Оцінка сучасного стану та тенденції розвитку селянських (фермерських) господарств Харківської області. Заходи підвищення економічної ефективності функціонування селянських господарств. Аналіз формування витрат і доходів у фермерських господарствах.
Аннотация к работе
Аграрна реформа в Україні передбачає комплексну перебудову та техніко-технологічне переоснащення агропромислового виробництва, розвиток кооперації й інтеграції, впровадження різних організаційно-правових форм господарювання, заснованих на принципах економічної самостійності та приватної власності. Створення в аграрному секторі країни багатоукладної економіки не тільки забезпечило одержання від нових підприємств додаткової кількості сільськогосподарської продукції, а й змінило стереотипи в управлінні, організації та технології виробництва на основі здорової конкуренції між підприємствами всіх форм власності. фермерський сектор поки що не став одним із основних напрямів сільськогосподарського виробництва, недосконалою є організаційно-виробнича структура господарювання. Досягненню поставленої мети сприяло вирішення таких задач: зясувати теоретичні аспекти виникнення та розвитку селянських (фермерських) господарств, їх соціальну значимість, історію розвитку, організаційно-економічні та правові основи функціонування; Для поглибленого аналізу з метою виявлення факторів, які забезпечують високорентабельну господарську діяльність в умовах неврегульованих ринкових механізмів, було обрано селянське (фермерське) господарство “Альфа” Золочівського району Харківської області. По декількох варіантах розмірів земельних угідь розраховано економічну ефективність виробничої діяльності цих господарств за напрямами спеціалізації. узагальнено світовий досвід розвитку селянських (фермерських) господарств і зроблено поглиблений аналіз сучасного стану фермерського сектора.У першому розділі “Теоретичні аспекти становлення та розвитку селянських (фермерських) господарств” розглядаються теоретичні положення щодо обгрунтування розмірів і форм господарського використання землі, аналізуються вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, в яких розкрито методичні питання та соціально-економічні передумови становлення і розвитку селянських (фермерських) господарств, а також правові й організаційно-економічні основи їх функціонування та розвитку в умовах аграрної реформи. Цей процес слід аналізувати не тільки з чисто економічних позицій, а й з урахуванням соціально-економічних і психологічних наслідків. правовою основою розвитку фермерства в Україні є закон “Про селянське (фермерське) господарство”. Селянські (фермерські) господарства як одна з рівноправних форм господарювання на селі обєктивно спрямовують свою діяльність на зміцнення продовольчої бази країни. здійснюючи виробництво, переробку та збут сільськогосподарської продукції, вони зобовязані дбати про підвищення та раціональне використання земельних угідь, природних і трудових ресурсів, про збереження родючості грунтів, сприяти соціальному розвитку села. У другому розділі “Сучасний стан і тенденції розвитку селянських (фермерських) господарств у Харківській області” виконано поглиблений організаційно-економічний аналіз сучасного стану розвитку селянських (фермерських) господарств в Україні в цілому та в Харківській області зокрема, а також розглянуто проблеми розвитку фермерства, обгрунтовано необхідність формування механізму його державної підтримки та стимулювання. Аналіз сучасного стану розвитку й умов функціонування фермерських господарств дає підставу стверджувати, що фермерство вже існує як одна із організаційно-правових форм господарювання, які створюють багатоукладність аграрного сектора.Аналіз сучасного стану розвитку й умов функціонування селянських (фермерських) господарств дає підставу стверджувати, що фермерство існує як одна із організаційно-правових форм господарювання, як свідчення багатоукладності аграрного сектора економіки. основним завданням розвитку селянських (фермерських) господарств є удосконалення організації виробництва з метою підвищення економічної ефективності їх функціонування. низька ефективність функціонування селянських (фермерських) господарств повязана перш за все із загальною економічною кризисою, яка впливає на все аграрне виробництво. У той же час структура та організація виробництва в селянських (фермерських) господарствах не відповідають вимогам ринкової економіки і характеризуються незбалансованістю основних видів ресурсів - землі, праці, капіталу. В основу організації селянських (фермерських) господарств має бути покладено принципи їх природно-економічної адаптації, раціональної виробничої діяльності, оптимальної структури та раціональних розмірів виробництва, економічних взаємовідносин з іншими субєктами ринку на основі договірних коопераційних та інтеграційних звязків,з максимальним урахуванням вимог ринку. фермерський сектор як важлива складова АПК має бути конкурентоспроможним на продовольчому ринку. серед факторів, які впливають на ефективність функціонування селянських (фермерських) господарств, найбільше значення мають організаційно-технічні й економічні умови: значного підвищення ефективності можна досягти завдяки поглибленню спеціалізації та концентрації виробництва, підвищенню рівня технічної забезпеченості, застосуванню нових техн