Дослідження зв’язку біологічно-активних речовин з відтворювальними якостями гусей. Оцінка пір"яно-пухової продуктивності гусей за прижиттєвого підскубання у різні вікові періоди. Визначення економічної ефективності отриманих результатів досліджень.
Аннотация к работе
Виходячи з тверджень авторів (Мамаєва В., 1990, Жаркова І., 1992), що кількість піряно-пухової сировини має певну залежність від загальної площі птаха і густоти розміщення перових і пухових фолікул в розрахунку на одиницю площі, актуальним є дослідження з стимулювання функціонального стану щитовидної залози препаратами йоду в поєднанні з вітаміном Е і селеном з метою збільшення кількості фолікул і маси піряно-пухової сировини. встановити звязок між кількістю і якістю піряно-пухової сировини, одержаної за прижиттєвого підскубання з функціональним станом щитовидної залози, густотою перових фолікул у шкірі ембріонів різних вікових груп; Встановлено взаємозвязок кількості та якості піряно-пухової сировини за прижиттєвого підскубання з функціональним розвитком щитовидної залози, густотою фолікул у ембріонів, батьки яких одержували препарати йоду і селену разом з кормами або шляхом дифузії через пори інкубаційних яєць. Використання препаратів йоду і селену в поєднанні з вітаміном Е забезпечує підвищення маси яєць на 1,4…8,6 %, показник виводу добових гусенят на 2,5…7,2 %, кількість піряно-пухової сировини на 10,1…11,4 грами, забезпечує економічний ефект на рівні 393…407 грн. у розрахунку на 1000 голів. Основні положення результатів досліджень доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції, присвяченій 130-річчю заснування Херсонського сільськогосподарського вищого навчального закладу (Херсон, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах" (Херсон, 2005), на VII Українській конференції з птахівництва з міжнародною участю (Алушта, 2006), спільному засіданні кафедр генетики і розведення с.-г. тварин, організації виробництва та агробізнесу, виробництва продукції дрібного тваринництва, хімії і морфології, технології виробництва продукції тваринництва Херсонського державного аграрного університету.На першому етапі досліджень було поставлено мету вивчити вплив йодовмісних препаратів, уведених в інкубаційні яйця дифузійним способом, на якісні показники яєць, живу масу та мірні ознаки гусей, виведених з цих яєць. Найвищий показник заплідненості характерний для яєць першої групи (79,62%), які були оброблені до інкубації розчином йодату літію (LIJO3), яйця другої групи (суміш йоду і йодиду калію) мали 78,46%, найнижчий - контрольної групи (76,92%). Так, міжгрупова сила впливу на ознаку жива маса у віці 30 діб зросла до 22,2, у 60 діб - зменшилась до 18,51, у 90 діб - збільшилась до 35,77%. З-поміж дослідних груп за масою виділяються інкубаційні яйця, що отримані від гусей першої групи (150,41 г). У межах кожної групи інкубаційні яйця були розподілені на вагові класи М та М? Найбільше значення маси яєць як класу М так і М? мали гуси першої та третьої групи.Жива маса добових гусенят дослідних груп перевищувала контрольну групу на 4,28 та 3,86 г, або на 5,7…5,2%, відповідно. Сила впливу (?2) йодовмісних препаратів на живу масу в добовому віці становила 5,78% у 90-добовому - 35,7%. Маса яєць гусей першої і третьої дослідних груп, батькам яких згодовували препарат йодид калію та йодид калію селен перевищувала контрольну на 2,07 та 12,10 г, або 1,4; 8,7%. Найбільшу живу масу в добовому віці мали гусенята другої (99,78 г) та четвертої групи (102,17 г), у віці 60 та 360 діб - третьої та четвертої груп. Жива маса молодняку дослідних груп, отриманих від гусей, які разом з кормом одержували селен з вітаміном Е, у 60 - добовому віці перевищували дослідні, де згодовували тільки йодовмісні препарати, на 0,15 (третя порівняно з першої) та на 0,16 кг (четверта порівняно з другої).
