Порівняльна оцінка базового і нового способу введення біологічно активних речовин (БАР) у яйце. Ефективність використання різних концентрацій і сполук БАР на ембріональний розвиток. Економічна ефективність нового способу передінкубаційної обробки.
Аннотация к работе
Було розроблено і випробувано нові способи інкубації яєць, що поліпшують умови розвитку ембріонів. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету на кафедрі морфології і фізіології тварин у період 2001-2003 рр. за темою „Створення вітчизняної породної групи птиці мясо-яєчного типу для фермерських та особистих підсобних господарств” (№ державної реєстрації 0101U001995). Вперше вивчено вплив БАР, у введених хімічним способом (деклараційний патент на винахід № 52097 А) в яйця, на ембріональний і постембріональний розвиток бройлерів. Матеріали дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку: на координаційно-методичних радах ХДАУ (2002 - 2003 р.р.); науково - методичному семінарі з анатомії, гістології і фізіології тварин (Херсон, 2002 р.); Міжнародній науково - практичній конференції “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи” (Миколаїв, 2001р.); Міжнародній науково - практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ - Дніпродзержинськ - Харків, 2002 р.); VI Міжнародній науково - практичній конференції “Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ - Херсон, 2003 р.). Експериментальні дослідження проведено на кафедрі морфології і фізіології тварин ХГАУ і сільськогосподарському племінному підприємстві ЗАТ “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області на курочках фінального гібриду мясного кросу Конкурент у період 2001-2003рр. Структурно-логічну схему досліджень відображено на рис.Серед них найбільш високий результат був у VII групі, де яйця оброблялися 0,1% розчином Катозалу і 0,05% димексиду. Найбільша кількість “завмерлих” була в ІІ дослідній (11,7% ) і ІІІ дослідній групі (9,7% ), а найменша - у VII (4,6% ) і V (5,2% ) дослідних групах. Таким чином, за характером впливу БАР на ембріональний розвиток і виводимість яєць доцільніше обробляти яйця 0,1% розчином Катозалу і 0,05% розчином димексиду (VII група). Найбільший ефект від стимуляції розвитку зародків спостерігався в III і IV дослідних групах де було застосовано комплекс БАР, про що свідчить ступінь збільшення мезодермальної клітинної маси. На 14-у, 28-у, 42-у і 56-у добу бройлери III групи перевищували контрольних аналогів за живою масою на 9,70; 11,78; 12,65; 12,51%, а ІІ групи - на 2,17; 6,14; 7,59; 5,28% відповідно.Розроблено комплекс нових технологічних способів і прийомів для удосконалення глибинної обробки яєць, активізації ембріогенезу, підвищення продуктивності бройлерів і проведення біологічного контролю за розвитком зародків. Виявлено, що передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал сприяє підвищенню виводимості яєць на 6,9%, середньодобового приросту живої маси бройлерів до 48,0 г, забійної маси на 20,8 %, маси патраної тушки на 23,2%, маси їстівних частин на 31,4%, енергетичної цінності білого на 11,3% і червоного мяса на 15,5%. Встановлено, що застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце порівняно з баричним і термічним способами дозволяє значно спростити глибинну обробку, активізувати гісто - і органогенез і зменшити ембріональну смертність (до 10,45%). Експериментально доведено, що передінкубаційна обробка яєць новим способом сприяє прискореному розвитку мезодерми сомітів зародків на початкових стадіях ембріогенезу в 1,97 рази більше і стимулює подальший ріст мязової тканини.
Вывод
Порівняльна оцінка баричного, термічного і хімічного способів глибинної обробки яєць
На першому етапі досліджень встановлено, що хімічний спосіб глибинної обробки яєць, порівняно з баричним і термічним, є ресурсозберігаючим елементом технології інкубації і має значну техніко-економічну перевагу. Для здійснення пропонованого способу не потрібно спеціальне технологічне обладнання. Витрати часу на проведення технологічних операцій складають: за баричного способу -32, за термічного -48, за хімічного -5 хвилин. На обробку одного контейнера яєць необхідно мати відповідно 150, 300 і 6 літрів робочого розчину БАР. Загальна сума витрат на хімічну обробку в грошовому еквіваленті -7,1 грн. проти 15 грн. і 40 грн. відповідно.
