Самостійна робота студентів, формування позитивної мотивації до її виконання. Особливості керування пізнавальною діяльністю, стимули активізації. Методичні вимоги до проведення лекції. Семінари, групова консультація. Технологія програмованого навчання.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Факультет психології та педагогіки РЕФЕРАТ з дисципліни: «Педагогіка вищої школи» на тему: «Підвищення ефективності самостійної роботи студентів, як проблема вищої школи» Київ - 2012 Зміст Вступ 1. Формування позитивної мотивації студентів до виконання самостійної роботи 3. Керування пізнавальною діяльністю студентів 4. Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Під-касистого, А.М. Алексюка, С.Г. Заскалєти, Л.В. Онучак, Н.С. Журавської, С.М. Кустовського, М.І. Смирнової, Б.П. Єсипова, В. Володько та ін). Деякі автори (С. Гончаренко, Р. Назімов) характеризують її як специфічний вид навчально-пізнавальної діяльності, яка проводиться індивідуально чи по групах протягом аудиторних занять або вдома за завданням педагога, за його методичними вказівками, але без його безпосередньої участі. З принципу доступності ми отримуємо, що доступність не означає легкість навчання , і функція викладача полягає зовсім не в тому, щоб нескінченно полегшувати працю студентів по самостійному добуванню, осмисленню і засвоєнню знань: допомогти, направити, незрозуміле розкрити через зрозуміле, дати кінчик нитки для самостійного аналізу, підбадьорити ? це і є буденність доступного навчання [1].