Підвищення ефективності використання сучасного генофонду свиней великої білої породи при чистопородному розведенні, схрещуванні та гібридизації - Автореферат

Тому, стосовно до конкретних зон України, збільшення прояву гетерозису при схрещуванні та гібридизації є важливим фактором інтенсифікації свинарства, що було і залишається актуальною проблемою вивчення впливу порід, типів, ліній, родин на їх комбінаційну здатність і виявлення нових більш ефективних поєднань генотипів свиней. Отже, підставою для виконання даної дисертаційної роботи, яка відповідає сучасному запиту виробництва, була необхідність вирішення питань по вивченню ефективності чистопородного розведення на базі УВБ-1 великої білої породи, породнолінійної комбінаційної здатності, міжпородного схрещування і гібридизації порід уельська, дюрок, ландрас, велика чорна і полтавська мясна та виявлення найбільш доцільних поєднань генотипів свиней, які вивчалися. Метою роботи було вивчення впливу внутрішньопородної селекції сучасного генофонду свиней великої білої породи, породнолінійної комбінаційної здатності та міжпородного схрещування і гібридизації на репродуктивні якості маток, відгодівельні та мясні якості молодняка. Вперше виявлено вплив етологічних особливостей тварин і тривалості поросного періоду маток на їх продуктивність та відгодівельні і мясні якості молодняка, проведена комплексна оцінка репродуктивних функцій свиноматок УВБ-1, забійних та мясних якостей підсвинків різних поєднань за новими селекційно-генетичними параметрами та виявлено вплив морфофункціональних особливостей вимя свиноматок УВБ-1 на розвиток поросят. Матеріалом для досліджень були свиноматки і кнури УВБ-1 великої білої породи (дослід № 1); матки УВБ-1 і кнури порід ландрас, дюрок, уельс та полтавської мясної (дослід № 2); свиноматки УВБ-1, великої чорної породи та помісні УВБ-1 х ПМ і кнури порід УВБ-1, дюрок (дослід № 3).Результати проведених досліджень, їх аналіз та статистична обробка дали можливість зробити наступні висновки: 1.Доведено, що масовий добір дозволяє підтримувати репродуктивні якості свиноматок УВБ-1 на достатньо високому рівні (багатоплідність 10,2 - 12,8 голів, маса гнізда в 2 місяця 170,2 - 190,7 кг), але чинить слабку дію на їх подальше підвищення з віком тварин (за кількістю опоросів). Підсвинки УВБ-1 різного типу нервової діяльності відрізнялися за енергією росту, відгодівельними і мясними якостями. Встановлено взаємозвязок між живою масою поросят при народженні та на 21 день життя, при цьому жива маса при народженні впливає на розташування поросят біля певного соска, а його молочність - на подальший розвиток поросяти. Більш високі показники росту і репродуктивних якостей встановлені у ремонтних свинок УВБ-1 з живою масою при народженні більше 1,2 кг порівняно з тваринами з масою 1 кг і менше. Породно-лінійні помісі генотипів УВБ-1 х Л; УВБ-1 х Д та гібриди УВБ-1 х ПМ досягали 100 кг живої маси на 2,8 - 25,3 днів раніше при більших на 26,4 - 91,0 г середньодобових приростах і меншій на 0,06 - 0,70 корм. од. витраті кормів на кожний кілограм приросту порівняно з чистопородними аналогами УВБ-1.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ, ВИКЛАДЕНИЙ У ПУБЛІКАЦІЯХ

Данилова Т. Отбор и выращивание молодняка //Свиноводство. - 1993. -№ 5. - С. 7-8.

Герасимов В., Данилова Т. Использование дюрок и полтавской мясной породы в двух - и трехпородном скрещивании // Свиноводство.-1993. -№ 6. -С. 7-9.

Герасимов В., Данилова Т., Пронь Е. Откормочные и убойные качества помесей// Свиноводство. - 1994. - № 3. - С. 19-20.

Герасимов В., Данілова Т., Пронь О. Дво- і трипородне схрещування свиней //Тваринництво України.-1995. - № 4-5. - С. 14-15.

Пронь Е., Герасимов В., Данилова Т., Влияние генотипа и конечной живой массы при откорме на хозяйственно-полезные качества подсвинков // Свиноводство. - 1996.- № 2. - С. 23-25.