Гістологічними дослідженнями встановлено, що порівняно з II дослідною ембріони всіх інших дослідних груп мали кращі показники розвитку на 8-9 годину інкубації. Уведення БАР у яйця баричним і термічним способами порівняно з хімічним, погіршало розвиток зародків. За 10-бальною шкалою за розвиток зародку I, II, III, IV, V, VI , VII і VIII груп одержали оцінку 2,5; 1,5; 3,0; 3,5; 5,0; 4,0; 6,0; 3,0 балів відповідно. Виводимість яєць у вище згаданих групах склала 82,4; 75,9; 83,1; 85,0; 88,0; 86,4; 89,8; 84,6 %. Серед них найбільш високий результат був у VII групі, де яйця оброблялися 0,1% розчином Катозалу і 0,05% димексиду. Він вірогідно еревищував I, II, III, IV, V, VI, VIII групи на 7,4; 13,9; 6,7; 4,8; 1,8; 3,4; 5,2% відповідно (табл.2).
Таблиця 2- Результати інкубації з використанням різних способів обробки яєць
Група Усього закладено яєць, шт. Не запліднено Запліднено Загибель (від кількості запліднених) Виведено курчат, гол. Виводимість яєць, %
зародки задохлики добові яєць, шт. % яєць, шт. % гол. % гол. % гол. %
Найбільша кількість “завмерлих” була в ІІ дослідній (11,7% ) і ІІІ дослідній групі (9,7% ), а найменша - у VII (4,6% ) і V (5,2% ) дослідних групах. Більше всього “задохликів” було в I (6,5%), IV (6,5% ) і VIII (6,5%) групах. Таким чином, за характером впливу БАР на ембріональний розвиток і виводимість яєць доцільніше обробляти яйця 0,1% розчином Катозалу і 0,05% розчином димексиду (VII група).
Вплив комплексу біологічно активних речовин, введених в яйце хімічним способом, на ембріональний розвиток і виводимість яєць
На другому етапі досліджень з метою розширення діапазону функціональних можливостей пропонованого способу, поліпшення ембріонального розвитку, підвищення виводимості яєць, відгодівельної і мясної продуктивності бройлерів, вивчалась ефективність комплексного застосування Катозалу, аскорбінової і бурштинової кислот. Встановлено, що на 36-38 годину інкубації ембріони контрольної групи перебувають на стадії двох зародкових листків - ектодерми й ентодерми, а дослідних - на стадії ектодерми, ентодерми і мезодерми. Найбільший ефект від стимуляції розвитку зародків спостерігався в III і IV дослідних групах де було застосовано комплекс БАР, про що свідчить ступінь збільшення мезодермальної клітинної маси. У I, II, III і IV групах, площа 18-го соміта мезодерми склала відповідно 1119,3; 1403,9; 1858,2; 2205,7 мк?. Більш глибока диференціація мезодерми сприяла інтенсивному розвитку кісткової мускулатури в ембріональний період (табл. 3 ).
Таблиця 3-Розвиток мязової тканини бройлерів на 18 добу інкубації, М ±m, n=8
A?oia Тип мязів Діаметр мязового волокна, мк Співвідношення структурних компонентів тканини, % паренхіма строма
I контрольна червоний білий 7,3±0,12 4,1±0,08 86,7±0,70 70,3±0,70 13,3±0,17 29,7±0,36
II дослідна червоний білий 7,7±0,08* 4,4±0,07* 89,2±0,76* 72,9±0,83* 10,8±0,16 27,1±0,34***
III дослідна червоний білий 8,0±0,12** 4,6±0,10** 91,5±`1,04** 73,1±0,78* 8,5±0,10** 26,9±0,34***
IV aine?aia червоний білий 8,8±0,14*** 4,9±0,12*** 93,1±0,22*** 74,4±0,78*** 6,9±0,11*** 25,6±0,30**
Примітка. *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001
За даними таблиці 3, червоні та білі мязові волокна у бройлерів дослідних груп порівняно з контрольними аналогами були більш розвинені. Найбільша різниця в показниках товщини червоних і білих волокон була притаманна зародкам IV групі (19,48; 12,62; 9,68% i 16,74; 9,17; 5,17% відповідно). Додатково проведений гістологічний моніторинг тонкого кишечника на 12 і 18 добу інкубації не виявив суттєвої різниці між показниками контрольної і дослідних груп. Проведена глибинна обробка комплексними препаратами позитивно вплинула на результати інкубації яєць (табл. 4).
