Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні - Автореферат

Діюча державна система валютного регулювання і контролю в Україні має ряд недоліків, головними серед яких є: прогалини у законодавстві та відсутність єдиної організаційної структури, заснованої на одночасній взаємодії і координації спільних заходів щодо забезпечення валютного регулювання і контролю всіма уповноваженими інститутами. Існуючі дослідження вітчизняних та зарубіжних учених у сфері державного управління охоплюють лише окремі сторони державного механізму валютного регулювання та контролю, чим порушується обєктивність і системність таких досліджень в даному напрямку. У рамках цієї теми автором визначено та надано оцінку критеріям оптимізації державного механізму валютного регулювання та контролю з метою підвищення ефективності державного управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності. провести аналіз основних складових державного механізму валютного регулювання і контролю й оцінити його ефективність в Україні; У ході проведених досліджень автором самостійно отримано такі результати, що мають наукову новизну, зокрема: вперше: розроблено оптимальну модель складної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю, що складається з двох підмоделей - вертикальної та горизонтальної, спрямовану на захист інтересів держави та вітчизняних підприємств при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;Проаналізовано теоретичні основи валютного регулювання і контролю, визначено фундаментальні поняття: валютне регулювання, валютний контроль, механізм валютного регулювання та проведено критичний аналіз тлумачень даних термінів різними вченими. Обґрунтовано, що вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання та контролю повинен визначатися виходячи з аналізу трьох взаємоповязаних аспектів, що беруть участь у побудові валютної політики держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу. Аргументовано і розкрито етапи формування системи валютного регулювання та контролю в Україні в рамках загальнодержавного управління, здійснено аналіз її законодавчої бази на кожному етапі, визначено роль і значення валютного регулювання та контролю в системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Проведений у розділі аналіз формування системи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та його складової - державного механізму валютного регулювання та контролю в Україні дозволив виділити три глобальні етапи його розвитку: від жорсткої державної монополії на здійснення зовнішньої торгівлі у період існування СРСР до сучасної державної системи валютного регулювання та контролю в Україні. У розділі проведено системний аналіз діючого державного механізму валютного регулювання і контролю за допомогою методу сценарію, що розкриває науковий підхід структурного синтезу існуючого стану державного механізму валютного регулювання і контролю в його удосконалену модель.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-прикладну задачу обґрунтування нових шляхів підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні з використанням найбільш дійових методів впливу на субєктів зовнішньоекономічної діяльності. У нинішній час вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання повинний визначатися виходячи з аналізу трьох взаємозалежних аспектів, що впливають на валютну політику держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу. У результаті проведеного аналізу літературних джерел за обраною темою встановлено, що глибокому дослідженню і подальшому удосконаленню підлягають такі складові державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні: організаційна структура державних інститутів валютного регулювання і контролю, а також форми і методи їхньої роботи; Проведений функціональний аналіз діяльності державних органів валютного регулювання і контролю свідчить про розосередження контрольних функцій у сфері регулювання валютних відносин між різними державними органами влади, що дестабілізує національну валюту; встановлено дублювання різними державними органами валютного контролю 8 функцій.

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-прикладну задачу обґрунтування нових шляхів підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні з використанням найбільш дійових методів впливу на субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. У нинішній час вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання повинний визначатися виходячи з аналізу трьох взаємозалежних аспектів, що впливають на валютну політику держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу.

2. У результаті проведеного аналізу літературних джерел за обраною темою встановлено, що глибокому дослідженню і подальшому удосконаленню підлягають такі складові державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні: організаційна структура державних інститутів валютного регулювання і контролю, а також форми і методи їхньої роботи;

правове поле, що регламентує порядок здійснення валютних операцій;

заходи впливу на субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

3. Проведений функціональний аналіз діяльності державних органів валютного регулювання і контролю свідчить про розосередження контрольних функцій у сфері регулювання валютних відносин між різними державними органами влади, що дестабілізує національну валюту; встановлено дублювання різними державними органами валютного контролю 8 функцій. Запропоновано методику оцінки існуючого державного механізму валютного регулювання і контролю (шкала переваги Харрінгтона) за 15 певними кількісними і якісними параметрами оптимізації. Аналіз переваг і недоліків державного механізму дозволяє побачити «вузькі місця» і нейтралізувати їх при побудові оптимальної моделі.

