Аналіз процесу проведення аграрної реформи у Львівській області з визначенням об’єктивних і суб’єктивних її наслідків. Характеристика основних природно-економічних та техніко-технологічних чинників розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні.
Аннотация к работе
На його результативність впливають у сільському господарстві грунтово-кліматичні умови, забезпеченість робочою силою, матеріально-технічними засобами, фінансовими ресурсами тощо. Підвищення ефективності аграрного виробництва належить до вирішальних умов поліпшення матеріального добробуту населення країни, здійснення соціальних перетворень на селі. Значний вклад у вивчення стану та розроблення теоретичних підвалин і практичних рекомендацій щодо ефективного використання у сільському господарстві виробничого потенціалу як в цілому розвитку галузі, так і в умовах регіональних особливостей країни, належить відомим ученим економістам-аграрникам В.Г.Андрійчуку, В.Г.Галанцю, М.Я.Демяненку, М.І.Кісілю, І.І.Лукінову, М.Й.Маліку, О.М.Онищенку, Б.Й.Пасхаверу, П.Т.Саблуку, І.І.Червену, О.М.Шпичаку та іншим. Потребують поглиблення і розширення дослідження ефективності аграрного сектора економіки в умовах становлення і розвитку продовольчого ринку, створення і функціонування організаційно-правових структур на приватній основі на землю і засоби виробництва, формування нових виробничих відносин на селі. здійснити оцінку природно-економічних та техніко-технологічних чинників розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні з визначенням їх впливу на його ефективність;У вступі обгрунтовано актуальність теми, відмічено її звязок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, визначені обєкт, предмет, методологію та методи дослідження, викладено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх апробацію та публікації автора. У першому розділі “Теоретико-методологічні засади підвищення ефективності аграрного виробництва в умовах ринку” досліджується соціально-економічна сутність, форми, критерії та показники визначення ефективності сільськогосподарського виробництва, формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного виробництва сільськогосподарської продукції, особливості аграрної реформи та формування ефективних організаційно-виробничих структур. На основі узагальнення досліджень доведено, що ефективність як економічна категорія породжується поняттям “ефект”, що являє собою досягнутий в процесі виробничої діяльності результат. Поняття “ефективність” виражає здатність виробничої діяльності забезпечувати певний ефект, який визначається як відношення результату до витрат, повязаних з його одержанням. Підкреслено, що в наукових публікаціях сутність проблеми ефективності висвітлюється, як правило, з економічного боку і мало розкривається соціальний зміст економічної ефективності.В процесі здійснення глибоких соціально-економічних перетворень в сільському господарстві, спрямованих на перехід агропромислового виробництва до ринкових відносин, в області на базі колгоспів і радгоспів були створені нові колективні сільськогосподарські підприємства, які протягом останніх років трансформувались у приватні організаційно-правові структури ринкового типу. Трансформація організаційно-правових форм господарювання в області, орієнтація на значне нарощування обсягів сільськогосподарської продукції в господарствах населення призвело до значного скорочення аграрного виробництва, про що свідчить динаміка основних показників діяльності сільськогосподарських формувань у табл. Аналіз діяльності новостворених організаційно-правових структур в регіоні переконливо свідчить про необхідність пошуку ефективних форм організації виробництва з оптимальними розмірами земельних угідь і застосуванням системи польових, ґрунтозахисних і спеціальних сівозмін, як важливого засобу раціонального використання орних земель. Разом з тим виявлено, що у Львівській області в структурі основних засобів виробництва досить низька питома вага машин і обладнання. Якщо в сільськогосподарських підприємствах в цілому в Україні на початок 2005 року в структурі основних засобів виробництва за балансовою вартістю машини і обладнання займали 23,4%, то у Львівській області тільки 13,4%.Деградація сільського господарства, руйнування соціальної сфери села, погіршення демографічної ситуації, безробіття, занепад духовності і культурних традицій селян поглиблюють втрату довіри до органів державної влади. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва може бути вирішена на основі його інтенсифікації, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, удосконалення організаційно-економічного механізму господарювання на макро-і мікрорівні. В результаті проведеного дослідження визначені основні чинники, які зумовлюють рівень технологічної, економічної і соціальної ефективності сільськогосподарського виробництва. Розвиток ефективності сільськогосподарського виробництва у значній мірі залежить від наявних природних факторів - грунтового покриву, забезпечення температурними умовами та сумою річних атмосферних опадів з урахуванням їх розподілу по періодах при вирощуванні сільськогосподарських культур. У них нині зосереджено основний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції області, що свідчить про необхідність пошу