Вывод
Інкубаційні якості яєць за дифузійного введення препаратів йоду. На першому етапі досліджень було поставлено мету вивчити вплив йодовмісних препаратів, уведених в інкубаційні яйця дифузійним способом, на якісні показники яєць, живу масу та мірні ознаки гусей, виведених з цих яєць.
Якісні показники інкубаційних яєць контрольної та дослідних груп наведені в таблиці 2.
Найвищий показник заплідненості характерний для яєць першої групи (79,62%), які були оброблені до інкубації розчином йодату літію (LIJO3), яйця другої групи (суміш йоду і йодиду калію) мали 78,46%, найнижчий - контрольної групи (76,92%). Найбільша виводимість яєць спостерігалась теж у першій групі (82,12%).
Аналіз якісних показників інкубаційних яєць показав, що різниця між показником виводимості й заплідненості яєць (82,00…76,92%) контрольної групи становить 5,08%, першої дослідної - 2,5%, другої - 2,42%. Це дає підставу стверджувати, що введення в інкубаційні яйця йодовмісних препаратів безпосередньо перед інкубацією сприяє інтенсивному розвитку щитовидної залози, яка починає виділяти суміш гормонів тироксину і трийодтироніну.
Таблиця 2. Якісні показники інкубаційних яєць
Група Проінкубовано яєць, шт Заплідненість яєць, % Виводимість яєць, % Вивід гусенят, % Збереженість до 6-тижневого віку, %
Примітка: у цій таблиці і надалі достовірно у відношенні до гусей контрольної групи при * Р<0,05, ** Р<0,01, *** Р<0,001
Вони своєю чергою сприяють засвоєнню кисню та збільшують теплопродукцію ембріонів.
Різниця між показниками виводу гусенят і показниками виводимості яєць контрольної групи (82,00…63,07%) становить 18,93%, тоді як дослідних 16,74 та 17,42% відповідно, що повязано з більшою смертністю ембріонів на останніх стадіях розвитку (завмерлі ембріони на стадії з 9 по 28 добу) в яйцях, які не отримали додаткової кількості йоду в період передінкубаційної обробки. Очевидно, на цих стадіях розвитку ембріонів виявляється калометричний ефект дії гормонів щитовидної залози - підвищення поглинання кисню та збільшення теплопродукції.
Збереженість молодняку до 6-тижневого віку становить у контрольній групі - 86,5%, першій - 89,4%, другій - 88,5%. Таким чином, передінкубаційна обробка йодовмісними препаратами позитивно вплинула на виводимість яєць (життєстійкості ембріонів) та процент виводу молодняку. З препаратів, що застосовувались у дослідах, більший позитивний вплив на якісні показники інкубаційних яєць спричиняє йодат літію.
Продуктивні якості гусей за дифузійного введення препаратів йоду. Показники живої маси та середньодобові прирости дослідних і контрольної груп гусенят наведені в таблиці 3.
У 30-добовому віці найбільшу живу масу (1,30 кг) мали гуси першої дослідної групи і перевищували контрольну на 23,8%, другу дослідну - на 19,2%.
З віком різниця за живою масою дещо зменшується. Так, у 60 діб жива маса першої дослідної групи становить 2,3 кг, що на 0,34 кг, або на 17,3%, більше, ніж контрольної, і на 0,16 кг та 7,4% у другої дослідної. У віці 90 діб загальні співвідношення між групами збереглися, однак різниця зменшилась до 14,3 і 7,2% відповідно.
Таблиця 3. Вікові зміни живої маси гусей, кг, n=10
Досліджувані групи не однорідні за ступенем мінливості показника живої маси гусенят. Середнє квадратичне відхилення (?) в 60-добовому віці знаходилось в межах 0,29…0,38 г. Проте в 90-добовому - знаходилось майже на одному рівні (0,20…0,26).
