Вивчення результатів досліджень зі встановлення оптимальних способів вирощування садивного матеріалу вегетативно розмножуваних підщеп яблуні вертикальними чи горизонтальними відсадками, підбору субстратів для підгортання маточника та вологозабезпечення.
Аннотация к работе
Традиційні технології вирощування клонових підщеп не завжди забезпечують достатню продуктивність маточних насаджень та відповідну якість відсадків, особливо в умовах нестійкого зволоження і на ґрунтах важкого гранулометричного складу. З метою забезпечення ефективності галузі розсадництва актуальною є розробка заходів підвищення продуктивності маточних насаджень підщеп, зокрема удосконалення способів їх ведення, застосування субстрату для підгортання і зрошення. Дослідження виконувалися за тематичним планом Уманської державної аграрної академії (УДАА) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України” (ДР № 0101U004495) і проблемної науково-дослідної лабораторії з плодового розсадництва УДАА “Розробка сучасної енергозберігаючої технології вирощування високоякісного садивного матеріалу клонових підщеп і саджанців нових сортів для скороплідних високопродуктивних насаджень плодових і ягідних культур” (ДР № 0197U013587). В умовах нестійкого зволоження південної частини Правобережного Лісостепу на чорноземі опідзоленому важкосуглинкового гранулометричного складу вперше в Україні встановлена продуктивність маточних насаджень клонових підщеп яблуні М9 і М26 за способами вертикальних і горизонтальних відсадків залежно від підгортання різними субстратами на фоні різного вологозабезпечення рослин. Особистий внесок здобувача полягає у проведенні польових і лабораторних досліджень, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці матеріалів із використанням чотирифакторного дисперсійного аналізу, узагальненні результатів досліджень та їх підготовці до публікації.Садіння і догляд за маточником вертикальних відсадків здійснювали згідно загальноприйнятих рекомендацій, а в маточнику горизонтальних відсадків рослини висаджували під кутом 45о до поверхні ґрунту з фіксацією навесні наступного року в горизонтальному положенні переплітанням та пришпилюванням. Динаміку вологості ґрунту визначали термостатно-ваговим методом у триразовій повторності раз у десять днів у зоні коренеутворення відсадків (далі - “зона основи пагонів”) та через кожні 20 см на глибину розміщення основної маси кореневої системи (0…60 см). Сумісна дія факторів “тип підщепи” і “спосіб ведення маточника” посилювалася за “наявності зрошення” - 4,6% та залежала від “субстрату для підгортання” - 6,6%. Максимальні пересічні за роки досліджень значення показника (77,7 см) досягнуто у маточнику вертикальних відсадків за підгортання рослин типу М26 ґрунтом із поливом, а мінімальні (60,6 см) - для підщепи М9 з підгортанням тирсою без поливу (НІР05=4,5). У посушливі роки (1999, 2001 рр.) сумарна довжина коренів на відсадках в значній мірі визначалася способом ведення маточника (кращим виявився спосіб вертикальних відсадків), наявністю зрошення (полив) і видом субстрату для підгортання рослин (тирса), а у забезпечений вологою (2000 р.) дещо залежала від типу підщепи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищенні продуктивності маточних насаджень вегетативно розмножуваних підщеп яблуні шляхом забезпечення оптимального водно-повітряного режиму в зоні основи підгорнутих пагонів та рекомендаціях щодо способу ведення маточника в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. В умовах нестійкого зволоження вирощування клонових підщеп яблуні способом вертикальних відсадків у маточних насадженнях дво-, чотирирічного віку забезпечує вищий вихід першосортного матеріалу. Тирса листяних і хвойних порід відрізняється підвищеною волого-та повітроємністю, високим значенням найменшої вологоємності (204%) і вмістом доступної вологи (161,4%; у 12,7 разів вище від чорнозему опідзоленого важкосуглинкового), та максимальною загальною пористістю (88,5%), що зумовлюється наявністю у ній значної кількості часточок розміром 1-3 мм. Підгортання тирсою знижує температуру в зоні основи пагонів маточних рослин у денний період з високою сонячною активністю на 0,5…1,7ОС. Додавання до ґрунту з важким гранулометричним складом пористого та вологоємного органічного субстрату - стружки чи тирси зумовлює позитивний вплив на його водний і повітряний режими, сприяючи процесам укорінення підгорнутих пагонів маточних рослин клонових підщеп.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищенні продуктивності маточних насаджень вегетативно розмножуваних підщеп яблуні шляхом забезпечення оптимального водно-повітряного режиму в зоні основи підгорнутих пагонів та рекомендаціях щодо способу ведення маточника в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України.
