Підвищення продуктивності льону олійного в умовах південного степу України шляхом оптимізації агрозаходів посівного комплексу - Автореферат

бесплатно 0
4.5 237
Оптимальний строк сівби льону олійного, способи і норми висіву. Продуктивність та якість його насіння, ефективність використання природних ресурсів і коштів при вирощуванні цієї культури. Параметри технології вирощування льону олійного в південному степу.


Аннотация к работе
Серед агрозаходів, які спроможні регулювати ці умови, важливе значення має вибір оптимального строку сівби, а також визначення оптимальної площі живлення та її конфігурації. На сьогоднішній день в умовах Степу України ці питання вивченні недостатньо, а висновки окремих фахівців з них мають велику розбіжність й відрізняються наявністю дискутивних моментів. Основною метою досліджень було визначення й агробіологічне обґрунтування оптимального строку сівби, способу сівби і норми висіву льону олійного в умовах південного Степу України. дослідити динаміку росту й розвитку рослин льону різних строків сівби; Обєктом досліджень були посіви льону олійного різних строків сівби, посіви різних способів сівби з різними нормами висіву.Для реалізації поставлених завдань нами були закладені однофакторний дослід з вивченням строків сівби (табл. Польові досліди супроводжувалися різноманітними супутніми дослідженнями: фенологічні спостереження; визначення кількості доступної вологи в ґрунті, яке проводили термо-ваговим методом; оцінка забуряненості посівів, яку проводили кількісно-ваговим методом; облік густоти і виживання рослин; визначення висоти рослин; визначення площі листкової поверхні, яке проводили методом видозмінених висічок; визначення сирої та абсолютно сухої надземної біомаси; визначення чистої продуктивності фотосинтезу; визначення вмісту вологи в рослині. Оскільки найбільша вологість посівного шару ґрунту спостерігається завжди при фізичній стиглості ґрунту, то для гарантованого отримання сходів льону сівбу доцільно проводити лише у цей час. Так, при сівбі через пятнадцять-двадцять днів після настання фізичної стиглості ґрунту польова схожість знижується до 76,1 і 73,1% відповідно. До того ж, продуктивність роботи листового апарату нижча, ніж посівів ранніх строків сівби, де за вказаний період 1 м2 листової поверхні синтезував до 7,29 і 9,22 г сухої речовини за добу у 2005 і 2006 роках відповідно, що на 3,55 і 3,48% більше посівів другого строку сівби.Для гарантованого отримання сходів льону, сівбу доцільно проводити за фізичної стиглості ґрунту. Так, середнє значення польової схожості за сівби у перші 2 строки дорівнювало 80,3 і 79,1%. Запізнення з сівбою на пятнадцять-двадцять днів після настання фізичної стиглості знижує польову схожість до 76,1 і 73,1% відповідно. Так, затримка з сівбою на 10 днів призводила до скорочення тривалості періоду сходи-бутонізація в середньому на 2, а затримка на 20 днів - на 3 дні. Так, при запізнені з сівбою на 10 днів коефіцієнт водоспоживання зріс на 54 м3/т, а при запізнені на 20 днів - на 101 м3/т сухої біомаси.

План
1.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вывод
Проведені у відповідності з програмою дослідження, математично-аналітична обробка їх результатів та виробнича перевірка дозволяють зробити такі основні висновки: 1. Для гарантованого отримання сходів льону, сівбу доцільно проводити за фізичної стиглості ґрунту. Так, середнє значення польової схожості за сівби у перші 2 строки дорівнювало 80,3 і 79,1%. Запізнення з сівбою на пятнадцять-двадцять днів після настання фізичної стиглості знижує польову схожість до 76,1 і 73,1% відповідно.

2. Швидкість проходження перших фаз розвитку (до цвітіння) у льону великою мірою залежить від тривалості світового дня (r= -0,586) і ще більше від середньодобової температури повітря (r= -0,940…-0,972). Так, затримка з сівбою на 10 днів призводила до скорочення тривалості періоду сходи-бутонізація в середньому на 2, а затримка на 20 днів - на 3 дні.

3. Відтягування сівби на більш пізній строк призводить також до того, що ріст і розвиток рослин припадають на досить несприятливі умови. Так, за ранньої сівби розвиток рослин до цвітіння протікав при температурі повітря 9,9-14,8 ЄС, а від цвітіння до жовтої стиглості вона зростала до 18,2 ЄС. При запізнені з сівбою на 10 днів температура повітря зростала до 11,6-16,2 ЄС та 18,6-19,1 ЄС відповідно. 20-денна затримка сівби призвела до подальшого зростання температури повітря до 12,4-18,1 ЄС та 18-21 ЄС, відповідно. Це викликало у рослин льону пізнього строку сівби депресію, наслідком якої було гальмування фотосинтетичної діяльності, затримка ростових процесів і прискорення розвитку рослин.

