Результати інтенсифікації припливу вуглеводнів до експлуатаційних свердловин газоконденсатних родовищ Дніпровсько-Донецької западини. Послідовність проведення обробок хімічними реагентами. Рентабельність та ефективність методів інтенсифікації припливу.
Аннотация к работе
ВИДОБУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУРекомендується така послідовність проведення обробок хімічними реагентами: солянокислотна суміш - поверхнево-активна речовина - органічно-кислотна суміш - амінокислотний реагент. Методы являются высокорентабельными и позволяют экономить средства, в частности путем разрежения сети эксплуатационных скважин. Presented methods are highly profitable and allow to save costs, particularly due to rarefaction of well network. Ефект цього методу залежить як від правильного вибору рецептури солянокислотної суміші, так і від технології освоєння свердловин, що забезпечує необхідний винос Особливо висока ефективність методу на кінцевому етапі, коли вдавалося збільшувати дебіти від 5-20 до 30-60 % і більше, подовжуючи термін їх експлуатації на 2-3 роки (свердловини Чутівського, Березівського, Яблунівського та інших родовищ).Отже, аналіз результатів робіт із інтенсифікації припливу вуглеводнів до привибійної зони, що проводяться на газоконденсатних родовищах ДДЗ, показує, що: Рис. При цьому послідовно досягається збільшення природної проникності колектору (ГРП, ТГДВ, СКО), зниження поверхневого натягу на межі колектор-вуглеводень (ПАВ, АР), очищення привибійної зони від важких вуглеводнів і ретроградного конденсату (ОКО, ТГХВ).У 1976 році закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу за спеціальністю геологія та розвідка нафтових і газових родовищ. Розпочав свою трудову діяльність старшим техніком-геологом геологорозвідувальної експедиції обєднання «Союзсірка», згодом працював інженером-гідрогеологом. У 1988-2002 рр. працював в Українському нафтогазовому інституті (м. Бугая, пізніше - професор кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; у 1999-2002 р. керував філією цієї кафедри, яка була створена безпосередньо за його участю. Член Центральної комісії з питань розробки нафтових, газових, газоконденсатних родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України, експерт Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, член секції нафти і газу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, голова технічного комітету стандартизації «Газ природний» Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) з 2010 року.
Вывод
Отже, аналіз результатів робіт із інтенсифікації припливу вуглеводнів до привибійної зони, що проводяться на газоконденсатних родовищах ДДЗ, показує, що: Рис. 4. Співвідношення витрат і прибутку від проведених методів інтенсифікації для ефективної підтримки дебітних характеристик газоконденсатних свердловин і збільшення вуглевод-невіддачі пластів за мінімальних витрат найбільш перспективна така послідовність впливу на продуктивний пласт у часі експлуатації свердловин: ГРП (ТГДВ) - СКО - ПАР - АР - ОКО - ТГХВ. При цьому послідовно досягається збільшення природної проникності колектору (ГРП, ТГДВ, СКО), зниження поверхневого натягу на межі колектор-вуглеводень (ПАВ, АР), очищення привибійної зони від важких вуглеводнів і ретроградного конденсату (ОКО, ТГХВ). У разі припливу пластових вод у свердловини використовують методи СІПВ;
розглянуті методи інтенсифікації припливу мають високу рентабельність за швидкої окупності і великої тривалості ефекту;
методи показують хороші результати у різних гір -ничогеологічних умовах, даючи змогу збільшувати обсяг і ефективність вилучення вуглеводневої продукції. Це є прямим шляхом до зниження витрат на буріння експлуатаційних свердловин шляхом зменшення їх кількості, необхідної для розробки родовища. Якщо правильно запроваджувати вищеописані методи інтенсифікації припливу до однієї середньостатистичної свердловини родовищ ДДЗ, то можна додатково видо -бувати від 20 до 50 млн м 3 газу, що відповідає можливості розрідження сітки експлуатаційних свердловин у 1,2-1,5 раза.
Список литературы
1. Светлицкий В.М. Проблемы увеличения производительности скважин / В.М. Светлицкий, П.Н. Демченко, Б.В. Зарицкий. - К.: Вид. Паливода А.В., 2002. - 228 с.
2. Грищенко А.И. Методы повышения продуктивности газоконденсатных скважин / А.И. Грищенко, Р.М. Тер-Саркисов, А.Н. Шандрыгин, В.Г. Подюк. - М.: ОАО «Издательство «Недра», 1997. - 364 с.
3. Качмар Ю. Д. Кислотна обробка силікатних колекторів / Ю.Д. Качмар // Наф. і газова пром-сть. - 1993. - № 2. - С. 28-32; 1993. - № 3. - С. 31-35; 1994. - № 1. - С. 29-33; - 1994. - № 2. - С. 29-33.
4. Інтенсифікація припливів вуглеводнів у свердловину / Ю.Д. Качмар, В.М. Світлицький, Б.Б. Синюк, Р.С. Яремійчук. - Львів : Центр Європи, 2004. - Кн. 1. - 352 с.