Підстави кримінальної відповідальності за хабарництво (давання та одержання хабара) - Автореферат

Від якості та обєктивності реалізації службовими особами своїх повноважень залежать доля політичних, соціальних, економічних реформ, розвиток громадянського суспільства в Україні, а також рівень довіри Українського народу до державної влади. Найбільш тяжким злочином у сфері службової діяльності є хабарництво, рівень якого також підвищився, що зумовило пильну увагу до цього явища з боку ЗМІ та населення. У звязку з цим важливим є подолання зазначених негативних явищ, що зумовлює актуалізацію кримінально-правових заходів боротьби з хабарництвом, які займають вагоме, якщо не головне місце в системі методів її протидії, а їх концептуальний аналіз та удосконалення набувають нового значення і потребують уваги з боку науки кримінального права. Особливо це стосується підстав кримінальної відповідальності за хабарництво, якими є вчинення діянь, що містять склади давання чи одержання хабара, оскільки, як свідчать дослідження, їх тлумачення є досить складним як для науковців, так і для практичних працівників. Крім того, поряд з існуючими науковими роботами, у дисертації досліджуються гострі проблеми підстав кримінальної відповідальності за хабарництво, зокрема, виходячи із запропонованої нової концепції його правової природи, з урахуванням положень ратифікованих Україною конвенцій у сфері боротьби з корупцією і тенденцій розвитку кримінального законодавства щодо відповідальності за хабарництво, розширюючи тим самим межі наукового пізнання.При цьому посередництво в хабарництві та провокація хабара є злочинами, що повязані з хабарництвом (прилягають до нього), а діяння, які за проектом Закону України № 0875 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», який прийнятий у першому читанні Верховною Радою України 12.12.2006 р. та підготовлений до другого читання (далі - законопроект № 0875), мають бути передбачені у ст.ст. «Поняття хабара та його кримінально-правове значення» досліджено поняття та зміст хабара, що дозволило дійти висновку, що хабарництво передбачає безпосереднє одержання майнової вигоди хабароодержувачем саме від предмета хабара, при цьому службова особа задовольняє свої корисливі потреби чи має можливість їх задовольнити саме з моменту одержання хабара, і запропонувати правило, за яким послуга буде мати майновий характер, якщо вона надається по заниженій ціні чи безоплатно, але підлягає оплаті. Вказівка КК на те, що діяння по службі за хабар здійснюється в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи, відображає головну рису обумовленості дій службової особи хабаром, за якою обумовленість означає не домовленість про здійснення якихось дій, а те, що хабар повинен змінювати спрямованість діяльності службовця. У роботі здійснено наукове дослідження, спрямоване на розвязання теоретичних та практичних проблем підстав кримінальної відповідальності за хабарництво (давання та одержання хабара), на основі якого отримано ряд нових для науки кримінального права результатів, найважливішими з яких є: Обєктивно з точки зору кримінального права до змісту хабарництва входять тільки такі злочинні діяння як одержання та давання хабара, а посередництво в хабарництві та провокація хабара є окремими самостійними злочинами, які лише повязані з хабарництвом (прилягають до нього). За своєю правовою природою вимагання хабара є явищем, окремим від хабарництва, що зумовлює необхідність розмежувати відповідальність за ці два злочини шляхом створення окремої норми з назвою «службове вимагання» такого змісту: «Службове вимагання, тобто вимога службовою особою чужого майна, права на майно або вчинення дії майнового характеру з погрозою вчинення або невчинення дії з використанням службового становища, яка може порушити права чи законні інтереси особи, її близьких родичів чи юридичних осіб, власником чи представником яких вона є, або умисне створення службовою особою з використанням службового становища умов, за яких особа вимушена надати майно, право на майно або вчинити дії майнового характеру з метою запобігти чи припинити порушення прав чи законних інтересів зазначених осіб …».