4. Існуюча нормативна база для здійснення експортно-імпортних, бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною чітко визначена. Однак вона має ряд недоліків: велика кількість нормативних аспектів, обмежень і складний документообіг ускладнюють і затягують бюрократичну процедуру для проведення таких операцій. Крім того, субєктам валютних відносин складно враховувати часті зміни в законодавстві щодо валютних операцій, що призводить до частих порушень у даній сфері. При цьому слід зазначити, що прогалини в нормативних документах, що регламентують порядок здійснення валютних операцій, усе ще існують. Тому нормативна база вимагає доопрацювання.

5. Для ефективного вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ необхідно створити умови, при яких до відшкодування в принципі може предявлятися тільки обсяг ПДВ, що вже був або буде сплачений у бюджет на всіх стадіях формування доданої вартості експортованого продукту. Такі умови можуть бути створені шляхом внесення відповідних змін у нормативні документи в частині надання бюджетного відшкодування переважно виробникам і розробки ефективних заходів для контролюючих органів.

6. Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю досягнуто за рахунок: перетворення організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю з лінійно-штабної на складну;

якісного перерозподілу функціональних обовязків між державними контролюючими службами, що дозволяє зекономити 652,5 тис. грн. у рік (по Донецькій області);

введення нових елементів: центрального департаменту валютного регулювання і координації валютного контролю, департаментів валютного контролю в містах Донецьку та Маріуполі, центрів обробки даних, кредитно-страхової асоціації учасників ЗЕД, впровадження електронного аудиту субєктів зовнішньоекономічних правовідносин.

Вказані аспекти складають основу вертикальної моделі складної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю та горизонтальної моделі нижнього рівня складної організаційної структури органів валютного контролю.

Завдяки запропонованим нововведенням значення ефективності у відносному вираженні підвищиться з 6,1 до 6,7, а в абсолютному вираженні - з 10,5 до 11,8 млн. грн. у рік (по Донецькій області). Іншими словами, результати роботи органів валютного регулювання і контролю на регіональному рівні (тільки лише по Донецькій області) забезпечать додатковий приріст надходжень у Державний бюджет у розмірі 1,3 млн. грн. за рік.

7. Розроблено і запропоновано дійові методики (з досить гнучким і нескладним математичним апаратом), що є методичною основою експертної системи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а саме: аналіз експортно-імпортних потоків, аналіз рівня цін за операціями у сфері ЗЕД, аналіз легітимності контрагентів-нерезидентів та інші.

З метою максимального поліпшення діючих методик аналізу запропоновано власні варіанти фінансового аналізу, побудови експертних суджень і здійснення експертних висновків.

8. Введення кредитно-страхової асоціації учасників зовнішньоекономічної діяльності в державний механізм валютного регулювання і контролю дозволить: змінити напрямок валютного регулювання і контролю з наслідків порушень на їхню профілактику і запобігання за рахунок страхування від зовнішньоекономічних ризиків валютних операцій;

активізувати ділову активність у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентів, що входять до складу даного обєднання, а також зміцнити їхню платіжну дисципліну, підвищити довіру нерезидентів до вітчизняних експортерів і імпортерів за рахунок взаємного кредитування його членів і залучення їхніх вільних коштів на депозит.

