факторіальна дисперсія була найвищою і дорівнювала = 71% та 77% при впливі достовірності фактору (F) на рівні 47,69 та 69,98.
Аналогічні результати були отримані при використанні коефіцієнтів напруженості росту бичків. Кореляційний аналіз довів достовірну розбіжність в живій масі у віковий період 1-2-3 місяці як за показниками середньої (жива маса, кг: 79,67; 74,81 і 66,91; Р<0,05), так і кінцевої маси тіла у віці 24 місяців (жива маса, кг: 562,17; 536,50 і 490; Р<0,05). Менш інформативним в період 1-2-3 місяці виявився коефіцієнт напруженості росту при кореляційній залежності від -0,50 до -0,53. Частка впливу генотипової мінливості становила 54,0 та 58,0 %.
Таким чином, на основі аналізу мінливості живої маси бичків під впливом різних факторів встановлено, що віковий період 1-2-3 місяці є оптимальним для прогнозування продуктивності тварин з використанням індексів інтенсивності формування та коефіцієнтів напруженості росту, які мають високий кореляційний взаємозвязок з живою масою у 24 місяці. В товарних господарствах доцільно при комплектуванні груп бичків для дорощування і відгодівлі враховувати їх живу масу в період 1-2-3 місяці.
Економічна ефективність проведених досліджень
Для визначення економічної ефективності вирощування і відгодівлі бичків червоної степової породи з використанням методу стабілізуючого добору були проведені розрахунки вартості виробленої яловичини у співставних цінах 1996 року. Вони дозволяють об?єктивно оцінити величину додаткового приросту живої маси тварин різних класів розподілу за інтенсивністю формування і напруженістю росту.
За рахунок високої вгодованості і забійного виходу залікова жива маса бичків перевищувала середню зйомну масу за класами розподілу на 3,3; 4,0 та 7,3 % (табл. 15).
Таблиця 15 - Економічна ефективність відгодівлі бичків з різною інтенсивністю формування
Показник Клас
М Мо М-
Тривалість відгодівлі, міс. 24 24 24
Середня жива маса бичків при народженні, кг 24,1 27,7 33,0
Середня зйомна жива маса бичків, кг 490,5 534,4 571,1
Залікова жива маса бичків, кг 506,5 555,8 612,9
Додаткова залікова жива маса у відношенні до класу М : кг - 49,3 106,4
% - 9,7 21,0
Затрати праці на 1 ц приросту живої маси, люд.-годин 24,1 22,9 20,0
Затрати кормів на 1 ц приросту живої маси (по заліковій живій масі), ц корм. одиниць 8,97 8,44 7,93
Вартість 1 голови при зйомі з відгодівлі (у співставних цінах 1996 року), грн. 943,66 1035,51 1141,89
Додаткова вартість живої маси 1 голови у відношенні до класу М , : грн. - 91,85 198,23
% - 9,7 21,0
Вартість додаткової основної продукції (в живій заліковій масі) з модального класу і мінус-варіанту в розрахунку на одного бичка у віці 24 місяців перевищувала показник класу плюс-варіант на 91,85 грн. (9,7 %) та 198,23 грн. (21,0 %). В цілому вартість тварини при зйомі з відгодівлі у співставних цінах по класам становила, грн.: 943,66; 1035,51; та 1141,89. Це свідчить про доцільність добору молодняка великої рогатої худоби за мірними ознаками та оптимальним співвідношенням параметрів росту.1. Доведена ефективність використання принципів стабілізуючого добору на відгодівельні якості бичків червоної степової породи при формуванні технологічних груп. Доцільно виділяти внутрішньопородні групи за живою масою при народженні : І - 20-25 кг; ІІ - 26-30 кг і ІІІ група- 31-35 кг, а також класи за рівнем інтенсивності формування - М-, М0, М .
