Визначення специфічних рис сільськогосподарського підприємства як самостійного суб"єкта зовнішньоекономічної діяльності. Розрахунок параметрів і розробка шляхів підвищення конкурентоздатності продукції. Розкриття факторів, визначаючих тенденції попиту.
Аннотация к работе
Експорт виступає сьогодні, в умовах кризисних процесів в економіці, в ролі стабілізуючого фактора виробництва, як джерело валютних і матеріально-технічних надходжень для структурної перебудови економіки. Якщо в цілому головною статею українського товарного експорту є продукція гірсько-металургійного комплексу, то для Автономної Республіки Крим з її унікальними природничо-кліматичними умовами однією з ведучих експортних товарних груп виступає продукція підприємств агропромислового комплексу, що робить особливо актуальним дослідження проблем резервів зростання потенціальних можливостей підприємств-експортерів АПК. Незважаючи на велику цінність, ці дослідження визначають експортний потенціал тільки промислових підприємств, не враховуючи специфіку сільськогосподарських. Приймаючи до уваги важливу роль аграрного сектора в економіці і зовнішній торгівлі регіону, обєктивно назріли задачі розкриття резервів експортного потенціалу підприємств АПК Криму, що і зумовило вибір теми дослідження. -проведено аналіз використання експортного потенціалу підприємствами АПК Криму;В першому розділі "Теоретико-методичні основи формування і оцінки експортного потенціалу підприємств АПК" розглядаються основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі продовольчими товарами, специфіка сільськогосподарського підприємства - як самостійного субєкту зовнішньоекономічної діяльності і теоретико-методичні погляди на формування і оцінку експортного потенціалу підприємств АПК. Ккон - коефіцієнт конкурентноздатності продукції; Кп - коефіцієнт попиту на світовому ринку (для кожного виду продукції уточнюється країна-імпортер); Кпр - коефіцієнт пропозиції на світовому ринку (для кожного виду продукції уточнюється країна-імпортер); Ктех - коефіцієнт технології виробництва; Ппер - потенціал перероблюючих виробництв; Пінф-потенціал виробничої інфраструктури (можливість ремонту, відновлення засобів виробництва, транспортування продукції і т.і.); ТР - трудові ресурси; МТР - матеріально-технічні ресурси, як сукупність основних і обігових засобів, що застосовуються в виробництві; ПРЗ - підприємницькі здатності менеджерів-організаторів виробництва; ПГ - потенціал грунтів; Кл - кліматичний потенціал; Вр - потенціал водних ресурсів; Пр - потенціал рослин; Пт - потенціал тварин; Пм - потенціал мікросвіту. Запропонована економіко-математична модель розрахунку експортного потенціалу підприємств АПК дозволяє, як теоретично, так і практично визначати потенціальні можливості підприємств експортувати свою продукцію. У другому розділі "Методичні основи розрахунку експортного потенціалу підприємств АПК" аналізується роль експорту продукції АПК в зовнішній торгівлі Криму, розглядаються методичні основи розрахунку і визначається оцінка використання експортного потенціалу підприємствами АПК регіону. Економічна роль експорту продукції підприємствами АПК регіону визначається, передусім, його високою питомою вагою по відношенню до експорту продукції підприємствами інших галузей економіки Криму і позитивним сальдо зовнішньоторговельного балансу галузі, що безумовно, позитивно впливає на економіку нашого півострова.1.Ефективна діяльність підприємств-експортерів АПК залежить від збільшення виробничого потенціалу, підвищення конкурентноздатності продукції, що випускається і вивчення попиту і пропозицій на ринках країн-імпортерів. 1.Основою збільшення експортного потенціалу повинна стати розробка і прийняття регіональної програми по стимуляції експорту продукції підприємствами АПК Криму, обгрунтованій на політиці аграрного протекціонізму. 2.Підприємствам АПК, для визначення резервів росту їх експортних можливостей, рекомендується застосувати запропоновані в дисертаційному дослідженні методику оцінки використання і економіко-математичну модель розрахунку експортного потенціалу. 4.З метою підвищення рівня конкурентноздатності, керівникам підприємств-експортерів АПК запропоновані шляхи по зниженню ціни споживання, підвищенню якості, відповідності міжнародним стандартам і покращанню естетичних показників продукції, яка випускається, а для визначення ступені відповідності продукції вимогам світового ринку, рекомендоване використовувати 4 групових і 15 одиничних показників. 10.Для підвищення ефективності діяльності підприємств АПК на зовнішніх ринку, рекомендується завершити створення вертикальної організаційної структури маркетингового супроводу експорту продукції, обєднуючої відділи міжнародного агромаркетингу на підприємствах, в районних агропромислових обєднаннях (районних асоціаціях ВЭС), в Міністерствах АПК Криму і України і в сільськогосподарських торгових представництвах в країнах СНД.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1.Ефективна діяльність підприємств-експортерів АПК залежить від збільшення виробничого потенціалу, підвищення конкурентноздатності продукції, що випускається і вивчення попиту і пропозицій на ринках країн-імпортерів.