Коефіцієнт варіації (Cv) живої маси найбільший у 30 добовому віці (17,52…21,23%). Однак, в 90 добовому віці він майже однаковий для усіх груп гусенят (6,67…9,18 %). До того, поголівя гусенят дослідних груп більш однорідне в порівнянні з контрольною групою (15,7; 15,6% проти 21,8%).
З метою визначення впливу факторіальної ознаки (йодовмісних препаратів) на результативну ознаку (живу масу) нами проведено дисперсійний аналіз.
На живу масу у добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів, використаних за обробки яєць перед інкубацією становить 5,78%, дія випадкових факторів - 94,22%.
З віком гусенят співвідношення між груповою та внутрішньогруповою дисперсією значно перевищує внутрішньогрупову, що вказує на підвищення впливу йодовмісних препаратів на живу масу гусенят. Так, міжгрупова сила впливу на ознаку жива маса у віці 30 діб зросла до 22,2, у 60 діб - зменшилась до 18,51, у 90 діб - збільшилась до 35,77%.
Частка впливу організованого фактору у віці 30, 60 та 90 діб - достовірна.
Продуктивні якості гусей за перорального введення препаратів йоду та селену. На наступному етапі досліджень вивчали вплив препаратів йоду й селену на масу та інкубаційні якості яєць, ріст і розвиток гусей.
З-поміж дослідних груп за масою виділяються інкубаційні яйця, що отримані від гусей першої групи (150,41 г).
У межах кожної групи інкубаційні яйця були розподілені на вагові класи М та М? Найбільше значення маси яєць як класу М так і М? мали гуси першої та третьої групи. Характерною особливістю є те, що розподіл за масою виявив значну перевагу першої і третьої дослідних груп класу М?: середнє значення цих груп переважало інші групи на 19…22 грами.
Аналіз результатів інкубації за видами препаратів виявив: значна перевага спостерігається у групах, яким згодовували йодований жир. Так, у середньому процент виводу гусенят другої і четвертої груп становив 67,22%, першої і третьої - 66,31%.
Обробка яєць препаратами йодиду калію і йодату літію безпосередньо перед інкубацією значно менше впливає на якісні показники виводу гусенят. Пята група перевищувала контрольну на 2,52%, шоста - на 0,70%.
Жива маса молодняку гусей є однією з головних ознак продуктивності. Вона залежить від багатьох факторів, основними з яких є порода, умови утримання та рівень годівлі. При цьому під рівнем годівлі треба розуміти забезпеченість поживними і мінеральними речовинами, мікроелементами. Серед останніх - наявність в оптимальних кількостях йоду й селену. Це підтверджується нашими дослідженнями. У 30-добовому віці дещо більшу живу масу мали гусенята четвертої дослідної групи (в середньому - 1,49 кг). Вони перевищували контрольну групу на 0,36 кг та інші дослідні на 0,15…0,23 кг. У 60- добовому віці спостерігалось більш чітке розмежування груп за живою масою. Так, як і у попередній період найбільша жива маса відзначена у гусенят четвертої дослідної групи (в середньому - 3,12 кг). Жива маса інших дослідних груп не перевищувала 2,7…2,9 кг.
У 360-добовому віці жива маса гусей четвертої дослідної групи достовірно перевищувала контрольну на 0,65 кг (Р>0,01).
Найбільші відносні прирости гусенят спостерігались у віці 1…30 діб (170…181 %). Різниця між контрольною і дослідною групами та класами розподілу М , М? - незначна. Середньодобові прирости за цей період склали 35…47 грам. Проте за інтенсивністю росту виділяється четверта дослідна група. Середньодобові прирости склали 45…47 г, відносні - 174…181%, що на 8,25…11,67 г більше, ніж у контрольній.
