Головний аналіз сутності конкуренції в системі ринкових відносин. Характеристика факторів та критеріїв оцінки конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості. Особливість розробки концепції оптимізації ресурсоспоживання компаній даної галузі.
Аннотация к работе
Практично всі дослідники теорії оцінки та управління конкурентоспроможністю займаються пошуком ефективної системи управління, що сприяла би швидкому реагуванню господарюючого субєкта на зміну зовнішнього і внутрішнього бізнес-середовища, адаптації до нових умов. Відсутність системи обґрунтування оцінки та забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості, яка базується на взаємозвязку стадій їх економічного розвитку, викликає обєктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних і практичних напрацювань у сфері дослідження впливу виробничих ресурсів на конкурентоспроможність підприємства та їх оптимізацію відповідно до діючого законодавства. Важливість окреслених вище проблем концептуального, методичного і практичного характеру оптимізації ресурсоспоживання підприємствами легкої промисловості, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності і стійкі конкурентні переваги, та необхідність їх наукової розробки з урахуванням подальшої євроінтеграції країни і специфіки вітчизняної економіки визначили актуальність теми дослідження, її завдання та зміст. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темою «Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно-інноваційної діяльності» (номер державної реєстрації 0105U007019), де особисто автором розроблено систему оцінки та оптимізації ресурсоспоживання, та відповідно до програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2009 рік, затвердженої рішенням Херсонської обласної ради від 12 березня 2009 року № 879, і Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затвердженої рішенням Херсонської обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781, в рамках яких автором було досліджено вплив соціальних ініціатив органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та визначено тенденції розвитку галузі легкої промисловості, розроблено рекомендації щодо зниження негативного впливу подальшої євроінтеграції країни на конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості Херсонської області (довідка № 48 від 22 вересня 2009 року). Для досягнення сформульованої мети і вирішення завдань в дисертаційній роботі використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення наукових визначень конкуренції і конкурентоспроможності; статистико-економічний - для визначення особливостей та тенденцій розвитку легкої промисловості; економіко-математичний - для дослідження впливу виробничих ресурсів на конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості; ланцюгових підстановок - для оцінки впливу кожного із факторів, включених в економетричну модель, на формування результативного показника; системно-цільовий - для розробки системи оптимізації ресурсоспоживання; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення та формулювання висновків; експертний - для дослідження впливу ринкових та інституційних факторів і ресурсного потенціалу на конкурентоспроможність підприємств легкої промисловості; статистичного аналізу - для групування й оцінки економічних явищ і процесів в господарській діяльності підприємств легкої промисловості.Дослідження ринкових перетворень та динаміки розвитку легкої промисловості в Україні та Херсонській області зокрема дозволяють стверджувати, що внаслідок існуючих в перші роки незалежності України диспропорцій в розвитку сировинних підгалузей, суттєвого зменшення прямої державної підтримки, через низку помилок, допущених у процесі приватизації та реструктуризації державних підприємств, через різко збільшений обсяг імпорту товарів легкої промисловості, які зайняли 70-80% внутрішнього ринку, підприємства легкої промисловості потрапили у складну кризову ситуацію. В Україні в цій галузі працює понад 10 тис. підприємств, з них у текстильній промисловості - 2,5 тис., з виробництва готового одягу та хутра - 6 тис., шкіри та шкіряного взуття - 1,5 тисячі. Однак, темпи розвитку легкої промисловості останніми роками уповільнилися, що обумовлено існуванням низки проблем, а саме: висока частка імпортованих товарів легкої промисловості, що ввозяться за заниженою митною вартістю та контрабандою, створюючи недобросовісну конкуренцію на ринку; недоступність довгострокових кредитів; відсутність виробництва в Україні спеціалізованого обладнання та запасних частин до нього; різке скорочення сировинної бази та майже повна залежність від імпортованої сировини; відсутність привабливих умов щодо залучення інвесторів для динамічного розвитку легкої промисловості; складні митні процедури для роботи підприємств легкої промисловості як за давальницькою схемою, так і за умови чистого експорту; недостатність бюджетного фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, розробок нових технологій. Оскільки кожне підприємство прагне до максимізації маси прибутку, індекс озброєності пропонуємо знаходити за формулою: IR = Пф