2.Обєктивні передумови для розвитку експортного потенціалу підприємств АПК Криму обумовлені наявністю значних природно-ресурсного і біопотенціалів регіону.
3.Експортний потенціал підприємства АПК являє собою певну долю виробничого потенціалу, відповідаючу параметрам конкурентно здатності, володіючу попитом і ураховуючу пропозиції на ринку країн-імпортерів.
4.Результати проведених розрахунків потенціальних можливостей підприємств-експортерів АПК регіону різної спеціалізації свідчать про наявність значних невикористаних резервів.
5.Реалізація запропонованих в дисертаційному дослідженні мір дозволить збільшити обсяг експорту конкурентноздатної продукції підприємств АПК Криму до 2010 року в 5.6 разів, що складе 308 мільйонів доларів США.
Пропозиції і рекомендації.
1.Основою збільшення експортного потенціалу повинна стати розробка і прийняття регіональної програми по стимуляції експорту продукції підприємствами АПК Криму, обгрунтованій на політиці аграрного протекціонізму.
2.Підприємствам АПК, для визначення резервів росту їх експортних можливостей, рекомендується застосувати запропоновані в дисертаційному дослідженні методику оцінки використання і економіко-математичну модель розрахунку експортного потенціалу.
3.Міністерству АПК Криму, з метою збільшення використання експортного потенціалу, рекомендувати пріоритетний розвиток екологічно орієнтованих підприємств слідуючих галузей: виноградно-виноробної, овочівництва, плодівництва, ефіромасляних, тютюнницької і шовківництва.
4.З метою підвищення рівня конкурентноздатності, керівникам підприємств-експортерів АПК запропоновані шляхи по зниженню ціни споживання, підвищенню якості, відповідності міжнародним стандартам і покращанню естетичних показників продукції, яка випускається, а для визначення ступені відповідності продукції вимогам світового ринку, рекомендоване використовувати 4 групових і 15 одиничних показників.
5.Для оцінки тенденцій попиту і пропозиції на зовнішніх ринках продовольства, керівникам господарств пропонується застосовувати обгрунтовані в роботі 12 факторів.
6.Міністерству АПК Криму і підприємствам-експортерам пропонується застосовувати розроблені в дослідженні 14 показників і методику аналізу торгово-політичних умов країн-імпортерів, які дозволяють визначати найбільш оптимальні ринки збуту.
7.При переході на міжнародний рівень, керівникам підприємств рекомендовано починати з непрямого експорту шляхом створення республіканської і районних асоціацій зовнішньоекономічного співробітництва підприємств АПК. В подальшому вони переходять до прямого експорту, а потім до створення спільних підприємств за рубежом.
8.Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК Криму підтверджує традиційно складену орієнтацію експорту на російський ринок. В звязку з цим, одночасно з придбанням досвіду і підвищенням конкурентноздатності продукції, підприємствам-експортерам треба активніше виходити на ринки збуту і інших країн світу.
9.Пропонується створити в структурі підприємств АПК відділи міжнародного агромаркетинга, функції і задачі яких заключаються в підвищенні ефективності роботи експортерів в умовах висококонкурентних і монополізованих світових ринків продовольчого харчування.
10.Для підвищення ефективності діяльності підприємств АПК на зовнішніх ринку, рекомендується завершити створення вертикальної організаційної структури маркетингового супроводу експорту продукції, обєднуючої відділи міжнародного агромаркетингу на підприємствах, в районних агропромислових обєднаннях (районних асоціаціях ВЭС), в Міністерствах АПК Криму і України і в сільськогосподарських торгових представництвах в країнах СНД.
11.Переваги Північнокримської експериментальної економічної зони "Сиваш" треба використовувати для підвищення експортних можливостей перероблюючих підприємств АПК Криму, в звязку з чим їм рекомендовано розробити інвестиційні проекти і реєструватися в якості субєктів ПЕЕЗ "Сиваш".
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ
1. Попов О. І. Оцінка ефективності інвестиційного проекту//Економіка і керівництво. - 1996. - №1. - с. 14-15.
2. Попов О. І. Деякі аспекти притягнення іноземних інвестицій в економіку Криму: Зб. Науков. читань. - С.: Видав. Буд."Рой", 1996. - с. 61-62.
3. Попов О. І. Аграрний протекціонізм і зовнішня торгівля//Економіка і керівництво. - 1997. - №3. - с. 14-15.
4. Попов О. І. Значення міжнародного маркетингу для експорту продукції АПК//Економіка і керівництво. - 1997. - №4. - с. 18-19.
5. Попов О. І. Методика розрахунку експортного потенціалу підприємств АПК Криму//Діловий огляд ПЕЕЗ "Сиваш".- 1997. - №5.-с. 43-46.