Гістологічна будова шкіри та щитовидної залози після стимулювання їх функцій препаратами йоду й селену. З метою вивчення потенційних можливостей підвищення піряно-пухової продуктивності шляхом впливу йодовмісних препаратів на процеси формування і функціонування щитовидної залози, а також опосередковано на будову шкіри, структуру, склад і кількість перових і пухових фолікул, нами проведені гістологічні й морфометричні дослідження поперечного (вертикального) перетину шкіри та її похідних у ембріонів гусей горьківської породи (табл. 4). Йодовмісні препарати в інкубаційні яйця вводили дифузійним методом.
Застосування йодовмістних препаратів у вигляді водних розчинів під час підготовки яєць до інкубації певною мірою впливають на інтенсивність формування шкіри в цілому, а також її шарів - епідермісу та власне шкіри. Вже на 9-ту добу інкубації спостерігається чітке розташування на поверхні шкіри закладених фолікул (сосочків).
При цьому сосочки диференційовані за ступенем розвитку на первинні та вторинні. Первинні фолікули мають округлу форму з затемненими краями. гусак продуктивність пуховий піряний
Таблиця 4. Морфометричні показники будови шкіри ембріонів на 9 добу інкубації, n=10
Група Товщина епідермісу, мкм Товщина шкіри, мкм Кількість фолікул на 5 мм2, шт
Контрольна 90±2,88 24±1,73 94±1,55
1 дослідна *** 170±3,46 *** 42±1,74 ** 103±3,46
2 дослідна *** 110±5,77 *** 30±1,15 95±3,48
Вони розташовані рядами, що проходять паралельно один до одного. Вторинні фолікули розташовані безладно навколо первинних. Про рівень гормональної активності щитовидної залози можна судити за структурними змінами, які відбуваються в її гістологічній будові. З цією метою нами досліджено структуру розрізу щитовидної залози ембріонів гусенят на 9 добу інкубації, які розвивалися в яйцях, оброблених дифузійним способом перед інкубацією та батькам яких згодовували препарати йоду й селену протягом 14 діб.
У щитовидній залозі дослідних груп чітко простежується більш активна (ніж у контрольної групи) диференціація структурних елементів: пузирки-фолікули виражені рельєфніше за рахунок наповнення їх секретом, діаметр фолікул більший, клітини фолікул активно функціонують. Міжфолікулярний простір заповнений колоїдом, його кількість збільшується, сам простір стає структуризованим. Забарвлення колоїду змінене на більш інтенсивніше, оскільки збільшується кількість і розміри резорбційних вакуолей.
Піряно-пухова продуктивність гусей. Кількість піря та пуху гусей залежить від морфо-функціональної будови шкіри, яка своєю чергою, підлягає впливу не лише умов годівлі й утримання, й різних ендогенних факторів. При цьому стан шкіряного покриву тісно повязаний з функцією щитовидної залози, однією з умов нормального функціонування якої слід вважати регулярне надходження йоду в організм.
У 120-добовому віці кількість піряно-пухової сировини, яку отримано за прижиттєвого під скубання, складало 47..52 г в розрахунку на 1 голову (табл.5). Дещо більше, ніж від гусей контрольної і інших дослідних груп, які отримували йодовмісні препарати перорально, одержано піряно-пухової сировини від особин 3 та 4 груп. Батьківське поголівя цих дослідних груп отримувало разом з кормом препарати йодиду калію і селену (група 3) та йодованого жиру і селену (група 4). Найбільше цінного компоненту - пуху мала піряно-пухова сировина, отримана від особин, батькам яких згодовували препарати йодиду калію Se та йодований жир Se. Питома вага пуху в загальній кількості піряно-пухової сировини цих груп склала 33…35, що на 1,43; 2,15 % більше, ніж в контрольній групі. Різниця за вмістом пуху між групами 3 і 4 та контрольною достовірна (Р<0,01).
В інтенсивному веденні гусівництва, як показує досвід вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, підскубання гусей родинного стада економічно доцільно проводити у більш дорослому віці.