Таблиця 4 - Вплив глибинної обробки комплексними препаратами яєць на виводимість
Показник Група
I II III IV
Усього закладено яєць штук 7000 7000 7000 7000
Не запліднено яєць штук 1106 959 1078 980
% 15,8 13,7 15,4 14,0
Запліднено яєць штук 5894 6041 5922 6020
% 84,2 86,3 84,6 86,0
Кількість завмерлих штук 560 223 177 134
% 9,5 3,7 3,0 2,2
Кількість задохликів штук 294 322 337 268
% 5,0 5,3 5,7 4,4
Калік іслабких штук 178 59 2 56
% 3,0 0,9 0,1 0,9
Виведено курчат гол. 4862 5437 5406 5562
Виводимість яєць % 85,5 91,0 91,3 92,4
Як показують дані таблиці 4, найкращі результати інкубації були отримані в IV групі. У порівнянні з I, II і III групами в IV групі спостерігалася менша кількість “завмерлих”(на 7,3; 1,5 і 0,8%) і “задохликів” (на 0,6; 0,9 і 0,3%) і найбільша виводимість яєць (на 6,9; 1,4 і 1,1%) відповідно. Таким чином, на підставі проведених досліджень встановлено, що глибинна обробка яєць розчином, що включає 0,01% димексиду, 0,1% аскорбінової кислоти і 0,1% Катозалу, є ефективним технологічним прийомом, який сприяє стимулюванню розвитку зародків і підвищенню ефективності інкубації.
Розвиток бройлерів у постнатальному періоді
Передінкубаційна обробка яєць комплексами БАР позитивно вплинула і на інтенсивність розвитку живої маси бройлерів у постнатальний період (табл. 5.)
Встановлено, що курчата дослідних груп переважали курчат контрольної групи за живою масою протягом всього періоду вирощування. Найбільша перевага спостерігалась у IV групі, починаючи з 7-ї доби після вилуплення, у III - з 14-ї доби, а у II - тільки з 28-ї доби.
Найбільш істотна різниця за цим показником була у курчат IV дослідній групі. На 7-у, 14-у 21-у, 28-у, 35-у, 42-у, 49-у і 56-у добу вірогідна перевага становила 16,04; 17,75; 14,24; 16,97; 18,78; 18,43; 19,45; 19,60% відповідно.
Таблиця 5 - Динаміка живої маси курчат бройлерів, М ±m, n=8
Швидкість росту курчат III і II дослідних груп порівняно з контрольною також була вищою. На 14-у, 28-у, 42-у і 56-у добу бройлери III групи перевищували контрольних аналогів за живою масою на 9,70; 11,78; 12,65; 12,51%, а ІІ групи - на 2,17; 6,14; 7,59; 5,28% відповідно. Аналогічна картина спостерігалась і за енергією росту.
Екстерєрні особливості бройлерів
У віці 56 діб вірогідна різниця за шестьома показниками екстерєру серед дослідних груп виявлена в IV групі, у III - по шести, а в II групі - тільки за двома показникам. Курчата IV дослідної групи відрізнялися від контрольних аналогів за такими показниками екстерєру, як довжина тазу (23,36%), обхват грудей (25,36%), індекси масивності (12,48%), широкотілості (50,0%) і скороченості нижньої частини тіла (5,0%).
