Підвищення сталості землеробства в підприємствах Півдня України - Автореферат

Упровадження принципів сталого розвитку набуває особливої актуальності у сільському господарстві, функціонування якого визначає характер розвитку всього агропромислового комплексу. З огляду на кризовий стан галузі виключного значення набувають дослідження основних факторів впливу на її розвиток, визначення та розробка шляхів підвищення сталості сільського господарства з метою стабільного збільшення обсягів виробництва до рівня, який забезпечував би продовольчу безпеку держави та максимальний експорт продукції. У сучасних умовах проблеми сталого розвитку сільського господарства в Україні досліджують науковці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Української академії аграрних наук та інших наукових установ, а останнім часом і аграрних університетів. Тема дисертаційного дослідження з 2003 р. була складовою комплексного плану наукових досліджень Таврійської державної агротехнічної академії „Трансформація організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер державної реєстрації 0102U000690) та є складовою плану науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємств Таврійського державного агротехнологічного університету на 2007-2010 р. «Науково-методологічне забезпечення соціально-економічного та інноваційного розвитку АПК Півдня України» (номер державної реєстрації 0107U008971). Для досягнення поставленої мети було застосовано такі методи дослідження: абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення поняття «стале сільське господарство», формулювання висновків і рекомендацій; монографічний - як основи вивчення закономірностей функціонування окремих явищ, розробки методів і прийомів, а також логічної послідовності їх застосування; різні економіко-статистичні методи, як засоби вивчення основних тенденцій динаміки й її закономірностей, зокрема метод статистичних групувань (групування підприємств, які використовують зрошувані землі), розрахунково-конструктивний та порівняльного аналізу (порівняння показників виробництва на зрошуваних і богарних землях; розрахунок індикаторів сталого розвитку землеробства, розрахунок і порівняння показників виробництва за різних рівнів інтенсивності), кореляційний аналіз (визначення тісноти звязку між рядами відхилень від трендів урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин; визначення впливу рівня інтенсивності на стабільність виробництва), множинної регресії (визначення впливу добрив та окремих агрометеорологічних показників на урожайність сільськогосподарських культур), ланцюгових підстановок - для визначення впливу окремих факторів на виручку від реалізації продукції, екстраполяції тренда (вирівнювання динамічних рядів з використанням лінійної, поліноміальної, експоненціальної, синусоїдальної функцій), метод ковзних очікувань (прогнозування ціни реалізації озимої пшениці); економіко-математичні методи - для визначення кількісної оцінки ступеня ризику; метод евклідової відстані (рейтингова оцінка адміністративних районів області); картографічний метод (аналіз впливу ґрунтово-кліматичних умов на сталість землеробства); метод біокліматичної взаємокомпенсації (розрахунок оптимальної структури посівів).У першому розділі «Сталий розвиток землеробства в умовах ринкових трансформацій» розглядається сутність поняття «сталий розвиток» та аналізуються точки зору щодо сталості сільського господарства, висвітлюються особливості формування сталого землеробства в підприємствах Півдня України за сучасних умов господарювання, досліджуються основні напрями та методичні підходи до дослідження стабільності виробництва та сталого розвитку галузі. Стабільне нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, яке є прибутковим для виробника, забезпечує населення доступними за ціною високоякісними продуктами харчування, сприяє розвитку сільських територій, зберігає навколишнє середовище Спираючись на загальні принципи сталого розвитку та враховуючи особливості нашої країни, вважаємо, що стале сільське господарство України має передбачати стабільне нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки країни та розширення експортного потенціалу галузі, має забезпечувати населення доступними за ціною продуктами харчування високої якості, бути доходним, сприяти розвитку сільських територій та зберігати навколишнє середовище як для теперішніх так і для майбутніх поколінь. Серед чисельних методичних підходів до кількісної оцінки міри коливань показників виробництва продукції сільського господарства нами було обрано як прийнятний для здійснення дослідження показник, запропонований В.М. У третьому розділі «Моделювання та шляхи підвищення сталості землеробства» на основі загальноприйнятих критеріїв сталого розвитку запропоновано систему індикаторів сталого розвитку землеробства, адаптовану для підприємств Півдня України та розраховано її на прикладі підприємств Запорізької області за період 1990-2007 рр. Економічні індикатор

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