Таблиця 5. Загальний вихід піряно-пухової сировини (г), n=10
У 360 діб найбільшу кількість піряно-пухової сировини одержали від гусей 2, 3, та 4 дослідних групи, відповідно, 79,83, 80,42 та 78,29 г. Найменший вихід сировини одержали від контрольної групи 70,24 г, що, відповідно, на 9,59, 10,18 та 8,05 г менше. Різниця між дослідними і контрольною групами високовірогідна (Р<0,001).
За вмістом пуху виділяються гуси 3 дослідної групи. Питома вага його становила 34,43 % , що на 0,13 % більше, ніж у контрольної групи.
Групи, які отримували йодовані препарати у комплексі з селеном, мали дещо вищі показники піряно-пухової продуктивності. Це свідчить про те, що селен безпосередньо бере активну участь у процесах формування піря та пуху.
Звязок кількості піряно-пухової продуктивності з густотою фолікул. Середній показник коефіцієнта кореляції між масою піряно-пухової сировини і живою масою в 120 добовому віці становив 0,733, у 360-добовому 0,651 (табл. 6).
У гусей четвертої дослідної групи 0,560, третьої дослідної групи 0,422 відповідно.
Таблиця 6. Взаємозвязок кількості піряно-пухової сировини з живою масою гусей та кількістю фолікул
Група Вихід перо-пухової сировини, г Жива маса в 120 добовому віці, кг Кількість фолікул на 25 мм2, шт Коефіцієнт кореляції між кількістю піряно-пухової сировини та живою масою Коефіцієнт кореляції між кількістю піряно-пухової сировини та кількістю фолікул
Середній показник коефіцієнта кореляції між піряно-пуховою сировиною і кількістю фолікул у 120-добовому віці становив 0,818, у гусей четвертої дослідної групи 0,939. З метою вивчення впливу факторів йодовмісних препаратів та живої маси гусей на вихід піряно-пухової сировини нами проведений дисперсійний аналіз.
На вихід піря і пуху в 120-добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів становила 28,74%, дія випадкових факторів - 71,26%, у 360-добовому віці - 29,05% та 70,99% і була високодостовірною.
Економічна ефективність результатів досліджень. Встановлено, що застосування йодиду калію з селеном та йодованого жиру Se вітамін Е збільшує вихід піряно-пухової сировини порівняно з контрольною групою на 10,1 та 11,4 г у розрахунку на 1 голову.
Піряно-пухова сировина цих груп має високу якість за рахунок більшого вмісту пуху в загальній кількості піряно-пухової продукції, що зумовлює і вищу ціну реалізації (на 5 грн. за 1 кг).
Згодовування йодо- та селеновмісних препаратів забезпечує додаткові надходження від реалізації продукції 605…638 грн. у розрахунку на 1000 голів, додатковий прибуток 393…407 грн., рівень рентабельності - 78,60%.
Отже, застосування в гусівничих господарствах йодо- та селеновмісних препаратів може значно забезпечити додаткові грошові надходження, підвищити ефективність виробництва продукції.1. Проведеними дослідженнями теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування йодо- селеновмісних препаратів для підвищення піряно-пухової продуктивності гусей та їх відтворювальних якостей.
2. Встановлено, що передінкубаційна обробка яєць (дифузійним методом) йодатом літію і йодидом калію підвищує вивід гусенят на 0,39…2,31%, збереженість молодняку до 6-тижневого віку - на 2,0…2,9%. З препаратів, що застосовувались більш позитивний вплив на інкубаційні якості яєць спричиняє йодат літію.
3. Жива маса добових гусенят дослідних груп перевищувала контрольну групу на 4,28 та 3,86 г, або на 5,7…5,2%, відповідно. У 90 діб різниця між контрольною і дослідними групами становила 0,2…0,4 кг. Сила впливу (?2) йодовмісних препаратів на живу масу в добовому віці становила 5,78% у 90-добовому - 35,7%.
