Аналіз чисельності та структури рухомого складу і техніко-економічних показників роботи автотранспортних підприємств різних форм власності. Класифікація транспортних пріоритетів. Ефективність виробництва автообслуговуючих і автосервісних підприємств.
Аннотация к работе
За останнє десятиріччя чисельність рухомого складу (РС) у більшості автотранспортних підприємств Донецького управління скоротилася на 50% і більш, обсяг перевезень і вантажооборот знизилися на порядок, таким же чином, скорочується і кількість водіїв і ремонтників. Спостерігається тенденція використання ВТБ існуючих автотранспортних та автообслуговуючих підприємств для проведення технічного обслуговування (ТО) і ремонту (Р) автомобілів як належних автопідприємству, так і не належних їм, так називаних “чужих” автомобілів. Сукупність критеріїв оптимальності, концепцій і математичних моделей, що оптимізують складні виробничі процеси, складуть теоретичні основи підвищення ефективності виробництва автосервісних підприємств з урахуванням факторів пріоритетності транспортного процесу на основі використання виробничих потужностей автотранспортних та автообслуговуючих підприємств, що вивільняється. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової теми “Розробка концепції формування і розвитку виробничої інфраструктури автомобільного транспорту”, яка розробляється на кафедрі “Виробничі системи і сервіс на транспорті” Українського транспортного університету (тема затверджена Міністерством освіти України, наказ №37 від 13.02. 97 р.). Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розробці економіко - математичної моделі багатопараметричної оптимізації виробничих процесів технічного обслуговування і ремонту багатомарочного складу автомобілів, що дозволяє враховувати пріоритети при перевезеннях і в обслуговуванні, вибрати раціональне значення показників роботи технічної служби автосервісних підприємств, максимально задовольняти потреби клієнтів у послугах щодо технічного обслуговування і ремонту автомобілів; а також у розробці методики оцінки ефективності функціонування виробництва автообслуговуючих та автосервісних підприємств.У першому розділі розроблено аналіз особливостей перевізного процесу, обумовлених сучасним розвитком ринкової економіки, факторів, що впливають на інтенсифікацію виробничих процесів автосервісних підприємств, проведено аналіз структури і чисельності рухомого складу існуючих автотранспортних та автообслуговуючих підприємств, приведена класифікація факторів пріоритетності транспортного процесу, обгрунтовані необхідності підвищення ефективності виробництва автосервісних підприємств. Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відношення між споживачами товарів (послуг) і виконавцями в умовах різних форм власності, установлює права споживачів і визначає механізм реалізації державного захисту їх прав. У випадку хиб, допущених перевізником, споживач має право вимагати від виконавця перевезень, щоб якість зробленої послуги відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про послугу, наданої виконавцем. У другому розділі приведено результати теоретичних дослідження цільового сегмента ринку послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів; обрано метод формування пріоритетів при управлінні виробництвом автосервісних підприємств, розроблена класифікація перевізних і виробничих факторів пріоритетності, приведено узагальнену модель, формалізований опис виробництва технічного обслуговування і ремонту автомобілів та техніко-економічні показники оцінки ефективності функціонування системи ТО та Р автомобілів. Для автосервісних підприємств вибір сукупності сегментів, що досліджуються повинен здійснюватися з умови виконання таких вимог: - досліджувані сегменти повинні бути обєднані відповідно до територіальної ознаки;У результаті виконаних досліджень і отриманих результатів вирішена науково-практична задача по підвищенню ефективності функціонування технічної служби існуючих автотранспортних та автосервісних підприємств на основі пріоритетів транспортного процесу і наукового підходу до використання виробничих потужностей, що вивільняються, що має важливе значення для галузі автомобільного транспорту. Аналіз техніко-економічних показників автотранспортних підприємств показав, що за останнє десятиріччя різко знизилися показники їх функціонування (обсяг перевезень, вантажообіг, чисельність автомобілів, чисельність водіїв, ремонтників і інших категорій робітників). Методика формування пріоритетів, що складається з принципів формування транспортних факторів (найбільше вагомі - прибуток від виробництва ТО і ремонту автомобілів (вага 0,105), втрати прибутку від простою автомобілів у несправному стані (вага 0,099), час простою автомобілів у несправному стані (вага 0,093) і інші) і принципів формування виробничих факторів (найбільше вагомі - рівень спеціалізації виробництва (вага факторів 0,105), рівень механізації виробництва (вага 0,099), ступінь забезпеченості оборотним фондом (вага 0,093) і інші), забезпечує гарантоване задоволення клієнтури в перевезеннях та наданню послуг з ТО і ремонту автомобілів. Для підприємств, що мають обсяг робіт по ТО і Р 20 - 60 тис. люд. год. максимум прибутку від виробництва ТО і ремонту забезпечується при рівні спец