Вивчення екологічної ситуації в центральній зоні України і виявлення її впливу на динаміку фізичного розвитку, рухову активність і працездатність школярів 12-14 років. Дослідження впливу радіаційного випромінювання на здоров’я дітей шкільного віку.
Аннотация к работе
Не маючи можливості кардинально змінити умови проживання в зоні радіаційного контролю, в якій і тепер мешкають діти, доцільно задіяти всі доступні засоби й методи для оздоровлення і підвищення фізичного рівня, резистентності до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища (Т.І. За результатами низки досліджень, простежується негативна тенденція погіршення фізичного стану і здоровя дітей, що призводить до фізичного виснаження, зниження стресостійкості, сповільнення розвитку розумових здібностей дітей (Ю.А. Нагромаджено значний науково-методичний матеріал щодо організації процесу фізичного виховання підлітків та використання різних форм, засобів і методів, які сприяють повноцінному фізичному розвиткові й стану здоровя дітей в екологічно несприятливих умовах. У літературі відсутні дані досліджень, які б характеризували особливості організації фізичного виховання школярів у позакласних заняттях, збереження й зміцнення здоровя дітей внаслідок раціонально організованої позаурочної рухової діяльності. результати досліджень можуть бути використані: а) при складанні програмно-нормативних документів з фізичного виховання учнівської молоді; б) для корекції оздоровчої спрямованості процесу фізичного виховання в умовах підвищеної радіації; в) при складанні планів позакласної масової роботи в ЗОШ, розташованих у зоні ЧВЗ; г) авторські рекомендації можуть бути використані для забезпечення оздоровчої спрямованості позакласних занять з фізичної культури в ЗОШ, під час тренувальних занять в ДЮСШ, самостійних заняттях фізичною культурою і спортом в умовах підвищеної радіації.У першому розділі дисертації “Екологія навколишнього середовища - фактор, що визначає зміст фізичного виховання школярів” проаналізовано та узагальнено наукові дані про: вплив малих доз радіації на організм людини; вікові особливості фізичного розвитку, рухових якостей дітей середнього шкільного віку; значення рухової активності як визначального фактору фізичного стану та здоровя дітей. Встановлено невизначеність науковців про можливість і доцільність застосування засобів і методів фізичного виховання у роботі з дітьми, які проживають у зоні радіоактивного забруднення, а також відсутність наукових розробок, які забезпечили б організаційно-методичну основу формування педагогічних технологій удосконалення потенціалу школярів на противагу несприятливим факторам довкілля. У другому розділі дисертації “Методи і організація дослідження” описано методи, які було використано для вирішення поставлених задач: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; контрольні випробування (тести); медико-біологічні, фізіологічні методи; дослідження розумової працездатності за допомогою тесту з кільцями Ландольта; інструментальні методики, розроблені О.С. Для виконання визначених завдань було зібрано дані, які відображали динаміку фізичного розвитку, рухової підготовленості, фізичної працездатності і рухової активності 600 школярів віком 12-14 років загальноосвітніх шкіл Вінницької і Житомирської областей. Найбільш високі темпи розвитку швидкості, сили й швидкісно-силових якостей відзначено у хлопців віком 13-14 років, а в гнучкості - від 12 до 13 років; у дівчат, за винятком мязової сили, від 12 до 13 років.