4. Встановлено, що пероральне введення йодовмісних препаратів разом з кормами значно підвищує відтворювальні та продуктивні якості гусей. Маса яєць гусей першої і третьої дослідних груп, батькам яких згодовували препарат йодид калію та йодид калію селен перевищувала контрольну на 2,07 та 12,10 г, або 1,4; 8,7%. Найвищий вивід гусенят спостерігається в другій (68,33%) та третій (67,70%) дослідних групах. У раціон гусей названих груп вводили йодований жир та йодид калію селен. Різниця на користь цих груп порівняно з контрольною склала 6,59 та 7,22%. Найбільшу живу масу в добовому віці мали гусенята другої (99,78 г) та четвертої групи (102,17 г), у віці 60 та 360 діб - третьої та четвертої груп. Різниця порівняно з контрольною групою вірогідна (Р>0,0001, Р>0,001).
5. Йодо- та селеновмісні препарати в комплексі з токоферолом сприяють підвищенню показників виводу гусенят та їх живої маси. Жива маса молодняку дослідних груп, отриманих від гусей, які разом з кормом одержували селен з вітаміном Е, у 60 - добовому віці перевищували дослідні, де згодовували тільки йодовмісні препарати, на 0,15 (третя порівняно з першої) та на 0,16 кг (четверта порівняно з другої). У 90-добовому віці ця різниця становила 0,21 та 0,32 кг відповідно.
6. Гістологічні дослідження шкіри ембріонів гусей показали значну перевагу за показниками її структуризації і розвитку, наявності в ній перових фолікул за обробки яєць препаратами йоду. У шкірі ембріонів уже спостерігаються закладені на 9 добу пухові фолікули, а товщина епідермісу складала в середньому 170 мк, шкіри 42 мк, що на 80 та 18 мк, або на 88 та 75%, більше, ніж у зразках шкіри ембріона контрольної групи. Йодат літію в якості йодовмісного препарату має певну перевагу перед водним розчином йодиду калію.
У зразках шкіри першої дослідної групи кількість фолікул на площі 5 мм2 становила в середньому 103 шт, або на 9,5% більше, ніж у ембріонів контрольної групи. Йодат літію, порівняно з йодидом калію, сприяє інтенсивному формуванню фолікул та збільшенню їх кількості (густоти).
7. Встановлено, що збагачення кормосумішей препаратами йоду та селену, активізує процеси закладки та структуризації щитовидної залози. В щитовидній залозі ембріонів гусенят у віці 9 діб відбувається активніша (порівняно з контрольною групою) диференціація структурних елементів: збільшується діаметр фолікул, відбувається активне формування структурних компонентів шкіри - перових і пухових фолікул.
8. Найбільшу кількість піряно-пухової сировини за прижиттєвого підскубання гусенят у віці 120 діб отримано від груп, в яких гуси разом з кормом одержували препарати йоду й селену. Так, від третьої дослідної групи (йодид калію селен) отримано по 49,69 г в розрахунку на 1 голову, від четвертої (йодований жир селен) - 51,67 г, що на 7,6 та 11,4% більше ніж від контрольної групи. У піряно-пуховій сировині цих груп найбільше і найбільш цінного компоненту - пуху: 16,9 та 17,9% (проти 15,1% в контрольній). Різниця за загальним виходом піряно-пухової сировини і за вмістом пуху названих груп і контрольної вірогідно достовірна (Р>0,0001). Обробка яєць йодовмісними препаратами безпосередньо перед інкубацією значно менше впливає на кількісний вихід піряно-пухової сировини. Коефіцієнт кореляції між кількістю піряно-пухової сировини й кількістю фолікул у шкірі ембріонів становить 0,818, у гусей четвертої групи 0,939. На вихід піря і пуху в 120-добовому віці сила впливу (?2) йодовмісних препаратів становила 28,74%, в 360-добовому - 29,05%. Сила впливу йодовмісних препаратів високовірогідна (Р>0,001).
