Аналіз діючої системи внутрішнього контролю промислових підприємств та тенденції їх розвитку. Принципи й основні вимоги до організації системи внутрішнього контролю підприємства, його структура й основні складові елементи, концептуальні основи побудови.
Аннотация к работе
Реалізація стратегічного курсу України на побудову соціально орієнтованої економіки європейського типу і забезпечення її сталого розвитку потребує суттєвого підвищення ефективності механізму управління підприємствами й одного з його важливих елементів - системи внутрішнього контролю. Це зумовлено тим, що підприємства, як правило, не мають достатнього досвіду розробки і реалізації системи контролю, які забезпечують упевненість керівництва підприємств у тому, що всі керуючі впливи досягли своєї мети і всі вказівки виконуються. Залежно від етапу розвитку і типу господарства, його інституційних особливостей підходи до побудови системи внутрішнього контролю, що включають комплекс внутрішніх правил та процедур контролю за їх фінансово-господарською діяльністю, можуть суттєво відрізнятися. Це, зокрема: обґрунтування концептуальних основ побудови системи внутрішнього контролю адекватного складу і структури завдань, що стають перед субєктами господарювання у специфічному інституціональному середовищі України; виявлення особливостей їх функціонування; оцінка економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємства. У роботі використано: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції - для визначення видів, засобів внутрішнього контролю; дослідження концептуальних основ побудови системи внутрішнього контролю, принципів та основних вимог щодо її організації; розробки комплексу науково-методичних положень побудови, функціонування та розвитку відділу внутрішнього контролю промислового підприємства; обґрунтування пропозицій з підвищення економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємств України;У дисертації зазначено, що існує певна правова колізія стосовно внутрішнього контролю - Бюджетний кодекс (як і інші закони) не містять визначення понять внутрішнього контролю. Обґрунтовано, що мета внутрішнього контролю визначає його основні функції: інформаційну - забезпечення власника, керівництва підприємства достовірною інформацією для прийняття управлінських рішень; планування - дозволяє одержати достатню кількість доказів; сприяє раціоналізації витрат на проведення перевірки; забезпечує добрі взаємини з керівництвом, робітниками у процесі перевірки та сприяє якісному виконанню робіт; діагностичну - дозволяє виявляти та систематизувати (за рівнями впливу на розвиток підприємства) основні причини негативних явищ: кризи, банкрутства; координаційну - забезпечення безперервності процесу внутрішнього контролю шляхом досягнення узгодженості в роботі всіх субєктів внутрішнього контролю і персоналу підприємства через механізм налагодження раціональних звязків (комунікацій) між ними; організаційно-розподільчу - полягає в організації взаємодії та розподілу обовязків або повноважень між субєктами внутрішнього контролю; превентивну - виявлення і дослідження фактичного стану справ, зіставлення його з поставленою метою, оцінка ефективності діяльності, вжиття заходів з усунення виявлених порушень; нагляду - забезпечення визначення головних моментів при перевірці якості внутрішнього контролю. У звязку з цим запропоновано принципи внутрішнього контролю з урахуванням особливостей його організації та функціонування: належність (власник або керівництво підприємств установлює належну систему внутрішнього контролю і забезпечує її функціонування); планування (визначається характером та змістом планової контрольної роботи); динамічність (перманентне приведення у відповідність мети та спонукальних мотивів контрольної діяльності); адаптивність (підтримка певного балансу внутрішніх можливостей розвитку системи внутрішнього контролю та зовнішніх, що генеруються зовнішнім середовищем); саморегуляція (корегування системи внутрішнього контролю та підтримання їх оптимальних параметрів відповідно до змін функціонування на мікро-і макрорівнях); постійність (стале та ефективне функціонування системи контролю сприяє зменшенню схильності до ризику і дозволяє своєчасно виявляти випадки шахрайства, господарських порушень та інших відхилень від норм, що впливають на фінансово-господарську діяльність підприємств). Застосування комплексного підходу дозволило обґрунтувати основні вимоги, що висуваються до організації ефективної системи внутрішнього контролю підприємств: адекватність організаційної структури системи внутрішнього контролю (організаційна структура системи внутрішнього контролю повинна відповідати розмірам та ступеню складності підприємства); регламентація внутрішнього контролю (ефективність функціонування системи контролю знаходиться у прямій залежності від дотримання регламенту внутрішнього контролю); інформаційна безпека та захист інформації (особиста відповідальність субєктів внутрішнього контролю щодо забезпечення схоронності носія та конфіденційності інформації). Основний висновок у цьому відношенні полягає у тому, що обєднання загальних та специфічних прийомів та методів організації внутрішнього контролю слід реалізувати на практиці у вигляді наказу про контрольну політику, в якому окремим розділом потрібно