Мясна продуктивність бройлерів
Результати забою вказують на значну перевагу мясної продуктивності бройлерів дослідних груп (див. за текстом табл. 6).
Курчата-бройлери II, III і IV дослідних груп переважали контрольних ровесників за забійною масою (на 7,6-20,8 %), масою патраної тушки (на 7,0-23,2%), масою їстівної частини (на 10,9-31,4%) і скелетних мязів (на 12,6-36,2%). Слід зазначити, що у курчат дослідних груп спостерігається збільшення маси білих мязів (на 20,3-43,4%). Таким чином, удосконалення технології передінкубаційної обробки яєць дозволяє не тільки підвищити рівень продуктивності бройлерів, але й сприяє одержанню якіснішого мяса.
Таблиця 6- Забійні та мясні якості бройлерів, М ±m, n=8
Показник Група
I II III IV
Забійна маса, г 1817±29,31 1956±28,76** 2086±31,17*** 2195±30,82***
Забійний вихід, % 82,3 82,4 82,5 82,5
Маса патраної тушки, г 1298±20,12 1389±20,51** 1482±23,12*** 1599±26,49***
Маса їстівної, частини всього, г 1205±23,04 1337±23,71** 1469±25,90*** 1584±28,22***
Мязи, всього, г 1020±18,95 1149±22,33** 1280±24,0*** 1390±24,08*** в т.ч. грудні 306±8,12 368±9,01*** 435±13,86*** 450±14,27***
Примітка. *Р<0,05; **P<0,01; ***P<0,001
Інтерєрні особливості бройлерів
Встановлено, що стимуляція ембріогенезу у II, III і IV дослідних групах сприяли розвитку в постнатальному періоді печінки (на 1,0; 1,0; 2,0 г), мускульного шлунку (на 2,0; 2,0; 3,0 г) і скелету (на 15,0; 16,0 і 35,0 г). Маса нирок і серця у молодняку контрольної і дослідної груп майже не відрізнялася. У бройлерів дослідних груп підвищується кількість гемоглобіну в еритроцитах (на 1,0; 4,0 і 4,0 г/л) і збільшується значення кольорового показника (на 0,1; 0,2 і 0,3 одиниці). У цілому ж значення концентрації гемоглобіну, кольорового показника, кількість формених елементів знаходяться в межах фізіологічної норми.
Гістологічними дослідженнями встановлено, що діаметр волокон чотириголового мяза бройлерів I, II, III, IV груп на 56-у добу становив 33,6; 35,8; 37,4; 41,7 мк, а паренхіма займала 76,1; 78,5; 79,4; 85,8% відповідно. Діаметр волокон грудного мяза у цих групах був відповідно 38,1; 40,4; 41,7; 46,3 мк, а на частку паренхіми припадало 85,7; 89,4; 91,6; 93,1% відповідно.
Низький вміст сполучної тканини i особлива структура волокон білого мяса свідчить про його ніжність, а підвищений вміст сполучної тканини в червоному мясі - про його здатність утримувати біологічно звязану воду під час кулінарної та технічної обробки. Таким чином, червоне мясо курчат дослідної групи соковитіше, ніж мясо курчат контрольної групи. Ці особливості підтверджені проведенням оцінки якості мяса.
Хімічний аналіз показав, що в білому мясі курчат I, II, III, IV груп містилося білка -23,37; 23,38; 23,42; 23,48%, жиру - 8,79; 9,89; 10,89; 11,34%, води-66,27; 65,12; 64,01; 63,45 %. У червоному мясі містилося білка-18,45; 18,26; 18,06; 18,10 %; жиру - 9,54; 11,22; 11,83; 12,49%; води-70,53; 69,01; 68,50; 67,72 %.
Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в курчат II, III і IV груп відбувається зменшення кількості води в білому мясі на 1,15; 2,26 і 2,82 %; у червоному мясі - на 1,52, 2,03 і 2,81 % відповідно. Кількість жиру - в білому мясі зростає на 1,10; 2,10; 2,55%; в червоному мясі - на 1,68; 2,29 і 2,95%. Кількість білка у зразках дослідних груп порівняно з контрольною змінилося у незначному ступені (в білому мясі на 0,01; 0,05; 0,11%, в червоному - на 0,8; 0,6; 0,4% відповідно).
Отримані результати вказують на те, що мясо бройлерів дослідних груп більш якісне і енергетично цінне порівняно з контрольною групою. Енергетична цінність 100 г білого мяса курчат II, III і IV груп підвищується на 0,041; 0,081; 0,099 МДЖ (5,3-11,3%), а червоного - на 0,061; 0,083; 0,105 МДЖ (9,0- 15,5% відповідно). Таким чином, доведено, що використання БАР у передінкубаційній обробці яєць сприяє поліпшенню якісного складу мяса бройлерів.
Токсико-біологічна оцінка мяса бройлерів
Цей показник визначали в профільтрованому гомогенаті мяса в культуральному середовищі з інфузоріями (Tetrahimena Piriformis). Дослідження живих інфузорій у темному полі мікроскопа за методом “висячої краплі” показало, що будь-які патологічні зміни в клітинах відсутні: руховий апарат і внутрішня будова в межах норми.
Встановлено, що обидва типи мяса бройлерів дослідних груп мають більшу поживну цінність, ніж мясо аналогів із контрольної групи. В усіх групах також не встановлено ознаки токсичності мяса. У звязку з цим слід зазначити, що передінкубаційна обробка яєць природними метаболітами є екологічно чистим прийомом.
Модифікація методики закладання ембріональних тканин у парафін
Гістологічні дослідження ембріонів бройлерів проводили за класичною схемою: промивання в проточній воді (24-48 години), зневоднювання в трьох спиртах (I спирт - 60°, 3-4 години; II спирт - 96°, 3-4 години; III спирт - 100°, 3-4 години) проводка через ксилол, 3-6 хв. і ксилол з парафіном за t=37С°, 2- 3 години; занурення у I парафін за t=54-56С°, 2 години і в II парафін, за t=54-56С°, 2 години; охолодження у воді. Загальний час цих операцій складає 63 години. Аналіз отриманих результатів виявив ряд істотних недоліків даної методики: зморщеність клітинних ядер, деструкція сполучної тканини, місцями незадовільне зафарбовування тканини. Причиною виявлених недоліків виявилося довге перебування в ксилолі і ксилол - парафіні та вплив температурного фактора. Велика ударна сила вістря мікротомного ножа на парафіновий блок, вертикальне переміщення санного механізму мікротома, недостатня пластичність парафіну викликали також грубу деформацію тканини з розривами, нерівномірну товщину зрізів, розволокнення мязової тканини. Тому з метою усунення вищевказаних недоліків і підвищення якості одержуваних зрізів препаратів нами було удосконалено методику заливання гістологічних обєктів у парафін.
Закладення гістологічних обєктів у парафін з використанням безводного ацетону проводилося за такою схемою: промивання в проточній воді (60 хв.) зневоднення в I ацетоні (30 хв.) і у II ацетоні (20хв.), занурення у I парафін (за t= 54С°, 30 хв.) і в II парафін (за t= 54С°, 30 хв.), охолодження у воді (1-2 хв.). Загальний час операцій - 2,52 години. Як свідчать дані, запропонована нами модифікація вимагає набагато меншого часу, зводить деформацію ембріональних тканин до мінімуму і значно заощаджує витрати реактивів.
Кутовий мікротом для різання ембріональних тканин
Одержання тонких і якісних (5-15мк) зрізів безпосередньо з ембріональних тканин, занурених у парафін з використанням звичайних способів різання мікротомним ножем із швидкістю 1-2 м/сек, не завжди дає позитивний результат. Тому з метою підвищення якості різання обєкта, спрощення мікротому і розширення його функціональних можливостей нами було сконструйовано кутовий мікротом. Пристрій містить тримачі, закріплені на основі за допомогою чотирьох направляючих і чотирьох регулювальних гвинтів; приймаючу і подаючу Г-подібні пластини, між якими улаштований блок кріплення ножа, а під ними розташовані два механізми мікроподачі обєкта, кожний з яких містить ручки, гайку, з різним кроком різьблення, насаджену на два гвинти, з аналогічним різьбленням.