4. Для того, щоб зменшити негативну дію високих температур, за пізньої сівби, рослини льону велику кількість води витрачають на транспірацію, яка безпосередньо і знижує температуру рослини. Це призводить до непродуктивного витрачання води. Так, при запізнені з сівбою на 10 днів коефіцієнт водоспоживання зріс на 54 м3/т, а при запізнені на 20 днів - на 101 м3/т сухої біомаси.

5. Таким чином, за ранньої сівби ми отримуємо потужніші рослини, з більшою кількістю коробочок. Крім того, за ранньої сівби, рослини проходять період від цвітіння до жовтої спілості в більш мяких умовах, й тому відрізняються більшою врожайністю й олійністю. Так, в середньому за роки досліджень, за сівби у ранній строк сформовано врожай на рівні 17,7 ц/га, з вмістом жиру в насінні 45,2%. Запізнення з сівбою на 10 днів зменшило урожайність на 1,2 ц/га, а олійність - на 0,4%. Останній строк сівби за врожайністю поступався першому на 2,3 ц/га, а за олійністю - на 0,9%.

6. Розрахунками доведено, що вміст жиру в насінні має тісний кореляційний звязок з індивідуальною продуктивністю (r = 0,902).

7. Збільшення ширини міжрядь, як і зростання норми висіву, зменшує вміст вологи в рослині. В свою чергу це призводить до зростання водного дефіциту і зменшення чистої продуктивності фотосинтезу. В нашому досліді коефіцієнт кореляції між цими показниками коливався в межах -0,60…-0,78.

8. Оптимальним способом сівби льону є звичайний рядовий, з міжряддями 15 см. В середньому за роки досліджень цей спосіб дає прибавку, порівняно з двострічковим - 4,0 і порівняно з широкорядним способом - 7,1 ц/га.

9. Льон олійний є досить пластичною культурою до комплексу умов вирощування. Їх поліпшення сприяє розширенню межі густот, при яких формується статистично однаковий урожай. Так, проведений дисперсійний аналіз показав, що за звичайної рядової сівби, починаючи з норми висіву 6,0 млн./га, а у дуже вологи роки з 6,5 млн./га, прибавка врожаю над нормою висіву 5,5 і 6,0 млн./га, відповідно, є несуттєвою. За двострічкової сівби урожайність при нормах висіву 5,5 і 6,0 млн./га також статистично однакова. У посушливому 2005 році цього не відбувалося. За широкорядної сівби, у посушливому 2005 році статистично однаковий урожай спостерігався при нормах висіву 4,5 і 5,0 млн./га, а у більш сприятливі за вологістю роки статистично однаковий урожай був за норми висіву в межах 4,5-5,5 млн./га.

10. Математична модель норм висіву дозволила визначити, що за сівби звичайним рядовим способом найвищій урожай (21,3 ц/га) можна отримати за норми висіву 6,8 млн./га, а за двострічкової сівби за 5,8 млн./га.

11. Економічні і біоенергетичні розрахунки підтверджують перевагу раннього строку сівби з міжряддями 15 см. Що стосується норм висіву, то у цьому відношенні найкращі показники були зафіксовані за звичайної рядової сівби з нормою висіву 6,5 млн./га (125,0%, 3,82), за двострічкової сівби з нормою висіву 6,0 млн./га ці показники були нижчі (79,5%, 3,00).

Враховуючи те, що при нормі висіву більше 6 млн./га, врожайність достовірно не зростає й невиправдано витрачається насіння, ми прийшли до висновку, що в даному випадку кращою нормою висіву є 6 млн./га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Льон олійний слід висівати звичайним рядовим способом за норми висіву 6,0-6,5 млн. схожих насінин на 1 га, при досягненні ґрунту фізичної стиглості. Саме такі параметри посівного комплексу забезпечують отримання врожаю на рівні 20 ц/га і найвищий рівень рентабельності (до 125%).

Список литературы
льон олійний сівба

1. Щербаков В.Я., Лазер П.Н., Яковенко Т.М. та ін. Система заходів посівного комплексу для польових культур: Навч. пос. - Херсон: Айлант, 2006. - 396с.

2. Яковенко Т.М., Щербаков В.Я., Гобеляк Ю.М. та ін. Рекомендації з технології вирощування льону олійного в Одеській області. Одеса: СМИЛ, 2005. - 28 с.

3. Гобеляк Ю.М. Врожайність насіння льону олійного залежно від норм висіву // Аграрний вісник Причорноморя. - Одеса, 2006. - Вип. 35. - С. 80-83.

4. Гобеляк Ю.М. Врожайність насіння льону олійного залежно від способу сівби// Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. - Львів: Львів. держ. Агроуніверситет, 2007. - № 11. С. 191-194.

5. Яковенко Т.М., Гобеляк Ю.М. Продуктивність льону олійного залежно від норм висіву і способу сівби в умовах південного Степу України // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2007. - Вип. 65. - Ч.1: Агрономія. - С. 203-208. (частка автора 80%)

6. Гобеляк Ю.М. Продуктивність льону олійного залежно від норм висіву і способу сівби в умовах південного Степу України // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих вчених - Умань, 2007. С. 51-52.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?