9. З метою підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю розроблено пропозиції з удосконалення законодавчої бази по експортно-імпортних і бартерних операціях, які викладено у такій редакції: закріпити законодавчу норму щодо заборони переуступки права вимоги і переведення боргу при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

передбачити, що за наявності належним чином підтверджених форс-мажорних обставин, а також у випадку документально підтвердженої невідповідності кількісних або якісних характеристик експортованої продукції вимогам контрактів з вини резидентів переглянути можливість зниження оплати за такий товар;

при відвантаженні морським транспортом датою перетинання митного кордону вважати дату коносамента, а не вантажної митної декларації;

встановити здійснення часткової обовязкової передоплати за експортовану продукцію, часткового попереднього постачання імпортної продукції або використання такої форми розрахунків, як документарний акредитив;

надати податковим органам права винесення адміністративного штрафу до керівників підприємств, що допустили порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях;

розробити компетентним органам механізм законності й еквівалентності визначення вартості послуг нематеріального (нетоварного) характеру типу «ноу-хау», програмного забезпечення, проектно-кошторисної і науково-дослідної документації і закріпити даний механізм законодавчо;

встановити обовязковість проставлення спеціальної позначки митниці про фактичне перетинання вантажу митного кордону України на екземплярі договору, що знаходиться на підприємстві;

ввести обовязкове проведення митними органами передекларування експортних вантажів у випадку зміни умов контрактів (експортного або імпортного на бартерний);

ввести спрощену процедуру обовязкової реєстрації великих договорів (еквівалент по яких перевищує 100 тисяч доларів США);

встановити фінансові санкції за неповернення в Україну отриманих валютних цінностей вітчизняними субєктами господарювання у вигляді доходів з інших країн;

заборонити митним органам пропуск на експорт товарів по тих контрактах, а уповноваженим банкам - здійснювати оплату по імпортних контрактах, по яких є непогашена дебіторська заборгованість у великих розмірах і з давнім терміном.

Крім того, по операціях з давальницькою сировиною запропоновано: ввести обовязкове митне оформлення сировини при закупівлі її за іноземну валюту на території України (без фактичного ввозу);

передбачити фінансову відповідальність українських переробників за неоформлення письмових зобовязань, порушення термінів вивозу готової продукції, що зроблена з давальницької сировини іноземного замовника, або її реалізації на території України;

передбачити у відповідних нормативних документах механізм стягнення заборгованості перед вітчизняними підприємствами з банківських рахунків нерезидентів на території України або за її межами.

10. З метою запобігання незаконного відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість субєктам зовнішньоекономічної діяльності запропоновано два альтернативних шляхи: перший - внесення конкретних змін у Закон України «Про податок на додану вартість» у частині надання бюджетного відшкодування тільки виробникам продукції та субєктам підприємницької діяльності, що фактично здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), власниками яких вони є. другий - розробка ефективного алгоритму проведення зустрічних перевірок контрагентів субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

1. Степанов А.В. Основные предпосылки оттока за рубеж и невозврата в Украину валютных ценностей // Сб. науч. трудов ДОНГАУ «Менеджмент ВЭД предприятий в условиях рыночной экономики»: Серия «Государственное управление». - Т. ІІІ. - Вып. 13. - Донецк: ДОНГАУ. - 2002. - С. 144-150.

2. Степанов А.В. Функционально-структурный анализ органов валютного регулирования и контроля в Украине // Зб. наук. праць ДОНДУУ «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»: Серія «Державне управління». - Т. V. - Вип. 50. - Донецьк: ДОНДУУ. - 2004. - С. 142-150.

3. Степанов А.В. Эвристический метод повышения эффективности механизма валютного регулирования и контроля // Зб. наук. праць ДОНДУУ «Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами»: Серія «Державне управління». - Т. VI. - Вип. 51. - Донецьк: ДОНДУУ. - 2005. - С. 351-359.

4. Степанов А.В. Экспертная система - основа електронного аудита валютних правоотношений // Зб. наук. праць ДОНДУУ «Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств»: Серія «Державне управління». - Т.V. - Вип.42. - Донецьк: ДОНДУУ. - 2005. - С. 148-154.

Размещено на .ru