Герасимов В.І, Данілова Т.М., Пронь О. В. Поєднаність вихідних генотипів свиней при дво- і трипородному схрещуванні // Свинарство: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграрна наука. - 1996. - Вип. 52. - С. 14-20.

Патров В.С., Данілова Т.М., Данілов С.Б., Бабешко К.Т. Вплив породнолінійної здатності на відгодівельні та мясні якості свиней // Свинарство: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Аграрна наука. - 1997. - Вип. 53. - С. 19-25.

Данилов С., Герасимов В., Данилова Т. Сочетаемость линий и семейств при чистопородном разведении свиней крупной белой породы// Свиноводство.- 1997. -№ 4. -С. 13-18.

Данилов С.Б., Данилова Т.Н. Влияние морфофункциональных особенностей вымени свиноматок на развитие поросят// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць/ Харк. зоовет. ін-т. -Сільськогосподарські науки. Харків, 1999. - Вип.5(29) .-Ч.1. - С. 54-58.

Матеріали наукових конференцій: 10. Патров В.С., Данілова Т.М., Данілов С.Б. Корелятивний звязок між інтенсивністю вирощування ремонтних свинок та їх репродуктивними якостями /Тез. доп. конф.“Генетика продуктивності тварин”. -К., 1994.-С. 67.

11. Данилова Т.Н., Данилов С.Б., Патров В.С., Пустовар Л.Я. Оценка свиней УКБ-1 различных линий пособственной продуктивности и иммунологическим параметрам /Тез. доп. конф. “Шляхи підвищення продуктивності та поліпшення якості свинини”. - Харків, 1995. - С. 72-73.

12. Данілова Т.М. Результати контрольної відгодівлі свиней різних породних сполучень /Тез. докл.науч. - практич. конф. ДГАУ “Научное обеспечение интенсификации животноводства в Центральной зоне Украины”. Днепропетровск, ч. II. 1996. - С. 38-40.

13. Данілова Т.М. Корелятивний звязок між періодом поросності та господарсько-корисними ознаками у свиноматок// Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин : Зб. наук. праць/ Харк. держ. агроуніверситет, Харк. зоовет. інститут. Харків, 2000. - С. 67-70.

14. Данілова Т.М. Вплив морфофункціональних особливостей вимя свиноматок УВБ-1 різних родин на розвиток поросят /Тез. наук.виробн.конф. “Використання фізіологічних генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності с.-г. тварин” присвяч. 100-річчю від дня народження О.В.Квасницького.- Камянець-Подільський, 2000.- С.52-53.

Размещено на .ru

Результати проведених досліджень, їх аналіз та статистична обробка дали можливість зробити наступні висновки: 1.Доведено, що масовий добір дозволяє підтримувати репродуктивні якості свиноматок УВБ-1 на достатньо високому рівні (багатоплідність 10,2 - 12,8 голів, маса гнізда в 2 місяця 170,2 - 190,7 кг), але чинить слабку дію на їх подальше підвищення з віком тварин (за кількістю опоросів).

2.При внутрішньопородній селекції проявляється явище гетерозису за господарсько-корисними ознаками, що залежить від генетичних особливостей підібраних пар тварин, тобто їх комбінаційної здатності.

3. Підсвинки УВБ-1 різного типу нервової діяльності відрізнялися за енергією росту, відгодівельними і мясними якостями. Найгіршими ці показники були у групі сильного неурівноваженого активного типу.

4. Тривалість періоду поросності першоопоросок УВБ-1 слабо впливала на їх репродуктивні якості, хоча ці показники взаємоповязані. Коефіцієнт кореляції між періодом поросності у 108,0 - 116,5 днів і багатоплідністю маток складав 0,02 - 0,14, великоплідністю поросят при народженні - 0,10 - 0,18, молочністю маток - 0,12 - 0,25 та масою поросят у 2 місяці - 0,10 - 0,25 (Р>0,95). При поросності більш ніж 119 днів корелятивний звязок підсилюється і досягає рівня середнього (r = 0,43 - 0,53).

