Підвищення екологічної безпеки територій впливу залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів на основі зменшення пиловиділення шламосховищ - Автореферат

Розміщуються шламосховища на відстані 1-5 км від промислових майданчиків комбінатів та житлових масивів і стають інтенсивними джерелами пиловиділення, що забруднюють атмосферу, прилеглі території і, як наслідок, знижують рівень їх екологічної безпеки. Для недопущення погіршення екологічної безпеки територій впливу, свого часу, були запропоновані гідрознепилювання та закріплення поверхні шламосховищ відходами виробництв. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені наступні задачі дослідження: 1) проаналізувати основні напрямки досліджень щодо екологічної безпеки при зберіганні відходів збагачення; В роботі використовувалися: аналіз та узагальнення науково-технічної інформації з питань екологічної безпеки територій впливу гірничих підприємств - для вибору перспективних напрямків знепилювання шламових поверхонь; методи фізико-хімічного аналізу - для визначення властивостей шламів та бентонітових глин; лабораторні дослідження - для визначення особливостей пиловиділення на поверхнях шламів до і після їх закріплення глинистими суспензіями; математичне моделювання - для визначення рівня екологічної безпеки територій впливу шламосховищ за пиловим фактором; стандартизовані методики - для визначення приземної концентрації пилу в атмосфері, рівня екологічної небезпеки шламосховищ за пиловим фактором та ефективності запропонованої технологічної схеми знепилювання; натурний експеримент - при визначенні параметрів покриття на основі бентонітової композиції; методи математичної статистики - для оцінки небезпеки стану здоровя людей в зоні дії пилового забруднення. 2) вперше визначено коагуляційні властивості водної композиції бентонітової глини по відношенню до частинок шламів поверхневого шару, що забезпечують створення захисного покриття поверхні шламосховища, та встановлена залежність ефективності закріплення бентонітовою глиною поверхні шламосховища від концентрації коагулянту, що дозволило визначати раціональний склад композиції;У вступі обґрунтована актуальність теми та сформульована наукова задача, мета, задачі, предмет і обєкт досліджень, наведена наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, представлені наукові положення, що виносяться на захист, а також інформація про апробацію результатів дисертації та публікації за її темою. Існуючі технології складування шламів збагачування та специфічні умови експлуатації шламосховищ утворюють реальну екологічну небезпеку забруднення атмосфери пилом. В процесі експлуатації шламосховища утворюються зневоднені ділянки площею в десятки гектарів. Аналіз екологічного ризику від впливу шламосховищ, показав, що пил зі шламосховищ, потрапляючи в селітебну зону, негативно впливає на довкілля та здоровя людей, особливо дітей, що постійно мешкають на територіях житлових мікрорайонів. У другому розділі, у відповідності до другої наукової задачі досліджень, проведено дослідження стану екологічної безпеки та особливостей процесу пиловиділення на шламосховищах та прилеглих територіях, досліджено властивості шламів і вплив факторів середовища на рівень забруднення атмосферного повітря.Виявлено, що при нанесенні на поверхню шламосховища, бентонітових композицій, утворених на основі водного розчину, відбувається зволоження поверхневого шару шламів та утворення після висихання суміші бентонітового покриття, яке і перешкоджає здійманню частинок шламів у повітря. На основі залежностей швидкості просочування від глибини просочування для води, водної суспензії бентонітової глини та водної композиції бентонітової глини з домішками доменного шлаку, меляси, вуглелужного реагенту (ВЛР) з рідким склом та полімерного препарату К-9 визначено, що найбільше проникнення глинистої суспензії у поверхневий шар шламу має бентонітова композиції з додаванням доменного шлаку. Проведені таким чином дослідження структури покриття шламу бентонітовою композицією в динаміці від моменту нанесення і до повного його висихання дали можливість стверджувати, що відсутність зчеплення між частинками шламу, з одного боку, і фільтраційні властивості шламів, - з іншого, забезпечують проникнення складових бентонітової композиції в їх товщу та коагуляцію частинок шламу з одночасним закріпленням поверхні. Процес розшарування бентонітової композиції в місткості визначається параметрами, що залежать від її вязкості, концентрації та сил опору частинок. Враховуючи, що бентонітова композиція в початковий момент часу має концентрацію частинок , а концентрація осаду складає , висота утвореного осаду визначалась згідно запропонованій формулі: ,(2) де час розшарування композиції на дві фракціїУ дисертації, що є завершеною науково-дослідною роботою, поставлена та вирішена актуальна наукова задача, що полягає у встановленні залежності між рівнем екологічної безпеки територій впливу та інтенсивністю пиловиділення шламосховищ гірничозбагачувальних комбінатів. Встановлена залежність послужила основою для розробки способу підвищення екологічної безпеки територій впливу шламосховищ, впровадження якого забезпечує зниження ступ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