На основі аналізу науково-методичної літератури і узагальнення передового досвіду встановлено: - на даний час ведуться активні пошуки нових форм, засобів і методів, які б дозволили підвищити фізичний стан та здоровя дітей шкільного віку, що постійно проживають в регіонах жорсткого радіологічного контролю; Фізичний стан школярів 12-14 років, які постійно проживають у зоні підвищеної радіації, характеризуються такими особливостями: - спостерігається інтенсивний ріст довжини і маси тіла: довжина тіла з 12 до 14 років зросла у хлопців на 10,3 см., у дівчат - на 5,6 см.; маса тіла відповідно - на 7,0 кг. і 9,3 кг.; окружність грудної клітки - на 2,5 см. і 3,9 см.; якісний аналіз темпів приросту показників фізичної підготовленості з використанням статистичного критерію (нормованого відхилення) і відносної величини (відсоток росту) дозволив визначити в підлітків періоди суттєвих змін: найбільш високі темпи розвитку у хлопців швидкості, сили й швидкісно-силових якостей відзначені у віці від 13 до 14 років, а гнучкості - від 12 до 13 років; у дівчат, за винятком мязової сили - від 12 до 13 років; виявлено значну кількість школярів з низьким рівнем розвитку фізичної підготовленості: в розвитку швидкісних якостей - 18,9% витривалості - 24,3%, швидкісно-силових якостей - 10,8%, мязової сили - 21,6%, спритності - 16,2% і гнучкості - 18,9%. Існуючі регіональні програми з фізичного виховання загальноосвітніх шкіл не враховують особливостей радіаційного забруднення навколишнього середовища, даних фізичного стану школярів і тому не передбачає цілеспрямованого використання форм і засобів позакласних форм занять для підвищення фізичної підготовленості школярів.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. На основі аналізу науково-методичної літератури і узагальнення передового досвіду встановлено: - на даний час ведуться активні пошуки нових форм, засобів і методів, які б дозволили підвищити фізичний стан та здоровя дітей шкільного віку, що постійно проживають в регіонах жорсткого радіологічного контролю;
- рухова активність є основним фактором підвищення рівня фізичного стану і адаптації організму до несприятливих умов навколишнього середовища;
- позитивний взаємозвязок між рівнем фізичного стану та здоровям, при умові формування у школярів потреби до занять фізичними вправами протягом всього життя;
- фізичне виховання школярів в умовах підвищеної радіації не сприяє ефективному вирішенню поставлених перед ним завдань. Про це свідчить надзвичайно низький рівень фізичної підготовки школярів;
- на даний час не проводилися дослідження, спрямовані на виявлення ефективних засобів і методів для комплексного розвитку фізичних якостей школярів під час позакласних форм занять, збереження й зміцнення здоровя учнів за рахунок раціонально організованої позаурочної діяльності.
2. Фізичний стан школярів 12-14 років, які постійно проживають у зоні підвищеної радіації, характеризуються такими особливостями: - спостерігається інтенсивний ріст довжини і маси тіла: довжина тіла з 12 до 14 років зросла у хлопців на 10,3 см., у дівчат - на 5,6 см.; маса тіла відповідно - на 7,0 кг. і 9,3 кг.; окружність грудної клітки - на 2,5 см. і 3,9 см.;
- функціональний стан серцево-судинної та дихальної системи знаходиться в межах норми: частота серцевих скорочень-84-86 уд/хв.; артеріальний систолічний тиск-105-117 мм.рт.ст., діастолічний-77-86 мм.рт.ст., життєва ємність легень у хлопців-2300-2900 см3., у дівчат-2000-2500 см3.;
- у розвитку основних фізичних якостей з 12 до 14 років відмічена гетерохронність, як правило, по висхідній. При цьому в результатах, що показали підлітки, чітко виражені не тільки вікові, але й статеві відмінності; співставлення отриманих результатів тестування показало в переважній більшості перевагу хлопців у фізичній підготовленості (Р < 0,05 ? 0,001);
- якісний аналіз темпів приросту показників фізичної підготовленості з використанням статистичного критерію (нормованого відхилення) і відносної величини (відсоток росту) дозволив визначити в підлітків періоди суттєвих змін: найбільш високі темпи розвитку у хлопців швидкості, сили й швидкісно-силових якостей відзначені у віці від 13 до 14 років, а гнучкості - від 12 до 13 років; у дівчат, за винятком мязової сили - від 12 до 13 років;
- виявлено значну кількість школярів з низьким рівнем розвитку фізичної підготовленості: в розвитку швидкісних якостей - 18,9% витривалості - 24,3%, швидкісно-силових якостей - 10,8%, мязової сили - 21,6%, спритності - 16,2% і гнучкості - 18,9%.
