Обґрунтування та рекомендації для практичного впровадження у рибогосподарську практику вирощування високопродуктивних видів риб. Адаптованість до нестабільної мінералізації води континентальних водойм України за принципами пасовищної аквакультури.
Аннотация к работе
Як акваторії, так і водна товща водойм даного типу характеризується нестабільною мінералізацією з просторово-часовою диференціацією за її різними рівнями, з специфічним для даного біотопу біорізноманіттям, включаючи і аборигенну для цих ділянок іхтіофауну. Поряд із цим, ці водойми мають суттєвий біопродукційний потенціал, представлений первинними продуцентами (водорості, вищі водні рослини) та консументами різних трофічних рівней, який залишається практично не реалізованим туводною іхтіофауною, які є малоцінними у рибогосподарському відношенні видами (бичок, карась, верхівка, атерина). В звязку з цим актуальною проблемою рибництва є наукове обґрунтування, розробка та практичне впровадження нової рибогосподарської технології, що базується на штучно створених високопродуктивних та промислово-цінних іхтіоценозах, які ефективно використовують природну кормову базу та адаптованих до нестабільної мінералізації води як різних акваторій однієї водойми, так і різнотипних потенційно важливих рибогосподарських водних обєктів півдня України. Дисертаційна робота є складовою частиною експериментальних досліджень кафедри рибництва Херсонського державного аграрного університету в рамках комплексної цільової програми „Амур”: „Розробка біологічних основ і методів використання рослиноїдних риб як засіб підвищення рибопродуктивності малих водосховищ півдня України” (шифр 09.03.01.02.02) і продовжених згідно завдання 01.10 „Розробити і втілити рекомендації з рибогосподарського використання водойм комплексного призначення півдня України” галузевої науково-технічної програми 0.СХ.47, частиною тематичного плану Інституту рибного господарства УААН, 2000 - 2005 рр (шифр 01.07.03,01.07.04.). Визначити потенційні види риб здатних стати обєктами полікультури нової технології рибництва екосистем водойм з нестабільною мінералізацією.В результаті аналізу літературних даних було встановлено, що наукові роботи на континентальних водоймах півдня України з нестабільною мінералізацією води, на сьогодні, мають відривчастий характер і потребують подальшої проробки та уточнення, особливо питань продукційних їх можливостей. Поза увагою попередніх досліджень залишилась просторово-часова диференціація акваторій цих специфічних водойм, яка дасть змогу для більш обєктивної класифікації їх акваторій за принципом нестабільної мінералізації води, біопродукційними можливостями та розробки нової модифікованої технології виробництва в них риби. В основу роботи покладені результати наукових досліджень проведених на різнотипних водоймах півдня України, що характеризуються нестабільною мінералізацією протягом 1982-2003 рр.: рисових чеках та озерах Кругле, Довге, Тафія, Круглозерне, Устричне (Херсонська область); лиманах Дніпровсько-Дністровського межиріччя; Хаджибейському, Дофіновському, Куяльницькому, Тилігульському (Одеська область), та озерах Кругле, Купанка, Краснопере, Довге, Красне (Запорізька область). Гідрохімічні проби, в кількості 680 проб, на визначення О2, РН, СІ-, НСО3-, SO42-, Ca2 , Mg2 , Na K відбирали та проводили їх аналіз за широковідомими в рибництві методиками (Альокін., 1970; Привезенцев., 1979). Спеціальні дослідження показали, що нестабільність мінералізації води в лиманах Дніпровсько-Дністровського межиріччя залежить від зони водойми, характеру звязку з Чорним морем, підстиляючих грунтів та кількості поступаючої в них води, з малих річок, поверхневого стоку та опадів.Озера, повязані з іригацією в період досліджень (2000 - 2003 р.), характеризувалися незначними запасами вищої водної рослинності, за виключенням озера Круглого, що є результом перерозподілу іригаційного стоку в остані роки, та викликало зниження солоності води і розпріснення, що в свою чергу, було поштовхом до заростання його акваторії з середньосезонньою біомасою 450 г/м?. За аналогією з лиманами Дніпровсько-Дністровського межиріччя, фітопланктон приазовських озер мав тенденцію до зростання за кількісними так і за якісними показниками з підвищенням мінералізації води. Коефіцієнт моделі: а 0 = 200,158; а 1 = - 21,06; а 2 = 0,711; а 3 = - 0,007, що дозволяє прогнозувати динаміку розвитку фітопланктону у часі і просторі для водойм з нестабільною мінералізацією води. Вплив мінералізації на динаміку зоопланктону водойм з нестабільною мінералізацією представлений у вигляді математичного рівняння і може бути представлений у вигляді моделі: Y = a0 a1 · X1 a2 · X2 a3 · X3 всі досліджені водойми достатньо специфічні за мінералізацією, і хоча мають між собою багато спільного характеризуються яскравою строкатістю розвитку основних груп гідробіонтів і суттєво відрізняються один від одного кількісними та якісними критеріями які найшли своє відображення в чисельності та біомасі розвитку основних груп кормових гідробіонтів та формуванні продукційних можливостей водойм а також в їх видовому різноманітті яке може скласти основу раціону для цінних видів риб, обєктів рибництва;Встановлено, що водойми прилеглі до морів характеризуються нестабільною мінералізації води яка коливається в