2. Встановлено, що інтенсивність формування бичків залежала від живої маси при народженні. Молодняк І групи з середньою початковою живою масою 24,1 кг виявився найбільш скоростиглим, а маса тіла в кінці досліду становила 490,5 кг. Тварини ІІІ групи були віднесені до класу мінус-варіант з показниками живої маси 33,0 та 571,1 кг. Бички ІІ групи склали основу модального класу з живою масою 27,7 та 534,4 кг у відповідному віці.
3. Дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив груп розподілу тварин за мірними ознаками на інтенсивність росту і продуктивність при відгодівлі до 24-місячного віку (71,0-93,0%).
4. Особини модального класу відрізнялись стабільною продуктивністю від народження до забою. Молодняк класу мінус-варіант мав перевагу за більшістю показників промірів, які вказують на його кращі відгодівельні та мясні якості. Результати забою показали, що маса туш тварин, які повільно формуються, була більшою на 17,3 і 9,4%, ніж в однолітків, які формуються швидко і помірно. Підвищене жировідкладення в тушах молодняка І групи (плюс-варіант) при забої у 24-місячному віці свідчить про їх скоростиглість в порівнянні з тваринами ІІ (модальний клас) та ІІІ (мінус-варіант) групи.
5. Формування груп за показниками живої маси бичків при народженні дало можливість організувати повноцінну диференційовану годівлю, визначити потребу в кормах і поживних речовинах тварин різних груп розподілу. Витрати кормів на 1 кг приросту за період від народження до 6 місяців в групах складали : І - 4,95; ІІ - 4,88; ІІІ - 4,99 корм. од.; до 12-місячного віку - 7,03; 6,91; 6,94 корм. од,; до 18 місяців - 8,26; 7,99; 7,88 корм. од. і до 24 місяців - 9,28; 8,81; 8,55 корм. од. відповідно.
6. Визначено параметри інтенсивності формування та напруженості росту і встановлено їх звязок з мірними ознаками бичків. Найбільш висока кореляційна залежність виявлена між інтенсивністю формування та живою масою у віковий період 1-2-3 місяці (r = -60). Дисперсійним аналізом доведено, що в цей віковий період значну частку впливу мали генотипові фактори на формування живої маси (61,0; 71,0%,Р<0,05).
7. Для прогнозування продуктивності і кінцевої живої маси у 24-місячному віці бичків різних класів розподілу при помірній годівлі з врахуванням індексів інтенсивності формування і коефіцієнтів напруженості росту оптимальними є показники живої маси у віковий період 1-2-3 місяці, що підтверджується кореляційним і дисперсійним аналізом.
Ураховуючи можливості господарств і попит на яловичину, можна відгодовувати бичків при помірному рівні годівлі протягом 24 місяців до живої маси 490-580 кг. Якщо брати до уваги інтенсивність формування бичків з різною живою масою при народженні, можна одержувати відгодованих бичків масою 470-500 кг у віці 24 місяці (І група, клас М ), 21 місяць (ІІ група, клас М0) і 19,5 місяців (ІІІ група, клас М-).
Список литературы
1. Хаджидавидов А.И. Откормочные качества бычков различных классов распределения//Тематика научных исследований и их результативность в первые годы независимого государства. - Херсон.-1994.-С.62.
2. Коваленко В.П.,Хаджидавидов О.І. Інтенсивність розвитку бичків з різною живою масою при народженні //Тваринництво України.-1997.-№5.-С.4.
3. Хаджидавидов О.І. Вплив живої маси бичків при народженні на продуктивність //Тваринництво України.-1998.-№10.-С.17.
4. Хаджидавидов О.І. Прогнозування продуктивності молодняка великої рогатої худоби за інтенсивностю формування в ранньому віці //Таврійський науковий вісник. - Херсон.-1998.-№ 5.-ч.2.-С.84-86.
5. Хаджидавидов О.І., Фінченко О.В. Показники морфологічного складу туш піддослідних бичків з різною інтенсивністю формування //Таврійський науковий вісник.- -Херсон.-1998.-№ 5.-ч.2.-С.86-87.