Підвідомчість справ господарським судам - Реферат

План Вступ 1. Поняття та види підвідомчості справ господарським судам. 2. Вступ Система господарських судів України встановлена Законом “Про судоустрій і статус суддів” (2010). Єдину систему господарських судів України становить Вищий господарський суд України, апеляційні господарські суди, місцеві господарські суди. Вищий господарський суд України діє у складі колегій суддів, в його складі утворюються Президія, як консультативно-дорадчий орган при Голові Вищого господарського суду України, та Пленум Вищого господарського суду України. Місцеві господарські суди вирішують спори, віднесені до їх компетенції; переглядають за нововиявленими обставинами прийняті ними рішення; ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських правовідносин; вносять пропозиції Вищому господарському суду України, спрямовані на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством. Інститут підвідомчості, за загальним правилом, використовується для визначення кола справ, віднесених саме до ведення господарського суду, і дозволяє відмежовувати їх від справ, віднесених до ведення інших судових органів. 1.Поняття та види підвідомчості справ господарським судам Підвідомчість- це визначена законом сукупність повноважень господарських судів стосовно розгляду справ, які належать до їхньої компетенції. Господарським судам підвідомчі ще й справи про: - відмову або ухилення виконавчих органів у державній реєстрації субєкта підприємницької діяльності; - захист права власності за допомогою позовів про витребування власником речей з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) і про усунення будь-яких порушень прав власника, хоча ці порушення не були повязані з утратою володіння (негаторний позов), і про визнання права власності на відповідне майно; - примушення укласти договір купівлі-продажу майна приватизованих підприємств та врегулювання розбіжностей при укладанні такого договору між юридичними особами; - врегулювання розбіжностей при укладанні та виконанні кредитних договорів між організаціями; - вирішення розбіжностей при визначенні договірної ціни обєктів будівництва за договором підряду на капітальне будівництво; - відмову фермерам у вимозі щодо надання земельної ділянки після створення фермерського господарства та вирішення питань, повязаних із припиненням такого господарства, вилученням (викупом) для державних і громадських потреб земель у зазначеного господарства; - відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які псують ділову репутацію підприємств чи організацій, якщо орган масової інформації, який їх поширив, не надав позивачеві відомостей про автора й, отже, всю вину за поширення відомостей взяв на себе, та за умови попереднього вирішення питання про їх спростування у суді загальної юрисдикції або органом масової інформації на вимогу заявника; - відмову підприємства від акцепту платіжної вимоги служби зайнятості про сплату штрафу за неприйняття на роботу працівника всупереч вимогам Закону України Про зайнятість населення. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, за винятком справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повязаних із задоволенням державних потреб і деяких інших. Аналіз характеру спірних відносин, підвідомчих господарському суду, дозволяє зробити висновки про те, що господарському суду підвідомчі спори, що випливають з господарських (господарська, підприємницька діяльність) та адміністративних (управління господарською та підприємницькою діяльністю) відносин, а також справи про банкрутство. Інститут підвідомчості використовується для визначення кола справ, віднесених до відання арбітражного суду.