Розробка науково-методичного забезпечення ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальних форм їх організації. Обґрунтування оптимального сполучення обраної форми і виду для підвищення ефективності управління.
Аннотация к работе
На підприємствах цього комплексу сформувалася проблемна ситуація, що характеризується значним спадом обсягу виробництва, що до 2003 р. склав тільки 46,4 % від рівня 1990 р.; скороченням чисельності промислово-виробничого персоналу на 34,2 %; фактичним призупиненням процесу відновлення фондів, ступінь зношеності яких склала 51,9-71,6%; зниженням рентабельності продукції з 16 % у 1990 р. до 5,2 % у 2003 р.; а також низьким рівнем конкурентоспроможності хімічної продукції, високою імпортозалежністю, деформованістю галузевої структури тощо. Слід зазначити, що їхньої розробки враховують умови функціонування підприємств у розвинутих ринкових відносинах, і не прийнятні для підприємств, що функціонують в умовах трансформації економічних процесів. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичного забезпечення ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальних форм організації підприємств, що дозволяють усунути кризові явища і сприяти стабільному ростові в розвитку підприємств хімічного комплексу України. Для рішення поставлених задач у дисертаційній роботі були використані метод системного аналізу - при визначенні динаміки, тенденцій і структури інвестиційної діяльності хімічних підприємств; методи регресивно-кореляційного аналізу - при визначенні взаємовпливу інвестицій і виробничих ресурсів; формальна логіка - при уточненні понять теорії управління інвестиційною діяльністю підприємств, визначенні пріоритетної форми організації підприємств хімічного комплексу; метод порівняльного аналізу - при обґрунтуванні оптимальної форми і виду організаційних структур, що дозволяють підвищити ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємств. Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні форми підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю хімічних підприємств на основі економічної інтеграції підприємств.Теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць із проблем інвестування дозволили визначити, що інвестиційна діяльність підприємства як процес включає три етапи: пошук інвестиційних ресурсів і їхнє акумулювання; вибір ефективних обєктів інвестування; формування інвестиційної програми і її реалізація. Дослідження причин обмеженості власних й іноземних інвестицій, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності дозволило визначити, що, крім усе ще не сприятливого інвестиційного клімату на рівні держави, не створені потрібні внутрішні умови стабільного функціонування підприємств хімічного комплексу і форми організації інвестиційної діяльності, здатні залучити й ефективно використовувати інвестиційний капітал. Узагальнення понять “ефективність управління” і “управління інвестиційною діяльністю”, а також аналіз родинних понять “економічна ефективність інвестицій”, “ефективність інвестиційних проектів”, дозволило уточнити визначення “ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства”. Для забезпечення оптимального використання цих форм у дисертації удосконалена класифікаційна структура підприємств як обєктів управління інвестиційною діяльністю, у яких особливості формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються й різною мірою впливають на ефективність управління інвестиціями. У розділі 2 “Форми підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств” розкритий зміст інтегрованих корпоративних структур (ІКС); визначені фактори, що сприяють формуванню ІКС в Україні; проаналізовані форми і види ІКС, обґрунтоване їхнє оптимальне сполучення з метою підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств.У дисертаційній роботі приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальної форми організації підприємств, що дозволяє усунути кризові явища і сприяти стабільному зростанню в розвитку підприємств хімічного комплексу України. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили здійснити такі висновки: Дефіцит інвестицій і неефективне управління їхнім використанням у період 1991-2003 р. створили проблемну ситуацію в хімічному комплексі, що характеризується ростом технологічної відсталості галузі, перевагою фондо-і енергоємних виробництв, низьким рівнем наукомістких виробництв і технологій, низьким завантаженням діючих потужностей, високим рівнем імпортозалежності, низькою конкурентоспроможністю продукції тощо. Пропоновані в роботі доповнення до системи показників, що відбивають рівень використання основних видів виробничих ресурсів і витрат (жива праця, основні виробничі фонди, матеріальні ресурси) дозволяють оцінити кінцевий результат інвестиційної діяльності через кількісний внесок основних складових одержання цього результату. На окремих підприємствах формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються і як наслідок, різною мірою впливають на ступінь ефективності у