3. Антропометричні та функціональні обстеження у межах проведення експериментальних досліджень до і після Чорнобильської катастрофи дозволяє стверджувати, що середні величини та темпи приросту показників фізичного розвитку та серцево-судинної системи не мають чітко виражених відмінностей у підлітків 12-14 років 90-х і 80-х років дослідження (Р > 0,05), але за показниками фізичної підготовленості "чорнобильські" діти мають значне відставання від своїх однолітків 80-х років дослідження (Р<0,05?0,001).
Існуючі регіональні програми з фізичного виховання загальноосвітніх шкіл не враховують особливостей радіаційного забруднення навколишнього середовища, даних фізичного стану школярів і тому не передбачає цілеспрямованого використання форм і засобів позакласних форм занять для підвищення фізичної підготовленості школярів.
4. Результати педагогічного експерименту довели, що проведення занять з фізичного виховання із спортивною спрямованістю (баскетбол) в умовах підвищеної радіації, можливе і ефективніше, порівнюючи з традиційно впровадженою практикою розвитку фізичної підготовленості підлітків.
5. Виявлено педагогічний ефект диференційованого підходу до вибору методів розвитку фізичних якостей: - для розвитку швидкісних здібностей ефективним виявився метод інтервальної та комбінованої вправи з обтяжуючою вагою 30-50% від максимальної;
- для розвитку аеробно-анаеробної витривалості - метод строго регламентованої вправи з інтенсивністю роботи при ЧСС 160-170 уд/хв. до кінця вправи з інтервалом відпочинку 1-3 хв.;
- для розвитку силових можливостей - метод повторно-інтервальної вправи з обтяженням вагою 70-90% від максимальної;
- для розвитку спритності - метод інтервально прогресуючої вправи з 3-4 повтореннями в 4-6 серіях, з відпочинком 4-5 хв. між серіями;
- для розвитку гнучкості - метод колового тренування, з оптимальною тривалістю окремої вправи від 15 до 50 с.
6. Встановлено, що для досягнення тренувального ефекту в навчально-тренувальному процесі для розвитку фізичної підготовленості необхідно використовувати такі параметри диференційованого фізичного навантаження: - для розвитку силових якостей основних мязових груп повторний мінімум виконання вправ складає 10-12 разів у кожній з трьох серій з інтервалами відпочинку між серіями 30-60 с. (для відносно дрібних мязових груп - 2-3 серії, інтервал відпочинку - 30 с);
- для розвитку швидкісно-силових здібностей мязів нижніх кінцівок-повторний мінімум 4-5, мязів верхнього плечового поясу та спини - 7-8, у 5-6 серіях з інтервалами відпочинку між серіями 30 с;
- для розвитку швидкісних якостей - повторний мінімум 4-5, інтервал відпочинку між повтореннями 10-12 с у двох серіях з 30-40 секундними інтервалами відпочинку між серіями;
- для розвитку спритності - повторний мінімум 4-5, інтервал відпочинку 10-12 с між повтореннями;
- для розвитку витривалості - шестихвилинний біг і рухливі ігри високої і середньої інтенсивності протягом 5-10 хвилин;
- для розвитку гнучкості повторний мінімум 6-8, інтервал відпочинку 10-15 с. між повторами в трьох-чотирьох серіях.
7. Впровадження в практику розроблених раціональних педагогічних підходів до змісту позакласних форм занять, спрямованих на оптимізацію процесу фізичного виховання і підвищення рівня фізичної підготовленості, дозволило суттєво підвищити фізичний стан школярів і ефективність навчально-виховного процесу в цілому. Здійснення диференційованого підходу до вибору засобів і методів виховання фізичних якостей позитивно вплинуло на рівень їх розвитку: - швидкість зросла на 17,1%, мязова сила - на 19,6%, швидкісно-силові якості - на 8,6%, витривалість - на 17,9%, спритність - на 14,2%, гнучкість - на 61,8%;
- застосування розробленої методики дозволило збільшити моторну щільність уроків до 60-70%, успішно підготуватися до складання нормативних вимог Державних тестів (до 90% школярів експериментальної групи виконали норматив на оцінку “добре”);
- впровадження в практику навчально-тренувального процесу експериментальної програми значно збільшило обсяг рухової активності школярів експериментальної групи: загальна рухова активність збільшилась на 18,8%, фізкультурно-оздоровча - на 17,9%. Виявлено більше 70% школярів з високим рівнем рухової активності;
- комплексний підхід до вирішення проблеми підвищення фізичної підготовленості позитивно позначився на зростанні рівня фізичної працездатності: загальна фізична працездатність збільшилась на 28,7%, відносна - на 32,1%;
- за період експерименту суттєво покращилася розумова працездатність: порівняно з вихідними даними і швидкість переробки зорової інформації покращилася на 21,7%, коефіцієнт точності - на 28%, кількість переглянутих і правильно закреслених знаків збільшилась на 15,3%, загальна успішність зросла до 3,86 балів (в першій четверті середній бал успішності був 3,74).