Перевага запропонованого пристрою полягає в наступному. Наявність плоскопаралельних Г-подібних пластин, якими ковзає парафіновий блок, не потребує обєктоутримувача і дає змогу уникнути вертикальної вібрації ножа, що негативно впливає на якість зрізу тканини. Мікротом компактний і портативний, у 15-20 разів легше за прототип, має надійнішу фіксацію ножа у вертикальній площині і більш надійний механізм мікроподачі, що дозволяє одержувати зрізи однакової товщини і звести до мінімуму розриви досліджуваної тканини.
Модифікація методики хімічної обробки парафінових зрізів
Незважаючи на існуючі заходи знезараження яєць перед закладкою в інкубатор, на практиці трапляються випадки зараження ембріонів. У звязку з тим, що такі загальноприйняті гістологічні барвники, як гематоксилін і еозин не можуть бути застосовані для виявлення в тканинах присутності бактерій, колоній вірусів, зрізи краще дофарбовувати реактивом Цинзерлінга, утвореного із суміші метиленової сині Льофлера з фукселіном Харта за наступною схемою: фіксація в реактиві Буена (24 год); промивання в проточній воді; зневоднювання в I ацетоні (30 хв.) і в II ацетоні (20 хв.); занурення у I парафін за температуру 54С° (30хв.) і в II парафін за температуру 54С° (30хв.); охолодження в проточній воді (1-2хв.); виготовлення зрізів, видалення парафіну в I ксилолі (0,5 хв.) і в II ксилолі (0,5 хв); видалення ксилолу в I і в II етанолі (0,5 хв.); видалення етанолу водою (0,5 хв.); фарбування гематоксиліном за Гейденгайном (10-15хв.); промивання у воді (0,1 хв.); фарбування за Цинзерлінгом у метиленовою синню Льофлера і фукселіном Харта (0,1 хв.); зневоднення в етанолі (0,5 хв.); освітлення в ксилолі (0,5 хв.); закладення у канадський бальзам.
Результат фарбування: ядра - синьо - фіолетові; цитоплазма яскраво - бузкова; хрящ - синій; колаген - червоний. Якщо в тканинах присутні бактерії чи вірусні частки, то вони фарбуються в яскраво - малиновий колір. Запропонований спосіб хімічної обробки зрізів має важливе діагностичне значення: швидко визначає чистоту досліджуваного матеріалу; додатково підвищує контрастність цитоплазми клітин і дозволяє робити якісніші фотознімки.
Економічна ефективність результатів досліджень
Дані аналізу ефективності проведених досліджень показують, що збільшення основної продукції в дослідних групах дорівнює 5,19; 13,62; і 19, 80% відповідно. У II-й дослідній групі вартість додаткової основної продукції в розрахунку на 1 голову склала в середньому 0,58 грн, що економічно мало перспективне. Прибуток у III і IV дослідних групах (у розрахунку на 1 голову) у середньому склав 1,52 грн. і 2,28 грн., у звязку з чим доцільно рекомендувати запропоновані технологічні розробки і методики у виробничу практику.1. Розроблено комплекс нових технологічних способів і прийомів для удосконалення глибинної обробки яєць, активізації ембріогенезу, підвищення продуктивності бройлерів і проведення біологічного контролю за розвитком зародків.
2. Виявлено, що передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал сприяє підвищенню виводимості яєць на 6,9%, середньодобового приросту живої маси бройлерів до 48,0 г, забійної маси на 20,8 %, маси патраної тушки на 23,2%, маси їстівних частин на 31,4%, енергетичної цінності білого на 11,3% і червоного мяса на 15,5%.
