Вплив оптимізованих домішок скандію на міжкристалітну адсорбцію гелію в алюмінієвих сплавах і на термічну стабільність дислокаційної структури аустенітних нержавіючих сталей. Зміни структури алюмінію, опроміненого низькоенергетичними іонами гелію.
Аннотация к работе
В устаткуванні атомної та теплової енергетики, космічної техніки та літальних апаратів широко використовують сплави з гранецентрованою кубічною решіткою, зокрема, нержавіючі аустенітні сталі й алюмінієві сплави. Комплекс робіт з оптимізації вмісту скандію в алюмінієвих сплавах та аустенітних нержавіючих сталях показав перспективність дозованих домішок для створення радіаційно-стійких матеріалів. Результати досліджень використані в ДНТЦ ЯРБ Мінекобезпеки України під час виконання робіт за угодою між GRS (Німеччина) та Адміністрацією ядерного регулювання (Україна) з теми “Оцінка проблем безпеки для енергоблоків АЕС України” (1996-1998 р.р.) та у розробках НЦ “Інститут ядерних досліджень” НАН України з теми “Дослідження змін властивостей конструкційних матеріалів літальних апаратів у радіаційних полях” (розпорядження Президії НАН України №629 від 01.04.1988 р.), з теми “Дослідження радіаційної стійкості перспективних конструкційних матеріалів ядерних і термоядерних реакторів та шляхів підвищення їхньої експлуатаційної надійності” (звіт НЦ “Інститут ядерних досліджень” НАН України, ГР №01. 88. Мета роботи: дослідити вплив оптимізованих домішок скандію на міжкристалітну адсорбцію гелію в алюмінієвих сплавах і на термічну стабільність дислокаційної структури аустенітних нержавіючих сталей. Визначено температурні залежності внутрішнього тертя алюмінію та його сплавів Al-2 ваг.% Mg і Al-2 ваг.% Mg-0,2 ваг.% Sc, опромінених за різних доз низькоенергетичними іонами гелію.Досліджуваними матеріалами були ГЦК-сплави: - чистий алюміній (99,99 ваг.%) як модельний матеріал, сплав Al-2ваг.%Mg і алюміній-магнієвий сплав, модифікований скандієм, Al-2ваг.%Mg-0,2ваг.%Sc; Встановлено, що спектри термодесорбції гелію із зразків алюмінію, опроміненого іонами гелію від 5,4·1024 до 1,25·1026 м-2, складаються з двох піків: перший, низькотемпературний пік із максимумом при Т~715 К і другий, плавильний пік - при температурі Т~940 К. Встановлено, що зі збільшенням дози опромінення в межах від 5,4?1024 до 5,4?1024 м-2 температура максимального газовиділення знижується на ~25 К, що обумовлено змінами умов міграції атомів гелію до поверхні зразка, повязаних з підвищенням концентрації та величиною заглиблення. На вихідних температурних залежностях внутрішнього тертя виявлено добре відтворювані піки з максимумами при температурах 650, 520 і 530 К для зразків алюмінію (рис.3), сплавів Al-2ваг.%Mg і Al-2ваг.%Mg-0,2ваг.%Sc, відповідно. Встановлено, що за доз опромінення Ф~1,7·1026 м-2 накопичення атомів гелію в кристалічній решітці алюмінію та його сплавів не спричиняло появи домішкових піків на температурних залежностях внутрішнього тертя (див.рис.3), проте істотно впливало на внутрішнє тертя в інтервалі температур зерномежової релаксації.