Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства - Магистерская работа

Підвищення міжнародної конкурентоспроможності промислового підприємства. ПЛАН Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності підприємств 6 1.1 Аналіз основних категорій теорії конкуренції 6 1.2 Особливості формування конкурентної стратегії підприємства на зовнішньому ринку 16 1.3 Методичні підходи до визначення міжнародної конкурентоспроможності 26 Висновок по першому розділу 34 Розділ 2. Оцінка міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” 37 2.1 Фінансово-економічна характеристика ЗАТ „Консорціум” 37 2.2 Обґрунтування напрямків розширення діяльності ЗАТ «Консорціум» 46 2.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції ЗАТ „Консорціум” 53 Висновок по другому розділу 60 Розділ 3. Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” 62 3.1 Аналіз недоліків маркетингової стратегії ЗАТ „Консорціум” 62 3.2 Пропозиції щодо покращення міжнародної конкурентоспроможності ЗАТ „Консорціум” 68 3.3 Формування програми збільшення збуту ЗАТ «Консорціум» на зовнішньому ринку на основі максимально повного використання конкурентних переваг 75 Висновок по третьому розділу 82 Висновок 84 Список використаної літератури 87 Додатки 91 Вступ В жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку. Економічна стійкість в більшості забезпечує досягнення стійкості і в інших напрямах функціонування підприємства. Цей підхід закладено в основу чинного стратегічного менеджменту. Стійку діяльність підприємств можна забезпечити за рахунок інноваційної діяльності, пошуку нових рішень та ідей, тобто - підприємництва. Для успішного існування і стійкого розвитку підприємства повинні бути конкурентоспроможними не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Якщо підприємству притаманні риси підприємницької структури, то в нього є всі шанси бути конкурентоспроможним і займати стійке положення на ринку. Тільки постійне вдосконалення, пошук нового, використання новітніх технологій і методів організації виробництва та управління допоможуть підприємствам досягти й утримати стійке положення на конкурентному ринку. Проблемам підприємництва присвячено багато праць провідних вчених, серед них можна визначити таких: В. Власова, М.Войнаренко, В. Горфинкель, М. Мартиненко, В. Сизоненко, П. Друкер та ін. Для досягнення конкурентоспроможності підприємству на міжнародному ринку потрібно мати переваги не тільки за рахунок лідирування по витратах або ціні, але й по впровадженню нових ідей, як у виробничу сферу так і в управління, стратегічному розвитку. Відповідно до мети в роботі визначено такі завдання: 1. дослідити особливості понять підприємництво, конкурентоспроможність, конкурентноздатність, стійкість; 2. обґрунтувати принципи підприємництва та їх вплив на конкурентоспроможність підприємства на міжнародному ринку; 3. обґрунтувати методичний підхід до визначення факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що впливають на підприємництво та конкурентні переваги підприємства на міжнародному ринку; 4. розробити рекомендації для визначення стратегічного типу підприємства та вибору стратегій його діяльності на міжнародному ринку Об’єкт дослідження - процес забезпечення конкурентоспроможності підприємства, що діє на міжнародному ринку. Предмет дослідження - теоретичні аспекти, загальні принципи, методи та інструменти забезпечення стійкої діяльності підприємств на міжнародному ринку. Другий, аналітичний розділ, присвячено дослідженню особливостей зовнішньоекономічної діяльності досліджуваного підприємства. У білатеральній олігополії попит на продукцію кількох продавців формують кілька споживачів, а у власне олігополії кільком продавцям протистоять численні покупці. У таких струтурах ринку процеси монополізації та конкуренції тісно повязані один з одним [15, c.72]. Олігополістична структура обумовлює нові форми внутрішньогалузевого взаємозв’язку компаній, однорідних за галузевою спеціалізацією. Обмежене число великих підпрємств у галузі чи на окремих ринках створює обєктивні основи для взаємодії у різних напрямах виробничої чи комерційної політики. Основним засобом її реалізації є монополістичне регулювання цін товарів. Практикуючи лідерство в цінах, олігополісти встановлюють і підтримують монопольно високі ціни на продукцію аналогічного асортименту. Зменшення кількості виробників-продавців у галузі внаслідок банкрутства однієї з фірм - учасниць олігополії надає іншим, що вижили, змогу розширення ринку збуту. Поява конкурентів відбивається на ринковій політиці олігополій. Должанський І.З. стверджує, що ринкова конкуренція - боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на доступних сегментах ринку [13, c.11]. Таблиця 1.1 Характеристика форм ринків [36] Параметри (ознаки) Форми ринків Чиста конкуренція Монополістична конкуренція Олігополія Монополія Кількість виробників Багато Багато, але товари кожного з них мають суттєву відмінність Мало (2-8) Один Кількість спо