Теоретичні підходи до оцінки ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу в умовах сучасного ринку, потенціал нарощування обсягів виробництва зерна. Напрями удосконалення переробки і збуту продукції, оптимізація структури виробництва.
Аннотация к работе
Процеси капіталізації сільського господарства супроводжуються обвальним зменшенням обсягів виробництва, різким зростанням цін на енергетичні ресурси та матеріально-технічні засоби виробництва, неплатежами, проблемами ефективного збуту сільськогосподарської продукції, падінням виконавчої та технологічної дисципліни виробничого процесу. Дослідженням різнопланових проблем розвитку хлібопродуктового підкомплексу АПК займалися багато вітчизняних та зарубіжних економістів: Андрійчук В.Г., Бойко В. I., Гайдуцький П. І., Гарасим П. М., Доманчук Д.П., Дудар Т.Г., Дусановський С.Л., Калінчик М.В., Крисальний О. В., Лукінов І. І., Малік М. Й., Месель-Веселяк В. Я., Онищенко О. М., Паскаль М.Є., Підлісецький Г.М., Поплавський В.Г., Ревенко Н.А., Саблук П.Т., Ситник В.П., Стельмащук А.М., Хорунжий М. Й., Черевко Г. В., Шіфман З. А., Шпичак О. М., Юрчишин В.В. та ін. Наявний потужний виробничо-технологічний і природнокліматичний потенціал АПК України загалом і його хлібопродуктового підкомплексу зокрема, може дати бажаний продуктивний ефект лише за умови розвязання комплексу проблем, повязаних з напрацюванням методичних та методологічних принципів визначення ефективності його роботи в умовах конкурентного середовища, розробкою раціональних і життєздатних схем взаємовідносин різних ланок підкомплексу, селекцією адаптабельних зарубіжних моделей організації роботи хлібопродуктового підкомплексу, які б у максимальній мірі забезпечували можливість інтеграції національної економіки у загальноєвропейський та світовий контекст. Розвязання задекларованих у роботі завдань забезпечило використання загальнонаукових та спеціальних методів проведення комплексних економічних досліджень, зокрема: логічної абстракції, індукції та дедукції, аналогії та співставлення - при дослідженні економічної природи стосунків усіх галузевих компонентів хлібопродуктового підкомплексу АПК; монографічного (для аналізу та оцінки роботи окремих підприємств, що належать до визначеного проблемного поля); статистико-економічного (порівняння, статистичного спостереження, групування) - при оцінці характеру, динаміки, сили та тенденцій взаємних звязків між досліджуваними обєктами, явищами та процесами; графічного - для візуалізації тенденцій та системної зведеної оцінки економічних, організаційних, технологічних пропорцій та звязків; економіко-математичного - для методичної адаптації застосування основних моделей оптимізаційних розрахунків при обчисленні виробничо-економічних параметрів роботи підприємств. Розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу АПК використано Тернопільським управлінням сільського господарства та продовольства облдержадміністрації при підготовці прогнозних показників розвитку агропромислового комплексу області (довідка №10 - 4/25 - 12 від 03.02.2003 р.), агропромисловими формуваннями Чортківського району Тернопільської області для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, прогнозування параметрів стабільного розвитку хлібопродуктового підкомплексу АПК (довідка № 31 від 28.01.2003 р.), Чортківським комбінатом хлібопродуктів для оптимізації його сировинної бази і розвитку матеріально-технічної бази зберігання і переробки зерна (довідка № 16 від 05.02.2003 р.).У першому розділі роботи - “Науково-теоретичні основи підвищення ефективності роботи хлібопродуктового підкомплексу” - досліджено питання теоретичної сутності хлібопродуктового підкомплексу регіону, економічної та юридичної квінтесенції його функціонування, вивчаються основні методичні підходи до аналізу та оцінки рівня економічної ефективності роботи окремих ланок підкомплексу, їх конкурентної спроможності та інвестиційної привабливості. Хлібопродуктовий підкомплекс має важливе значення, оскільки з усіх продуктів сільського господарства зерно дає найбільшу кількість поживних речовин, а основний продукт його переробки - хліб є найважливішим продуктом харчування. Таким чином, вивчення та змістовний аналіз відповідних нормативних актів свідчить, що: по-перше, діяльність усіх ланок і підприємств хлібопродуктового підкомплексу АПК є надмірно “зарегульованою”, а регуляторна політика держави обтяжена дирижиськими методами впливу на економічну систему; по-друге, система державного регулювання розвитку хлібопродуктового підкомплексу України є надзвичайно неефективною; по-третє, відповідні правові норми за своїм змістом є доволі часто непослідовними або і суперечливими; по-четверте, національна законодавча база, водночас, дуже поверхнево вирізняє специфіку аграрного підприємництва і бізнесу саме у хлібопродуктовому підкомплексі України. У другому розділі роботи - “Сучасний рівень ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу” - комплексно проаналізовано стан сировинної бази хлібопродуктового підкомплексу регіону, зроблено структурно-динамічну оцінку ефективності роботи підприємств, що представляють різні технологічні фази виробництва та переробки зерна, проаналізовано рівень конкурентної спроможності та інвестиційної приваб