8. Важливим результатом педагогічного експерименту є досягнення оздоровчого ефекту. За період навчального року кількість пропусків уроків через хворобу в експериментальній групі скоротилася на 60%. За даними самооцінки 39,2% підлітків оцінили свій стан здоровя як ідеальний і добрий; у 19,8% школярів відсутній ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи, у 53,6% - він мінімальний переважно з приводу генетичної спадковості та недотримання здорового способу життя.
9. Отримані дані педагогічного експерименту вказують на вірогідне підвищення фізичного стану і рухової активності школярів середніх класів, рівня фізичної і розумової працездатності та стану здоровя, що свідчить про ефективність авторської методики і можливість впровадження її в практику фізичного виховання школярів.
Список литературы
1. Галайдюк М.А. Баскетбол. Організація роботи спортивної секції з баскетболу в умовах підвищеної радіації: навчальний посібник К. - Вінниця: УАННП-“Логос”, 1999, - 268 с.
2. Галайдюк М.А. Характеристика функціонального стану школярів 12-14 років, які проживають в зоні радіоекологічного контролю. Зб. наук. праць під. ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999.- № 15.- С. 16-18.
3. Галайдюк М.А. Порівняльна характеристика морфологічних особливостей школярів 12-14 років, які проживають у зоні підвищеної радіації. Зб. наук. праць під. ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999.- № 17.- С. 3-5.
4. Галайдюк М.А. До здоровя нації через здоровя дітей. Зб. наук. праць під. ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХХПІ, 1999.- № 18.- С. 18-20.
5. Галайдюк М.А. Дослідження фізичного розвитку і рухової підготовленості дітей середнього шкільного віку, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. Молода спортивна наука України: Зб. наукових статей в галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 2000. - Випуск 4. - С. 37-38.
6. Галайдюк Н.А., Куц А.С., Леонова В.А., Розпутняк Б.Д. Взаимосвязь структуры физической подготовленности школьников, проживающих в зоне повышенной радиации и уровней развития физических качеств. Збірник 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції "Фізична культура, спорт та здоровя нації” Матер. міжнарод. наук. -практ. конф. - К. - Вінниця: УАННП, 1998. - С. 146-147.
7. Дмитренко С.М., Козлова К.П., Кутек Т.Б., Галайдюк М.А. Вплив різних рухових режимів на морфо-функціональний стан молодших школярів, які народилися після аварії на Чорнобильській АЕС. Збірник наукових праць "Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві". Луцьк: "Медіа", 1999. - С. 332-336.
8. Краснобаєва Т.М., Галайдюк М.А., Про вплив деяких засобів фізичного виховання на психоемоційний стан підлітків, що зазнали радіаційного впливу. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя". Харків, 1999.
9. Куц О.С., Галайдюк М.А., Нагірняк С.В. Управління навчально-тренувальним процесом баскетболістів на основі даних психофізіологічних досліджень. Тези Всеукраїнської науково-методичної конференції "Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних та рухливих ігор". - Львів, ЛДІФК, 1996. - с. 37-38.
10. Куц О.С., Леонова В.А., Галайдюк М.А., Міщишина Л.А. Факторная структура физической подготовленности школьников 7-9 лет, проживающих на территориях, загрязненных в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Збірник наукових матеріалів Міжнародного наукового симпозіуму "Фізична підготовленість та здоровя населення". Одеса, 1998. - с.63-64.