1. В умовах нестійкого зволоження вирощування клонових підщеп яблуні способом вертикальних відсадків у маточних насадженнях дво-, чотирирічного віку забезпечує вищий вихід першосортного матеріалу.
2. Підгортання маточних рослин деревною тирсою листяних і хвойних порід підвищує якість відсадків за рахунок кращого розвитку коренів.
3. Тирса листяних і хвойних порід відрізняється підвищеною волого- та повітроємністю, високим значенням найменшої вологоємності (204%) і вмістом доступної вологи (161,4%; у 12,7 разів вище від чорнозему опідзоленого важкосуглинкового), та максимальною загальною пористістю (88,5%), що зумовлюється наявністю у ній значної кількості часточок розміром 1-3 мм.
4. Зрошення сприяє утворенню на підгорнутих пагонах коренів і формуванню кореневої системи маточних кущів у верхніх шарах ґрунту. Запобігання підсушуванню активних коренів у зоні основи пагонів досягається постійним підтриманням вологості валка на рівні 43-65% найменшої вологоємності тирси.
5. Підгортання тирсою знижує температуру в зоні основи пагонів маточних рослин у денний період з високою сонячною активністю на 0,5…1,7ОС. У період осіннього похолодання застосування тирси дозволяє підтримувати вищу на 1…2ОС температуру, порівняно з підгортанням ґрунтом. Додатковому зниженню температури сприяло сумісне застосування тирси й поливу, що позитивно позначилося на розвитку кореневої системи відсадків.
6. Низька “заселеність” тирси грибами й мікроорганізмами (на 49,2% менше від їх наявності в ґрунті) створює сприятливий режим мікрофлори. Додавання до ґрунту з важким гранулометричним складом пористого та вологоємного органічного субстрату - стружки чи тирси зумовлює позитивний вплив на його водний і повітряний режими, сприяючи процесам укорінення підгорнутих пагонів маточних рослин клонових підщеп. Загальна чисельність мікрофлори зменшується при цьому майже наполовину.
7. Підгортання тирсою рослин типу М9 і М26 (незалежно від наявності зрошення) у маточнику горизонтальних відсадків збільшило на 48…100% вихід стандартних відсадків у порівнянні з підгортанням ґрунтом, а в маточнику вертикальних відсадків - на 23…123%. У маточнику вертикальних відсадків підщепи М9 та горизонтальних відсадків - М26 ефект від застосування тирси більш відчутний на ділянках без поливу.
8. Для забезпечення високої продуктивності маточних насаджень вегетативно розмножуваних підщеп яблуні в умовах чорноземних важкосуглинкових ґрунтів південної частини Правобережного Лісостепу України рекомендується застосовувати зрошення.
Підщепи М26 і М9 доцільно вирощувати за способом вертикальних відсадків, а при розмноженні способом горизонтальних відсадків маточні рослини слід підгортати тирсою.
На чорноземних ґрунтах важкосуглинкового гранулометричного складу підгортання тирсою особливо доцільне за відсутності зрошення та у маточнику горизонтальних відсадків. Підвищення виходу стандартної продукції з маточних насаджень підщеп М9 і М26 досягається застосуванням поливу й підгортанням рослин тирсою, що забезпечує сумарний вихід стандартної продукції за три роки експлуатації, відповідно, понад 150 та 200 тис. шт./ га. Запровадження розробленого порядку сортування підщепного матеріалу забезпечує високу продуктивність праці та її ефективність.
Список литературы
Статті у наукових фахових виданнях
1. Майборода В.П., Цирта В.С., Мельник О.В. Попередні результати вивчення способів підвищення продуктивності маточника клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії.- 2000.- С. 350-355 (70% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
2. Майборода В.П., Мельник О.В., Шемякін М.В., Карпенко В.П. Водно-фізичні властивості, будова і мікробіологічна заселеність субстратів у маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії.- Вип. 53.- 2001.- С. 109-112 (70% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
3. Мельник О.В., Майборода В.П. Порядок сортування клонових підщеп яблуні // Новини садівництва, 2001.- №3.- С. 25-26 (65% - розробка схеми, написання статті).
4. Майборода В.П., Шемякін М.В., Мельник О.В. Динаміка вологості субстрату в маточнику клонових підщеп яблуні // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії.- Вип. 54.- 2002.- С. 115-124 (75% - польові та лабораторні дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
5. Майборода В.П. Дисперсійний аналіз чотирифакторного досліду // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії.- Вип. 55.- 2002.- С. 119-129.