3. Встановлено, що застосування димексиду, як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце порівняно з баричним і термічним способами дозволяє значно спростити глибинну обробку, активізувати гісто - і органогенез і зменшити ембріональну смертність (до 10,45%).
4. Експериментально доведено, що передінкубаційна обробка яєць новим способом сприяє прискореному розвитку мезодерми сомітів зародків на початкових стадіях ембріогенезу в 1,97 рази більше і стимулює подальший ріст мязової тканини.
5. Розроблено експрес-метод гістологічної діагностики розвитку ембріональних тканин (деклараційний патент на винахід №50266А). який спрощує біологічний контроль і дозволяє проводити його в більш ранній термін.
6. Виявлено, що співвідношення компонентів строми і паренхіми кісткової мускулатури залежать від періодів онтогенезу і типу мязового волокна: в ембріональний період у червоній мускулатурі паренхіма переважає над стромою, а в білій - навпаки. У ранньому постнатальному онтогенезі ця тенденція носить протилежний характер.
7. У курчат-бройлерів IV дослідноі групи, порівняно з контрольними ровесниками, діаметр червоних волокон на 12- 18-у добу ембріонального і 30- 56-у добу постембріонального періоду був більшим на 59,2; 19,5% і 53,0; 24,1% відповідно. Діаметр білих волокон був більшим на 36,3; 19,3% і 36,3; 21,8% відповідно.
8. Запропонований спосіб передінкубаційної обробки яєць вплинув позитивно на екстерєрні показники бройлерів. Курчата IV дослідної групи перевищували контрольних аналогів за: шириною грудей на 13,61%, глибиною грудей на 7,47%, обхватом грудей на 25,36%, довжиною таза на 23,36%, індексом масивності на 12,48% і індексом широкотілості на 50,0%.
9. Бройлери IV дослідної групи перевершували своїх контрольних аналогів за масою шлунку на 13,63%, печінки на 5,71%, грудних мязів на 43,39%, кісток на 8,95%, концентрацією гемоглобіну на 5,33% і вмістом жиру в мясі на 5,50%.
10. Упровадження нового способу глибинної обробки яєць забезпечує ресурсозберігаючий і економічний ефект у розмірі 2,28 грн. на 1 голову.
11. Із метою оптимізації технології інкубації яєць мясних кросів курей рекомендується проводити глибинну обробку яєць розчином, що містить 0,01% димексид, 0,1% аскорбінову кислоту і 0,1% Катозал, використовувати експрес - метод гістологічної діагностики розвитку ембріональних тканин.
Список литературы
1. Козий М.С. Бройлерное производство: пути интенсификации в условиях рыночной экономики //Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 2001.- №5(14).-С.254-258. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
2. Козий М.С. Влияние биологически активных веществ на гистологическое строение поперечно - полосатой мышечной ткани эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент” //Вісник аграрної науки Причорноморя .- Миколаїв, 2002.-№5.-С.177-180. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
3. Козий М.С. Влияние различных групп биомодуляторов на развитие мышечной ткани эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент”. //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. -Дніпропетровськ - Дніпродзержинськ - Харків, 2002.-№15.-С.8-11. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
4. Козій М.С. Іванов В.О. Мікротом. Патент № 50266А. Заявлено 10.12.2001, опубліковано 15.10.2002.(бюл. №10). (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
5. Іванов В.О., Козій М.С. Ембриональні тканини: удосконалення методик і гістологічної обробки //Таврійський науковий вісник .- Херсон, 2002.-№21.-С.75-78. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
6. Іванов В.О., Марчук Г.П., Козій М.С. та ін. Спосіб підвищення виводимості гусячих яєць Патент № 52097 А. Заявлено 19.02.2002, опубліковано 16.12.2002 (бюл. №12). (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
7. Козий М.С. Иванов В.А. Влияние различных групп биомодуляторов на развитие мезодермы эмбрионов бройлеров кросса “Конкурент”. // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта”. - Дніпропетровськ - Херсон, 2003.- Т.15 .-С.45-47. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).