9. Застосування йодо- та селеновмісних препаратів перорально забезпечує додаткові надходження коштів у сумі 605…638 грн, прибутку 393…407 грн. у розрахунку на 1000 голів родинного стада при одноразовому обскубуванні після продуктивного періоду.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для підвищення інкубаційних якостей яєць, живої маси та збереженості, кількості піряно-пухової сировини й ефективності галузі гусівництва в цілому застосовувати йодо- та селеновмісні препарати.
2. При застосуванні йодовмісних препаратів перевагу слід віддати пероральному (разом з кормами) способу їх введення, а серед препаратів - йодованому жиру та йодованому жиру з селеном і вітаміном Е.
Список литературы
Любенко О.І. Вплив йодовмісних препаратів на інкубаційні якості яєць та гістологічну будову шкіри ембріонів гусей //Таврійський науковий вісник. - Вип. 30. - Херсон. - 2004.-С.154-157.
Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Вплив йодо- та селеновмісних препаратів на інкубаційні якості гусей //Таврійський науковий вісник. - Вип. 39. - Херсон. - 2005.-С.143-147 (експериментальна частина, обробка даних).
Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Підвищення піряно-пухової продуктивності гусей шляхом стимулювання розвитку щитовидної залози // Вісник аграрної науки Причорноморя: Наук.-теор. Фах. ж. - Миколаїв: МДАУ - 2007.-Випуск 5 (35) - С.152-156 (експериментальна частина, обробка даних).
Дєбров В.В., Любенко О.І. Продуктивні якості гусей при пероральному введенні препаратів йоду та селену //Птахівництво. Матеріали VII Української конференції по птахівництву з міжнародною участю. Вип. 58. - Борки. - 2006.-С.255-260 (експериментальна частина, обробка даних).
Дєбров В.В., Любенко О.І. Застосування біологічно-активної добавки йоду та селену в комплексі з токоферолом для підвищення піряно-пухової продуктивності гусей //Таврійський науковий вісник. - Вип. 47. - Херсон. - 2007.-С.143-147 (експериментальна частина, обробка даних).
Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Деклараційний патент на корисну модель: Спосіб йодування корму для сільськогосподарської птиці. - № 4570. Бюл.№1, 17.01.2005 (експериментальна частина).
Дєбров В.В., Ляшенко Є.В., Любенко О.І. Деклараційний патент на корисну модель: Спосіб підвищення піряно-пухової продуктивності сільськогосподарської птиці. № 20273. Бюл.№1, 15.01.2007 (експериментальна частина).
Любенко О.І. Підвищення піряно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2007.
Дисертація присвячена розробці технологічного прийому підвищення піряно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів.
Доведено, що застосування йодовмісних препаратів впливає на функціональний стан щитовидної залози та на кількість первинних і вторинних фолікул у розрахунку на одиницю площі тіла ембріонів.
Уперше встановлено взаємозвязок кількості та якості піряно-пухової сировини за прижиттєвого підскубування з функціональним розвитком щитовидної залози, густотою фолікул у ембріонів, батьки яких одержували разом з кормами або шляхом дифузії через пори інкубаційних яєць препарати йоду і селену.
Обґрунтована доцільність використання препаратів йоду і селену у комплексі з вітаміном Е для підвищення життєздатності молодняку, економічної ефективності ведення галузі гусівництва.
Любенко О.И. Повышение перопуховой продуктивности гусей путем использования йодо- и селеносодержащих препаратов. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04. - технология производства продуктов животноводства. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2007.
Диссертация посвящена разработке технологического приема повышения перопуховой продуктивности гусей путем использования йодо- и селеносодержащих препаратов.
Доказано, что использование йодосодержащих препаратов влияет на функциональное состояние щитовидной железы и на количество первичных и вторичных фолликул в расчете на единицу площади тела эмбриона.