5. Встановлено взаємозвязок між живою масою поросят при народженні та на 21 день життя, при цьому жива маса при народженні впливає на розташування поросят біля певного соска, а його молочність - на подальший розвиток поросяти. Найвища жива маса була у поросят, які розташовувались біля 1, 2 і 3 сосків. У всіх досліджуваних родин існує тенденція до зменшення довжини і товщини сосків від першого до сьомого та зниження проміжку між сосками, крім 6 і 7.

6. Більш високі показники росту і репродуктивних якостей встановлені у ремонтних свинок УВБ-1 з живою масою при народженні більше 1,2 кг порівняно з тваринами з масою 1 кг і менше. В цих групах (по відношенню до вирощених) спаровано більше свинок на 5,0 - 18,3 % і більше залишалося маток до відлучення поросят у 2 місяці на 2,9 - 22,9 %.

7. Показники контрольної відгодівлі чистопородних, помісних і гібридних підсвинків всіх досліджуваних генотипів свідчать про те, що на них великий вплив мала поєднаність порід та ліній. Породно-лінійні помісі генотипів УВБ-1 х Л; УВБ-1 х Д та гібриди УВБ-1 х ПМ досягали 100 кг живої маси на 2,8 - 25,3 днів раніше при більших на 26,4 - 91,0 г середньодобових приростах і меншій на 0,06 - 0,70 корм. од. витраті кормів на кожний кілограм приросту порівняно з чистопородними аналогами УВБ-1. Найкращі відгодівельні якості мали трипородні помісі поєднань УВБ-1 х Л х Д.

8. Мясність туш була різною і залежала від генотипу тварин. Кращими за мясними якостями були поєднання маток УВБ-1 з помісними плідниками порід ландрас, дюрок і уельс. Підсвинки цих поєднань мали довші туші на 0.8 - 3,5 см,. меншу товщину сала на 5,2 - 7,1 мм та більшу на 0,1 - 2,1 кг масу заднього окосту порівняно з чистопородними підсвинками великої білої породи.

9. При міжпородному схрещуванні та складному варіанті породнолінійної гібридизації використання породи дюрок як батьківської форми (особливо при двопородному схрещуванні) сприяло зростанню забійного виходу при забої помісей у 100 кг живої маси. Трипородні гібриди від напівкровних маток великої білої та полтавської мясної порід з кнурами породи дюрок успадковували кращі мясні якості, більший вміст мяса в тушах, меншу товщину шпику і більшу площу “мязового вічка”, а нащадки від свиноматок великої чорної породи - здатність до раннього відкладення підшкірного жиру.

10. Підвищення кінцевої живої маси при відгодівлі від 100 до 125 кг і, особливо, до 150 кг супроводжувалось подовженням термінів відгодівлі і помітним зростанням витрат кормів на одиницю приросту живої маси, збільшенням забійного виходу і значною зміною мясо-сальних якостей туш тварин у звязку з посиленням жировідкладення у старшому віці. Більш мясні туші було одержано від помісей, батьківською формою яких була порода дюрок та полтавська мясна.

11. Результати вивчення хімічного складу продуктів забою свідчать, що дво- та трипородне схрещування і гібридизація позитивно впливають на якість мяса і сала порівняно з чистопородним методом розведення. За хімічним складом і співвідношенням білка і жиру мясо піддослідних тварин відповідало сучасним вимогам.

12. Проведені анатомо-морфологічні дослідження внутрішніх органів свиней показали, що помісі генотипів 1/2ВБ 1/2Д; 1/2ВЧ 1/2Д; і гібриди 1/4ВБ 1/4ПМ 1/2Д характеризуються кращим розвитком органів систем кровообігу та травлення. Це підтверджує той факт, що у свиней з високими мясними якостями обмін речовин протікає більш інтенсивно і органи, які регулюють цей процес, розвинуті краще, ніж у чистопородних підсвинків.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення продуктивності стада великої білої породи при чистопородному розведенні необхідно здійснювати підбір різних генеалогічних груп, для визначення їх комбінаційної здатності, виходячи з конкретних умов господарства, рівня племінної роботи, генеалогічної структури стада та можливостей добору плідників.

2. При оцінці та відборі ремонтного молодняка свиней запровадити оцінку за етологічною реакцією, що дозволить підвищити ефективність відгодівлі та покращити технологічні якості мяса.