Впервые подтверждена связь между количеством и качеством перо-пухового сырья прижизненной общипке с функциональным развитием щитовидной железы, густотой фолликул в эмбрионах, родителям которых вместе с кормами или путем диффузии сквозь поры инкубационных яиц вводили препараты йода и селена. Для восполнения дефицита селена в кормах используют различные источники; мы предлагаем найболее приемлемый для птицехозяйств селенит натрия. Обоснована целесообразность использования препаратов йода и селена в комплексе с витамином Е для повышения жизнеспособности молодняка, экономической эффективности ведения отрасли гусеводства.
Установлено, что йодо- и селеносодержашие препараты в комплексе с токоферолом (витамином Е) способствуют повышению показателей вывода гусят и их живой массы. Живая масса гусят опытных групп, полученных от гусей, которым вместе с кормом скармливали селен с витамином Е, в 60- суточном возрасте превышали опытные, где скармливали только йодосодержащие препараты, на 0,15 (третья сравнительно с первой) и на 0,16 кг (четвертая сравнительно со второй). В 90-суточном возрасте эта разница составляла 0,21 та 0,32 кг, соответственно.
Гистологические исследования кожи эмбрионов гусей показали значительное преимущество по показателям ее структуризации и развития, наличия в ней пуховых фолликул при обработке яиц препаратами йода. В коже эмбрионов уже наблюдаются заложенные на 9 сутки пуховые фолликулы, а толщина эпидермиса составляла в среднем 170 мк, кожи 42 мк, что на 80 и 18 мк или на 88 и 75% больше, чем в образцах кожи эмбриона контрольной группы. Йодат лития в качестве йодосодержащего препарата имеет определенное преимущество перед водным раствором йодида калия.
В образцах кожи первой опытной группы количество фолликул на площади 5 мм2 составляло в среднем 103 шт, или на 9,5% больше, чем у эмбрионов контрольной группы. Йодат лития, по сравнению с йодидом калия способствует интенсивному формированию фолликул и увеличению их количества (густоты).
Установлено, что обогащение кормосмесей препаратами йода и селена, активизирует процессы закладки и структуризации щитовидной железы. В щитовидной железе эмбрионов гусенка в возрасте 9 суток происходит более активная (по сравнению с контрольной группой) дифференциация структурных элементов: увеличивается диаметр фолликул, происходит активное формирование структурных компонентов кожи - перовых и пуховых фолликул.
Наибольшее количество перо-пухового сырья при прижизненной общипке в возрасте 120 суток получено от групп, в которых гуси вместе с кормом получали препараты йода и селена. От третьей опытной группы (йодид калию селен) получено 49,69 г в расчете на 1 голову, от четвертой (йодированный жир селен) - 51,67 г, что на 7,6 и 11,4% больше, чем от контрольной группы.
Применение йодо- и селеносодержащих препаратов обеспечивает прибыль 393…407 грн. в расчете на 1000 голов.
Разработано: способ йодирования корма для сельскохозяйственной птицы (декларационный патент № 4570. - Бюл.№1, 17.01.2005); способ повышения перопуховой продуктивности сельскохозяйственной птицы (№ 20273. Бюл.№1, 15.01.2007).
Lybenko O.I. Increase in feather and down productivity of geese through the application of iodine and selenium-containing substances. - Manuscript.
Thesis for a candidate?s degree in Agriculure in the major 06.02.04. - Techology of Farm Livestock Production. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2007.
The thesis is devoted to the development of technological procedures of raising feather and dows productivity of geese through the application of iodine and selenium - containing substances.
It is demonstrated that the application of iodine-containing preparations influences the functional state of thyroid gland and the number of primary and secondary follicles per unit of the embryo body area.
There has for the first time been established a relationship between quantity and quality of feather and down plucked in the lifetime of geese and functional development of thyroid gland, follicle density in the embryos of those parents who were given iodine and selenium preparations in their feeds or received them by means of diffusion through the pores of incubation eggs.
Expediency of using iodine and selenium preparations combined with vitamin E for increasing the survival rate of younger generatio as for higher geese production efficiency is substantiated.